Рішення № 138811809, 06.08.2026, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 947/11925/26

Провадження № 2/947/3353/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.08.2026 року м.Одеса

Київський районний суд м. Одеси у складі: головуючого судді Мальованого В.О., за участю секретаря судового засідання Кочіашвілі А.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Київського районного суду м. Одеси в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей та сім`ї Святошинської районної в місті Києві Державної адміністрації, ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, в якій просить встановити факт самостійного виховання та утримання ним неповнолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 . В обґрунтування заявник вказує, що перебував з ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі у період з 15.10.2004 по 30.05.2014. Шлюб між Позивачем та Відповідачем було розірвано Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 30.05.2014 у справі № 128/1756/14-ц . Під час перебування у шлюбі у позивача та відповідача народилися спільні діти: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 . 09.11.1999 ОСОБА_1 виїхав до Держави Ізраїль, де отримав громадянство Держави Ізраїль та змінив прізвище на ОСОБА_6 , а ім`я на ОСОБА_7 . В 2013 році позивач повернувся до України та отримав паспорт громадянина України з прізвищем ОСОБА_8 , ім`ям ОСОБА_9 та по батькові ОСОБА_10 На день реєстрації шлюбу з відповідачем та на день народження дітей позивач, як громадянин Держави Ізраїль, мав прізвище ОСОБА_6 , а ім`я ОСОБА_7 , відповідач мала прізвище ОСОБА_11 . Діти були народжені на території Держави Ізраїль, а саме в місті Тель-Авів-Яффо. 18.02.2015 ОСОБА_12 зареєструвала новий шлюб з ОСОБА_13 та взяла прізвище нового чоловіка ОСОБА_14 . Під час перебування у новому шлюбі відповідач народила двох дітей від ОСОБА_13 . У травні 2022 року відповідач зі своїми дітьми, від ОСОБА_13 , виїхала до Великої Британії, де отримала посвідку на проживання. За інформацією, якою володіє позивач, наприкінці 2023 року відповідач втретє одружилась, на цей раз з громадянином Великої Британії. Відповідач не планує повертатись до України і продовжує жити зі своїми дітьми від ОСОБА_13 у Великій Британії. . Позивач та ОСОБА_5 зареєстровані за однією адресою АДРЕСА_1 , а фактично ОСОБА_5 проживає разом зі своїм батьком позивачем та братом ОСОБА_4 (2007 р.н.) , за адресою АДРЕСА_2 . Батько одноособово забезпечує всі потреби дитини: піклується про його духовний та фізичний розвиток, навчання в ліцеї «Академія» піклується про його здоров`я та лікування. Відповідач вже тривалий час проживає зі своїм новим чоловіком та дітьми від іншого шлюбу у Великій Британії та повертатися до України не планує. Відповідач не сплачує на утримання ОСОБА_3 аліментів та жодним чином не приймає участі в матеріальному забезпеченні дитини. Всі витрати на сина несе виключно позивач самостійно виховує та утримує свого сина, ОСОБА_3 . Встановлення юридичного факту необхідне позивачу для захисту і реалізації прав та інтересів ОСОБА_3 та отримання права на відстрочку від мобілізації, передбачену п.4 ч.1 статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», тому позивач звернувся до суду з даним позовом . Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси від 10.04.2026 відкрито провадження у справі, яку призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження та залучено до участі у справі в якості третьої особи , що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ІНФОРМАЦІЯ_1 . 20.04.2026 від третьої особи ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшли письмові пояснення за яким прохають відмовити в задоволенні позову з тих підстав, що розірвання шлюбу між подружжям , проживання матері окремо від сина та встановлення місця проживання дитини з заявником, що включає в себе обов`язок батька щодо утримання та виховання дитини, не доводять факт відсутності участі матері у вихованні дитини та, відповідно, не підтверджують наявність у заявника статусу «одинокий батько». Відтак позивачем не було підтверджено належними та допустимими доказами того факту, що відповідач не виконує свої обов`язки щодо виховання дитини, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню. Просили розглядати справу за відсутності представника ІНФОРМАЦІЯ_4 . 27.04.2026 від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява про визнання позову в якій вона зазначає , що з ОСОБА_1 перебувала у шлюбі з 15.10.2004 по 30.05.2014 рр. Перші роки шлюбу проживали в Ізраїлі, де народилось двоє дітей: ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) та ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ). Після повернення в Україну сімейне життя не склалося. Рішенням суду від 30.05.2014 шлюб було розірвано. 18.02.2015 повторно одружилась з ОСОБА_13 і змінила прізвище на ОСОБА_14 . У другому шлюбі народилось двоє доньок: ОСОБА_15 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ) та ОСОБА_16 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ). Влітку 2017 року вона спільно з батьком старшого сина ОСОБА_17 , ОСОБА_1 , вирішили, що син переїде на постійне проживання і навчання до батька у м. Київ. Влітку 2020 року таке ж рішення було прийнято стосовно молодшого сина ОСОБА_3 . З тих пір діти проживають з їхнім батьком, який їх повністю утримує, виховує та піклується про їхній всебічний розвиток. Другий шлюб з ОСОБА_13 тривав до 23.02.2022 р. Після початку повномасштабної війни вона зі своїми доньками виїхала до Великої Британії за програмою допомоги українцям, що потерпають від російської агресії. Разом мешкають у Великій Британії вже 4 роки, мають право на проживання, роботу та освіту. 23.12.2023 р. ОСОБА_2 одружилась втретє з громадянином Великої Британії. Наразі бачить майбутнє своєї нової сім`ї у Великій Британії і не планує повертатись до України. Що стосується неповнолітнього сина ОСОБА_3 , то він бачить своє життя лише в Україні. Він навчається в одному з найкращих ліцеїв Києва, де має чималі успіхи, бере участь та посідає призові місця в олімпіадах та змаганнях. В його планах вступити до українського ЗВО і продовжити навчання та життя в Україні. Зважаючи на обставини: постійне проживання за кордоном, свою нову сім`ю, іпотеку та піклування про матір-пенсіонерку вона не зможе забезпечити свого сина ОСОБА_3 фінансово та займатись його вихованням і освітою так, як це може зробити ОСОБА_1 , тому повністю довіряє йому виховання та утримання спільного сина ОСОБА_3 . Просила розглядати справу за її відсутності . 11.06.2026 від представника третьої особи Служби у справах дітей та сім`ї Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації надійшла заява про долучення до матеріалів справи Акту про обстеження умов проживання ОСОБА_1 та про розгляд справи за відсутності представника органу опіки та піклування. 06.08.2026 від позивача ОСОБА_18 надійшла заява про розгляд справи за його відсутності на підставі наданих документів, повідомив , що позов підтримує та просить його задовольнити. Суд вважав за можливе проводити судове засідання за відсутності учасників. Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини. ОСОБА_1 та ОСОБА_19 перебували у зареєстрованому шлюбі у період з 15.10.2004 по 30.05.2014. Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_12 було розірвано Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 30.05.2014 у справі № 128/1756/14-ц . Під час перебування у шлюбі у позивача та відповідача народилися спільні діти: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується відповідними свідоцтвами про народження. Діти були народжені на території Держави Ізраїль, а саме в місті Тель-Авів-Яффо, що підтверджується свідоцтвами про народження дітей , які були оформлені на івриті та видані в Державі Ізраїль, які апостильовані та перекладені на українську мову та долучені в якості додатків до позовної заяви. Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 30.05.2014 у справі № 128/1756/14-ц встановлено, що 15.10.2004 ОСОБА_12 зареєструвала шлюб з ОСОБА_20 ( ОСОБА_1 ), та від спільного проживання у шлюбі, подружжя має двох дітей: сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Рішенням Чечельницької селищної ради Гайсинського району Вінницької області №30 від 01.04.2022 визначено місце проживання дітей, ОСОБА_17 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) та ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), разом з батьком - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ) за його місцем реєстрації АДРЕСА_1 . Згідно Договору оренди нерухомого майна від 26 липня 2025 року ОСОБА_5 проживає разом зі своїм батьком ОСОБА_1 та братом ОСОБА_5 , за адресою АДРЕСА_2 , що також підтверджується заявою орендодавця ОСОБА_21 від 16 березня 2026 року . ОСОБА_5 навчається у Ліцеї Академія Святошинського району міста Києва, що підтверджується листом № 01-41/119 від 06.03.2026 та характеристикою учня 10 класу ліцею Академія ОСОБА_22 . Відповідно до характеристики ОСОБА_5 проживає разом з батьком, який в повній мірі виконує всі свої батьківські обов`язки; самотужки займається вихованням та утримання сина, приймає активну участь у шкільному житті сина, відвідує шкільні батьківські збори, які проводяться у ліцеї, комунікує з вчителями сина, а також матеріально забезпечує потреби ОСОБА_3 , які зокрема пов`язані з придбання шкільного приладдя, одягу, додаткових екскурсій. Згідно Акту обстеження умов проживання , проведеного 09.06.2026 відповідальними працівника Служби у справах дітей та сім`ї Святошинської районної в місті Києві Державної адміністрації, за адресою АДРЕСА_2 , проживають ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_7 - батько, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 - син, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 - син. Неповнолітній ОСОБА_23 повідомив , що хоче проживати з батьком й надалі. батько його повністю забезпечує , піклується про його здоров`я , цікавиться навчанням , оплачує гуртки , екскурсії тощо. Статтею 315 ЦПК України наведено перелік фактів, що мають юридичне значення, справи про встановлення яких розглядаються судом. Частиною 2 вказаної статті передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Касаційний цивільний суд Верховного Суду у справі № 363/214/17-ц від 22.08.2018 року, прийшов висновку, що перелік юридичних фактів, які підлягають встановленню в судовому порядку є невичерпним і у судовому порядку можуть бути встановленні факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Згідно з нормами статті 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов`язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному Кодексі України. Статтею 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.12.1991 року, у всіх діях відносно дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними або приватними інституціями, які займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється найкращому забезпеченню інтересів дитини. Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Статтею 18 Конвенції про права дитини, передбачено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Відповідно до ст. 157 Сімейного Кодексу України, питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Положеннями ст.ст. 18, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), передбачено, що держави-учасниці докладають усіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки, або, у відповідних випадках, законні опікуни, - несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Оцінивши надані та отримані судом докази, суд дійшов висновку, що позивач повною мірою виконує обов`язки, визначені ст. 150 СК України. Матір дитини, ОСОБА_2 , не бере участі вихованні та утриманні дитини. Досліджені докази та пояснення ОСОБА_2 , у своїй сукупності підтверджують зміну центру життєвих інтересів матері, зміну її сімейного стану, місця проживання, об`єктивну неможливість матері здійснювати утримання та щоденне виховання дитини в Україні, що підтверджує факт самостійного виховання та утримання дитини батьком. Оцінюючи письмові пояснення заінтересованої особи ОСОБА_2 , суд дійшов висновку, що вони є послідовними та повністю узгоджуються з іншими доказами у справі. Суд бере до уваги визнання матір`ю того факту, що з літа 2020 року дитина проживає виключно з батьком в Україні, що також підтверджуються доказами, які містяться в матеріалах справи. Як встановлено судом, не оспорюється сторонами у справі, мати дитини фактично не проживає в Україні, тривалий час проживає у Великій Британії , має нову сім`ю , виховує двох доньок від другого шлюбу, піклується про свою матір похилого віку, та фізично не може брати участь у щоденному вихованні сина, тоді як дитина понад шість років безперервно перебуває в Україні під опікою батька. Сукупність досліджених та оцінених доказів дозволяє суду дійти висновку, що фактичне виховання дитини здійснюється позивачем одноособово. Аналізуючи наведені докази, суд вважає їх достатніми та взаємопов`язаними. Жодних доказів, які б спростовували твердження заявника про те, що він самостійно виховує та утримує сина, заінтересованими особами надано не було. Суд вважає, що встановлення факту самостійного виховання дитини батьком відповідатиме «найкращим інтересам дитини» (ст. 3 Конвенції ООН). Статтею 23 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку» визначено перелік осіб, які мають право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. Отже, встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини має юридичне значення, серед іншого, як підстава для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, а також для звільнення з військової служби. Аналогічний правовий висновок викладений суддями Великої Палати Верховного Суду в окремій думці у доповнення до постанови Великої Палати від 11.09.2024, ухваленої у справі № 201/5972/22. Зважаючи на обставини, встановлені судом, які підтверджуються дослідженими доказами, суд вважає доведеним в судовому порядку факт самостійного виховання та утримання батьком ОСОБА_1 свого неповнолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 . З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_1 про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини. Керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76, 81, 211, 247, 258, 259, 263-265, 293, 315, 354 ЦПК України, суд ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей та сім`ї Святошинської районної в місті Києві Державної адміністрації, ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини - задовольнити. Встановити, як такий що має юридичне значення факт, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_7 (РНОКПП НОМЕР_1 ) самостійно виховує та утримує неповнолітню дитину ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 ( НОМЕР_2 ). Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 06.08.2026.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_7 (РНОКПП НОМЕР_1 ? адреса АДРЕСА_2 . Відповідач : ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_8 РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації АДРЕСА_3 . Заінтересовані особи: Служба у справах дітей та сім`ї Святошинської районної в місті Києві Державної адміністрації, ЄДРПОУ: 37498740, адреса: м.Київ вул..Гната Юри 9 кімн.422. ІНФОРМАЦІЯ_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_4 .

Суддя В. О. Мальований