Рішення № 138811611, 18.05.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/59654/25-ц

Пр. № 2-6574/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2026 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого: судді Григоренко І.В.,

при секретарі: Зінченко І.І.,

за участю:

представника позивача: не з`явився,

відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» (далі - позивач, КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО») звернулося до Печерського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 14 607,03 грн.; інфляційну складову боргу у розмірі 10 805,15 грн., 3% річних у розмірі 2 629,70 грн., заборгованість внесків за обслуговування вузла комерційного обліку у розмірі 119,96 грн., заборгованість з плати за абонентське обслуговування для послуги з постачання теплової енергії у розмірі 372,72 грн. та стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог представник позивача зазначає, що розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради від 10.04.2018 року № 591 КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» видано ліцензію на право провадження господарською діяльністю з виробництва та постачання теплової енергії споживачам, у зв`язку із чим позивач з 01.05.2018 року здійснює надання послуг з постачання теплової енергії. Вказує, що 26.09.2018 року між КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 1532257-0601 на постачання теплової енергії (далі - Договір), відповідно до умов якого КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» зобов`язувалося постачати теплову енергію відповідачу для потреби: опалення та вентиляції в період опалювального сезону нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , а ОСОБА_1 зобов`язався отримувати теплову енергію та оплачувати її вартість відповідно до умов, викладених в Договорі. Проте, зобов`язання відповідача щодо своєчасної оплати за спожиті послуги у повному обсязі виконані не були, у зв`язку із чим, за період часу з грудня 2020 року по серпень 2025 року утворилась заборгованість у розмірі 14 607,03 грн. Також на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), позивачем за період часу з 01.03.2020 року по 31.12.2023 року нараховано інфляційну складову боргу у розмірі 10 805,15 грн. та 3% річних у розмірі 2 629,70 грн. Також, відповідно до ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017, плата виконавцю за індивідуальним договором про надання послуги з ТЕ/ПГВ включає в себе також й плату за абонентське обслуговування. Таким чином, за вищевказаною адресою, у відповідача також існує заборгованість зі сплати внесків за обслуговування вузла комерційного обліку послуг з централізованого опалення у розмірі 119,96 грн. та заборгованість зі сплати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 372,72 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.11.2025 року, справу було передано судді Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В.

На виконання ч. 6 ст. 187 ЦПК України, 02.12.2025 року судом було зроблено запит до Єдиного державного демографічного реєстру щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача, та отримано відповідь № 2073699 від 02.12.2025 року.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 02.12.2025 року в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін відкрито провадження у цивільній справі за позовом Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, та судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 03.03.2026 року.

03.03.2026 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Старчу А.В. надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника позивача, в якій останній зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

03.03.2026 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - Хахановського А.В. надійшла заява в якій останній просив розглядати справу за його відсутністю, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 03.03.2026 року, у зв`язку із неявкою в судове засідання відповідача, згідно ч. 2 ст. 223 ЦПК України, розгляд справи було відкладено до 18.05.2026 року.

18.05.2026 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - Хахановського А.В. надійшла заява в якій останній просив розглядати справу за його відсутністю, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.

В судове засідання 18.05.2026 року учасники справи не з`явились, про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, Представник позивача у заявах від 03.03.2026, 18.05.2026 просив розглядати справу за його відсутності, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач про розгляд справи повідомлена належним чином, про що свідчить направлення останній судової повістки рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу місця реєстрації відповідача, проте, конверт повернувся на адресу суду з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Як визначено у ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться. Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи. Положення частини першої цієї статті застосовуються також у разі відсутності заяви про зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти, які учасник судового процесу повідомив суду. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Отже, оскільки судова повістка була направлена відповідачу на адресу місця реєстрації останнього, проте, конверт повернувся із відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою», а відповідач про зміну адреси суд не повідомляла, то суд вважає, що судова повістка відповідачу вручена.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Частиною 1 ст. 223 ЦПК України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Як визначено у ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення напідставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Керуючись ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, проте не з`явився в судове засідання без повідомлення причин, відзив відповідач не подав, а представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи, про що зазначено у заявах від 03.03.2026 та 18.05.2026.

Дослідивши письмові докази у справі у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Суд встановив, що розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.12.2017 № 1693 «Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27 вересня 2001 року, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», КП «Київтеплоенерго» визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування ПАТ «Київенерго». За розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 №591 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.

Таким чином, з 01.05.2018 року постачання теплової енергії здійснює КП «Київтеплоенерго».

Відповідно до Договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 13.03.2018 року зареєстрованого в реєстрі за № 401, власником нежитлових приміщень N?73 в літ. «А», загальною площею 47,10 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_1 (а.с. 29).

26.09.2018 року між КП «Київтеплоенерго» (далі - Теплопостачальна організація) та ОСОБА_1 (далі - Абонент) було укладено Договір № 1532257-0601 на постачання теплової енергії (далі - Договір), предметом якого є постачання, користування та своєчасна сплата у повному обсязі спожитої теплової енергії на умовах, передбачених цим Договором (а. с. 19 - 21).

Відповідно до п. 2.2.1 Договору, Теплопостачальна організація зобов`язується постачати теплову енергію на потреби: опалення та вентиляції - в період опалювального сезону в кількості та в обсягах згідно з Додатком № 1 до Договору.

Згідно п. 2.3.1.-2.3.2. Договору, Абонент зобов`язався додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені У Додатку № 1 до Договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії. Виконувати умови та порядок оплати в обсягах і в терміни, які передбачені в Додатку № 4 до Договору.

Пунктом 8.3. Договору визначено, що припинення дії Договору не звільняє Абонента від обов`язку повної сплати спожитої теплової енергії.

Відповідно до п. 8.4. Договору, Договір вважається пролонгований на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Так, Теплопостачальна організація відпускає Абоненту теплову енергію в гарячій воді у межах Q рік - 6,41 Гкал/рік (п. 1 Додатку № 1).

Пунктом 1.4. Додатку № 1 визначено розподіл теплової енергії в Гігакалоріях по кварталах, а саме за І квартал - 3,65 Гкал, за ІІ квартал - 0,29 Гкал, та за ІV квартал - 2,47 Гкал.

Орієнтовна вартість теплової енергії, відпущеної абоненту за поточний рік, відповідно до тарифів, діючих на момент укладення договору становить 9 960,24 грн., ПДВ - 1 992,05 грн., а всього - 11 952,29 грн. (п. 2 Додатку № 1).

Зміна заявленого споживання теплової енергії за ініціативою Абонента оформлюється як додаток до договору за 15 днів до початку розрахункового періоду (п. 3 Додатку № 1).

Дата зняття абонентом показників приладу обліку 25 число поточного місяця. Надання звіту в Центр обслуговування клієнтів за адресою: АДРЕСА_2 не пізніше 28 числа звітного місяця. При відсутності звіту у встановлений термін розрахунок виконується згідно договірних навантажень (п. 4 Додатку № 1).

Додатком № 3 до Договору № 1532257-0601 від 26.09.2018 року передбачені тарифи на теплову енергію у розмірі 1553,86 грн./Гкал (а. с. 24)

Додатком № 4 до Договору № 1532257-0601 від 26.09.2018 року передбачений порядок розрахунку за теплову енергію (а. с. 25).

За приписами п. 2 Додатку № 4 до Договору № 1532257-0601 від 26.09.2018 року, Абонент до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує Теплопостачальній організації вартість заявленої у Договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця, або оформляє Договір про заставу майна, як засіб гарантії сплати теплової енергії.

Відповідно до п. 3. Додатку № 4 до Договору № 1532257-0601 від 26.09.2018 року, Абонент щомісячно з 12 по 15 числа самостійно отримує у ЦОК (центр обслуговування клієнтів) за адресою: АДРЕСА_2 : облікову карту фактичного споживання теплової енергії за звітний період; акт звіряння розрахунків на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в ЦОК); акт виконаних робіт.

Відповідно ст. 20 Закону України «Про теплопостачання», тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб`єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво теплової енергії, у тому числі на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії, на транспортування та постачання теплової енергії встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та органами місцевого самоврядування у межах повноважень, визначених законодавством.

Згідно п. 40 Правил користування теплової енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 року № 1198, споживач теплової енергії зобов`язаний вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

Відповідно ч. 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання», споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно абз. 10 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. ст. 610, 612 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Як визначено у ч 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як визначено у ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач, як власник нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , не оплачує послуги за спожиту теплову енергію, за період часу з лютого 2020 року по серпень 2025 року. Відповідно до розрахунку заборгованості, складеного КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» заборгованість відповідача за спожиту теплову енергію, за період часу з лютого 2020 року по серпень 2025 року становить 10 217,93 грн. (а. с. 76).

Як визначено у ч. 4 ст. 319 ЦК України, власність зобов`язує. За приписами ст. 322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Разом з тим, відповідно до Договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 13.03.2018 року зареєстрованого в реєстрі за № 401, власником нежитлових приміщень № 73 в літ. «А», загальною площею 47,10 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , власником є ОСОБА_1 , посвідченого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковтун М.С. за реєстровим № 103. (а.с. 29)

Отже, ОСОБА_1 зобов`язаний був сплачувати за спожиту теплову енергію.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Як визначено у ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, на підтвердження виконання зобов`язань з поставки теплової енергії КП «Київтеплоенерго» надало облікові картки відповідача за особовим рахунком № НОМЕР_1 та Акти приймання-передавання товарної продукції (а. с. 47-75).

ОСОБА_1 не надав суду належних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження оплати заборгованості за спожиту теплову енергію у визначеному чинним законодавством.

За таких обставин, оскільки відповідач одержувала послуги з теплової енергії, проте, за них не сплачувала в установленому законом порядку, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованості за спожиту теплову енергію за період часу з грудень 2020 року по серпень 2025 року у розмірі 7 630,41 грн.

Крім того, позивач також просить стягнути з відповідача інфляційні втрати та три проценти річних на підставі ст. 625 ЦК України за період з 01.02.2020 року по 31.08.2025 року.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки ОСОБА_1 прострочив виконання грошового зобов`язання, то позовні вимоги про стягнення трьох процентів річних та індексу інфляції є обґрунтованими.

Так, інфляційні втрати у період з 01.02.2020 року по 31.08.2025 року склали 4 179,14 грн та заборгованість за 3% річних у розмірі 1 051,29 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с. 77).

Аналізуючи викладене, позовні вимоги Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» до ОСОБА_1 щодо стягнення інфляційних витрат у розмірі 4 179,14 грн., та 3% річних у розмірі 1 051,29 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017, плата виконавцю за індивідуальним договором про надання послуги з ТЕ/ПГВ включає в себе також й плату за абонентське обслуговування.

Відповідно до вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004, а також Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» споживачі послуг з ЦО/ПГВ зобов`язані сплачувати внески за обслуговування вузлів комерційного обліку відповідних послуг.

Згідно з розрахунками заборгованості, у відповідача наявна також заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 372,72 грн. та заборгованість з обслуговування вузла комерційного обліку у розмірі 119,96 грн.

Як визначено у ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, позивачем понесені в якості судових витрат витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 028,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 4214 від 17.11.2025 року. Інших доказів на підтвердження понесення судових витрат сторонами не надано.

Оскільки, суд задовольняє позовні вимоги повністю, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3 028,00 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. ст. 19, 20 Закону України «Про теплопостачання», ст. ст. 11, 319, 322, 509, 525, 526, 610, 612, 625, 629, 714, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст. ст. 3, 4, 12, 13, 19, 76-81, 133-141, 259, 263-265, 273, 274-279, 353, 354, 355, п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» заборгованість за спожиту теплову енергію за період часу з грудня 2020 року по серпень 2025 року у розмірі 14 607 (чотирнадцять тисяч шістсот сім) грн. 03 коп., інфляційні витрати у розмірі 10 805 (десять тисяч вісімсот п`ять) грн. 15 коп. та три проценти річних у розмірі 2 629 (дві тисячі шістсот двадцять дев`ять) грн. 70 коп., заборгованість внесків за обслуговування вузла комерційного обліку у розмірі 119 (сто дев`ятнадцять) грн 96 коп., заборгованість з плати за абонентське обслуговування для послуги з постачання теплової енергії у розмірі 372 (триста сімдесят дві) грн. 72 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.

Позивач: Комунальне підприємство Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО», 01001, м. Київ, площа Івана Франка, буд. 5, код ЄДРПОУ 40538421.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено та підписано 18.05.2026 року.

Суддя І.В. Григоренко