Рішення № 138816086, 07.08.2026, Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 188/1471/25

Провадження № 2/188/795/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2026 року с-ще Петропавлівка

Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області в складі :

головуючої судді Курочкіної О.М.,

секретар судового засідання Сахно А.А.

справа №188/1471/25

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс»

відповідач: ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Товариством з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» подано до суду позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 27853,70 грн.

В обґрунтування позову зазначено, 09.02.2021 року ОСОБА_1 , на підставі заявки на отримання кредиту, уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Фінанс» кредитний договір № 10003127798 та отримав кошти в розмірі 7000.00 грн. шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки.

Кредитний договір укладено в електронній формі в Особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариства та/ або відповідний мобільний додаток чи інші засоби, відповідно до умов кредитного договору, Порядок (технологія) укладення договору та спосіб ідентифікації, верифікації позичальника.

Підписанням кредитного договору, відповідач підтвердив, що він ознайомлений з наявними схемами кредитування, отримав проект цього кредитного договору разом з додатками (електронному вигляді в особистому кабінеті) , ознайомився з усіма його умовами.

Ці правила є публічною пропозицією (офертою), та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, та іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

05.09.2022 р. між ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу № 556/ФК-22, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» передає (відступає) ТОВ «Діджи Фінанс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Діджи Фінанс» приймає належні ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно до Договору факторингу № 556/ФК-22 ТОВ «Діджи Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 27853,70 грн., з яких:

- 7000,00 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту,

- 20853,70 грн. сума заборгованості за відсотками.

З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Згідно з умовами Кредитного договору позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строк і на умовах, передбачених Договором.

Незважаючи на це, відповідач не виконав свого обов`язку та не повернув наданий йому кредит в строки, передбачені кредитним договором.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість та судові витрати, а також про розгляд справи за його відсутністю, позовні вимоги підтримано, не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, вважається належним чином повідомленим, відповідно до ст.12-1 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», про розгляд справи шляхом розміщення виклику про розгляд справи на офіційному веб-порталі «Судова влада України», веб-сторінка «https://ptr.dp.court.gov.ua», письмового відзиву на позов не подав, заяви чи клопотань по суті позовних вимог чи з процесуальних питань не надходили.

Суд розглядає справу заочно, у відсутність сторін, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

09.02.2021року відповідач, на підставі заявки на отримання кредиту, уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Фінанс» кредитний договір № 10003127798, який підписано електронним підписом позичальника, згідно ЗУ «Про електронну комерцію». Підписуючи договір, відповідач погодився з умовами та правилами надання послуг та отримав кошти в розмірі 7 000,00 грн., строком на 30 днів з базовою процентною ставкою 2.71 % за день, шляхом перерахування коштів за реквізитами платіжної картки НОМЕР_1 . Отримання відповідачем коштів підтверджується інформаційною довідкою оператора послуг платіжної інфраструктури ТОВ «Платежі онлайн» вих.№62/3986/12 від 14.12.2022 року.

Умови та правила надання послуг є публічною пропозицією (офертою), та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, та іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

Згідно із ч.1, 2 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Тому з огляду на зміст ст.633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі ,якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно з ч.1 ст. 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зробовязаною у разі її прийняття.

Відповідно до ч.2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору, яка засвідчує її бажанням укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Договір було укладено у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису з одноразовим ідентифікатором.

Договори укладені за допомогою електронного підпису, не суперечать цивільному законодавству.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із частиною 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статті 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статті 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилами частини 8 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже договір укладений відповідно до вимог чинного законодавства.

Правонаступництво позивача підтверджено належними доказами з огляду на наступне.

05.09.2022 р. між ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу № 556/ФК-22, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» передає (відступає) ТОВ «Діджи Фінанс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Діджи Фінанс» приймає належні ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно до Договору факторингу № 556/ФК-22 ТОВ «Діджи Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 27853,70 грн., з яких:

- 7000,00 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту,

- 20853,70 грн. сума заборгованості за відсотками.

Згідно зі ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Статтею 1082 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Таким чином, внаслідок укладення договору факторингу відбулася заміна кредитора, і саме ТОВ «Діджи Фінанс» набуло статусу нового кредитора/стягувача за кредитним договором.

У відповідності до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України регламентує, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

За змістом ч.1 та ч.2 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Позивачем надано розрахунок заборгованості за кредитним договором, який здійснений первісним кредитодавцем та підтверджує розмір і порядок нарахування відсотків відповідно до умов укладеного договору, що відповідає положенням ст.ст.8,12 Закону України «Про споживче кредитування».

Суд вважає наданий позивачем розрахунок заборгованості - належним доказом в частині розміру встановленої умовами договору базової процентної ставки 2,71% за день.

Відповідні висновки суду не суперечать правовим позиціям Верховного Суду, який у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 25 травня 2021року усправі N554/4300/16-ц дійшов висновку,що "належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи,оформлені відповідно до статті 9 Закону України "Пробухгалтерський облік та фінансову звітність". Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі."

Проте, відповідно до п.п. 1.3, 1.4 договору про споживчий кредит зазначено, що у разі неповернення кредитних коштів у визначений строк, передбачена можливість продовження строку кредитування за домовленістю сторін, шляхом укладання додаткової угоди до цього кредитного договору.

Позивачем не надано доказів укладання додаткової угоди, погодженої сторонами на продовження строку кредитування. Отже розрахунок заборгованості має бути здійснений за погодженим сторонами строком - в 30 днів.

7000,00/100%х2,71%=189,70грн.х30 (днів)= 5691,00 грн. (відсотки за користування кредитними коштами, які підлягають стягненню)

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) висловлено правову позицію про те, що «право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Після спливу передбаченого договором строку чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання».

Прозивачем не заявлено вимог про захист прав та інтересів, відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша

фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит)

позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник

зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним

договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Зокрема, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані частиною першою ст.1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов`язань, а не у випадку їх порушення. Натомість наслідки прострочення грошового зобов`язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством.

Частиною першою статті 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відсотки не являються відповідальністю за невиконання зобов`язання, а є платою за кредит та входять до складу зобов`язання позичальника щодо сплати кредиту, що також передбачено ч.1 ст.1054 ЦК України, згідно якої за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до ч. 3 ст. 12 та ч. 1, ч. 5 - ч. 7 ст. 81 ЦПК України, з урахуванням ст. ст. 76 - 80 ЦПК України, позивач зобов`язаний довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не може збирати докази. Позивачем не повідомлено суду про неможливість подання будь-яких доказів або наявність складнощів в поданні таких доказів. Суд вважає, що позивач, скориставшись своїми процесуальними правами та надав усі наявні докази по даній справі на підтвердження своїх вимог.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, встановивши факт укладення кредитного договору, отримання відповідачем коштів, зважаючи на зміну кредитора, суд вважає встановленим наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по тілу кредиту в сумі 7000,00 грн. та відсотків за користування кредитними коштами в межах строку, погодженого сторонами у договорі врозмірі 5691,00 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частина 1 статті 141 ЦПК України передбачає, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір сплачений позивачем при подачі позову у розмірі 2422,40 грн., суд вважає слід відшкодувати на користь позивача стягнувши зазначені кошти з відповідача.

Стороною позивача заявлені вимоги про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу, оскільки позивач звернувся до адвоката Білецького Богдана Михайловича та отримав професійну допомогу за для можливості правильного формування та подання процесуальних документів до суду.

01.01.2025 року ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір № 42649746 про надання правової (правничої) допомоги з адвокатом.

02.04.2025 року адвокат Білецький Б.М. та позивач, на підставі детального опису виконаної роботи, підписали акт про підтвердження надання правової допомоги на загальну суму 9000,00 грн. у справі про стягнення кредитної заборгованості з відповідача.

Суд вважає необхідним частково відшкодувати понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до Правової позиції викладеній у Постанові КЦС ВС від 29.12.2025 у справі № 522/17789/22 при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, досліджено належні та допустимі докази, обсяг фактично наданих адвокатським об`єднанням послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та значенню справи.

Проаналізувавши наведений у детальному описі отримання правової допомоги обсяг виконаних робіт, а також подані у справі документи, суд приходить до висновку, що відображена інформація щодо характеру, обсягу та рівня оплати виконаної адвокатом роботи (наданих послуг) не повною мірою відповідає критерію розумності та необхідності, є дещо завищеною.

Зокрема, суд відмічає, що справа не є справою значної складності, яка потребувала опрацювання різних галузей законодавства, розглядається у спрощеному провадженні, представником позивача не проводились власні розрахунки розміру кредитної заборгованості, практика судів у справах такої категорії є сталою, тому підготовка позову не могла потребувати оцінки перспектив судового врегулювання спору.

З урахуванням наведеного вище та конкретних обставин справи, ступеня обґрунтованості та реальності понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, розумності їхнього розміру, принципу співмірності судових витрат, розміру наданої правничої допомоги, складністю справи та виконаними адвокатом послугами, часом, витраченим на виконання робіт з надання правової допомоги, обсягом наданих послуг, ціною позову і значенням справи для сторін, результатами розгляду справи, суд вважає необхідним обмежити розмір витрат на професійну правничу допомогу сумою 3 000,00 гривень.

Беручи до уваги умови кредитного договору та договору факторингу, керуючись ЗУ «Про електронну комерцію», ст.ст. 16, 512, 526, 527, 530, 603, 610, 611, 631, 632, 639, 641, 1048 -1050, 1054, 1077, 1080, 1082 ЦК України, ст.ст. 4, 76-80,133, 141, 247,258, 264-265, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (код ЄДРПОУ 42649746, юридична адреса: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд.21/1, реквізити IBAN № НОМЕР_3 відкритий в АТ «Оксі Банк», заборгованість за кредитним договором № 10003127798 від 09.02.2021 року в розмірі 12691,00 грн./дванадцять тисяч шістсот дев`яносто одна гривня/, з яких:

- 7000,00 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту,

- 5691,00 грн. сума заборгованості за відсотками.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (код ЄДРПОУ 42649746, юридична адреса: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд.21/1, реквізити IBAN № НОМЕР_3 відкритий в АТ «Оксі Банк», судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (код ЄДРПОУ 42649746, юридична адреса: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд.21/1, реквізити IBAN № НОМЕР_3 відкритий в АТ «Оксі Банк», витрати на правову допомогу в розмірі 3000,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності до п.п.15.5 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто до Дніпровського апеляційного суду через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Учасники справи:

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (код ЄДРПОУ 42649746, юридична адреса: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд.21/1, реквізити IBAN № НОМЕР_3 відкритий в АТ «Оксі Банк».

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя О. М. Курочкіна