Рішення № 138816418, 05.08.2026, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/872/26

Провадження №2/338/940/26

05 серпня 2026 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Решетова В. В.,

з участю секретаря Смеречук Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

05 червня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути заборгованість за кредитним договором № 2036594968 від 04 червня 2021 року в загальному розмірі 29 929 грн 59 коп., з яких 29 925 грн 20 коп. - заборгованість за основною сумою кредиту та 4 грн 39 коп. - заборгованість за процентами, а також 2 662 грн 40 коп. судового збору і 8 500 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Позов мотивовано тим, що 04 червня 2021 року між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2036594968, за яким банк надав споживчий кредит у загальному розмірі 37 450 грн 20 коп. зі строком остаточного повернення до 04 липня 2023 року та фіксованою процентною ставкою 0,01 % річних.

Позивач зазначив, що банк виконав свій обов`язок з надання кредиту, перерахувавши 36 975 грн 20 коп. продавцю товару та 475 грн на оплату додаткової послуги «SMS-Довідка». Відповідач частково виконувала договір, однак після 04 листопада 2021 року погашення кредитної заборгованості не здійснювала.

24 березня 2023 року АТ «ОТП БАНК» та ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» уклали договір факторингу № 24/03/23, за яким до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором. Відповідно до витягу з реєстру боржників на дату відступлення загальний борг становив 29 929 грн 59 коп.

20 серпня 2025 року позивач направив відповідачеві письмову вимогу про погашення заборгованості та повідомлення про заміну кредитора, однак поштове відправлення повернулося відправнику з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою.

Ухвалою Богородчанського районного суду від 05 червня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, щодо заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку, шляхом надсилання судових повісток на електронний кабінет, зареєстрований в системі "Електронний суд", що підтверджується відповідними довідками про доставку електронний повісток про виклик до суду.

Про причини неявки ОСОБА_1 суд не поінформувала, своїм правом на подання відзиву не скористалася, заяв чи клопотань щодо розгляду даної справи від неї не надходило.

З огляду на викладене, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у ній доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

У зв`язку з неприбуттям в судове засідання сторін у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові та електронні матеріали цивільної справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, приходить до наступних висновків.

Відповідно до частин першої-другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У частині першій статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з частинами першою та другою статті 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України , позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У частині другій статті 1054 ЦК України визначено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

У статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 (справа № 2-383/2010) зроблений висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

У частині першій статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що 04 червня 2021 року АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 підписали кредитний договір № 2036594968. Даним договором узгоджено предмет, загальну суму кредиту, цільове призначення, строк повернення, процентну ставку, порядок здійснення ануїтетних платежів, склад загальних витрат та відповідальність сторін. Відповідач також підписала графік платежів, паспорт споживчого кредиту та інші додатки до договору.

Пунктом 1.1 договору загальний розмір кредиту визначено в сумі 37 450 грн 20 коп., яка складалася з 31 798 грн 42 коп. на придбання товарів, 5 176 грн 78 коп. комісійної винагороди за видачу кредиту та 475 грн на оплату додаткової послуги банку «SMS-Довідка». Датою остаточного повернення кредиту визначено 04 липня 2023 року, а фіксовану процентну ставку - 0,01 % річних.

Відповідно до рахунку продавця №0677-000184 від 04.06.2021р. та фіскальних документів від 04.06.2021р., судом встановлено придбання відповідачем товарів у ТОВ «АЛЛО» і внесення нею початкового платежу в розмірі 3 000 грн.

Крім того, меморіальним ордером № 6759983 від 04 червня 2021 року, підтверджується перерахування банківською установою до ТОВ «АЛЛО» суму коштів в розмірі 36 975 грн 20 коп. з призначенням платежу «Видача кредиту за кредитним договором № 2036594968 від 04.06.2021», а меморіальним ордером № 6759985 підтверджується перерахував 475 грн на оплату додаткової послуги «SMS-Довідка».

Отже, надання кредиту в погодженому сторонами розмірі підтверджується не лише умовами договору, а й первинними платіжними документами про фактичне перерахування всієї суми кредиту за визначеним у договорі цільовим призначенням.

Згідно з розрахунку заборгованості за кредитним договором № 2036594968 від 04 червня 2021 року, загальна заборгованість за кредитним договором становить 29 929 грн 59 коп., з яких 29 925 грн 20 коп. - заборгованість за основною сумою кредиту та 4 грн 39 коп. - заборгованість за процентами.

Також, судом встановлено, що відповідно до виписка АТ «ОТП БАНК» за рахунком, відкритим для обслуговування договору № 2036594968, підтверджується внесення та зарахування платежів від відповідача ОСОБА_1 , зокрема 06 липня 2021 року з отриманих 3 000 грн на погашення основної суми зараховано 2 999 грн 68 коп., а на проценти - 32 коп.; 04 серпня 2021 року із суми 1 450 грн на основну суму зараховано 1 449 грн 72 коп., на проценти - 28 коп.; 06 вересня 2021 року із суми 1 500 грн на основну суму зараховано 1 499 грн 70 коп., на проценти - 30 коп.; 11 жовтня 2021 року на основну суму зараховано 113 грн 65 коп.; 22 жовтня 2021 року - 1 319 грн 11 коп. на основну суму та 25 коп. на проценти; 04 листопада 2021 року - 143 грн 14 коп. на основну суму.

Таким чином, ОСОБА_1 частково виконала своє зобов`язання, і на погашення основної суми кредиту сплатила 7 525 грн, а на погашення процентів - 1 грн 15 коп., що становить різницю між наданою основною сумою 37 450 грн 20 коп. та погашеними 7 525 грн у розмірі 29 925 грн 20 коп., яка доведена позивачем в судовому засіданні.

Відповідно до статей 76, 77, 78, 80, 81 та 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які посилається, а суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу та їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності. Надані договір, його додатки, меморіальні ордери, банківська виписка та детальний розрахунок узгоджуються між собою щодо суми видачі, платежів і залишку боргу.

Сума процентів в розмірі 4 грн 39 коп. нарахована за фіксованою ставкою 0,01 % річних до дати відступлення права вимоги, тобто в межах визначеного договором строку кредитування, та арифметично узгоджується з банківською випискою і розрахунком. Стягнення процентів після закінчення строку кредитування, штрафу, пені чи сум за статтею 625 ЦК України, позивач не заявляє.

Отже, оскільки долучені до позовної заяви докази підтверджують отримання ОСОБА_1 і використання таких коштів останньою, враховуючи, що фактично отримані та використані відповідачем кошти в добровільному порядку ні АТ «ОТП Банк», ні його правонаступнику - ТОВ «Брайт Інвестмент» не повернуті в повному обсязі, тобто відповідачем не виконано договірні зобов`язання, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що слід задовольнити та стягнути з ОСОБА_1 кредитну заборгованість в розмірі 29 929 грн 59 коп., з яких 29 925 грн 20 коп. - заборгованість за основною сумою кредиту та 4 грн 39 коп. - заборгованість за процентами.

Щодо отримання права вимоги до відповідача суд зазначає наступне.

24 березня 2023 року АТ «ОТП БАНК» як клієнт та ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» як фактор уклали нотаріально посвідчений договір факторингу № 24/03/23, за умовами якого клієнт передав, а фактор прийняв права грошової вимоги за кредитними договорами, включеними до реєстрів боржників.

Актом приймання-передачі реєстру боржників № 1 від 24 березня 2023 року підтверджено передання реєстру, що охоплює 1 470 боржників із загальною сумою заборгованості 21 569 911 грн 98 коп.

Зокрема, відповідно до витягу із додатку № 1, встановлено передачу вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2036594968, в якому зазначено 29 925 грн 20 коп. основної суми, 4 грн 39 коп. процентів, усього 29 929 грн 59 коп.

Платіжною інструкцією № 46 від 24 березня 2023 року підтверджено перерахування ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» на користь АТ «ОТП БАНК» 7 155 000 грн із призначенням платежу «Сплата згідно договору факторингу № 24/03/23 від 24 березня 2023, без ПДВ». Отже, умову про фінансування виконано, а право вимоги до відповідача передано позивачу відповідно до договору та реєстру.

За пунктом 1 частини першої статті 512, статтями 514, 516, 517, 1077 та 1078 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою шляхом відступлення права вимоги; до нового кредитора переходять права в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу; згода боржника на таку заміну не потрібна, якщо інше не встановлено договором або законом.

20 серпня 2025 року позивач направив відповідачеві вимогу про погашення боргу та повідомив про перехід права вимоги. Повернення поштового відправлення з відміткою про відсутність адресата не спростовує факту заміни кредитора, а лише підтверджує невручення цього повідомлення. Водночас доказів виконання зобов`язання первісному або новому кредитору після відступлення права вимоги матеріали справи не містять.

Оцінивши наведені докази в сукупності, суд вважає доведеними укладення та виконання банком кредитного договору, часткове погашення відповідачем боргу, наявність непогашеної заборгованості в заявленому розмірі та перехід до позивача права вимоги. Доказів погашення 29 929 грн 59 коп. або іншого розміру боргу відповідач не надала.

За таких обставин позов у частині стягнення заборгованості підлягає задоволенню повністю: 29 925 грн 20 коп. основної суми кредиту та 4 грн 39 коп. процентів, разом 29 929 грн 59 коп.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Платіжною інструкцією № 714 від 27 травня 2026 року підтверджено сплату позивачем 2 662 грн 40 коп. судового збору за подання цього позову. Оскільки майнові вимоги задоволено повністю, зазначена сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач подав договір № 02/01-26 від 02 січня 2026 року, додаток із погодженими тарифами, ордер серії АЕ № 1421266, свідоцтво адвоката та акт № АКТ-20260526163849-9848 від 26 травня 2026 року. За актом вартість послуг становить 8 500 грн, з яких 4 500 грн визначено за три години ознайомлення з матеріалами, аналізу документів і судової практики, а 4 000 грн - за складання позовної заяви та формування пакета документів.

Частини перша - четверта статті 137 ЦПК України передбачають, що витрати на правничу допомогу несуть сторони, а для їх розподілу суд оцінює обсяг робіт, їх складність, витрачений час, ціну позову та значення справи. Під час розподілу судових витрат відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України враховуються їх зв`язок із розглядом справи, обґрунтованість і пропорційність предмету спору.

У додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду вказала на необхідність застосовувати критерії реальності, необхідності та розумності адвокатських витрат. Зобов`язання, погоджені адвокатом і клієнтом, визначають їхні взаємовідносини, однак не є безумовно обов`язковими для іншої сторони при вирішенні питання про компенсацію судових витрат.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" заява № 58442/00, зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Ця справа стосується одного письмового споживчого кредитного договору та одного договору факторингу, має ціну позову 29 929 грн 59 коп. і розглядається в спрощеному провадженні. Позов побудований на типових правовідносинах; основні докази - договір, стандартизовані банківські платіжні документи, виписка, розрахунок і реєстр боржників - були сформовані кредитором до звернення до суду. Представник позивача участі в судових засіданнях не брав; експертизи, допит свідків, підготовка відповіді на відзив чи інших складних процесуальних документів не здійснювалися.

За такого обсягу робіт заявлені 8 500 грн, що становлять понад четверту частину ціни позову, не є повністю пропорційними складності спору, обсягу фактично виконаної роботи та її значенню.

Виходячи з принципів розумності, співмірності та справедливості, суд визначає суму витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає компенсації за рахунок відповідача, у розмірі 4 000 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 211, 247, 258-260, 263-265, 274, 279-282 ЦПК України, статтями 204, 512, 514, 516, 517, 525, 526, 530, 610, 611, 629, 1048-1050, 1054, 1077, 1078 ЦК України, Законом України «Про споживче кредитування», суд -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» заборгованість за кредитним договором № 2036594968 від 04 червня 2021 року в загальному розмірі 29 929 (двадцять дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять дев`ять) гривень 59 копійок, з яких: 29 925 гривень 20 копійок - заборгованість за основною сумою кредиту та 4 гривні 39 копійок - заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок судового збору та 4 000 (чотири тисячі) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте Богородчанським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Відповідач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку в разі залишення заяви про його перегляд без задоволення; у такому випадку строк на апеляційне оскарження обчислюється з дати постановлення ухвали про залишення заяви без задоволення.

Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, установлених ЦПК України, не подані заява про його перегляд або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ», 49001, місто Дніпро, вулиця Січових Стрільців, будинок 9, код ЄДРПОУ 43115064.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст рішення складено та виготовлено 07 серпня 2026 року.

Суддя В. В. Решетов