Ухвала суду № 138813953, 05.08.2026, Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

УХВАЛА

Справа № 495/9520/22

Номер провадження 1-кп/495/60/2025

05 серпня 2026 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

із секретарем судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у судовому засіданні з розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 22022160000000238 від 29.07.2022 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 305, ч. 1 ст. 309 КК України, клопотання прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 про обрання обвинуваченій ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну обвинуваченій ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на нічний домашній арешт,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області перебуває судова справа № 495/9520/22 за обвинувальним актом у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР № 22022160000000238 від 29.07.2022 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 305, ч. 1 ст. 309 КК України. Обвиинуваченій ОСОБА_4 ухвалою Одеського апеляційного суду від 25.06.2026 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який діє до 13 серпня 20206 року.

04.08.2026 до суду надійшло клопотання прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_4 . Клопотання мотивоване наявністю ризиків за пунктами 1, 3, 4 частини першої статті 177 КПК України.

05.08.2026 до суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на нічний домашній арешт. Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_4 раніше не судима, має постійне місце проживання та міцні соціальні зв`язки, відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав подане ним клопотання та просив обрати обвинуваченій ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів. Клопотання мотивував тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні тяжкого кримінального правопорушення, 01.08.2022 слідчим суддею Приморського районного суду м.Одеси до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ "Одеський слідчий ізолятор" та визначено розмір застави як альтернативного запобіжного заходу у розмірі 80 прожиткових мінімумів доходів громадян, що становив 198480 гривень. 17.08.2022 ОСОБА_4 було звільнено з під варти під заставу та роз`яснено обов`язки, відповідно до вимог ч.5 ст.194 КПК України. Однак обвинувачена ОСОБА_4 до суду не з`являлась, ухиляючись від участі у судовому розгляді змінила місце проживання, не повідомивши суд або прокурора, у зв`язку з чим 01.08.2023 її було оголошено в розшук. Вважає, що обвинувачена може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати іншим чином шляхом невиконання або неналежного виконання обов`язків, покладених на неї як на обвинувачену у даному кримінальному провадженні в разі обрання більш м`якого виду запобіжного заходу (ризики за пунктами 1, 3, 4 частини першої статті 177 КПК України). Розмір застави просить не визначати, оскільки такий запобіжний захід ОСОБА_4 обирався та був нею порушений.

Захисник ОСОБА_5 щодо задоволення клопотання прокурора заперечив. Підтримав подане ним клопотання про зміну його підзахисній запобіжного заходу у виді тримання під вартою на домашній арешт у нічний час доби. Зазначив, що клопотання прокурора має шаблонний характер, до клопотання не додано доказів, які підтверджують обгрунтованість підозри/обвинувачення; вважає недоведеними заявлені прокурором ризики. Зазначив про необгрунтованість оголошення в розшук обвинуваченої ОСОБА_4 , оскільки останню не було належно повідомлено про судові засідання, що підтверджується матеріалами судової справи, а її переїзд був пов`язаний із воєнним станом в Україні. Звернув увагу суду на те, що ОСОБА_4 раніше не судима, не перебуває на психіатричному та наркологічному обліку, є внутрішньопереміщеною особою та має постійне місце проживання на підконтрольній території України (м.Миргород Полтавської області). Зазначив, що на даний час у обвинуваченої є місце для проживання у м.Білгород-Дністровську під час дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту, про що надав відповідні докази.

Обвинувачена ОСОБА_4 щодо задоволення клопотання прокурора заперечила, підтримала клопотання захисника.

Прокурор заперечив щодо задоволення клопотання захисника, вважав, що запобіжний захід у виді домашнього арешту не зможе належним чином забезпечити виконання обвинуваченою ОСОБА_4 її процесуальних обов`язків з огляду на те, що остання тривалий час ухилялась від суду та була розшукана та затримана при обставинах вчинення нового правопорушення.

Суд, заслухавши думки учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотання та кримінального провадження, встановив наступне.

Відповідно до вимог ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобівжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.

Відповідно до вимог ст. 184 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, і повинно містити:

1) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа;

2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини;

4) посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу;

5) виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини;

6) обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів;

7) обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу.

Копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання.

До клопотання додаються:

1) копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання;

2) перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час судового розгляду щодо запобіжного заходу;

3) підтвердження того, що підозрюваному, обвинуваченому надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу.

Одночасно із цим, відповідно до ч. 4 ст. 291 КПК України, надання суду інших матеріалів чи документів, окрім обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування, до початку судового розгляду суворо заборонено. Це правило спрямоване на забезпечення неупередженості судді, щоб уникнути формування упередженої думки про винуватість особи до початку судового розгляду

Відтак, суд вважає клопотання прокурора про обрання обвинуваченій ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, таким що відповідає вимогам КПК України та підлягає розгляду судом.

Згідно із ст.29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Пункт 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Разом з цим, тримання під вартою може бути виправдане тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до свободи особистості.

Як встановлено із обвинувального акту та доданих матеріалів, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.305 КК України, який відноситься до тяжких злочинів, та кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України.

Згідно з положеннями статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, його зміни чи його продовження, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Аналізуючи положення ст.194 КПК України разом із загальними положеннями КПК України щодо судового провадження в суді першої інстанції, можна дійти висновку, що суд не надає оцінку наявності обґрунтованої підозри під час вирішення питання продовження дії заходів забезпечення кримінального провадження, бо це передбачає оцінку доказів, яка може бути надана судом лише в нарадчій кімнаті на стадії ухвалення остаточного рішення.

Зазначене свідчить про те, що на стадії цій стадії судового розгляду суд не може робити висновок щодо обґрунтованості підозри чи то обвинувачення безпосередньо шляхом надання оцінки доказів у справі, а повинен виходити з поняття наявності відомостей, які здатні переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це кримінальне правопорушення. Цими відомостями, на думку суду, є висунуте в передбаченому законом порядку обвинувачення, яке є предметом дослідження суду у майбутньому.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, санкція статті якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк понад 5 років.

Прокурором доведено, відповідно до ст.194 КПК України, наявність достатніх підстав вважати, що існує передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України ризик, а саме переховуватися від суду.

Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду береться до уваги, що існує певна ймовірність того, що обвинувачений з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину, може вдатися до відповідних дій.

Судом встановлено, що обвинувачена ОСОБА_4 , після звільнення під заставу, будучи обізнаною про розгляд справи у Білгород-Дністровському міськрайонному суді Одеської області, у судові засідання не з`являлась, не повідомила суд про зміну свого місця проживання, тому суд приходить до висновку про неналежну процесуальну поведінку ОСОБА_4 під час судового розгляду справи попереднім складом суду, у зв`язку з чим її було оголошено у розшук.

Відтак суд вважає доведеним передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України ризик, а саме ризик переховуватися від суду.

Також суд вважає доведеним наявність ризику незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні, оскільки свідки судом безпосередньо не допитані.

Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення суд до уваги не бере та вважає недоведеним, оскільки посилання на обставини встановлення місцезнаходження обвинуваченої не конкретизовані та не підтверджені у судовому засіданні.

При обранні (продовженні) запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд враховує тяжкість злочину, передбаченого ч.2 ст.305 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до десяти років з конфіскацією майна, вік обвинуваченого та стан її здоров`я, міцність соціальних зв`язків, стадію судового розгляду, наявність заявлених прокурором ризиків, визначених частиною першою статті 177 КПК України.

Згідно із ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України. При цьому більш м`якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).

Розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку такого запобіжного заходу суд враховує, що кримінальне провадження перебуває на стадії підготовчого судового засідання, у справі не досліджені докази, свідки судом не допитані, тощо.

Обставин, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.

Підстав для застосування інших більш м`яких запобіжних заходів відносно обвинуваченої ОСОБА_4 в судовому засіданні на даний час встановлено не було, зокрема, застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та особистого зобов`язання з огляду встановлені в судовому засіданні ризики, не забезпечать належне виконання обвинуваченою своїх обов`язків.

Відповідно до п.3 ч.4 ст.183 К України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право не визначати розмір застави щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Водночас, враховуючи те, що на даний час у обвинуваченої є місце проживання у м.Білгород-Дністровську у випадку обрання їй запобіжного заходу, не пов`язаного з позбавленням волі, суд вважає за можливе визначити обвинуваченій ОСОБА_4 розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченою обов`язків, передбачених КПК України в розмірі 85 (вісімдесят п`ять) розмірів прожиткового мінімумів для працездатних осіб, що складає 282 880 гривень (двісті вісімдесят дві тисячі вісімсот вісімдесят) гривень.

Керуючись ст. ст. 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 331 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотаня захисника відмовити.

Клопотання прокурора задовольнити частково.

Обрати обвинуваченій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів з 05 серпня 2026 року по 03 жовтня 2026 року включно, з утриманням її в Державній установі "Ізмаїльський слідчий ізолятор".

Визначити обвинуваченій ОСОБА_4 розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченою обов`язків, передбачених КПК України в розмірі 85 (вісімдесят п`ять) розмірів прожиткового мінімумів для працездатних осіб, що складає 282 880 гривень (двісті вісімдесят дві тисячі вісімсот вісімдесят) гривень.

Роз`яснити обвинуваченій ОСОБА_4 , що вона або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок №UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м. Київ, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області, призначення платежу: застава за ОСОБА_4 у справі № 495/9520/26 згідно ухвали Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 05 серпня 2026 року.

У разі внесення застави покласти на обвинувачену ОСОБА_4 такі обов`язки:

п. 1 прибувати до прокурора, суду за першою вимогою;

п. 2 не відлучатися за межі Білгород-Дністровського району Одеської області без дозволу прокурора, суду;

п. 3 повідомляти прокурора, суд про зміну свого місця проживання/роботи;

п. 4 утримуватися від спілкування зі свідками у справі;

п. 5 здати на зберігання до Білгород-Дністровського РВП ГУ НП в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (за наявності).

Роз`яснити обвинуваченій, що у разі внесення застави у визначеному у цій ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченої з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у цій ухвалі, остання зобов`язана виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити до 23 год. 59 хв. 03.10.2026.

Копію ухвали для виконання направити начальнику Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор».

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і підлягає негайному виконанню. Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Дата та час проголошення повного тексту 06.08.2026 о 16.55 год.

Суддя ОСОБА_1