Рішення № 138814068, 03.08.2026, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Cправа №333/3458/26

Провадження №2/333/3565/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючої судді Круглікової А.В.,

при секретарі судового засідання Єрмоленко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за позовом: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНОСТЮ «КОШЕЛЬОК», код ЄДРПОУ 40842831, вул. Антонова, 8А, с. Чайки, Бучанський район, Київська область, 08135

до відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

ТОВАРИСТВО З ОБЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОШЕЛЬОК» (надалі ТОВ «КОШЕЛЬОК») звернулось до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 ) заборгованості за кредитним договором в сумі 19 503,80 грн. Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач вказує, що 11.10.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «КОШЕЛЬОК» укладено договір кредитний договір № 3450709028-489745. На виконання вказаного кредитного договору відповідачу надано кредит у розмірі 7 000 грн. Відповідач прийняті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконала, внаслідок чого за останньою обліковується заборгованість в сумі 7000 грн. основного боргу та 12 503,80 грн відсотків за користування кредитом. Враховуючи добровільну не сплату відповідачкою вказаної вище заборгованості, позивач просить суд позов задовольнити.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримує в повному обсязі, просить суд його задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судові засідання жодного разу не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, 03.08.2026 через канцелярію суду подала заяву, в якій просить суд розглянути справу за її відсутністю, визнає суму боргу по кредиту, в іншій частині позову заперечує, просить суд відмовити.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, судом встановлені наступні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного вище Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону). Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII).

За змістом статті 12 вказаного Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Як встановлено судом, 11.10.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «КОШЕЛЬОК» укладено договір кредитний договір №3450709028-489745 на наступних умовах: сума кредиту 7 000 грн., початковий строк кредитування 14 діб (з можливістю продовження), дисконтна процентна ставка 0,99% в день, процентна ставка 2,2% в день від суми кредиту за кожен день користування, що становить 803% річних.

Матеріали справи свідчать, що на виконання вказаного кредитного договору відповідачу надано кредит у розмірі 7 000 грн. Факт надання кредиту не заперечувався відповідачкою в ході розгляду цієї справи.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачка прийняті на себе зобов`язання зі сплати основного боргу по тілу кредиту та відсотків за користування кредитом належним чином не виконала, внаслідок чого за останньою обліковується заборгованість за кредитним договором в сумі 7000 грн. основного боргу та 12 503,80 грн. заборгованості за відсотками за користування кредитом.

Факт наявності основного боргу в сумі 7000 грн. підтверджується наявними в матеріалах цієї справи доказами й не спростований відповідачем.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 суми основного боргу в розмірі 7000 грн. за кредитним договором №3450709028-489745 є доведеними, обґрунтованими, підтвердженими доданими документами, а тому є такими, що підлягають задоволенню.

Водночас, розглянувши вимоги позивача про стягнення 12 503,80 грн. нарахованих процентів за заявлений позивачем період з 11.10.2021 по 22.01.2022, суд виходить з наступного.

Згідно з п.п. 3.1.-3.3. кредитного договору, проценти нараховуються за фактичне число календарних днів користування кредитом. Нарахування процентів за цим Договором здійснюється з урахуванням числа днів у календарному році (вихідних, святкових та неробочих днів включно). Сторони домовились, що погашення кредиту та процентів за користування кредитом здійснюватиметься згідно графіка платежів, що є Додатком до цього Договору.

Пунктом 3.5. кредитного договору сторони обумовили, що у випадку користування Кредитом з боку Позичальника більше за визначений Лояльним періодом, встановлений п.2.1 Договору або додатковими угодами між Сторонами зобов?язання Позичальника за цим Договором продовжуються на весь період користування Кредитом, при цьому у випадку, якщо встановлена п. 3.4 цього Договору Процентна ставка менша ніж 2 (два) відсотки від суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, то правила нарахування процентів за Процентною ставкою визначеною п.3.4 Договору скасовуються з моменту початку їх застосування і до взаємовідносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за понадстрокове користування Кредитом, а саме 2,2% (два цілих два десятка процента) за кожен день користування Кредитом, починаючи з дати укладення Договору і до дня повного повернення Кредиту. Таким чином зобов?язання Позичальника по сплаті процентів за користування Кредитом в розмірі 1,85 розповсюджуються на весь період користування Кредитом з моменту укладення цього Договору, при умові врахування в таких зобов?язаннях суми процентів, які були фактично сплачені Позичальником до моменту завершення строку, встановленого п.2.1 Договору.

Водночас, як встановлено вище судом, у п. 2.1. кредитного договору зазначено, що кредит надається строком на 14 днів, тобто з 11.10.2021 по 24.10.21, що й узгоджено сторонами у Графіку розрахунків, який є додатком № 1 до договору №3450709028-489745, який є невід`ємною частиною договору.

Згідно з умовами вказаного вище додатку № 1 до кредитного договору , сукупна вартість Кредиту за Дисконтною ставкою складає 0.14% від суми Кредиту (у процентному вираженні) або дев?ять гривень 80 копійок. (у грошовому вираженні) та включає в себе:

-???проценти за користування Кредитом у розмірі 0.01% від суми Кредиту (у процентному вираженні) або нуль гривень 70 копійок. (у грошовому виразі);

-???суму Кредиту у розмірі 7000.00 сім тисяч гривень 00 копійок. (у грошовому вираженні) (п. 2).

???У випадку надання Кредиту не в день укладення Договору, термін платежу автоматично зміщується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання Кредиту, та є першим днем користування Кредитом починаючи з дати отримання Кредиту Позичальником (п. 3).

У разі користування Кредитом понад строк, вказаний в п. 1.2 Договору, до відносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Базовою процентною ставкою, в порядку передбаченому Договором (п. 4).

Плата за користування кредитом (проценти) становить 4% річних від суми кредиту за кожен день користування кредитом, що становить (9.80) гривень (п. 5).

Суд, зауважує, що умови кредитного договору повинні бути чіткими та зрозумілими, а нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами фінансових послуг тлумачаться на користь споживача.

В матеріалах справи відсутні докази пролонгації сторонами строку надання кредиту, визначеного в п. 2.1. кредитного договору №3450709028-489745.

За таких обставин, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача суми процентів за користування кредитом, нарахованих за визначений умовами договору строк кредитування та строк повернення кредиту, тобто за 14 днів, що становить 9,80 грн.

Вбачається, що сума процентів за користування кредитом в розмірі 9,80 грн. й визначена сторонами в додатку № 1 до договору №3450709028-489745, який є невід`ємною частиною цього договору.

Судом враховано при розгляді цієї справи, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 виснувала, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою ст. 1050 ЦК України.

У постанові від 05 квітня 2023 року по справі № 910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду акцентувала увагу на сталості підходу до вирішення питання щодо нарахування процентів за «користування кредитом», сформульованого у постанові від 28.03.2018 р. у справі № 444/9519/12 та підтвердженого у постанові від 04.02.2020 р. у справі № 912/1120/16 та уточнила власний правовий висновок щодо можливості нарахування процентів поза межами строку кредитування, визначивши, що в разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за користування кредитом (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором.

Таким чином, розмір процентів за користування кредитом в межах строку кредитування, який підлягає стягненню з відповідача складає 9,80 грн.

У задоволенні іншої частини вимог щодо стягнення відсотків за користування кредитом судом відмовляється у зв`язку з безпідставністю.

Крім того, ТОВ «КОШЕЛЬОК» у прохальній частині позовної заяви просить суд стягнути з відповідача на свою користь витрати на правову допомогу в розмірі 10 000 грн.

Відповідно до ч. 1. п. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаний з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Частиною 1 ст. 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження надання правової допомоги, позивачем надано копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, договору про надання правничої (правової) допомоги від 12.02.2025; додаток від 20.02.2026 до договору про надання правової допомоги; акт № 1 приймання-передачі правової допомоги від 17.03.2026.

Суд, розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, приходить до висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі з відповідача, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у додатковій постанові від 14 листопада 2018 року у справі N 753/15687/15.

При цьому, суд звертає увагу на те, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором. Справа є малозначною в силу вимог закону та не є складною.

За таких обставин, суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 10 000 грн є завищеними, належним чином не обґрунтованими та становлять надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу судових витрат.

Враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку про необхідність зменшити їх розмір до 2000 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у разі часткового задоволення позову, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з викладеним, судом покладаються на відповідача судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме: в розмірі 718,81 грн витрат на професійну правничу допомогу та 956,88 грн судового збору.

Керуючись ст.ст. 141, 258, 259, 263-265, 268, 273-274, 279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОШЕЛЬОК» (код ЄДРПОУ: 40842831, місцезнаходження: Київська область, Києво Святошинський район, с. Чайки, вул. Антонова, 8А; банківські реквізити: Отримувач: ТОВ «КОШЕЛЬОК», код ЄДРПОУ: 40842831, код Банку: 339500, назва Банку АТ «ТАСКОМБАНК», номер рахунку НОМЕР_2 ) 7 000 (сім тисяч) грн. заборгованості за основним боргом, 9 (дев`ять) грн. 80 коп. заборгованості з процентів за користування кредитом, 718 (сімсот вісімнадцять) грн. 81 коп. витрат на правничу допомогу адвоката та 956 (дев`ятсот п`ятдесят шість) грн. 88 коп. судового збору.

У задоволенні іншої частини вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя А.В. Круглікова