Ухвала суду № 138815717, 06.08.2026, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/5790/26

1-кс/0203/3834/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 року Центральний районний суд міста Дніпра в складі:

слідчого судді - ОСОБА_1

при секретарі - ОСОБА_2

за участю скаржника - ОСОБА_3

слідчого - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпро скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження,-

ВСТАНОВИВ:

До Центрального районного суду міста Дніпра надійшла вищезазначена скарга ОСОБА_3 , подана в порядку п.3 ч.1 ст.303 КПК України, в якій скаржник просив скасувати постанову слідчого від 19.05.2026 року про закриття кримінального провадження №42012049990000040. В обгрунтування скарги посилався на те, що постанова не відповідає вимогам ч.5 ст.110 КПК України, оскільки є невмотивованою, а її зміст не відповідає фактичним обставинам та матеріалам кримінального провадження; винесена передчасно, без проведення всіх необхідних слідчих дій, у т.ч. зазначених у письмових вказівках прокурора та без усунення інших недоліків, які стали підставою для скасування попередніх постанов про закриття кримінального провадження.

В судовому засіданні скаржник підтримав подану скаргу та просив її задовольнити.

Слідчий в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні скарги, посилаючись на те, що в ході досудового розслідування було проведено всі необхідні слідчі та процесуальні дії, зібрано докази, надано їх належну оцінку та вмотивовано прийнято рішення про закриття кримінального провадження.

Перевіривши викладені в скарзі доводи, заслухавши скаржника та слідчого, дослідивши матеріали за скаргою та витребувані матеріали кримінального провадження №42012049990000040, слідчий суддя враховує наступне.

Пунктом 3 ч.1 ст.303 КПК України встановлено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.

Під час розгляду скарги встановлено та вбачається з досліджених матеріали об`єднаного кримінального провадження №42012049990000040, що відомості за останнім було внесено до ЄРДР за ч.ч.1,3 ст.358, ч.ч.2,4 ст.190 КК України за заявою ОСОБА_5 щодо посвідчення приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6 договору дарування житла та земельної ділянки з грубим порушенням чинного законодавства.

Зокрема, у поданій заяві ОСОБА_5 посилалась на те, що приватним нотаріусом ОСОБА_6 31.12.2010 року було посвідчено договори дарування домоволодіння АДРЕСА_1 між дарувальником ОСОБА_3 та обдарованим ОСОБА_7 в порушення діючого законодавства, без врахування того, що вказане нерухоме майно є її спільною сумісною власністю із ОСОБА_3 , як подружжя, без її письмової згоди; з врахуванням документів, що містять неправдиві дані, ознаки підробки та не відповідають вимогам діючого законодавства.

Вказане кримінальне провадження неодноразово закривалось постановами слідчих із подальшим їх скасуванням прокурором та ухвалами слідчих суддів.

Оскаржуваною постановою старшого слідчого СВ ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_8 від 19.05.2026 року кримінальне провадження в черговий раз було закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України за відсутності складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1,3 ст.358, ч.ч.2,4 ст.190 КК України.

Згідно ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Частиною 2 ст.9 КПК України встановлено, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Відповідно до ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; 6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; 7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.

Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Згідно ч.1 ст.92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Частиною 1 ст.94 КПК України визначено, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.

Слідчий, дізнавач приймає постанову про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4 частини першої цієї статті, якщо в цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялось про підозру.

Відповідно до ст.ст.283,284 КПК України, закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження.

Перевіряючи доводи скарги в частині підстав оскарження постанови про закриття кримінального провадження, слідчий суддя враховує, що останні грунтуються на тому, що постанова не відповідає вимогам ч.5 ст.110 КПК України, оскільки є невмотивованою, а її зміст не відповідає фактичним обставинам та матеріалам кримінального провадження; винесена передчасно, без проведення всіх необхідних слідчих дій, у т.ч. зазначених у письмових вказівках прокурора та без усунення інших недоліків, які стали підставою для скасування попередніх постанов про закриття кримінального провадження.

Проте, в скарзі не конкретизовано які саме слідчі та процесуальні дії не було проведено та як це вплинуло на повноту перевірки фактичних обставин кримінального провадження та правильність прийнятого слідчим рішення про його закриття. Фактично доводи скарги зводяться до незгоди з мотивами прийнятого слідчим рішення та переоцінки доказів.

Слідчий суддя приймає до уваги, що відповідно до ч.ч.1,2 ст.223 КПК України, слідчими (розшуковими) діями є дії, спрямовані на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.

Самостійність слідчого в його процесуальній діяльності згідно ч.5 ст.40 КПК України на засадах змагальності сторін у кримінальному провадженні відповідно до ст.22 цього Кодексу, пов`язана з відстоювання стороною обвинувачення її правової позиції самостійно, чим визначаються дискреційні повноваження слідчого за ст.ст.93,94,223 КПК України у збиранні доказів за допомогою визначених на власний розсуд слідчих дій.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що в ході досудового розслідування, корім іншого, було долучено копії відповідних договорів дарування домоволодіння та земельної ділянки по АДРЕСА_1 , інші правовстановлюючі документи, щодо будівництва, набуття та переходу права власності на нерухоме майно, копію технічного паспорту; копії довідок про зареєстрованих осіб, домової книги; довідки про обмеження та обтяження на земельну ділянку, звіт про експертну грошову оцінку вартості земельної ділянки, договору про надання послуг, на які посилались ОСОБА_5 та ОСОБА_3 у своїх заявах та показах; копії документів, що підтверджують ступінь родинних та сімейних зав`язків фігурантів; отримано тимчасовий доступ до матеріалів нотаріальних справ щодо посвідчених договорів дарування; залучено та допитано в якості потерпілої ОСОБА_5 ; долучено копії судових рішень у справі №436/2013/12 за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_7 , приватного нотаріуса ОСОБА_6 та інших, про визнання недійсними договорів дарування домоволодіння та земельної ділянки, скасування державної реєстрації, а також у справі №2-48/08 за позовом ОСОБА_10 до ОСОБА_11 , ОСОБА_3 , приватного нотаріуса ОСОБА_6 , про визнання правочину недійсним; допитано в якості свідків приватного нотаріуса ОСОБА_6 та її консультантів ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ; допитано в якості свідка чоловіка заявниці ОСОБА_5 ОСОБА_3 , а в подальшому за його заявою останнього залучено та допитано в якості потерпілого; допитано в якості свідків сина останніх - ОСОБА_7 , його представника ОСОБА_14 , свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_11 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 ; проведено слідчі експерименти за участі ОСОБА_3 з метою встановлення проміжку часу, необхідного для посвідчення договорів, ознайомлення із ними останнього; ініційовано проведення службової перевірки дотримання порядку вчинення нотаріальних дій приватним нотаріусом ОСОБА_6 , отримано та долучено висновок такої перевірки; проведено одночасні допити потерпілої ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_6 , потерпілого ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_6 ; призначено та проведено судові почеркознавчі та технічні експертизу на предмет виконання від імені ОСОБА_3 підпису у договорі №11302003 на проведення робіт з експертної грошової оцінки земельної ділянки, внесення змін до довідки №23 квартального комітету щодо реєстрації осіб; судову оціночно-будівельну експертизу щодо ринкової вартості домоволодіння; проведено огляди вилучених документів, огляду домоволодіння, про що складено відповідні протоколи.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що під час досудового розслідування було проведено необхідні слідчі та процесуальні дії, повно та всебічно досліджено обставини у кримінальному провадженні.

Оскаржувана постанова відповідає вимогам ст.110 КПК України, у т.ч. частині 5 вказаної статті, слідчим досліджено та надано належну і мотивовану оцінку встановленим в ході досудового розслідування обставинам та зібраним доказом в їх сукупності; зазначено та обгрунтовано неможливість проведення слідчих та вчинення процесуальних дій, зазначених в попередніх ухвалах слідчих суддів при скасуванні постанов про закриття кримінального провадження, які носять об`єктивний характер та прийнято обгрунтоване рішення про закриття кримінального провадження на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України.

В зв`язку з цим, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні скарги.

Керуючись ст.ст.55,60,303-307,369-372 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого СВ Дніпровського РУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 19 травня 2026 року про закриття кримінального провадження №42012049990000040.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1