Ухвала суду № 138812561, 03.08.2026, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/9822/26

Номер провадження 1-кс/205/3598/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.08.2026 м. Дніпро

Слідчий суддя Новокодацького районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , клопотання слідчого СУ ГУНП в Донецькій області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №42026052210001396 за ч. 1 ст. 263 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Єнакієве Донецької обл., зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає: АДРЕСА_2 , громадянина України, раніше не судимого, командира 2 артилерійського взводу 2 артилерійської батареї артилерійського відділу військової частини НОМЕР_1 , одруженого, маючого на утримання двох малолітніх дітей

В С Т А Н О В И В:

На обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що у провадженні відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Донецькій області перебуває кримінальне провадження №42026052210001396 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 263 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 02.08.2026 ОСОБА_4 , приблизно о 11 годині 30 хвилин, реалізуючи свій злочинний намір, перебуваючи на відкритій ділянці місцевості розташованої біля лісосмуги за координатами за координатами (48.8519314, 37.3679707) у с. Черкаське Краматорського району Донецької області, діючи з корисливих мотивів, без передбаченого законом дозволу, в ході проведення правоохоронними органами негласної слідчої (розшукової) дії контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, незаконно збув оперативному покупцеві ОСОБА_7 40 одиниць артилерійських снарядів калібром 122 мм та 40 одиниць порохових зарядів до артилерійських снарядів калібром 122 мм, за що безпосередньо отримав від ОСОБА_7 раніше обумовлену суму грошових коштів у сумі 8500 (вісім тисяч п`ятсот) доларів США, які були вручені співробітниками поліції в ході проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки.

02 серпня 2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, тобто у придбанні, зберіганні, та збуті бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

На обґрунтування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, сторона обвинувачення зазначає, що ОСОБА_4 , розуміючи тяжкість покарання, може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою його уникнення.

На обґрунтування ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України, сторона обвинувачення зазначає, що після набуття статусу підозрюваного ОСОБА_4 має право на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, у тому числі має доступ до анкетних даних свідків та їх місця мешкання, у зв`язку з чим з метою уникнути покарання за вчинений злочин останній може шляхом вмовлянь або погроз впливати на них.

На обґрунтування ризику, передбаченого п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України, сторона обвинувачення зазначає, що зважаючи на те, що під час досудового розслідування задокументовано проведення оперативної закупки вогнепальної зброї, що підтверджує намір ОСОБА_4 і в подальшому продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення, а також те що, підозрюваний є військовослужбовцем ЗС України, та при виконанні бойових завдань має безпосередній доступ до зброї та бойових припасів, які міг у подальшому сховати, останній може вчинити інше кримінальне правопорушення, а також, розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, наслідки та ризик втечі для нього, може самовільно залишити місце служби, що утворює склад іншого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України. Крім того, незаконні дії щодо свідків можуть зумовити вчинення інших злочинів.

Також вважають, що до підозрюваного не можуть бути застосовані інші менш суворі запобіжні заходи, які не є достатніми для запобігання вказаним ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

На підтвердження доводів, викладених у клопотанні, слідчий долучив до нього копії матеріалів кримінального провадження №42026052210001396, зокрема:

-витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань,

-протоколи допитів свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_7 ;

-протоколи огляду грошових коштів, які виділялись на проведення оперативної закупки;

-протоколи огляду оперативного покупця після проведення оперативної закупівлі;

-довідку про категорію небезпечності виявлених вибухових матеріалів,

-повідомлення про підозру ОСОБА_4 за ч.1 ст.263 КК України та протокол допиту підозрюваного.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити, вважав наявними ризики, зазначені у клопотанні.

Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні підтвердив, що є військовослужбовцем, проходить її на посаді командира 2 артилерійського взводу 2 артилерійської батареї артилерійського відділу військової частини НОМЕР_1 , не заперечував факти, викладені у повідомленні про підозру, проте заперечував корисливий мотив своїх дій. Пояснив, що отримані від продажу бойових припасів кошти планував витратити на придбання трактору для свого підрозділу, та діяв виключно в інтересах своїх бійців, які через відсутність трактора вимушені перебувати під обстрілами. Також повідомив, що за посадою має доступ до зброї та бойових припасів, облік яких веде старшина. Проти задоволення клопотання заперечував та наполягав на своєму бажанні продовжувати військову службу. Також просив взяти до уваги, що за весь період служби не мав дисциплінарних стягнень, має родину вагітну дружину та двох малолітніх дітей.

Захисник заперечував проти задоволення клопотання, наполягав на відсутності корисливого мотиву, вважав не підтвердженими ризики, зазначені у клопотанні, у разі застосування тримання під вартою просив визначити підозрюваному мінімальний розмір застави.

Вислухавши думки сторін, дослідивши клопотання та долучені письмові докази, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч.1 ст.194 під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Частиною 4 вказаної статті передбачено, що якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 України, підтверджується долученими слідчим до клопотання та дослідженими в судовому засіданні матеріалами кримінального провадження та показаннями підозрюваного, наданими в судовому засіданні.

Аналізуючи наявність ризику переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду та незаконного впливу на свідків, слідчий суддя зауважує, що слідчий та прокурор, наводячи припущення про існування таких ризиків без посилання на конкретні документи чи протоколи слідчих дій, не навели жодної конкретної обставини, підтвердженої матеріалами провадження, які б доводили наявність висновків про їх існування.

Разом з тим, зважаючи на те, що підозрюваний ОСОБА_4 за своєю посадою має доступ до зброї та бойових припасів, слідчий суддя вважає наявним ризик вчинення ним інших подібних кримінальних правопорушень. Такий ризик, на думку слідчого судді, підтверджується також і тим, що під час надання пояснень в судовому засіданні підозрюваний виявляв впевненість у тому, що інкриміновані йому дії з незаконного збуту бойових припасів з метою придбання на отримані кошти транспортного засобу для військового підрозділу суттєво зменшують суспільну небезпеку вчиненого діяння.

Таке ставлення до вчиненого кримінального правопорушення, на думку слідчого судді, посилює ризик вчинення підозрюваним подібних правопорушень у подальшому.

Так, ОСОБА_4 підозрюється у вчинені тяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст.263 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.

Відповідно до витягу із наказу № 354 від 12.12.2025 командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 вважається таким, що з 12.12.2025 прийняв справи та приступив до виконання службових обов`язків за посадою.

Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість обрання ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання встановленим у судовому засіданні ризикам.

Оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого злочину проти громадської безпеки, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання винуватим у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, слідчий суддя дійшов висновку про те, що застосування більш м`яких запобіжних заходів за таких обставин є недоцільним, оскільки жодний інший запобіжний захід, крім тримання під вартою, не може забезпечити на теперішній час належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігання наведеним вище ризикам.

Разом з тим, частиною 3 ст.183 КПК України передбачено обов`язок слідчого судді при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Враховуючи, що у даному кримінальному провадженні відсутні перешкоди, передбачені ч.4 ст.183 КПК України, для визначення застави підозрюваному, слідчий суддя вважає можливим визначити останньому заставу.

У клопотанні сторона обвинувачення наполягає на визначенні підозрюваному застави у розмірі 400 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Разом з тим під час розгляду клопотання слідчий суддя не встановив, що застава у зазначених у ч.5 ст.182 КПК України межах не здатна забезпечити виконання підозрюваним у вчиненні тяжкого злочину покладених на нього обов`язків, а в судовому засіданні прокурор не довів виключності такого випадку для визначення застави у збільшеному розмірі.

Визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, слідчий суддя враховує фактичні обставини кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_4 , характер та тяжкість вказаного кримінального правопорушення, та вважає, що в даному випадку застава в розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб достатньою мірою гарантуватиме виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не буде завідомо непомірною для нього.

На підставі викладеного та керуючись ст.177, 178, 182,183, 193, 194, 196, 197, 206, 372, 395 КПК України,

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого СУ ГУНП в Донецькій області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №42026052210001396 за ч. 1 ст. 263 КК України задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід вигляді тримання під вартою строком по 02.10.2026 включно.

Визначити суму застави протягом дії запобіжного заходу у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 99840 (дев`яносто дев`ять тисяч вісімсот сорок) гривень, які необхідно внести на депозитний рахунок UA158201720355229002000017442 в ГУДКС України в м.Київ, отримувач ТУ ДСА України в Дніропетровській області, код ЄДРПОУ 26239738, МФО 820172, призначення платежу: застава згідно ухвали слідчого судді Новокодацького районного суду міста Дніпра від 03.08.2026 у справі № 205/9822/26 (провадження 1-кс/205/3598/26) відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів на депозитний рахунок, має бути наданий уповноваженій особі ІНФОРМАЦІЯ_2 .

При внесенні визначеної суми застави підозрюваний підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Застава, не звернена у дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Копію ухвали направити до ІНФОРМАЦІЯ_2 для виконання цього запобіжного заходу.

Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1