Рішення № 138816979, 07.08.2026, Зміївський районний суд Харківської області

Справа № 621/2638/26

Провадження № 2/621/2222/26

РІШЕННЯ

Іменем України

07 серпня 2026 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області в складі:

головуючий - суддя Вельможна І.В.,

секретар судового засідання Лацько А.В.,

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Зміївська територіальна громада в особі Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області,

представник відповідача Заможська К. В.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Зміївської територіальної громади в особі Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

в с т а н о в и в:

14.07.2026 ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Зміївської територіальної громади в особі Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області в якій просив визначити йому додатковий строк, тривалістю в два місяці, для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина до складу якої входить квартира АДРЕСА_1 .

Позивач є спадкоємцем першої черги після померлого батька ОСОБА_2 .

Інших спадкоємців, які постійно проживали б разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, або звернулися у встановлений законом строк з заявами про прийняття спадщини, немає.

У встановлений законом шестимісячний строк позивач не мав можливості звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, пропустив шестимісячний строк та вчасно не подав заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори оскільки 24 лютого 2022 року указом Президента України № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану " введено воєнний стан на всій території України, який в подальшому було неодноразово продовжено.

На час введення воєнного стану на території України нотаріуси на території Харківського району та Харківської області не працювали до червня 2022 року, а згодом відновили свою роботу лише в дистанційному режимі. Крім того, позивачу було відомо щодо продовженого строку для подання заяви про прийняття спадщини в термін до 10 місяців відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 164 від 28.02.2022 "Про деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану".

У зв`язку із вторгнення на територію України, постійними обстрілами та смертю батька, позивач перебував у депресивному стані.

З заявою про прийняття спадщини позивач звернувся до приватного нотаріуса 23.04.2026 та постановою приватного нотаріуса Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області Кожушної Л. М. йому було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії видачі свідоцтва про право на спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_2 , у зв`язку з неприйняттям спадщини у порядку, встановленому чинним цивільним законодавством України на час відкриття спадщини.

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Ухвалою судді Зміївського районного суду Харківської області від 16.07.2026 провадження у зазначеній справі відкрито та призначено підготовче засідання, задоволено клопотання позивача про витребування доказів.

28.07.2026 від приватного нотаріуса Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області Кожушної Л. М. на виконання ухвали від 16.07.2026 в частині витребування доказів, надійшла копія спадкової справи.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 29.07.2026 закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті на 07.08.2026.

07.08.2026 належним чином учасники справи в судове засідання не з`явилися.

Позивач ОСОБА_1 разом з позовною заявою до канцелярії суду надав заяву, відповідно до якої просив провести судовий розгляд справи за його відсутності, на задоволенні позову наполягав.

Представник Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області Заможська К.В. до канцелярії суду надала заяву, відповідно до якої просила проводити розгляд справи за відсутності представника відповідача за наявними матеріалами у справі.

Відповідно до частини 3 статті 211 Цивільного процесуального кодексу України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до частини 1 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У зв`язку з неявкою осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглянув цивільну справу без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального запису.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, прийшов до наступного висновку.

Частинами 1, 3 статті 13 Цивільного процесуального кодексу передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до статей 76-81 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Встановлено, що батьками ОСОБА_1 є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , актовий запис № 17 (а.с. 14-15).

ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 85 років померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 23.11.2021 (а. с. 20).

Відповідно до копії Свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_2 , виданого 09.12.2021, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 85 років, актовий запис № 1491 (а.с. 21).

З копій ордеру № 235 від 01.041976, Свідоцтва про право власності на житло від 24.12.1997, технічного паспорту на квартиру, що знаходиться у власності, Домової книги для прописки громадян, вбачається, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної спільної сумісної власності ОСОБА_2 та члену його сім`ї ОСОБА_3 (а. с. 17-19, 23-26).

З копії спадкової справи № 71/2026 заведеної після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , 1936 року народження, наданої приватним нотаріусом Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області Кожушною Л. М. на виконання ухвали від 16.07.2026 в частині витребування доказів, вбачається, що на підставі заяви ОСОБА_1 зареєстрованої в книзі обліку і реєстрації спадкових справ 23.04.2026 за № 153, було заведено спадкову справу до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 . Будь-яких заяв від інших спадкоємців до приватного нотаріуса не надходило. Свідоцтво про право на спадщину не видавалося (а. с. 38-47).

15.06.2026 за вих. № 338/02-31 видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з пропуском ОСОБА_1 шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини та ненаданням доказі щодо прийняття спадщини (а.с. 27).

Заява про прийняття спадщини від ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області Кожушної Л. М. надійшла 23.04.2026, тобто після строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу України, у зв`язку з чим приватним нотаріусом позивачу було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії видачі свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до статті 1217 Цивільного кодексу України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до частини 1 статті 1222 Цивільного кодексу України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.

В силу статей 1216-1218 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до статей 1220-1221, 1223 Цивільного кодексу України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.

Спадкування може відбуватися за заповітом або за законом.

Згідно зі статтями 1268-1270 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Натомість судом встановлено, що позивач звернувся до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті батька зі спливом шестимісячного строку.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (стаття 1272 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статей 1273-1275 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 названого Кодексу, подавши нотаріусу за місцем відкриття спадщини відповідну заяву.

Виходячи з вище викладеного можливо зробити висновок, що прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом, є правом спадкоємця й залежить виключно від його власної волі. Вчинення або не вчинення спадкоємцем дій, з якими законодавець пов`язує прийняття спадщини, має визначальне значення для висновку про дотримання ним процедури входження у спадкування і кінцево дає відповідь на питання про прийняття спадщини.

Так, для прийняття спадщини спадкоємцем, який на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, необхідно особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Це є обов`язковим для обох названих видів спадкування.

Пропуск шестимісячного строку позбавляє спадкоємця можливості прийняти спадщину через нотаріальну контору і потребує пред`явлення ним позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Вказане у повній мірі відповідає Правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 6 лютого 2013 року в справі № 6-167цс12.

Спадкодавець ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , отже, спадкоємці повинні були звернутися до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини до 07 червня 2022 року.

Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій. Спадкоємець прийняв спадщину, якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Як зазначалося вище, ОСОБА_1 звертався до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, а отже, здійснив всі дії, передбачені Цивільним кодексом України для вираження волевиявлення отримати Свідоцтво про право на спадщину, проте, позивач пропустив строк звернення до нотаріуса.

Верховний Суд зазначає, що поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини вважаються причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій для прийняття спадщини.

Правила частини третьої статті 1272 Цивільного кодексу України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які пов`язані, зокрема, з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Подібний висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 14 вересня 2016 року у справі № 6-1215цс16, Верховним Судом у постановах від 11 липня 2018 року у справі № 381/4482/16-ц (провадження № 61-12844св18), від 17 червня 2020 року у справі № 520/10377/17 (провадження № 61-48230св18), від 11 серпня 2021 року у справі № 720/1079/19 (провадження № 61-14663св20), від 22 січня 2020 року у справі № 592/18695/18 (провадження № 61-13558св19).

Позивачем ОСОБА_1 надано суду належні та допустимі докази підтвердження факту поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини.

При цьому суд зазначає, що позивач в іншому порядку, ніж судовий, не може захистити свої права, а завданням судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд та вирішення цивільної справи з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб. Постановлення рішення про задоволення позову є забезпеченням права позивача на справедливий суд відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи.

Враховуючи, що після смерті батька позивач є єдиним спадкоємцем першої черги, який виявив намір прийняти спадщину, інші спадкоємці із заявами про прийняття спадщини в нотаріальну контору не звертались, позивач вчасно не звернувся до нотаріальної контори для подачі заяви про прийняття спадщини у зв`язку з об`єктивними обставинами, а тому підстави пропущення строку для прийняття спадщини позивачем суд визнає поважним. Суд вважає достатнім строк терміном в два місяці для подання ОСОБА_1 заяви до нотаріальної контори для прийняття спадщини.

На підставі викладеного, суд дійшов до висновку про можливість та наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.

Керуючись статтями 1216-1218, 1220-1223, 1268-1270, 1272-1275 Цивільного кодексу України, статтями 10, 11, 12, 13, 76-81, 247, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , додатковий строк, тривалістю два місяці від дня набрання даним рішенням законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене повністю або частково до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області шляхом подання апеляційної скарги в тридцяти денний строк з дня його проголошення або в порядку частини 2 статті 354 Цивільного процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено 07.08.2026.

Позивач ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 , адреса місця проживання, як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ,

Відповідач Зміївська територіальна громада в особі Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області, місцезнаходження за адресою: вул. Адміністративна, буд. 9, м. Зміїв, Чугуївський район, Харківська область, 63404, код ЄДРПОУ: 04058674

Головуючий: