Рішення № 138813982, 07.08.2026, Чорноморський міський суд Одеської області (до 25.04.2025 - Іллічівський міський суд Одеської області)

07 серпня 2026 року Єдиний унікальний № 501/5176/25 Провадження № 2-др/501/24/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

Іменем України

07 серпня 2026 року м. Чорноморськ

Чорноморський міський суд Одеської області

у складі: головуючого - Тордія Е.Н. секретаря судових засідань Рябцева Ю.С.

номер справи № 501/5176/25 номер провадження 2/501/534/26

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Чорноморську Одеської області цивільну справу за позовною заявою позивача: ОСОБА_1 до відповідача: ОСОБА_2 предмет та підстава про стягнення боргу за договором позики, -

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад обставин правовідносин. Позиція сторін.

Заочним рішенням Чорноморського міського суду Одеської області від 22 травня 2026 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенні в повному обсязі.

28 травня 2026 року представником позивача адвокатом Бондаренко К.В. через систему «Електронний суд» подана заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 120000,00 грн.

В судове засідання представник позивача адвоката Бондаренко К.В., яка дії на підставі ордеру №1586202 виданого 02 жовтня 2025 року прохала заяву задовольнити в повному обсязі, посилаючись на надані докази.

Відповідач, належи чином повідомлений в судове засідання не з`явився, поважної причини неявки суду не повідомив.

Вислухавши представника позивача ,дослідивши матеріали справи, підстави винесення додаткового рішення та перевіривши їх доказами, Суд приходить до такого висновку.

Мотивувальна частина та застосовані судом правові норми.

Судові витрати згідно зі ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, а також витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи

Згідно з частиною другою статті 137 Цивільного процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим

та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 Цивільного процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини четвертої статті 263 Цивільного процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в своїй постанові від 23 листопада 2020 року в справі

№ 638/7748/18 вказав, що витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Так, в матеріалах справи наявний ордер №1586202 виданий 02 жовтня 2025 року адвокатом Бондаренко К.В., договір про надання правової допомоги № 01 К20250911 від 11 вересня 2025 року , додаткова угода №1 до договору про надання правової допомоги № 01 К20250911 від 11 вересня 2025 року, адвокатські запити щодо з`ясування майнового стану відповідача, розрахунок на оплату № 2026КО22 від 27 травня 2026 року на сплату 120 000.00 грн. які ОСОБА_1 має сплатити за юридичні послуги. З наявний журналів судових засідань представник позивача була присутня на 6 судових засіданнях. Доказів, саме зазначених понесених витрат ані позивачем , ані представником позивача Суду не надано.

Окрім того , постановляючи заочне рішення Судом враховані вимоги ,щодо стягнення витрат на правову допомогу та частково задоволені , виходячи зі складності справи , часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Інститут додаткового рішення, передбачений ст. 270 Цивільного процесуального кодексу України, застосовується виключно для усунення неповноти судового рішення у випадках, коли судом не вирішено певне питання, яке було предметом розгляду, але не надає стороні права змінювати, збільшувати або заявляти нові вимоги після ухвалення рішення по суті.

Фактично позивач намагається підмінити позовну форму захисту права поданням заяви про ухвалення додаткового рішення, використовуючи процедуру, передбачену статтею 270 Цивільного процесуального кодексу України, не за її призначенням.

Такий підхід суперечить принципу правової визначеності та остаточності судового розгляду, оскільки питання про розподіл судових витрат уже було вирішено судом у відповідному рішенні.

За таких обставин відсутні передбачені п. 3 ч.1 ст. 270 Цивільного процесуального кодексу України підстави для ухвалення додаткового рішення, оскільки суд уже вирішив питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, а заява фактично спрямована не на усунення неповноти рішення, а на перегляд визначеного судом розміру таких витрат.

Висновок суду.

Оцінивши надані докази Суд дійшов висновку, що підстав для ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну (правничу) допомогу, відсутні.

Керуючись ст.ст. 133, 137, 142, 246, 270, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволені заяви представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Бондаренко Катерини Василівни про відшкодування витрат на правничу допомогу - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий