Рішення № 138817121, 06.08.2026, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

06 серпня 2026 року

Справа № 642/5472/26

Провадження № 2/642/2410/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 року м. Харків

Холодногірський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Проценко Л.Г.,

за участю секретаря Шевченко Т.В.,

розглянувши в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Укр Кредит Фінанс» в особі представника Рогової В.В. звернулось до Холодногірського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 . В обгрунтування позову зазначив, що 05.11.2025 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено електронний договір та позивачем надано кредит в сумі 24 200,00 грн., у зв`язку з тим, що відповідач не виконав свої грошові зобов`язання у нього утворилась заборгованість в розмірі 86 297,20 грн., з яких: 24 200,00 грн. заборгованість по тілу кредиту, 45 157,20 грн. заборгованість за відсотками, 12 100,00 грн. заборгованість за процентами річних, 4840,00 заборгованість по комісії. Також просив стягнути з відповідача на свою користь витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Ухвалою Холодногірського районного суду м. Харкова від 10.07.2026 було відкрито провадження по справі та її розгляд призначено в спрощеному порядку з викликом (повідомленням) сторін.

16.07.2026 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в обгрунтування якого вказано, що позовні вимоги визнає частково, в частині фактично отриманого тіла кредиту в розмірі 24 200 (двадцять чотири тисячі двісті) грн. В іншій частині позовних вимог просив відмовити, оскільки кредитний договір було укладено у 2025 році під час дії воєнного стану в Україні. Відповідно до пункту 18 Перехідних положень Цивільного кодексу України (із змінами, внесеними Законом № 2120-IX), у період дії воєнного стану та в тридцятиденний строк після його припинення або скасування споживач звільняється від відповідальності перед кредитором за прострочення виконання зобов`язань. Штраф, пеня та інші штрафні санкції не нараховуються. Позивач не надав суду детального розрахунку, що свідчить про приховане включення заборонених штрафних санкцій до загальної суми вимог. Законом України № 3498-IX внесено зміни до Закону «Про споживче кредитування». Протягом 2025 року діяло імперативне обмеження: максимальна сумарна денна процентна ставка за споживчим кредитом не може перевищувати 1 відсоток на день від загального розміру виданого кредиту. Будь-які нарахування, що перевищують цю ставку, є незаконними та не підлягають стягненню. До позовної заяви Позивачем не додано чіткої та зрозумілої таблиці (розрахунку) заборгованості, де окремо визначено тіло, відсотки та комісії. Заявлена сума є кабальною, несправедливою та суперечить ст. 233 Цивільного кодексу України та принципам добросовісності й розумності на веб-сайті Позивача через електронний кредитний калькулятор Відповідачем було обрано короткостроковий період кредитування (строком до одного місяця). Намір та реальна воля Відповідача були спрямовані на отримання коштів саме на цей короткий строк, що й підтверджувалось подальшим підписанням (акцептом) документів. Натомість Позивач в односторонньому порядку зазначив у сформованих документах строк кредитування у 300 днів. Зазначення такого тривалого строку без усвідомленої згоди Відповідача є технічною маніпуляцією та нечесною підприємницькою практикою згідно зі ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів". Умови договору щодо встановлення строку у 300 днів та нарахування відсотків за цей період є несправедливими у розумінні ст. 18 Закону "Про захист прав споживачів", оскільки вони суперечать принципу добросовісності та призвели до істотного дисбалансу договірних прав на шкоду споживачу (штучного збільшення боргу). Просив суд прийняти поданий відзив, стягнути з відповідача на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» виключно суму отриманого тіла кредиту в розмірі 24200,00 грн, а у задоволенні інших вимог відмовити.

Крім того, відповідач ОСОБА_1 20.07.2026 надав заяву про розгляд справи без його участі, просив врахувати доводи, які викладені ним у відзиві на позовну заяву.

Представник позивача, разом з позовною заявою, надав клопотання про розгляд цивільної справи без участі їх представника, позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Враховуючи неявку всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

З матеріалів справи вбачається, що 05.11.2025 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», Код ЄДРПОУ: 38548598 і ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1621-8932.

Як вбачається зі змісту кредитного договору, разом із Правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), Паспортом споживчого Кредиту, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором (Графік платежів за Договором) відповідно до Методики Національного банку України складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким Позичальник був попередньо ознайомлений; у відповідності до норм ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про споживче кредитування» був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними ЗУ "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених ЗУ "Про електронну комерцію" (роздруківка Кредитного договору разом із Правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), Паспортом та Таблицею споживчого кредиту додаються до цієї Позовної заяви).

На виконання зазначених вимог, Позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор A9646, для підписання Кредитного договору №1621-8932 від 05.11.2025 року, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів.

Без отримання смс-повідомлення для входу в особистий кабінет, без здійснення входу на вебсайт Кредитора до особистого кабінету, без отримання смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором для підписання угоди, Кредитний договір між Позивачем та Відповідачем не був би укладений, а кредитні кошти не були би перераховані Відповідачу, що узгоджується з висновом викладеного в постанові Верховного Суду від 07.10.2020 року, по справі 127/33824/19.

Відповідно до умов Кредитного договору Кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати Відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 24 200,00 грн.; строк кредитування 300 днів; базовий період 14 днів; комісія за видачу кредиту - 20,00 % від суми кредиту; знижена % ставка 0,90 % в день; стандартна % ставка 1,00 % в день.

Умовами Кредитного договору, укладеного між Позивачем та Відповідачем передбачено, що тип процентної ставки за користуванням Кредитом фіксована та процентна ставка за користуванням Кредитом не змінюється протягом усього строку користування Кредитом.

Позивач (через партнера ТОВ «ФК «Контрактовий дім» з яким укладено договір № 02/06/2020 про надання послуг з приймання та переказу платежів від 10.06.2020 р. та який має ліцензію НБУ на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків № 21/772-рк від 29.04.2023 р.) видав Відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок вказаний Відповідачем в особистому кабінеті, що підтверджується квитанцією ТОВ «ФК «Контрактовий дім» про успішне перерахування платежу на карту отримувача (Відповідача), чим виконав свої зобов`язання за Договором своєчасно та в повному обсязі.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши Відповідачу кредитні кошти відповідно до умов укладеного Кредитного договору, про що свідчать документи на підтвердження перерахування кредитних коштів (довідка про перерахування суми кредиту та квитанція про перерахування коштів від фінансово-розрахункової установи).

Станом на 12.05.2026 року загальний розмір заборгованості Відповідача за Кредитним договором становить: 86297,20 гривень, з яких: заборгованість за кредитом 24200,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами 45157,20 грн.; заборгованість за процентами річних на підставі ст 625 ЦК 12100,00 грн.; заборгованість по комісії 4840,00 грн.

Кредитодавець відповідно до умов Кредитного договору направив Позичальнику вимогу про дострокове повернення кредиту №1621-8932 від 05.11.2025 року щодо сплати процентів, однак дана вимога була проігнорована Позичальником, порушення не усунуто.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Згідно ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Згідно ч. 3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Важливо, щоб електронний договір включав всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним, у зв`язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеному у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

За змістом ст. 12 цього Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з ч.1 ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.

Отже, сторони у письмовій формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі, зокрема, щодо розміру кредитного ліміту, порядку його надання та повернення, строку кредитування, порядку нарахування та сплати процентів, прав і обов`язків сторін, відповідальності за порушення умов договору тощо.

Наведене свідчить, що відповідач ознайомилася і погодилася з умовами договору, а подані позивачем паперові копії електронних документів є допустимими письмовими доказами відповідно до частини 13 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно - телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.

Згідно розрахунку за договором № 1621-8932 від 05.11.2025 заборгованість станом на 12.05.2026 становить 86297,20 грн, а саме: заборгованість за кредитом 24200,00 гривень; заборгованість за нарахованими процентами 45157,20 грн; заборгованість по комісії 4840,00 грн, заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України 12100,00 грн.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості за договором 1621-8932 від 05.11.2025 року є чітким та зрозумілим, оскільки виконаний в таблиці, окремо вказані всі складові заборгованості, тому суд відхиляє доводи відповідача в цій частині.

У визначені строки відповідач ОСОБА_1 не виконав вимоги та не сплатив заборгованість за договором.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, якщо при цьому були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки НБУ. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 ЦК України).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема, щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

При цьому, згідно п. 17 розділ IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: - протягом перших 120 днів - 2,5 %; - протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Отже, як слідує з вищевказаних змін у законодавстві, що регулює питання споживчого кредитування, починаючи: - з 24.12.2023 денна ставка має бути не більше 2,5%, - з 22.04.2024 - денна ставка не більше 1,5%, - з 20.08.2024 - денна ставка не більше 1%.

Відповідно до п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 3498-ІХ, дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Суд відхиляє доводи відповідача щодо порушення максимальної денної процентної ставки, оскільки згідно кредитного договору п.4.6, п.4.13 встановлена знижена % ставка 0,90 % в день; стандартна % ставка 1,00 % в день, що узгоджується з нормами законодавства.

Крім того, аргументи щодо строку кредитування також не заслуговують на увагу, оскільки позивач підписуючи заяву про відкриття кредитної лінії був ознайомлений з положеннями договору, та усвідомлював правові наслідки для себе. Вказаний договір про відкриття креитної лінії підписаний відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом, а саме одноразовим ідентифікатором A964.

Згідно п. 4.10 договору, строк кредитування, тобто, строк на який надається Кредит Позичальнику становить 300 (триста) календарних днів з моменту перерахування Кредиту Позичальнику (далі Строк кредитування). Дата повернення (виплати) кредиту 31.08.2026 року. Продовження Строку кредитування або строку виплати Кредиту в односторонньому порядку Кредитодавцем або Позичальником не допускається. У Позичальника відсутнє право ініціювати укладення додаткового договору для продовження Строку кредитування та/або строку виплати Кредиту, установлених цим Договором. Строк кредитування може бути продовжений за взаємною згодою Сторін шляхом укладення Додаткової угоди до цього Договору, згідно з якою після укладення Додаткової угоди Строк кредитування продовжується і складає з моменту укладення Додаткової угоди до його закінчення 300 (триста) календарних днів. У такому випадку актуальний Строк кредитування зазначається в останній укладеній Сторонами Додатковій угоді до цього Договору, якою змінювався Строк кредитування.

Доказів повного повернення відповідачем ТОВ «Укр Кредит Фінанс» кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами матеріали справи не містять, відповідач не спростував розмір заборгованості та не надав контрозрахунок позовних вимог, у зв`язку з чим вимоги позивача про стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 24200,00 грн та заборгованості за процентами у розмірі 45157,20 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо нарахування комісії за видачу кредиту, суд зазначає таке.

10 червня 2017 набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист справ споживачів» текст ст. 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Правовідносини з приводу отримання споживчого кредиту врегульовані положеннями ЗУ «Про споживче кредитування».

За змістом ч. 5 ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Відповідно до п. 4 ч.1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно ч.2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

У висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 13.07.2022 року № 363/1834/17, зауважено, що банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг (частина третя статті 55 Закону N 2121-III), однією із яких є розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (пункт 3 частини третьої статті 47 цього Закону), зокрема надання споживчого кредиту.

Тому банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено правомірності стягнення з відповідача передбаченої умовами договору комісії за обслуговування кредиту, з огляду на висновки Великої Палати Верховного Суду та той факт, що з тексту позовної заяви не вбачається ані зміст вказаної послуги, ані обґрунтованість встановлення плати за її надання відповідно до Закону України «Про споживче кредитування».

За таких обставин положення кредитного договору про встановлення комісії за видачу кредиту у розмірі 20,00 % від суми виданого кредиту є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», у зв`язку з чим вимога позивача про стягнення заборгованості по комісії за видачу кредиту у розмірі 4840,00 грн. не підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення заборгованості з відповідача за порушення грошового зобов`язання (штрафу на підставі ст. 625 ЦК України) в розмірі 12100,00 грн.

Приписами ст. 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» №2120-IX від 15.03.2022, серед іншого, внесені зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК та доповнено його п.18 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст.625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Здійснюючи тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК, Верховний Суд у постанові від 12.06.2024 у справі № 910/10901/23 виснував, що у період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки - звільнення від відповідальності, визначеної ст.625 цього Кодексу, а також від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення повернення коштів. Аналогічна позиція Верховного Суду викладена в постанові від 18.10.2023 у справі № 706/68/23.

Суд погоджується з доводами відповідача, які викладені ним у відзиві на позовну заяву, щодо нарахування штрафів та пені під час дії воєнного стану в Україні.

Отже, на період дії воєнного стану позичальники звільняються від сплати пені/неустойки. Відтак, вимога позивача про стягнення заборгованості за порушення грошового зобов`язання (штрафу на підставі ст. 625 ЦК України) в розмірі 12100,00 грн. задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 1621-8932 від 05.11.2025 в загальному розмірі 69357,20 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 24200,00 грн та заборгованість за процентами у розмірі 45157,20 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, і питання як розподілити між сторонами судові витрати.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн, оскільки позовні вимоги задоволені частково на 80,37%, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2139,78 грн. витрат по сплаті судового збору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ: 38548598, місцезнаходження юридичної особи: бульвар Лесі Українки 26, офіс 407, м. Київ, 01133) загальну суму заборгованості за кредитним договором № 1621-8932 від 05.11.2025 в розмірі 69357 (шістдесять дев`ять тисяч триста п`ятдесят сім) грн. 20 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 24200,00 грн та заборгованість за процентами у розмірі 45157,20 грн.

В задоволенні інших вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ: 38548598, місцезнаходження юридичної особи: бульвар Лесі Українки 26, офіс 407, м. Київ, 01133) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2139,78 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 06.08.2026.

Сторони:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, ЄДРПОУ 38548598;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Л.Г. Проценко