Рішення № 138813010, 07.08.2026, Кропивницький районний суд Кіровоградської області (до 25.04.2025 - Кіровоградський районний суд Кіровоградської області)

Справа № 390/3147/25

Провадження № 2/390/1733/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"07" серпня 2026 р. Кропивницький районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Квітки О.О.,

при секретарі - Петренко В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницький за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (далі - ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 18.11.2019 між Акціонерним Товариством «Укрсиббанк» (далі - АТ «Укрсиббанк», первісний кредитор) та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 95850283000, відповідно до умов якого ОСОБА_1 було надано кредит на суму 10 260 грн на придбання товару та відкрито кредитну картку з максимальною сумою ліміту додаткового кредиту 50 000 грн. ОСОБА_1 зобов`язалась повернути кредит та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов цього Договору та Правил. АТ «УКРСИББАНК» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, а саме надали ОСОБА_1 грошові кошти в обсязі та у строк, визначеними умовами Договору. 18.12.2019 ОСОБА_1 було активовано рахунок та здійснювались операції з використанням кредитного ліміту, що підтверджується рухом коштів по рахунку картки з лімітом. Усупереч умов кредитного договору відповідачка тривалий час своєчасно не вносить платежів на повернення кредиту, чим суттєво порушує взяті на себе договірні зобов`язання. 15.12.2020 АТ «УКРСИББАНК» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» уклали Договір факторингу №193, відповідно до якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками АТ «УКРСИББАНК», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 95850283000 від 18.11.2019. Станом на дату подання позову заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем становить 14 713, 28 грн, а саме: заборгованість за тілом кредита - 9 690, 66 грн; заборгованість за відсотками - 5 022, 62 грн. За таких обставин, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь відповідну заборгованість за кредитним договором та понесені судові витрати.

Ухвалою суду провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Представник позивача в позові просить розгляд справи провести за відсутності представника товариства та не заперечує щодо ухвалення заочного рішення у справі.

З інформації, наявної в матеріалах справи, вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . На вказану адресу судом надіслано рекомендоване повідомлення про судовий розгляд, яке отримано відповідачкою, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідачка відзив на позов до суду не надіслала, з будь-якими клопотаннями до суду не зверталася.

Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін не надходили.

За таких обставин, відповідно до положень ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, оскільки клопотання про інше від сторін не надходили. Такий висновок суду, зважаючи, що відповідачем не подано відзив на позовну заяву та не повідомлено про причину невчинення ним своєчасно такої процесуальної дії, узгоджується також із положеннями частини восьмої статті 178 вказаного Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення по справі на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Судом установлено, що 18.11.2019 ОСОБА_1 звернулась до АТ «УКРСИББАНК» з анкетою-заявкою на надання споживчого кредиту із сумою кредитного ліміту в розмірі 50 000,00 грн та строком дії ліміту кредитування 24 місяці.

Після чого 18.11.2019 між АТ «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 укладений договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 95850283000, відповідно до умов якого ОСОБА_1 було надано кредит на суму 10 260 грн та відкрито кредитну картку з максимальною сумою ліміту 50 000 грн. Кредит надається для особистих потреб в сумі 10 000 грн на споживчі цілі; 260 грн на оплату страхового платежу. Кредит повинен бути повернений не пізніше 18.11.2022. Поцентна ставка за договором встановлюється в розмірі 77 % річних.

ОСОБА_1 зобов`язалась повернути кредит та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов цього Договору та Правил.

15.12.2020 АТ «УКРСИББАНК» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» уклали Договір факторингу №193, відповідно до якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками АТ «УКРСИББАНК», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 95850283000 від 18.11.2019 на суму 14 713, 28 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 9 690, 66 грн; заборгованість за відсотками - 5 022, 62 грн.

Також у матеріалах справи наявна виписка за кредитним договором з 18.11.2019 по 15.12.2020 щодо рахунку, відкритого на ОСОБА_1 , з якого вбачається, що ОСОБА_1 отримала кредитні кошти та активно користувалась ними.

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Згідно з ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому, як визначено ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ч. 1 ст. 205 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

У силу частин 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно із ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Згідно із положеннями ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 6 ст. 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ст. 77 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

За змістом ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір № 95850283000 від 18.11.2019 був підписаний ОСОБА_1 фізично.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010 вказано, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Вимог про визнання кредитного договору № 95850283000 від 18.11.2019 недійсним (неукладеним) не заявлено, договору щодо інших правовідносин між сторонами - ОСОБА_1 не надано, у матеріалах справи наявна лише копія вказаного кредитного договору, наданого позивачем.

Із урахуванням установлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд вважає, що позивачем надано належні і допустимі докази, які підтверджують укладеність між відповідачем та первісним кредитором вищевказаного кредитного договору.

Отже, наведене безумовно свідчить про те, що ОСОБА_1 ознайомилася і погодилася з умовами договору, тобто сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, а подані позивачем копії документів, зокрема кредитного договору та паспорту кредиту, є допустимими письмовими доказами.

Що стосується факту відступлення права грошової вимоги до ОСОБА_1 від первісного кредитора до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», то суд вказує на таке.

Статтею 512 ЦК України визначені підстави заміни кредитора у зобов`язанні. За однією з таких підстав кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передавання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено Договором або законом. Крім того, статтею 516 ЦК України встановлено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено відповідним Договором або законом.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина 1 статті 1077 ЦК України).

Визначення факторингу міститься у статті 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність», у якій зазначено, що факторинг - це придбання права вимоги на виконання зобов`язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог і прийом платежів.

Із матеріалів справи вбачається, що на підтвердження факту набуття ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором позивач надав копії відповідних документів договору факторингу та переданого реєстру боржників.

Таким чином, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право вимоги до боржника і як новий кредитор у зобов`язанні має право на звернення із вимогою до боржника ОСОБА_1 .

Ураховуючи наведене, суд доходить переконання, що позивач належними та допустимими доказами довів, що набув право вимоги до відповідача за кредитним договором № 95850283000 від 18.11.2019.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно із вказаною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75, виписка з клієнтського рахунку може слугувати первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнта, якщо вона містить такі реквізити: 1) назву документа (форми); 2) дату складання; 3) найменування клієнта/банку, прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) фізичної особи; 4) зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру за кожною операцією, відображеній у виписці з рахунку клієнта; 5) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у складанні виписки з рахунку клієнта/печатку банку.

У постановах Верховного Суду від 12 червня 2020 року у справі №169/506/17, від 24 червня 2021 року у справі №686/19271/19 зроблено висновки, що факт отримання та повернення грошових коштів доводять банківські виписки про зарахування чи повернення грошей із поточного рахунку, а також прибуткові та видаткові касові ордери у разі внесення (виплати) грошей до (з) каси товариства.

Отже, належними та допустимими доказами внесення/повернення особою коштів у готівковій формі можуть бути прибуткові та видаткові касові ордери, а у випадку внесення/повернення коштів у безготівковій формі таким доказом може бути відповідна банківська виписка.

Таким чином, банківська виписка по особовому рахунку є належним доказом отримання кредитних коштів саме відповідачем, їх суми та розміру сплачених коштів відповідачем на погашення заборгованості.

Проаналізувавши надані позивачем відомості із виписки за кредитним договором, встановлено, що дійсно 18.11.2019 здійснено «зарахування коштів» на рахунок ОСОБА_1 в сумі 10 260 грн.

З Реєстру боржників до вказаного договору факторингу № 193 від 15.12.2020 вбачається, що передана новому кредитору заборгованість боржника ОСОБА_1 становить 14 713, 28 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 9 690, 66 грн; заборгованість за відсотками - 5 022, 62 грн.

Також з наданого розрахунку заборгованості ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» вбачається, що заборгованість за договором складає 14 713, 28 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 9 690, 66 грн; заборгованість за відсотками - 5 022, 62 грн.

Вказане нарахування позивачем заборгованості ґрунтується на умовах договору та здійснено в межах дії кредитного договору.

Крім того, наданий позивачем розрахунок відповідачем не спростований та власний контрозрахунок не наданий.

14.11.2025 на адресу відповідачки направлено досудову вимогу, в якій позивач просить негайно погасити заборгованість в розмірі 14 713, 28 грн. Вказана вимога залишена відповідачкою без реагування.

Отже, після відступлення позивачу права грошової вимоги до ОСОБА_1 , остання не здійснила погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», ні на рахунки попереднього кредитора АТ «УКРСИББАНК».

Таким чином, суд вважає, що позов підлягає задоволенню та з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором в сумі 14 713, 28 грн.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, відтак із відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір за подачу позовної заяви в розмірі 2 422, 40 грн.

Крім того, у позові ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» просить стягнути на його користь витрати на правничу допомогу у розмірі 8 000 грн.

На підтвердження заявленого розміру витрат на правничу допомогу позивач надав договір № 0107 від 01.07.2025 про надання правової допомоги, акт № 97 від 10.11.2025 наданих послуг (правової (правничої) допомоги), відповідно до якого сума наданих Адвокатським об`єднання «Апологет» послуг становить 8 000 грн та складений 10.11.2025 детальний опис наданих послуг до акту № 97 за договором про надання правничої (правової) допомоги № 0107 від 01.07.2025, відповідно до якого позивачу надано усну консультацію (30 хв), ознайомлення з матеріалами кредитної справи (2 год), погодження правової позиції (30 хв), складення позовної заяви (3 год 30 хв).

З урахуванням вимог статей 137, 141 ЦПК України, а саме з урахуванням критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретних обставин справи, з урахуванням її складності та обґрунтованості таких витрат, суд вважає, що заявлені до стягнення позивачем витрати на правничу допомогу є завищеними та оцінює їх у розмірі 3 000 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4-5, 7, 10, 12-13, 77-81, 95, 137, 141, 235, 258-260, 263-265, 272, 273, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 95850283000 від 18.11.2019 в сумі 14 713 грн 28 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір, сплачений за подання позовної заяви в розмірі 2 422 гривень 40 копійок, а також витрати на правничу допомогу, понесені позивачем, у розмірі 3 000 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто Кропивницьким районним судом Кіровоградської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цивільним процесуальним кодексом України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано.

В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються наступні реквізити сторін та інших учасників справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», адреса: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, б. 1, корп. 28, 4-й поверх, ЄДРПОУ 35234236;

відповідачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя О.О.Квітка