Рішення № 138815885, 23.06.2026, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/6781/25

Провадження № 2/0182/3330/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем УКРАЇНИ

23.06.2026 м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Кобеляцької - Шаховал І.О.

секретар Іванова Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , треті особи виконком Саксаганської районної у місті раді та Служба у справах дітей Нікопольської міської ради, про усунення перешкод в спілкуванні з дитиною та її вихованні -

В С Т А Н О В И В:

В провадження Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , треті особи виконкомом Саксагаської районної у місті раді та Служба у справах дітей Нікопольської міської ради, про усунення перешкод в спілкуванні з дитиною та її вихованні.

В обгрунтування заявлених вимог, з урахуванням уточненої позовної заяви, представник позивача посилається на те, що з 19.02.2022 року сторони перебувають в шлюбі. Від шлюбу сторони мають сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В зв`язку з тим, що у сторін були різні погляди на сімейне життя та виховання сина, стосунки між ними значно погіршились після народження сина, відповідачка майже не займалась сином, з-за цього виникали постійні сварки. Вдома відповідачка не прибирала, їжу після себе на ніч в холодильник не ставила, дитину годувала по всій квартирі, а не на кухні. Під час прогулянок з дитиною на вулиці за дитиною не дивилась, слухала музику чи спілкувалася з кимось по телефону. В травні 2024 року відповідачка вийшла на роботу з декретної відпустки раніше. Позивач сам виховував і утримував сина, теща з травня 2024 року до січня 2025 року жодного разу не виходила з онуком на вулицю. Позивач на той час працював на шахті Криворізька, а коли приходив додому, постійно займався сином. Відповідачка приходила додому пізно ввечері і сином не займалась, постійно з кимось переписувалась в месенджері «Vіbеr» (як потім з`ясувалось, зі своїм коханцем, про що позивач раніше підозрював, але не був в цьому впевненим). В січні 2025 року, поки позивач перебував на роботі, відповідачка з сином переїхала проживати в іншу квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . На теперішній час син проживає разом з відповідачкою, оскільки позивач перебуває на службі в ЗСУ за мобілізацією з 03.04.2025 року, в/ч НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою від 10.04.2025 № 103 та витягом з наказу командира вказаної військової частини від 03.04.2025 року № 108. 13 квітня позивач поїхав на БЗВП на навчання в м.Хмельницький та просив відповідачку показувати йому сина по відеозв`язку, оскільки у сина затримка речі, на що відповідачка спочатку погодилась. Однак, майже відразу почала блокувати його дзвінки та повідомлення і не показувала сина, вочевидь, тому, що коханець відповідачки почав жити з ними разом. За період навчання, впродовж 63 днів, позивач бачив сина лише декілька раз. Як до, так і після припинення шлюбних стосунків, відповідачка жодного разу не ходила з сином до логопеда та невропатолога з приводу наявної у сина затримки речі. Також, відповідачка не бажала влаштовувати сина в дошкільний навчальний заклад, займаючись своїм особистим життям. Не зважаючи на постійні вимоги влаштувати сина в дитячий садок, відповідачка відповідала, що сина, начебто, немає кому туди водити, не зважаючи на те, що мати відповідачки не пенсіонер, не інвалід, не працює та, взагалі, не займається нічим корисним. З приводу неналежного виконання своїх батьківських обов`язків позивач неодноразово звертався в органи опіки та піклування та поліцію, які за його зверненнями здійснювали перевірки, що підтверджується відповідними відповідями на його звернення та відеозаписами. Зі слів відповідачки, внаслідок його звернень, їх сім`ю поставили на облік в Службі в справах дітей виконкому Саксаганської районної у місті ради. Після цього коханець відповідачки почав телефонувати позивачу та погрожувати розправою за те, що він, в інтересах сина, звертався до уповноважених органів. Зі слів відповідачки, син, начебто, не хоче бачити позивача, що свідчить про наміри відповідачки виховувати сина в дусі неповаги до позивача як батька та обмежити їх спілкування. Під час відпустки позивача, він попросив відповідачку надати йому можливість тиждень поспілкуватись з сином за місцем проживання позивача, однак, відповідачка йому відмовила. Тому, позивач звернувся до поліції за телефоном «102» і за допомогою екіпажу патрульної поліції забрав сина до місця свого проживання. Поліція протокол про адміністративне правопорушення на відповідачку не складала. З 01 липня 2025 року позивач перебуває на навчаннях на сапера і з цього часу відповідачка перешкоджає йому у спілкуванні з сином та його вихованні. Відповідачка заблокувала його в усіх соціальних мережах, що також зробила і мати відповідачки, оскільки позивач постійно вимагав, щоб відповідачка займалась вихованням та доглядом за сином і його станом здоров`я, водила сина до дитячого садочка, а не займалась своїми особистими справами. Син сторін по справі постійно хворіє, відповідачка годує його їжею, яка йому не підходить, в зв`язку з чим у сина з`явилися висипи на шкірі. Протягом 14 днів відповідачка не зверталась з цього приводу до лікарів і тільки після того, як він наполіг (додзвонившись до відповідачки зі стороннього телефону), відповідачка вирішила здати аналізи, щоб зрозуміти, в чому причина висипів у сина. Позивач хоче бачити сина по відеозв`язку, поки знаходиться не в місті. Хоче, щоб вона відповідала на його питання стосовно сина (як в нього справи, що в садочку, чи хворіє та що дитині потрібно). Позивач хоче знати про сина більше, однак, крім відповідачки не може по іншому дізнатись про сина нічого. Також, під час перебування у відпустках в м.Кривий Ріг, хоче брати сина до себе додому на час перебування у відпустці. Позивач отримує грошове забезпечення в сумі 20 150 грн., з яких 5 000 грн. він надавав відповідачці, а коли перебував вдома, - надавав 8 000 грн. Тобто, аліменти позивач весь час сплачував та сплачує добровільно. У зв`язку з вище наведеними обставинами, сторони фактично припинили підтримувати сімейні відносини, в зв`язку з чим позивач подав до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області позов про розірвання шлюбу, який на даний момент перебуває на судовому розгляді в письмовому провадженні (справа № 185/5424/25). Отже, на теперішній час шлюб між сторонами носить лише формальний характер, оскільки особисті відносини між ними вже мають негативний характер. Позивач не ухиляється від виконання батьківських обов`язків по вихованню дитини, піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, забезпечує необхідним харчуванням та медичним доглядом, постійно цікавиться та займається здоров`ям дитини, створює необхідні умови для проживання дитини. Проте, відповідачка постійно створює обставини та чинить перешкоди участі позивача у вихованні дитини та спілкуванні з нею, коли позивач перебуває не на службі, а також повністю позбавила його можливості спілкуватись з сином засобами мобільного зв`язку. Під час надання відповідачкою можливості спілкуватися з сином та займатися його вихованням, позивач відвідував з сином лікарів та логопеда, що підтверджується наявними у позивача медичними довідками та відеозаписами. Позивач неодноразово просив відповідачку надати йому можливість спілкуватись з сином засобами мобільного зв`язку, однак, відповідачка йому в цьому відмовила і відмовляє до теперішнього часу. Також, відповідачка заблокувала позивачу можливість спілкуватись з сином та нею самою. Позивач звертався до поліції з приводу неналежного виконання відповідачкою її батьківських обов`язків та в зв`язку з перешкоджанням позивачкою у спілкуванні з дитиною та її вихованні. В зв`язку з вищезазначеними обставинами, виникла необхідність у поданні позову для встановлення способу участі у вихованні та спілкуванні позивача з сином. Тому, на підставі викладеного, представник позивача змушений звернутись до суду та просить ухвалити рішення, яким встановити наступний порядок спілкування батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у спілкуванні та вихованні сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

- за допомогою засобів відеозв`язку (у тому числі, за допомогою месенджерів) кожного дня, за наявності у позивача, в зв`язку з виконанням ним службових обов`язків, такої можливості, з 19-00 до 20-00 годин у присутності матері ОСОБА_5 , до досягнення сином 6-річного віку, а після цього - без присутності матері, зобов`язавши матір дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , забезпечувати відповідні технічні засоби та можливість сину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для спілкування з батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , засобами відеозв`язку;

- цілодобово, під час перебування батька ОСОБА_2 у відпустці, на час такої відпустки, але не більше 2-х тижнів, за місцем проживання останнього та у закладах, приналежних до об`єктів громадського дозвілля та відпочинку сина, з подальшим поверненням дитини до його постійного місця проживання; а в разі більш тривалої відпустки батька ОСОБА_2 (поза межами двотижневого терміну відпустки) чи після припинення перебування останнього на службі в Збройних силах України з 18.00 годин кожної п`ятниці до 20.00 години суботи, а також, в понеділок та середу з 18.00 годин до 20.00 години - за місцем проживання батька ОСОБА_2 та у закладах, приналежних до об`єктів громадського дозвілля та відпочинку дітей, з подальшим поверненням сина до його постійного місця проживання;

- відвозити сина, за погодженням з відповідачкою, згідно з врахуванням графіків роботи сторін по справі, та відповідно до графіку сина, на заняття в дошкільні, навчальні та/чи в позашкільні навчальні заклади (на тренування та заняття в спортивних, творчих секціях), та супроводжувати дитину (після закінчення занять) до місця його проживання;

- щорічне спільне святкування, за узгодженням конкретного проміжку часу з матір`ю дитини, за місцем проживання батька ОСОБА_2 та/або у закладах, приналежних до об`єктів громадського дозвілля та відпочинку дітей за вибором позивача, з подальшим поверненням дитини до його постійного місця проживання: 1 січня (Новий рік), тривалістю 6 (шість) годин в денний час доби; 25 грудня (Різдво Христове), тривалістю 6 (шість) годин в денний час доби; 8 березня (Міжнародний жіночий день), тривалістю 6 (шість) годин в денний час доби; 20 березня (день народження сина), тривалістю 6 (шість) годин в денний час доби; 28 червня (День Конституції України доби, ), тривалістю 6 (шість) годин в денний час доби; 24 серпня (День незалежності України), тривалістю 6 (шість) годин в денний час доби; 14 жовтня (День захисників і захисниць України), тривалістю 6 (шість) годин в денний час доби; день народження батька ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ), тривалістю 12 (дванадцять) годин в денний час доби з 08 години до 20.00 години.

Позивач та його представник про розгляд справи були повідомлені належним чином, однак, в судове засідання не прибули, надали до суду заяву про розгляд справи за своєї відсутності, позовні вимоги підтримали та на задоволенні позову наполягали.

Відповідачка про розгляд справи неодноразово повідомлялась належним чином, однак, своїм правом, визначеним цивільно-процесуальним законодавством, не скористалась, будь-які заяви чи клопотання на адресу суду не надала. Конверт, який був направлений за адресою її місця проживання та перебування, повернувся до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання». (а.с.75).

Треті особи - виконкомом Саксаганської районної у місті раді та Служба у справах дітей Нікопольської міської ради, будучи належним чином повідомленими про розгляд справи, в судове засідання не прибули, надали заяву про розгляд справи за їх відсутності та просили суд врахувати рішення у відповідності до вимог чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступного.

Згідно ст.6 Конвенції „Про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

У частині четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі «Цихановський проти України», національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.

Як встановлено судом, сторони 19.02.2022 року перебували в зареєстрованому шлюбі (а.с.33), який на даний час розірваний. Від шлюбу сторони мають сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.30). Як вбачається з матеріалів справи, після припинення спільного проживання сторін по справі, дитина залишилась проживати з матір`ю та фактично перебуває на утриманні своїх батьків. Тобто, позивач як батько дитини від виховання та утримання сина не усунувся, а, навпаки, має бажання бути в житті дитини. Однак, між сторонами наявний спір з приводу порядку спілкування з дитиною, що й стало підставою для звернення до суду з даним позовом та обрання позивачем способу відновлення порушеного права, який полягає в усуненні перешкод в спілкуванні з дитиною. Згідно з рішенням виконавчого комітету Нікопольської міської ради № 515 від 28 травня 2026 року, затверджено висновок щодо розв`язання спору та усунення перешкод у вихованні та спілкуванні з дитиною, шляхом визначення способу участі ОСОБА_2 у вихованні та спілкуванні з малолітньою дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Судом враховується той факт, що підставою для звернення до суду з даним позовом стали обставини, які полягають в тому, що відповідачка навмисно створює обставини, які позивача як батька дитини ставлять в нерівні права по відношенню до дитини, позбавивши його спілкування з дитиною. Тобто, з поданих документів, можливо встановити той факт, що позивач як батько дитини прагне брати участь у вихованні та спілкуванні з дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також опікуватись здоров`ям та розвитком сина.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У принципі 6 Декларації ООН про права дитини від 20 листопада 1959 року закріплено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона має, якщо це можливо, зростати в піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, у будь-якому разі - в атмосфері любові та моральної і матеріальної забезпеченості.

Відповідно до ч.ч.2, 7, 8 ст.7 СК України, сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.

Частиною 3 статті 51 Конституції України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Ст.1 Закону України "Про охорону дитинства" визначає контакт з дитиною як реалізацію матір`ю, батьком, іншими членами сім`ї та родичами, у тому числі, тими, з якими дитина не проживає, права на спілкування з дитиною, побачення зазначених осіб з дитиною, а також надання їм інформації про дитину або дитині про таких осіб, якщо це не суперечить інтересам дитини.

Відповідно до ст.15 Закону України "Про охорону дитинства", дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини. Рішення органів опіки та піклування з цих питань можуть бути оскаржені до суду у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст.ст.18, 27 Конвенції про права дитини, держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У п.1 ст.9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалась з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи, згідно з судовим рішенням, визначають, відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Згідно п.3 ст.9 Конвенції про права дитини, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

За змістом ст.150, 155 СК України, здійснюючи свої права та виконуючи обов`язки, батьки повинні передусім дбати про інтереси дитини, батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Згідно ст.153 СК України, мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли це право обмежене законом.

Ст.141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст.157 СК України, питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Частинами 1, 2 статті 159 Сімейного кодексу України передбачено, що, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема, якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутись до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Таким чином, вирішуючи питання про усунення перешкод ОСОБА_2 у спілкуванні з сином та його вихованні, суд виходить з того, що одним із найважливіших прав дитини є право на сімейне виховання. Це право полягає, перш за все, у наданні дитині можливості жити і виховуватись у повноцінній сім`ї. Позивач бажає приймати участь у вихованні сина та спілкуватися з ним, а отже, на думку суду, спілкування дитини з батьком тільки сприятиме її повноцінному вихованню та розвитку, а також служитиме задоволенню життєво важливих психологічних потреб, але, при цьому, відповідачка не повинна перешкоджати у реалізації цих прав в інтересах дитини, оскільки позбавлення батька права на спілкування з сином може позбавити дитину родинних зв`язків, турботи та любові з його боку.

У зв`язку з наведеним вище, суд звертає увагу сторін на те, що вони зобов`язані заради забезпечення якнайкращих інтересів дитини прикласти максимум зусиль для нормалізації стосунків між собою та уникати будь-яких конфліктів в її присутності.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що пред`явлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження, стороною відповідача не спростовані, а тому суд, з урахуванням висновку, вважає встановити порядок участі ОСОБА_2 у спілкуванні та вихованні з сином ОСОБА_4 , оскільки такий порядок буде відповідати як інтересам дитини, так й інтересам позивача по справі.

Окрім цього, судом приймається до уваги той факт, що при складенні висновку, відповідачка як мати дитини, виклала свою думку щодо участі у спілкуванні та вихованні позивачем як батьком їхньої спільної дитини та зазначила, що вона не заперечує щодо визначеного позивачем порядку спілкування, тобто, фактично визнала пред`явлені до неї позовні вимоги.

Більш того, як вбачається з матеріалів справи, стороною позивача в позові заявлена вимога щодо стягнення з відповідача на його користь витрат по сплаті судового збору, а тому, враховуючи ст.141 ЦПК України судові витрати слід стягнути з відповідачки на користь позивача.

Керуючись ст.2-5, 9-10, 12, 28, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , треті особи виконком Саксаганської районної у місті раді та Служба у справах дітей Нікопольської міської ради, про усунення перешкод в спілкуванні з дитиною та її вихованні задовольнити.

Встановити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , порядок участі як батьку у спілкуванні та вихованні сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

- за допомогою засобів відеозв`язку (у тому числі, за допомогою месенджерів), кожного дня, за наявності у позивача, в зв`язку з виконанням ним службових обов`язків, такої можливості, з 19-00 години до 20-00 години, у присутності матері ОСОБА_5 , до досягнення сином 6-річного віку, а після цього, - без присутності матері, зобов`язавши матір дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , забезпечувати відповідні технічні засоби та можливість сину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для спілкування з батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , засобами відеозв`язку;

- цілодобово, під час перебування батька ОСОБА_2 у відпустці, на час такої відпустки, але не більше 2-х тижнів, за місцем проживання останнього та у закладах, що належать до об`єктів громадського дозвілля та відпочинку сина, з подальшим поверненням дитини до його постійного місця проживання; а в разі більш тривалої відпустки батька ОСОБА_2 (поза межами двотижневого терміну відпустки) чи після припинення перебування останнього на службі в Збройних силах України з 18.00 годин кожної п`ятниці до 20.00 години суботи, а також в понеділок та середу, з 18.00 години до 20.00 години, за місцем проживання батька ОСОБА_2 та у закладах, що належать до об`єктів громадського дозвілля та відпочинку дітей, з подальшим поверненням сина до його постійного місця проживання;

- відвозити сина, за погодженням з відповідачкою, з врахуванням графіків роботи сторін справи, та, відповідно до графіка сина, на заняття в дошкільні, навчальні та/чи в позашкільні навчальні заклади (на тренування та заняття в спортивних, творчих секціях) та супроводжувати дитину (після закінчення занять) до місця її проживання;

- щорічне спільне святкування, за узгодженням конкретного проміжку часу з матір`ю дитини, за місцем проживання батька ОСОБА_2 та/або у закладах, що належать до об`єктів громадського дозвілля та відпочинку дітей, за вибором позивача, з подальшим поверненням дитини до його постійного місця проживання: 1 січня (Новий рік), тривалістю 6 (шість) годин в денний час доби; 25 грудня (Різдво Христове), тривалістю 6 (шість) годин в денний час доби; 8 березня (Міжнародний жіночий день), тривалістю 6 (шість) годин в денний час доби; 20 березня (день народження сина), тривалістю 6 (шість) годин в денний час доби; 28 червня (День Конституції України доби, ), тривалістю 6 (шість) годин в денний час доби; 24 серпня (День незалежності України), тривалістю 6 (шість) годин в денний час доби; 14 жовтня (День захисників і захисниць України), тривалістю 6 (шість) годин в денний час доби; день народження батька ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ), тривалістю 12 (дванадцять) годин в денний час доби, з 08 години до 20.00 години.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , судовий збір в розмірі 968 грн. 96 коп., сплачений останнім при подачі позову до суду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: І. О. Кобеляцька-Шаховал