Рішення № 138812931, 05.08.2026, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/1910/26

2/583/1127/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Яценко Н.Г.

за участю секретаря судового засідання Артеменко О.С.

позивача ОСОБА_1

його представника ОСОБА_2

треті особи: ОСОБА_3

ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Охтирка Сумської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Охтирської міської ради Охтирського району Сумської області, треті особи: відділ з питань державної реєстрації Охтирської міської ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

16.04.2026 представник позивача звернувся до суду з позовом, згідно з яким просить визнати за ОСОБА_1 право власності на житлову квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги вмотивовані тим, що 14.06.1989 позивачу, як працівнику та члену будівельного кооперативу ЖСК-8 «Тополь», слюсару-збірнику Охтирського заводу «Сільхозмаш», який мав родину із двох чоловік (дружина та донька), рішенням виконавчого комітету народних депутатів м. Охтирка видано ордер за №304 на право вселення із сім`єю до квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Орієнтовно у 1993 році позивачем були сплачені всі пайові внески, на що в подальшому було видано довідку від 06.03.2003 за №9 про те, що вказана квартира є приватною власністю позивача без зазначення факту відсутності боргу. Позивач звернувся до державного реєстратора Охтирської міської ради з метою реєстрації права власності на вищезазначену квартиру, однак йому було відмовлено у проведенні реєстраційних дій через відсутність обставин, які б надали змогу встановити набуття або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження на вказану квартиру за даною адресою. Зазначає, що квитанції про сплату відповідних внесків до кооперативу у позивача не збереглися, у голови ОСББ «Тополь», який наразі є управителем вказаного будинку, відсутні відомості про сплату позивачем внесків, кооператив ЖСК-8 «Тополь» припинив своє існування орієнтовно у 2000 році без здачі відповідних документів до архівного відділу, в зв`язку з чим позивач змушений звернутись до суду із зазначеним позовом.

20.04.2026 ухвалою судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання з викликом учасників справи.

02.06.2026 ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області, постановленої у відповідності до ч. 5 ст. 259 ЦПК України, залучено до участі у справі як третіх осіб ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

18.06.2026 ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду з викликом учасників процесу.

У судовому засіданні 28.07.2026 позивач та його представник позовні вимоги підтримали з підстав, зазначених у позовній заяві, просили їх задовольнити.

Представниця відповідача в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги залишає на розсуд суду.

Представниця третьої особи відділу з питань державної реєстрації Охтирської міської ради в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі.

Треті особи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судовому засіданні 28.07.2026 повідомили, що дійсно проживала у спірній квартирі з 1989 року ОСОБА_3 та з народження ОСОБА_4 , яка після укладення шлюбу змінила прізвище з ОСОБА_5 та у 2005 році переїхала жити за іншою адресою. ОСОБА_3 також зазначила, що внески були сплачені за квартиру ще у 1991 році, за весь час проживання у квартирі ними сплачувалися комунальні послуги і на сьогодні вони з чоловіком (позивачем) проживають у цій квартирі, не заперечували проти задоволення позову.

Суд, вислухавши пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, дійшов наступного висновку.

Установлено, що на підставі рішення виконавчого комітету Охтирської міської Ради народних депутатів від 13.07.1989 №241 слюсарю-збірнику Охтирського заводу «Сільгоспмаш» ОСОБА_1 , який мав такий склад сім`ї: дружина ОСОБА_3 , донька ОСОБА_6 14.07.1989 видано ордер на житлове приміщення №304 на право вселення до житлового приміщення площею 29,8 кв.м, а саме ізольованої двокімнатної квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується копією цього ордера, архівним витягом архівного відділу Охтирської міської ради від 16.10.2025 №394/16-63 та витягом зі додатку до рішення від 13.07.1989 №241 (а.с. 7, 16, 20).

Відповідно до інформаційної довідки №914, виданої 06.10.2025 КП ОМР «Бюро технічної інвентаризації та архітектурно-планувальних робіт» квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , має наступні технічні характеристики: квартира двокімнатна, на 1-му поверсі 5-поверхового житлового будинку, загальна площа 53,0 кв.м, житлова площа 29,8 кв.м, що також підтверджується витягом з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва від 06.10.2025 №14335 та технічним паспортом на цю квартиру (а.с. 11, 13-15, 21-22).

06.03.2003 ОСББ «Тополь» видана довідка за №9 про те, що ОСОБА_1 дійсно проживає за адресою: АДРЕСА_1 і ця квартира є приватною власністю ОСОБА_1 на підставі ордеру на жиле приміщення від 14.07.1989 №304 (а.с. 10).

Відповідно до довідки №5, виданої 02.04.2026 ОСББ «Тополь» ОСОБА_1 зареєстрований та проживає з 16.08.1989 по теперішній час за адресою: АДРЕСА_1 , та має такий склад сім`ї: дружина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 45).

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Охтирської міської ради Волошенко Т.А. від 23.10.2025 №81488238 відмовлено ОСОБА_1 в проведенні реєстраційної дії, оскільки подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, а саме відсутні документи, що підтверджують виникнення прав власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до наданої інформації КП ОМР «Бюро технічної інвентаризації та архітектурно-планувальних робіт» щодо реєстрації прав власності на вказану квартиру до 01.01.2013 - така реєстрація відсутня (а.с. 19).

Згідно з довідкою №1, виданою 02.04.2026 ОСББ «Тополь», дані про сплату внесків ОСОБА_1 за кооперативну квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка була отримана в 1989 році, відсутні (а.с. 12).

З архівної довідки архівного відділу Охтирської міської ради від 31.03.2026 №126/16-63 вбачається, що документи Житлово-будівельного кооперативу «Тополь» не передавалися на зберігання до архівного відділу Охтирської міської ради. Місцезнаходження документів ЖБК «Тополь» невідомо (а.с. 9).

Стороною позивача надана квитанція про сплату 10.12.1991 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) на рахунок ЖСК «Сільгоспмаш» 5582,07 руб. (а.с. 53).

Частиною 1 ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст. 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. При цьому, зі змісту ст.ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод випливає, що кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Вказані принципи викладені і в нормах цивільного процесуального законодавства, а саме ст.ст. 2, 12, 13 ЦК України.

Згідно зі ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до положення ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. ч. 1,4 ст. 182 ЦК України (в редакції від 16 січня 2003 року), право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Згідно з ч. 4 ст. 334 ЦК України (в редакції від 16 січня 2003 року), права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

За ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції від 1 січня 2013 року), державна реєстрація прав є обов`язковою, права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Положення ст.328 Цивільного кодексу України (в редакції від 16 січня 2003 року) передбачають, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 128 Цивільного кодексу України (в редакції 1963 року), право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Передачею визнається вручення речі набувачу.

За положеннями ст. 15 Закону України «Про власність», який діяв до вступу в законну силу Цивільного кодексу України в редакції 2003 року, передбачалось, що член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно.

Вказані норми дублюються у ст. 384 ЦК України (в редакції від 2003 року), де зазначено, що в разі викупу квартири, член житлово-будівельного кооперативу стає власником квартири.

В п.п. 69, 71 Листа Верховного Суду України від 26 травня 2001 року «Правові позиції щодо розгляду судами окремих категорій судових справ (Житлове право)» зазначалось, що члени ЖБК, які повністю внесли пайовий внесок за квартиру відповідно до ст. 15 Закону України «Про власність», набувають права власності на квартиру.

З п. 5-1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 вересня 1987 року № 9 «Про практику застосування судами законодавства про житлово- будівельні кооперативи» вбачається, що судам слід мати на увазі, що згідно зі ст. 15 Закону України «Про власність» член ЖБК, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, надану йому в користування, набуває право власності на квартиру і вправі розпоряджатись нею на свій розсуд.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 7 лютого 2014 року № 5 вбачається, що суди повинні мати на увазі, що законом може бути встановлений інший момент (підстава) набуття права власності. Зокрема, у разі повного внесення пайових внесків за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані члену житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства.

Варто зазначити, що виникнення права власності на будинки, споруди та нерухоме майно не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності Цивільним кодексом України в редакції від 2003 року та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції від 2004 року.

Лише на підставі «Правил державної реєстрації об`єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб», затверджених Наказом Державного комітету України по житлово - комунальному господарству від 13 грудня 1995 року № 56, «Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб», затверджених Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 9 червня 1998 року № 121, «Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5, передбачалось оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами державної виконавчої влади, місцевого самоврядування членам житлово-будівельного кооперативу, які повністю внесли свої пайові внески.

Таким чином, суд вважає, що на момент набуття права власності ОСОБА_1 на кооперативну квартиру законодавством не була передбачена як видача свідоцтва про право власності на кооперативну квартиру, так і обов`язкова державна реєстрація права власності на таку квартиру.

За змістом ст. 392 ЦК України в редакції від 2003 року, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

На підставі п. 37 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 7 лютого 2014 року № 5, з урахуванням положень ч. 1 ст. 15 та ст. 392 ЦК в редакції від 2003 року, власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.

Таким чином, позивач правомірно свого часу набув право власності на вищевказану квартиру, проте оскільки у нього існують перешкоди щодо підтвердження відповідними правовстановлюючими документами його права власності на кооперативну квартиру, суд вбачає підстави для задоволення його позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 77-81, 89, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на кооперативну квартиру АДРЕСА_3 , загальною площею 53,0 кв.м., житловою 29,8 кв.м.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Охтирська міська рада Охтирського району Сумської області, місцезнаходження: вул. Незалежності, 11, м. Охтирка Сумської області, код ЄДРПОУ 04058002.

Третя особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Третя особа: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_4 .

Третя особа: відділ з питань державної реєстрації Охтирської міської ради, місцезнаходження: вул. Незалежності, 11, м. Охтирка Сумської області.

Суддя Охтирського міськрайонного суду

Сумської області Н.Г. Яценко