Ухвала суду № 138812674, 05.08.2026, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 197/85/20

1-кп/214/218/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 року

Саксаганський районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області

в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

за участі прокурора ОСОБА_3

обвинувачаного ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі Дніпропетровської області клопотання захисника ОСОБА_5 про скасування арешту з майна, накладеного в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018040000000750 від 8.06.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191, ч.1 ст. 366КК України за обвинувуаченням ОСОБА_4 , -

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалами слідчого судді Металургійного районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 та 30 липня 2019 року у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 .

Так. в ході досудого розгляду 23 та 30 липня 2019 року було накладено арешт у кримінальному провадженні № 42018040000000750 на майно підозрюваного ОСОБА_4 , а саме:

-нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 395,5 кв.м., на земельній ділянці площею 1412,0 кв.м., із часткою 1/1, загальною вартістю 15010,0 грн.;

-комплекс (столярний цех «А», загальною площею 69,0 кв.м., слюсарний цех «Б», загальною площею 69,9 кв.м., з господарчими будівлями та спорудами) за адресою: АДРЕСА_2 , на земельній ділянці площею 2812 кв.м., із часткою 1/1, загальною вартістю 24016,0 грн.;

-гараж за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 70,5 кв.м., на земельній ділянці площею 567 кв.м., із часткою 1/1, загальною вартістю 74297,0 грн., - обмеживши його в праві на відчуження вказаного нерухомого майна.

В суді захисник клопотання підтримав та вказав, що судовий розгляд справи не розпочато, тривале обмеження обвинуваченого в праві розпорядження майном є надмірним втручанням в його право власності, обвинувачений вимушений сплачувати податки за користування майном. На теперішній час відсутня необхідность арешту оскільки в разі доведення обвинувачення, до обвинуваченого не може бути застосована когнфіскація чи спеціальна конфіскація майна.

Зокрема заявник зазначає, що згідно з п. 1, 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт допускається для збереження речових доказів або конфіскації як покарання. Однак у матеріалах провадження не наведено доказів, що майно підлягає конфіскації (ч. 1 ст. 59 КПК України). Арешт не є необхідним, оскільки майно вже вилучене та задокументоване, а ризики його втрати відсутні. Вказує, що подальший арешт майна суперечить завданню арешту - досягненню дієвості провадження без надмірних обмежень (ст. 131 КПК України). Вважає, що на даний момент необхідність в арешті майна відпала.

Після надходження клопотання захисника до суду, останнім було забезпеченно його переклад на вірменську мову, тобто мову, якою володіє обювинувачений. Однак, в ході судочинства відстуній перекладая, який зможе забезпечити участь оюбвинуваченого у судовому засіджанні, шляхом надання пояснень.

Однак, суд вважає, що розгляд клопотання без з`ясування думки обвинуваченого не є порушенням його прав, оскільки клопотання подано його захисником, перекладено на вірменську мову, та при бажанні, обвинувачений міг надати суду письмові пояснення, перекладені особою, яка має відповідні знання на мову судочинства.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання, зазначив, що по справі подано цивільний позов, який забезпечений арештованим майном.

Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали клопотання, суд прийшов до наступних висновків.

У провадженні суду на стадії підготовчого засідання перебуває у кримінальне провадження № 42018040000000750 від 8.06.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191, ч.1 ст. 366КК України за обвинувуаченням ОСОБА_4 . Тривалий розгляд пов`язаний з передачею справи за підсудністю та неможливістю залучення перекладача обвинуваченому з вірменської мови.

Ухвалами слідчого судді Металургійного рнайону м. Кривого Рогу Дніпропетровської області 23 та 30 липня 2019 року (справа 210/3474/18 провадження 1кс/210/2444/19, 1кс/210/2506/19) було накладено арешт у кримінальному провадженні № 42018040000000750 на майно підозрюваного ОСОБА_4 , а саме:

-нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 395,5 кв.м., на земельній ділянці площею 1412,0 кв.м., із часткою 1/1, загальною вартістю 15010,0 грн.;

-комплекс (столярний цех «А», загальною площею 69,0 кв.м., слюсарний цех «Б», загальною площею 69,9 кв.м., з господарчими будівлями та спорудами) за адресою: АДРЕСА_2 , на земельній ділянці площею 2812 кв.м., із часткою 1/1, загальною вартістю 24016,0 грн.;

-гараж за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 70,5 кв.м., на земельній ділянці площею 567 кв.м., із часткою 1/1, загальною вартістю 74297,0 грн., - обмеживши його в праві на відчуження вказаного нерухомого майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження визначено захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Суд враховує основні принципи такого заходу забезпечення як арешт майна, а саме: (1) він має бути пропорційним меті, на яку він спрямований, що виражається у понятті "справедливої рівноваги" між загальним інтересом суспільства і вимогою захисту фундаментальних прав особи (п. 59 рішення ЄСПЛ від 22.01.2009 у справі "Боржонов проти росії" / "Borzhonov v. russia", заява №18274/04).

Мета збереження речового доказу, не втратило своєї актуальності та є необхідним для виконання завдань кримінального провадження щодо забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду .

Такий арешт пов`язаний з втручанням у право особи на власність, що є складовою права на мирне володіння своїм майном (передбачене у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Водночас, на переконання слідчого судді, потреби розслідування та розгляду кримінального провадження виправдовують такий ступінь втручання у права особи, оскільки є необхідним і пропорційним до законної мети, що переслідується - нагальної суспільної потреби у досудовому розслідуванні та судовому розгляді кримінальних правопорушень.

Втручання стосуватиметься виключно конкретного майна, збереження якого має важливе значення для розгляду кримінального провадження, що вказує на співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Під час розгляду клопотання судом було встановлено, що в кримінальному проваджені заявлено цивільний позов до обвинуваченого про стягнення заподіяної шкоди в розмірі 281579, 76 грн. Вартість майна обвинуваченого на яке накладено арешт слідчим суддею, має значно меншу вартість. Відповідно до ухвал слідчого судд, арешт було накладено в тому числі, і для забезпечення цивільного позову.

Також суд зазначає, що судом застосовано наймеш обтяжливий спосіб арешту майна.

Крім того, відповідно до правоустановлюючих документів, ухвал слідчого судді, арештоване майно належить виключно обвинуваченому, тому арешт майна ОСОБА_4 є виправданим та заявником не доведено, що відпала потреба в заході забезпечення - арешті майна.

За вказаних обставин певне тимчасове втручання в реалізацію права власності, яке прямо передбачено законом, не суперечить змісту статті 1 Першого протоколу Європейської конвенції з прав людини, оскільки переслідує легітимну мету в суспільних інтересах розгляду кримінального провадження, з дотриманням справедливого балансу інтересів .

З огляду на наведене суд не знаходить підстав для задоволення клопотання заявника.

Згідно з правових орієнтирів Конституційного суду України, правозастосування тлумачень закону викладених, зокрема, в Постанові Верховного Суду від 16.06.2026 по справі № 757/31639/22, судом враховані наступні правові висновки: оскільки ухвала слідчого судді про скасування арешту майна або про відмову у такому скасуванні призводить до таких же правових наслідків, як і ухвала про арешт майна або відмову в арешті майна, слід дійти висновку, що положення пункту 9 частини 1 статті 309 у їх взаємозв`язку зі статтями 170, 173, 174 КПК передбачають право на апеляційне оскарження не лише ухвали слідчого судді про арешт майна або відмову у ньому, а також і ухвали про скасування або про відмову у скасуванні арешту майна.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 28, 107, 174, 309, 372 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42018040000000750 за обвинуваченням ОСОБА_4 , який було накладено ухвалами слідчого судді Металоургійного районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області 23 та 30 липня 2019 року саме:

-нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 395,5 кв.м., на земельній ділянці площею 1412,0 кв.м., із часткою 1/1, загальною вартістю 15010,0 грн.;

-комплекс (столярний цех «А», загальною площею 69,0 кв.м., слюсарний цех «Б», загальною площею 69,9 кв.м., з господарчими будівлями та спорудами) за адресою: АДРЕСА_2 , на земельній ділянці площею 2812 кв.м., із часткою 1/1, загальною вартістю 24016,0 грн.;

-гараж за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 70,5 кв.м., на земельній ділянці площею 567 кв.м., із часткою 1/1, загальною вартістю 74297,0 грн., обмеживши його в праві на відчуження вказаного нерухомого майна.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту проголошення.

Повний текст ухвали проголошено 6.08.2026 о 8.50 год.

Суддя ОСОБА_1