Рішення № 138814778, 07.08.2026, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/1577/26

2/583/1021/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2026 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Савєльєвої А.І.

з участю секретаря судового засідання Доценко Т.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Охтирка справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕТАЛОН» про стягнення страхового відшкодування,

в с т а н о в и в :

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування» звернулося до суду із зазначеним позовом до відповідачів про стягнення страхового відшкодування, згідно з яким просить стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕТАЛОН» на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» 156800,00 грн в рахунок відшкодування витрат, заподіяних позивачеві; стягнути з ОСОБА_1 155531,30 грн в рахунок відшкодування витрат, заподіяних позивачеві; також просить стягнути з відповідачів сплачений при подачі позовної заяви судовий збір у розмірі 4684,97 грн.

Позовні вимоги мотивує тим, що 15.12.2022 між ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» та ТОВ «ВК «Автострада» укладено договір страхування № 606/22-ТЗ/Ц5, згідно з яким ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» взяло на себе зобов`язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення транспортного засобу «СБМ МДКЗ 12-02», державний номерний знак НОМЕР_1 , його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП.

31.07.2023 з вини водія автомобіля «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_1 сталося ДТП за участю автомобіля марки «СБМ МДКЗ 12-02», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2

01.08.2023 страхувальник ТОВ «ВК «Автострада» звернулося до страховика ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» із заявою про настання страхової події і з метою визначення розміру вартості відновлювального ремонту внаслідок ДТП, яка мала місце 31.07.2023, страховиком було замовлено проведення атотоварознавчого дослідження.

Відповідно до Звіту № 12/08/24 від 26.08.2024 вартість відновлюваного ремонту автомобіля марки «СБМ МДКЗ 12-02», державний номерний знак НОМЕР_1 , складає 361136,30 грн.

27.09.2023 страхувальник звернувся до ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» з листом про призупинення розгляду страхової справи № 006.01832725-1, а 02.09.2025 ТОВ «Група Компаній «АВТОСТРАДА» було надано до ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» лист-звернення з заявою про здійснення перерахуванням страхового відшкодування. 11.09.2025 ТОВ «Група Компаній «АВТОСТРАДА» було подано заяву про виплату страхового відшкодування. На підставі звіту № 12/08/24 від 26.08.2024 позивач здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 312231,30 грн (з урахуванням франшизи у розмірі 7458,00 грн, яка передбачена умовами договору страхування №606/22-ТЗ/Ц5), яке було здійснено позивачем 12.09.2025.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідачів понесені ним збитки в розмірі 312231,30 грн.

Ухвалою судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 21.04.2026 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

27.04.2026 до суду від представника Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕТАЛОН», надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає їх необґрунтованими та безпідставними. Зазначає, що дані правовідносини регулюються нормами ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який є спеціальним законом. Відповідно до п. 37.1.4 вказаного Закону підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, з моменту скоєння ДТП. Дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля марки «СБМ МДКЗ 12-02», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 сталося 31.07.2023. Проте позивач звернувся до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕТАЛОН» із заявою про виплату страхового відшкодування лише 15.09.2025, на що 30.09.2025 отримав відповідь про відмову в такій виплаті у зв`язку з неподанням заяви протягом року. Також вказує, що позивачем не надано жодних належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження здійснення ним розумних заходів для отримання відшкодування за рахунок страховика й строк пропущено через незалежні від потерпілого причини. У зв`язку з наведеним вважає позовні вимоги необґрунтованими та незаконними.

01.05.2026 від представника надійшла відповідь на відзив Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕТАЛОН», у якій позивач заперечив проти викладеної представником відповідача позиції, зазначивши, що відповідачем не були встановлені фактичні обставини справи, що річний строк пропущено через незалежні від потерпілої особи причини, та той факт, що потерпіла особа може реалізувати своє право на отримання страхового відшкодування, пред`явивши вимогу до страховика (страхової компанії) в судовому порядку протягом строку позовної давності. Крім того, відповідачем враховано позицію Верховного Суду про те, що саме на страховика має покладатися основний тягар відшкодування шкоди, спричиненої за наслідками ДТП, та саме він є належним відповідачем у справах за позовами про відшкодування шкоди в межах страхової суми. Також вказує, що для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування. Тобто, на думку представника позивача, особа має бути потерпілою. Вина ОСОБА_1 встановлена вироком від 29.07.2024 Звягельського міськрайонного суду Житомирської області (перейменовано на Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області) по справі №285/6105/23. Тобто, лише після набрання законної сили даного вироку настала цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 і ДТП, яка мала місце 31.07.2023 року визначається як страховий випадок і як наслідок у потерпілої особи є підстави звертатися до страхової компанії винуватця ДТП з заявою про страхове відшкодування.

15.05.2026 до суду від представника Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕТАЛОН» надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких зазначив, що доводи позивача про те, що право вимоги до відповідача виникло лише після здійснення страхового відшкодування, а також про те, що до ухвалення вироку суду не настала цивільно-правова відповідальність, є безпідставними та такими, що суперечать нормам чинного законодавства України, оскільки нормами законодавства України не ставиться виникнення права вимоги страховика у залежність від наявності обвинувального вироку суду. Крім того зазначає, що навіть якщо виходити з позиції позивача, яка на думку представника відповідача, є хибною, то вироком суду 29.07.2024 ОСОБА_1 було визнано винним, а до відповідача з вимогою про виплату страхового відшкодування позивач звернувся тільки 15.09.2025, тобто, на думку представника, позивач все одно безпідставно зволікав із реалізацією свого права та не вчинив жодних дій для своєчасного звернення до відповідача. Таким чином, вважає, що вимоги позивача є необґрунтованими та безпідставними, а тому не підлягають задоволенню.

Ухвалою Охтирського міськрайонного суду від 18 травня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, надав письмову заяву, у якій просить справу розглядати за відсутності позивача, позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕТАЛОН» у судове засідання не з`явився, надав письмову заяву, у якій просить справу розглядати за відсутності відповідача.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений судом належним чином шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади України. Згідно з ч. 11 ст. 128 ЦПК України з опублікуванням оголошень про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи. Причини неявки в судові засідання відповідач не повідомив, відзив на позовну заяву не подав, із заявами чи клопотаннями до суду не звертався.

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (див. серед іншого «Гуржій проти України», заява № 326/3, 01 квітня 2008 року, «Олександр Шевченко проти України», № 8771/02, § 27, 26 квітня 2007 року). Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02 грудня 2010 року у справі «Шульга проти України» № 16652/04).

Верховний Суд у постанові від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18 зазначив про те, що якщо учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування", цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону (п. 2.1. ст.2 ЗУ Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності).

Згідно зі ст.55, ст. 124 Конституції України та ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до вимог Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1ст. 1166 ЦК України).

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч. 2 ст. 1187 ЦК України).

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон) та главою 82 підрозділу 2 розділу ІІІ ЦК України. Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у редакції на час виникнення правовідносин, є спеціальним законом, що регулює правовідносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. У цьому Законі визначено, що особами, відповідальність яких вважається застрахованою, є страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом, тобто таким, який зазначається у чинному договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована (пункти 1.4, 1.7 статті 1).

Статтею 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності» (Закону) визначено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Згідно зі ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

За змістом ч. 3 ст. 988 ЦК України страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Відповідно до п. 2 ст. 9 Закону України «Про страхування» страхова виплата це грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

Згідно зі ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

За змістом ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно з ч. 1 ст. 1191 цього Кодексу особа, яка відшкодовувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. У постанові від 04 липня 2018 року Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок щодо забезпечення дієвості інституту обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, зазначивши наступне: «Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України від 1 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок із виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37 зазначеного Закону) чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика в останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування (пункт 72). Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів») (пункт 73). Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди, а тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування згідно зі статтями 3 і 5 вказаного Закону реалізує право вимоги, передбачене статтями 993 Цивільного кодексу України та 27 Закону України від 9 лютого 2012 року № 4391-VI «Про страхування» шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність».

На час настання ДТП діяв Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 (далі - Закон №1961-IV), який втратив чинність 01.01.2025 у зв`язку з введенням в дію Закону України №3720-IX від 21.05.2024 «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Судом встановлено, що 31.07.2023 близько 16 год. 52 хв. водій ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, не маючи посвідчення водія на право керування транспортним засобом, керував технічно справним автомобілем «Volkswagen СС», реєстраційний номер НОМЕР_2 , разом з пасажиром на 226 км автодороги «Київ-Чоп» поблизу с. Кущове Звягельського району Житомирської області, в напрямку м. Житомир. Керуючи у вказаний день та час зазначеним транспортним засобом, рухаючись 226 км автодороги «Київ-Чоп» поблизу с. Кущове Звягельського району Житомирської області, в напрямку м. Житомир, водій ОСОБА_1 в порушення вимог п. 1.10, 2.1 (а), 2.3 (б), 2.9 (а), 12.1 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів № 1306 від 10.10.2001 (надалі ПДР, Правила), проявив неуважність, не простежив за дорожньою обстановкою та її змінами, не врахував дорожні умови та обрану ним швидкість транспортного засобу на заокругленій ділянці дороги праворуч, допустив виїзд керованого ним автомобіля за межі проїзної частини ліворуч з подальшим контактуванням з виділеною металевою конструкцією, що розподіляє потоки транспортних засобів протилежних напрямків руху та підмітально-прибиральним автомобілем «СБН МДКЗ 12-02», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який рухався в зустрічному напрямку. Порушення водієм ОСОБА_1 вимог пунктів 1.10, 2.1 (а), 2.3 (б), 2.9 (а), 12.1 Правил дорожнього руху знаходиться у прямому причинному зв`язку зі створенням аварійної обстановки, виникненням даної дорожньо-транспортної події та її наслідками.

Вироком Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 29 липня 2024 року в справі № 285/6105/23, який набрав законної сили, ОСОБА_1 визнано винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України (а.с. 100-102).

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди був пошкоджений автомобіль «СБН МДКЗ 12-02», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ТОВ «ВК «Автострада».

Відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту № 606/22-ТЗ/Ц5 від 15.12.2022, укладеного між ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» та ТОВ «Автострада Трейд Груп», автомобіль «СБН МДКЗ 12-02», реєстраційний номер НОМЕР_1 , застрахований, і згідно з яким ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» взяло на себе зобов`язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення транспортного засобу (а.с. 5- 16).

Як вбачається із заяви про настання події, що має ознаки страхового випадку ,за договором добровільного страхування транспортного засобу від 01.08.2023, ТОВ «ВК «Автострада» повідомило ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» про страхову подію, яка сталася 31.07.2023 (а.с. 26).

З метою визначення розміру завданого матеріального збитку внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ТОВ «Автострада Трейд Груп» звернувся до оцінювача ФОП ОСОБА_3 , який надав звіт від 26.08.2024, відповідно до якого: вартість відновлювального ремонту 361136,30 грн, вартість (розмір) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу «СБМ МДКЗ 12-02», реєстраційни номер НОМЕР_1 , може становити 224542, 36 грн (а.с. 32-65).

27.09.2023 ТОВ «Група Компаній «Автострада» звернулося до ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» із листом про призупинення розгляду страхової справи № 006.01832725-1 у зв`язку з перебування пошкодженого транспортного засобу «СБМ МДКЗ 12-02», державний номерний знак НОМЕР_1 , на штрафмайданчику та у зв`язку з кримінальним провадженням стосовно ОСОБА_1 (а.с. 27).

Генеральний директор ТОВ «Група Компаній «Автострада» звернувся до ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» із листом від 02.09.2025, у якому просив здійснити перерахування страхового відшкодування за справою № 006.01832725 та вказав реквізити а.с. 28).

19.09.2025 ТОВ «Група Компаній «Автострада» подало до ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» заяву про виплату страхового відшкодування/доплату страхового відшкодування (а.с. 31).

Як вбачається з платіжної інструкції кредитового переказу коштів від 12.09.2025, ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» перерахувало ТОВ «ГК «Автострада» 312331,30 грн (а.с. 66).

15.09.2025 представник ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» звернувся з претензією до ПрАТ «СК «ЕТАЛОН» про перерахування коштів у сумі 312331,30 грн, оскільки цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_2 , була застрахована ПрАТ «СК «ЕТАЛОН» (поліс АР №003280371), а тому ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» має право зворотної вимоги до зазначеного товариства (а.с. 69).

Відповідно до полісу серії АР № 003280371 виданий на транспортний засіб «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_2 , страхова компанія «ЕТАЛОН» є діючим членом МТСБУ, полюс діючий на 31.07.2023, франшиза 3200,00 грн, ліміт за шкоду майну 160 000,00 грн ( а.с. 71).

30.09.2026 ПрАТ «СК «ЕТАЛОН» відмовило в перерахуванні страхового відшкодування на рахунок ПрАТ «СК «Арсенал Страхування», посилаючись на норми ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який є спеціальним законом. Відповідно до п. 37.1.4 вказаного Закону підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, з моменту скоєння ДТП. Дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля марки «СБМ МДКЗ 12-02», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 сталося 31.07.2023, тому строк пропущено (а.с. 85).

Згідно з частиною першою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

За змістом статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно із пунктом 2 частини першої статті 991 ЦК України страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі вчинення страхувальником або особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно з частиною першою статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

За приписами пункту 37.1.4 статті 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в редакції, яка діяла на час виникнення правовідносин, підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння ДТП.

Зазначений у пункті 37.1.4 статті 37 цього Закону строк є присічним і поновленню не підлягає.

З матеріалів справи вбачається, що ДТП за участю транспортних засобів сталося 31.08.2023, а позивач ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» звернувся до ПрАТ «СК «ЕТАЛОН» із заявою про виплату страхового відшкодування лише 15.09.2025 , тобто більше ніж через 1 рік з моменту настання ДТП.

Таким чином, доводи позивача про те, що у ПрАТ «СК «ЕТАЛОН» виник обов`язок щодо виплати страхового відшкодування та наявні підстави для покладення обов`язку на страхову компанію щодо відшкодування матеріальної шкоди, є необґрунтованими та такими, що суперечать п. 37.1.4. статті 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», є безпідставними, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Надаючи оцінку позовним вимогам в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» 155 531,30 грн як відшкодування витрат, заподіяних позивачеві, суд дійшов висновку про наявність підстав для їх задоволення.

Цивільна відповідальність ОСОБА_1 була застрахована у ПрАТ «СК «ЕТАЛОН» , про що свідчить поліс АР № 003280371.

У статті 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до частин п`ятої та шостої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17 (провадження № 14-95цс20) зазначено, що:

«Велика Палата Верховного Суду послідовно наголошує, що основний тягар відшкодування шкоди, спричиненої за наслідками ДТП, повинен нести страховик та саме він є належним відповідачем у справах за позовами про відшкодування шкоди в межах страхової суми. Відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом № 1961-IV у страховика (страховика) не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону № 1961-IV) (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі №147/66/17).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року в справі № 147/66/17 (провадження № 14-95цс20) також зазначено, що:

«Внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди виникають цивільні права й обов`язки, пов`язані з її відшкодуванням. Зокрема, потерпілий набуває право отримати відшкодування шкоди, а обов`язок виплатити відповідне відшкодування за Законом №1961-IV виникає у страховика особи, яка застрахувала цивільну відповідальність (у визначених Законом №1961-IV випадках - МТСБУ) та в особи, яка застрахувала цивільну відповідальність, якщо розмір завданої нею шкоди перевищує розмір страхового відшкодування, зокрема на суму франшизи, чи якщо страховик (МТСБУ) за Законом №1961-IV не має обов`язку здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату). Тобто внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди (настання страхового випадку) винуватець ДТП не звільняється від обов`язку відшкодувати завдану шкоду, але цей обов`язок розподіляється між ним і страховиком (МТСБУ)».

Враховуючи розподіл у деліктному зобов`язанні між винуватцем ДТП (страхувальником) і страховиком (МТСБУ) обов`язку з відшкодування шкоди, завданої під час експлуатації наземних транспортних засобів, а також те, що право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем має визначені законом межі та порядок реалізації, Велика Палата Верховного Суду відступає від висновку Верховного Суду України про те, що право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним, і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована (постанови Верховного Суду України від 20 січня 2016 року у справі №6-2808цс15, від 14 вересня 2016 року у справі №6-725цс16, від 26 жовтня 2016 року у справі №6-954цс16)».

Велика Палата Верховного Суду в постановах від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження №14-176цс18) (пункт 59), від 03 жовтня 2018 року у справі №760/15471/15-ц (провадження № 14-316цс18) неодноразово звертала увагу на те, що у справах про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної страхувальником за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у межах ліміту страхового відшкодування належним відповідачем буде страховик. Принцип повного відшкодування шкоди, закріплений у статті 1166 ЦК України, реалізується у відносинах страхування через застосування положень статті 1194 цього Кодексу. Вказана норма передбачає, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди за загальним правилом зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Відповідно, якщо такої різниці немає та шкода покрита в повному обсязі страховою виплатою, в такому випадку в цій справі відсутні підстави для покладення відповідальності на страхувальника».

Судом встановлено, що відповідно до полісу серії АР №003280371, транспортний засіб «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_2 , ліміт за шкоду майну складає 160 000,00 грн, в той час коли відповідно до Звіту №12/08/24 від 26.08.2024 вартість відновлюваного ремонту автомобіля марки «СБМ МДКЗ 12-02», державний номерний знак НОМЕР_1 , складає 361136,30 грн. Сума пред`явлених позивачем до ОСОБА_1 вимог становить 155531,30 грн, тобто в межах різниці між страховою виплатою та сумою відновлювального ремонту.

Касаційний суд акцентує увагу, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Тобто, внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди (настання страхового випадку) винуватець ДТП не звільняється від обов`язку відшкодувати завдану шкоду, але цей обов`язок розподіляється між ним і страховиком (МТСБУ). Відшкодування шкоди, спричиненої за наслідками ДТП, повинен нести страховик та саме він є належним відповідачем у справах за позовами про відшкодування шкоди в межах страхової суми. Обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування та саме він є належним відповідачем у справах за позовами про відшкодування шкоди в межах такої різниці.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що вимога про стягнення з ОСОБА_1 суми збитків 155531,30 грн підлягає задоволенню, оскільки вартість відновлювального ремонту автомобіля «СБМ МДКЗ 12-02», державний номерний знак НОМЕР_1 , перевищує страхову виплату (страхове відшкодування), на яку застрахував свою цивільну відповідальність відповідач ОСОБА_1 .

Враховуючи наявність підстав для часткового задоволення позову (49,8%), відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, на користь позивача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 в рахунок відшкодування судових витрат 2332,63 грн (4684,00 грн (сплачений судовий збір) х 49,8%).

На підставі викладеного, ст.ст. 22, 23, 679, 988, 1166, 1167, 1187 ЦК України, керуючись ст.ст. 3, 12, 81, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕТАЛОН» про стягнення страхового відшкодування задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» страхове відшкодування в розмірі 155531,30 грн (сто п`ятдесят п`ять тисяч п`ятсот тридцять одна гривня 30 копійок).

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» судовий збір у розмірі 2332,63 грн (дві тисячі триста тридцять дві гривні 63 копійки) .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування», код ЄДРПОУ 33908322, юридична адреса: 03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 154.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Страхова Компанія «ЕТАЛОН», код ЄДРПОУ 20080515, юридична адреса: 03067, м. Київ, вул. Гарматна, 8, приміщення 6.

Суддя А.І.Савєльєва