Рішення № 138810842, 06.08.2026, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/10043/25

Провадження №2/466/794/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 року Шевченківський районний суд м.Львова

в складі: головуючої судді Федорів О.П.,

з участю: секретаря судового засідання Заяць У.Ю., Покотило М.С.,

представника позивача Миргорода В.В.,

відповідачки ОСОБА_1 ,

представниці відповідачки Тимошенко Д.В.,

третьої особи ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Комунальна установа «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Рідні» Львівської міської ради, ОСОБА_2 , про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

в с т а н о в и в :

Суть позовної заяви

1.29 жовтня 2025 року Шевченківська районна адміністрація Львівської міської ради, як орган опіки та піклування (далі ШРА ЛМР, позивач) подала до Шевченківського районного суду м. Львова позовну заяву в інтересах малолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , до ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , відповідачка), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Комунальної установи «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Рідні» (далі Центр «Рідні»), про відібрання малолітніх дітей від матері без позбавлення її батьківських прав та стягнення аліментів.

2.Позов обґрунтовувався тим, що відповідачка ОСОБА_1 систематично ухиляється від виконання батьківських обов`язків щодо виховання трьох малолітніх дітей: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Представник позивач вказував, що 02 квітня 2025 року інспектором поліції та фахівцем соціальної роботи дітей було виявлено за адресою знайомої їхньої матері, яка перебувала у стані алкогольного сп`яніння, тоді як сама відповідачка була відсутня. У позові стверджується, що матір зловживає алкоголем та залишила дітей з невідомою жінкою, через що їх було вилучено і доставлено до відділення «Термінове влаштування дітей» Центру «Рідні». У зв`язку з цим, 25 квітня 2025 року дітей було взято на облік як таких, що перебувають у складних життєвих обставинах (при цьому позивач наголосив, що у 2022 році діти вже перебували на аналогічному обліку).

3.Представник позивача стверджував, що матір не дотримувалася рекомендацій фахівців щодо подолання складних життєвих обставин та не виконала план соціального супроводу. Зокрема, за період перебування дітей у закладі з 07 квітня по 06 серпня 2025 року відповідачка відвідала їх лише 2 рази. Крім того, рекомендації психолога центру «Джерело» щодо підвищення батьківського потенціалу виконувалися лише частково (відвідано 8 консультацій з 11). Представник позивача також акцентував увагу на тому, що відповідачка неодноразово притягувалася до адміністративної відповідальності за ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення за неналежне виконання батьківських обов`язків, що підтверджується відповідними постановами судів.

4.Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що залишення дітей з матір`ю є небезпечним для їхнього життя, здоров`я і морального виховання, 16 жовтня 2025 року органом опіки та піклування було надано висновок про доцільність відібрання малолітніх дітей від матері без позбавлення її батьківських прав.

5.Тому представник позивача просив суд відібрати малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від матері ОСОБА_1 без позбавлення її батьківських прав. Також просив стягувати з відповідачки аліменти на дітей на користь Центру «Рідні» у розмірі 1/2 частини від заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину до досягнення дітьми повноліття. У разі зміни місця перебування дітей у фізичної чи юридичної особи таке стягнення продовжити проводити на користь фізичної або юридичної особи за місцем їх перебування.

Процесуальні рішення у справі

6.31 жовтня 2025 року ухвалою суду відкрито провадження у справі, вирішено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

7.Ухвалою суду від 07 січня 2026 року до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, залучено ОСОБА_2 .

8.Ухвалою суду від 20 лютого 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

9.Суд ураховує складність справи, особливу важливість спору для матері, а також пріоритетність забезпечення найкращих інтересів дітей. Зважаючи на те, що відповідачка перебувала у складних життєвих обставинах, потребувала правової допомоги та їй вдалось залучити захисника лише після закриття підготовчого провадження, суд визнав ці причини поважними та прийняв заяви по суті справи (зокрема, додаткові пояснення у справі) на стадії судового розгляду.

10.Крім того, ураховуючи динаміку розвитку подій та тривалий розгляд справи, суд прийняв від обох сторін нові докази у справі після закінчення підготовчого провадження. Суд виходив з того, що у справах про відібрання дітей ключовим є встановлення фактичного стану сім`ї та умов проживання саме на момент ухвалення рішення, а не лише на час подання позову. З огляду на це, судом було долучено та досліджено нові докази.

Позиції учасників справи

Додаткові пояснення представниці відповідачки (Т.1 а.с.194-204).

11.09 липня 2026 року представниця відповідачки ОСОБА_1 адвокат Тимошенко Діана Володимирівна подала до суду письмові Додаткові пояснення у справі, у яких наголосила, що після вступу у справу та ознайомлення з матеріалами нею було виявлено суттєві розбіжності між реальними фактами та інформацією, яку надавали позивачу Центр «Рідні» та КУ ЗТ «Львівський міський центр соціальних послуг та реабілітації «Джерело». Для з`ясування обставин адвокат у квітні та червні 2026 року направила низку адвокатських запитів до вказаних установ та до служби у справах дітей. Із матеріалів справи та відповідей, отриманих на адвокатські запити, вбачається, що після вилучення дітей відповідачка не самоусунулася від виконання своїх батьківських обов`язків, а, навпаки, розпочала активну співпрацю із соціальними службами та вживає всіх можливих заходів для повернення дітей до сім`ї і не полишає це і на день подання письмових пояснень. Станом на день розгляду справи відповідачка працевлаштована, має постійне джерело доходу та вживає заходів для забезпечення дітей належними умовами проживання. Крім того, відповідачка припинила вживання алкогольних напоїв повністю та вже близько року не вживає алкоголь, хоча у неї й не було алкогольної залежності, що підтверджується не лише її поведінкою, а й активною участю у психологічній підтримці та соціальних програмах.

12.На думку представниці відповідачки, не маючи належних доказів щодо відповідачки, соціальними службами в супроводі превентивної служби складаються постійні адміністративні протоколи стосовно невиконання батьківських обов`язків на підставі того, що в квартирі відповідачки не прибрано, а інших підстав ніколи не зазначалось та не конкретизувалось у чому саме полягає невиконання батьківських обов`язків з боку відповідачки.

13.Ствердила, що не відповідають дійсності й докази позивача щодо житлових умов. Подані представником позивача фотографії були зроблені 23 квітня 2026 року та відображають лише стан житла на момент проведення обстеження. Відповідачка постійно зазначала, що займається усуненням житлових недоліки. Однак, у зв`язку із тим, що на це потрібні кошти у часі це розтягувалось та було виконано відповідачкою. Вона провела прибирання, привела житло у належний санітарний стан та створила належні умови для проживання дітей. Саме тому до суду представлені актуальні фотографії житла, які підтверджують його реальний стан та свідчать про позитивні зміни, яких досягла відповідачка. Не менш важливою є й обставина, що відповідачка не втратила емоційного зв`язку з дітьми. Вона систематично відвідує дітей у Центрі «Рідні», підтримує з ними спілкування та бере активну участь у їхньому житті, підтримує спілкування по телефону та у месенджерах.

14.Більше того, у процесі відновлення сім`ї активну участь бере і біологічний батько дітей ОСОБА_2 . Він також відвідує дітей, бере участь у консультаціях психолога, відвідує групи підтримки та підтримує матір у виконанні рекомендацій соціальних служб. Таким чином, обидва батьки діють спільно, усвідомлюють попередні помилки та докладають реальних зусиль для того, щоб створити умови для повернення дітей у сім`ю.

15.Просила відмовити у задоволенні позову та повернути дітей у сім`ю.

Заява представника третьої особи (Т.1 а.с.234).

16.13 липня 2026 року до суду надійшла заява представника третьої особи Центру «Рідні», яка просила проводити розгляд справи без її участі. Позов підтримала. Інших письмових пояснень по суті спору не надала.

Участь у судовому розгляді

27.Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити. Свої вимоги обґрунтував тим, що 2 квітня 2025 року дітей було виявлено у квартирі знайомої їхньої матері, яка перебувала у стані алкогольного сп`яніння, тоді як самої матері поруч не було. Представник наголосив, що відповідачка систематично притягувалася до адміністративної відповідальності за неналежне виконання батьківських обов`язків, зокрема, через антисанітарні умови, бруд та дим від сигарет за місцем проживання. На момент вилучення діти були педагогічно занедбаними. Крім того, позивач вказав, що матір не виконала план соціального супроводу: з лютого по травень 2026 року вона без поважних причин припинила контакти із соціальними службами та не відвідувала дітей, у зв`язку з чим договір про надання послуг було достроково розірвано. На його думку усе це доводить наявність підстав для відібрання дітей від матері.

28.Відповідачка та її представниця у судовому засіданні позовні вимоги не визнали, просили відмовити у їх задоволенні та повернути дітей у сім`ю. Сторона відповідачки зазначила, що матір не покидала дітей, а разом з дітьми тимчасово переїхала до знайомої через домашнє насильство з боку співмешканця біологічного батька дітей ОСОБА_2 , щодо якого виносився терміновий заборонний припис. Представниця відповідачки звернула увагу суду на те, що відповідачка докладає значних зусиль для виправлення ситуації: вона офіційно працевлаштувалася двірничкою у ЛКП «Рясне 402» і має виключно позитивну характеристику з місця роботи. За місцем проживання було зроблено ремонт, закуплено нові меблі для кожної дитини, встановлено сонячні панелі та альтернативне опалення (твердопаливний котел). Відповідачка відвідала 22 консультації психолога та 9 занять у проєкті «Батьківство без стресу», а перерва у відвідуваннях навесні була зумовлена хворобою та необхідністю працювати. Відповідачка та її адвокат наголосили на формальному підході соціальних служб, які не надавали реальної допомоги сім`ї, а лише складали акти та протоколи. Як доказ наявності виховного потенціалу матері, адвокатка навела приклад успішного виховання старшого 17-річного сина ОСОБА_9 , який працює і піклується про родину.

29.Відповідачка підтвердила, що сім`я має труднощі і робила помилки, однак зазначила, що повністю змінила спосіб життя, виконувала вимоги соціальних служб настільки, наскільки це було в її силах, адже не мала можливості щодня прибувати на різні заняття у різні частини місця. Вона працює, намагається якнайшвидше виконати усі судові рішення про стягнення штрафів, має ще одну малолітню дитину трирічного віку, яку соціальні служби не відбирають, та неповнолітнього сина. Служба у справах дітей обіцяла сприяти у влаштуванні наймолодшої дитини у дитячий садок, проте цього не зробила. Як і не надали допомоги у пошуках благодійників для покращення умов проживання. Відповідачка повністю розуміє, що діти це її та чоловіка відповідальність. Вона просить суд відмовити у позові та надати шанс їхній сім`ї бути разом, адже вони люблять дітей, доклали зусиль для виправлення умов і дуже хочуть, щоб діти повернулись додому. Вона також запевнила суд, що дві доньки раніше відвідували школу № 38, яка знаходиться зовсім поруч з домом, і куди вона також планує влаштувати у перший клас і свого сина ОСОБА_8 .

30.Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 , надав пояснення, що є біологічним батьком усіх дітей, однак відомості про нього як про батька не внесені до свідоцтв про народження дітей. Зазначив, що разом із матір`ю дітей ОСОБА_1 певний час тому мали намір оформити його батьківство у відділі державної реєстрації актів цивільного стану, проте працівниками відділу їм були надані неправильні реквізити для сплати адміністративного збору. Після здійснення оплати вони дізналися, що реквізити були змінені, а сплачені кошти повернути не вдалося. Крім того, вони не змогли з`ясувати порядок оформлення батьківства, оскільки на той час не мали можливості отримати правову допомогу. На даний час вони мають намір юридично оформити його батьківство щодо дітей. Зазначив, що раніше часто їздив по роботі за кордон та завжди турбувався про сім`ю, повертався за першої потреби чи хвороби дітей, доглядав за ними. Зараз постійно працює у Львові, неофіційно займається реставрацією меблів, і готовий утримувати сім`ю. Визнав, що є емоційною людиною і міг посварити дітей, однак категорично заперечив факти фізичного насильства щодо дітей. Вказав на те, що з хлопцями у них хороші відносини, проте дівчата на нього ображені, про що він дуже шкодує та прагне залагодити конфлікт. Додатково зазначив, що він дітей дуже любить та просить відмовити у задоволенні позову.

Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження

31.Відповідачка ОСОБА_1 є матір`ю малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відповідно до копій свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 , серії НОМЕР_2 та серії НОМЕР_3 , батьком дітей вказаний ОСОБА_10 (Т.1 а.с.9-11).

32.Відомості про батька дітей внесені до актового запису про народження дітей зі слів матері, на підставі ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України (Т.1 а.с.12).

33.Біологічним батьком дітей визнає себе ОСОБА_2 , з яким відповідачка проживає однією сім`єю без реєстрації шлюбу. Вказане підтверджує також відповідачка.

34.Відповідачка ОСОБА_1 разом з дітьми: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 20,40 кв.м, яка складається з однієї кімнати житловою площею 12,70 кв.м (Т.1 а.с.14). Квартира належала на праві власності матері відповідачки, яка, зі слів відповідачки, померла.

35.Наказом Управління «Служба у справах дітей» Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради від 26 вересня 2022 року № 417 тоді четверо дітей відповідачки були взяті на облік як такі, що перебувають у складних життєвих обставинах, через ухилення матері ОСОБА_1 та батька ОСОБА_2 від виконання батьківських обов`язків (Т.1 а.с.53).

36.Згодом, наказом від 11 листопада 2022 року № 483, дітей було знято з відповідного обліку у зв`язку з усуненням причин, що стали підставою для їх взяття на облік (Т.1 а.с.54).

37.У період з листопада 2022 року по березень 2025 року заходи підтримки щодо сім`ї не здійснювалися.

38.02 квітня 2025 року інспектор СЮП ВП ЛРУП у Львівській області склала акт про знайдену дитину та її доставку (Т.1 а.с.15). Особою, яка знайшла дитину вказана ОСОБА_13 , яка є головним спеціалістом відділу «Служба у справах дітей» Шевченківського району. Понятою зазначена ОСОБА_14 , яка є завідувачем відділення соціальної роботи КУЗТ ЛМЦСПР «Джерело» Шевченківського району. Згідно з цим Актом 02 квітня 2025 року о 17.28 год була виявлена дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по АДРЕСА_2 . Зі слів дитини вдалось встановити, що мати залишила з невідомою жінкою, а сама зловживає алкоголем. Дитина доставлена у Центр «Рідні».

39.03 квітня 2025 року в.о.начальника відділу «Служба у справах дітей» Шевченківського району видав скерування до відділення «Термінове влаштування дітей» Центру «Рідні» трьох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (Т.1 а.с.17). Термін надання послуг: з 02 квітня 2025 року до 02 липня 2025 року.

40.Листами директорки Комунальної установи змішаного типу «Львівський міський центр соціальних послуг та реабілітації «Джерело» від 02 квітня 2025 року та 08 квітня 2025 року, адресованим начальнику відділу «Служба у справах дітей» Шевченківського району (Т.1 а.с.47, 48), зафіксовано обставини, що безпосередньо передували вилученню дітей. У документі зазначено, що 01 квітня 2025 року фахівцями соціальної роботи було здійснено візит у сім`ю знайомої ОСОБА_15 за адресою: АДРЕСА_2 . На момент візиту власниця помешкання перебувала в стані алкогольного сп`яніння, а разом із нею там перебувала сім`я ОСОБА_1 спільно з дітьми. Зі слів власниці житла, сім`я ОСОБА_16 тривалий час проживають у неї. Фахівці узгодили зустріч з ОСОБА_1 на наступний день у будинку по АДРЕСА_3 . Уже 02 квітня 2025 року ОСОБА_1 у телефонному режимі повідомила, що все ще перебуває з по АДРЕСА_2 . У цей же день, 02 квітня 2025 року, за вказаною адресою працівники поліції та служби у справах дітей виявили трьох малолітніх дітей ( ОСОБА_6 , ОСОБА_17 та ОСОБА_8 ) без батьківського нагляду в помешканні знайомої матері, яка, за їхніми оцінками, перебувала з ознаками алкогольного сп`яніння. Дітей було вилучено та поміщено до відділення Центру «Рідні».

41.Наказом Управління «Служба у справах дітей» Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради від 25 квітня 2025 року № 180 п`ятьох дітей сім`ї ОСОБА_16 взято на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у зв`язку з ухиленням матір`ю ОСОБА_1 від виконання обов`язків з виховання дітей (Т.1 а.с.16). Цим же наказом затверджено склад міждисциплінарної комісії для організації соціального захисту цих дітей, доручено начальнику відділу, зокрема, розробити та затвердити індивідуальні плани соціального захисту дітей.

42.15 травня 2025 року матері ОСОБА_1 видано скерування до відділення «Служба підтримки сім`ї» Центру «Рідні» у зв`язку зі складною життєвою ситуацією, а саме: налагодження мікроклімату в сім`ї, покращення психоемоційного стану, робота з психологом, подолання алкогольної залежності та організація проведення груп АА (Т.1 а.с.20).

43.02 липня 2025 року начальник відділу «Служба у справах дітей» Шевченківського району видав погодження на продовження терміну перебування у відділенні «Термінове влаштування дітей» Центру «Рідні» трьох дітей на термін з 03 липня 2025 року по 03 жовтня 2025 року, підстава надання послуг: подання складних життєвих обставин, в яких опинились діти (Т.1 а.с.18). 25 вересня 2025 року знову погоджено продовження терміну перебування з 04 жовтня 2025 року по 04 січня 2026 року (Т.1 а.с.19).

44.Представник позивача представив щодо двох дітей Акти оцінки потреб сім`ї та Висновок оцінки потреб сім`ї відповідними фахівцями.

45.Відповідно до Акта оцінки потреб сім`ї/особи, проведеного фахівцем із соціальної роботи у період з 11 квітня 2025 по 16 квітня 2025 року, предметом оцінювання були потреби малолітнього сина відповідачки ОСОБА_12 , 2023 року народження. В акті зафіксовано, що матір має статус одинокої матері, а за фактичним місцем проживання дитина перебувала у задовільному стані, хоча зазначалося про необхідність підтримки матері (Т.1 а.с.21-22).

46.Згідно з Висновком оцінки потреб сім`ї (додаток 1 до Акта, Соціальна картка № 135-92) від 16 квітня 2025 року, за результатами оцінювання встановлено, що сім`я перебуває у складних життєвих обставинах (СЖО). Основними ознаками та чинниками, що спричинили СЖО, визначено ухилення батьками або особами, що їх замінюють, від виконання своїх обов`язків із виховання дитини. Вплив СЖО на стан задоволення потреб малолітнього ОСОБА_18 оцінено як «пограничний». Фахівцем зроблено висновок, що матір здатна задовольняти потреби дитини, однак потребує підтримки. Тривалість існування проблеми визначено як «понад 1 рік», а сам випадок класифіковано як «складний» (Т.1 а.с.23).

47.У Акті оцінки потреб сім`ї/особи, проведеним у період з 23 квітня 2025 року по 25 квітня 2025 року за адресою: АДРЕСА_3 , оцінювалися потреби неповнолітнього сина ОСОБА_11 , 2009 року народження (Тю1 а.с.24-26). В акті зазначено, що неповнолітній ОСОБА_19 періодично пропускає навчальні заняття без поважних причин. У розділі щодо шкідливих звичок фахівцем відмічено, що матір має схильність до вживання алкогольних напоїв, проте на момент візиту ознак сп`яніння не виявлено. Оцінюючи житлово-побутові умови, комісія зафіксувала, що будинок потребує покращення та прибирання: газопостачання відключене, вода постачається з криниці, розпочато ремонтні роботи.

48.Відповідно до Висновку оцінки потреб сім`ї (Соціальна картка № 191) від 25 квітня 2025 року, основними чинниками, що спричиняють СЖО у родині, визнано: ухилення матір`ю від виконання своїх обов`язків та залишення дітей в небезпеці (самі). Вплив цих факторів сім`ї та середовища оцінено як «негативний». Вплив СЖО на задоволення потреб неповнолітнього ОСОБА_20 та малолітнього ОСОБА_18 знову визначено як «пограничний». Загальний висновок підтвердив, що мати потребує підтримки задля долання СЖО, у зв`язку з чим даний випадок також було класифіковано як «складний» (Т.1 а.с.26 на звороті 27).

49.Щодо сім`ї неодноразово складались акти обстеження умов проживання. Акт від 02 квітня 2025 року складений за адресою: АДРЕСА_2 . Згідно з цим актом, обстеження проводилось у помешканні громадянки ОСОБА_15 (знайомої відповідачки), де і було виявлено малолітніх дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_17 та ОСОБА_8 без нагляду матері. В акті зафіксовано, що умови проживання за цією адресою задовільні, наявні продукти харчування та спальні місця, однак місцезнаходження самої матері ( ОСОБА_1 ) на момент обстеження було невідоме (Т.1 а.с.28).

50.Відповідно до Акта обстеження умов проживання від 23 квітня 2025 року, складеного за фактичним місцем проживання сім`ї ( АДРЕСА_3 ), комісією встановлено відсутність газопостачання та зазначено, що електротехнічне постачання потребує покращення. Водночас зафіксовано наявність продуктів харчування, місць для сну, сезонного одягу та необхідних меблів. За результатами бесіди батьків було проінформовано про заходи, які необхідно вжити для повернення дітей (Т.1 а.с.29).

51.Протягом 2025, 2026 року соціальними службами здійснювався систематичний моніторинг умов проживання сім`ї за адресою: АДРЕСА_3 .

51.1.Акт від 05 травня 2025 року: Умови визнані задовільними, проте такими, що потребують прибирання (наявне павутиння). Зі слів матері зафіксовано, що вона тимчасово не відвідує дітей у центрі «Рідні», оскільки доглядає за хворим співмешканцем ( ОСОБА_2 ). Також відповідачка пояснила, що виклик поліції через домашнє насильство був наслідком конфлікту між її чоловіком та друзями сина (Т.1 а.с.30).

51.2.Акт від 19 червня 2025 року: З матір`ю проведено бесіду щодо необхідності відвідування психолога, фахівця з узалежнень та дітей у закладі (Т.1 а.с.31).

51.3.Акт від 26 червня 2025 року: Комісією зафіксовано, що у помешканні проводиться косметичний ремонт (побілка). Відповідачка пояснила, що не відвідувала психолога через брак часу (робила ремонт) та хворобу (Т.1 а.с.32).

51.4.Згідно з Актами від 03 липня, 12 вересня та 22 вересня 2025 року, обстеження не проводилось, оскільки на час приходу двері помешкання були зачинені (Т.1 а.с.33, 35, 37).

51.5.Відповідно до Акта від 08 серпня 2025 року, умови проживання визнані задовільними, хоча і такими, що потребують покращення. Зафіксовано наявність окремого місця для сну, навчання та відпочинку (Т.1 а.с.34).

51.6.Згідно з Актом від 18 вересня 2025 року, умови проживання потребували покращення та прибирання. Під час візиту матір передала оригінали свідоцтв про народження дітей. До акта додано власноручне пояснення ОСОБА_1 від 18 вересня 2025 року про те, що вона не відвідує дітей у закладі «Рідні» у зв`язку з тим, що пішла на роботу, а умови проживання планує покращувати для повернення дітей додому (Т.1 а.с.36).

51.7.У Акті обстеження умов проживання від 23 квітня 2026 року загальні умови проживання оцінено як «задовільні, доцільно прибрати». Також у цьому акті зафіксовано зі слів матері факт її працевлаштування у ЛКП «Рясне-402» та її позитивне ставлення до рішення повернути дітей на виховання. Додатками до акту є фотографії, які підтверджують висновки комісії про необхідність прибирання: на фотографіях зафіксовано захаращеність кімнат і кухні, немитий посуд на плиті, розкидані речі та брудну підлогу (Т.1 а.с.137-140).

52.У протоколах засідань міждисциплінарної команди з ведення випадку Орабович (від 15 квітня 2025 року, 14 травня 2025 року, 25 червня 2025 року, 29 вересня 2025 року) зафіксовано інформації від ключового фахівця із соціальної роботи, ресурси отримувача послуг, труднощі, коментарі та пропозиції, прийняті рішення.

52.1.Протокол від 15 квітня 2025 року. Інформація від ключового фахівця із соціальної роботи ( ОСОБА_21 ): Зафіксовано, що на момент поміщення до закладу (02 квітня 2025 року) діти були голодними, а у дівчат виявлено педикульоз. Малолітня ОСОБА_6 (12 років) мала глибоку педагогічну занедбаність: вона не вміла читати і майже не ходила до школи. Зі слів ОСОБА_6 з`ясовано, що мати часто зловживала алкоголем, батько бив матір, а старший брат «попадав під гарячу руку». Малолітній ОСОБА_22 також повідомив, що батько б`є маму, і він не хоче повертатися додому. Психологи відзначили, що ОСОБА_23 має високий рівень пам`яті, але не знає половини букв. Оксана є напруженою та тривожною, відчуває відповідальність за молодших брата і сестру. Представники соціальних служб наголосили, що 17-річний старший брат ОСОБА_24 є дуже відповідальним і фактично замінив дітям батьків, тоді як мати дітям не телефонує. Крім того, умови за місцем проживання визнані непридатними та небезпечними. Прийнято рішення розпочати надання соціальних послуг сім`ї, організувати проходження ОСОБА_25 для дівчат, припинити виплати відповідачці як матері-одиначці; внесено пропозиції до індивідуального плану: відвідування психолога, груп АА для подолання залежності, покращення житлово-побутових умов та проведення бесід (Т.1 а.с.38-39).

52.2.Протокол від 14 травня 2025 року. Інформація від ключового фахівця ( ОСОБА_26 ): Відмічено швидку адаптацію дітей. Дівчата, які раніше не хотіли ходити до школи через невміння читати, покращили свої навички та почали відвідувати заняття з радістю. Основні коментарі та висловлені пропозиції: Психолог констатувала, що ОСОБА_6 має низький рівень знань і сприймає батька як загрозу. Зафіксовано, що за півтора місяці мати відвідала дітей лише 2 рази, тоді як старший брат 3 рази. На самому засіданні біологічний батько ( ОСОБА_2 ) звинувачував старшого сина у тому, що той не вчив уроки з ОСОБА_6 , а мати звинувачувала саму дитину в небажанні вчитися. Батьки відкрито визнали, що часто приносять алкоголь додому та вживають його разом. Прийнято рішення продовжити надання послуг у Центрі «Рідні» та в КУЗТ «Джерело», завершити медичний огляд дітей (Т.1 а.с.40-41).

52.3.Протокол від 25 червня 2025 року. Інформація від ключового фахівця: Діти щасливими повернулися з літнього табору, стали більш самостійними і сепарувалися одне від одного, фокусуючись на спілкуванні з однолітками. Про батьків діти майже не згадують. Основні коментарі та висловлені пропозиції: Психолог ОСОБА_27 повідомила, що після табору дитина забула, як писати букви, та виявляє ненависть до батька. ОСОБА_6 повідомила, що хоче повернутися додому, але категорично не бажає жити з батьком. Зі слів соціального працівника, мати по телефону запевняє, що вдома робиться ремонт і вони намагаються покращити умови, хоча на первинний прийом до психолога вона так і не прийшла. Прийняті рішення: Припинити виплати на дітей як малозабезпеченій та багатодітній родині у зв`язку з їх вилученням (Т.1 а.с.42-43).

52.4.Протокол від 29 вересня 2025 року (останній перед подачею позову до суду). Інформація від ключового фахівця: Зафіксовано успішний початок навчального року ОСОБА_6 та ОСОБА_27 відвідують школу із задоволенням і почуваються впевненіше, а ОСОБА_28 почав відвідувати садочок. Ключовими труднощами вказано: зловживання батьків алкоголем та вкрай рідкісні відвідування дітей матір`ю у закладі. Основні коментарі та висловлені пропозиції: Психолог ОСОБА_6 зазначила, що дитина розповідала про регулярні бійки та алкогольні епізоди батьків (приблизно двічі на тиждень). Встановлено, що останній раз мати особисто відвідувала дітей 05 серпня 2025 року, а востаннє телефонувала 02 вересня 2025 року. Фахівець із соціальної роботи ( ОСОБА_29 ) пояснила таку поведінку матері тим, що вона має дуже багато роботи і потребує часу на проведення ремонту; мати відвідала психолога 8 разів. Прийняті рішення: розпочати збір інформації по випадку для подання на комісію щодо розгляду питання про доцільність відібрання дітей від матері без позбавлення батьківських прав (Т.1 а.с.44-45).

53.Висновком Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради як органу опіки та піклування від 16 жовтня 2025 року № 260001-вих-149533 визнано доцільним відібрання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від матері, ОСОБА_1 , без позбавлення її батьківських прав. У висновку зазначено, що сім`я повторно перебуває на обліку як така, що опинилася у складних життєвих обставинах; підставою для повторного взяття на облік стало виявлення 02 квітня 2025 року малолітніх дітей без нагляду матері. Також наведено відомості про пояснення дітей щодо зловживання матір`ю алкогольними напоями та залишення їх із сторонньою особою, а також зазначено, що питання доцільності відібрання дітей розглядалося комісією з питань захисту прав дитини 02 жовтня 2025 року за участю відповідачки. Під час засідання відповідачка пояснила, що діти перебували у її знайомої у зв`язку з проведенням ремонту в будинку, визнала факт зловживання алкоголем у минулому, однак зазначила, що протягом останніх шести місяців алкоголь не вживає. За результатами розгляду орган опіки та піклування дійшов висновку про наявність підстав для звернення до суду з відповідним позовом (Т.1 а.с.57-58).

54.Відповідно до листів Центру «Рідні» від 09 вересня 2025 року та від 02 січня 2026 року (Т.1 а.с.46, 79-80), представлених представником позивача, за час перебування дітей у закладі в період з 02 квітня 2025 року по 10 жовтня 2025 року відбулося лише дві зустрічі дітей з матір`ю (07 квітня 2025 року та 06 серпня 2025 року). Загалом станом на січень 2026 року відбулося 9 зустрічей. Фахівцями зауважено, що у матері наявний тісний емоційний зв`язок з дітьми, тоді як біологічний батько ( ОСОБА_2 ) тримається від них осторонь.

55.Представниця відповідачки представила суду лист Центру «Рідні» від 08 липня 2026 року №260810-вих-99942 (Т.1 а.с.210), згідно з яким у період з 10 жовтня 2025 року по 08 липня 2026 року відбулося загалом 26 (двадцять шість) зустрічей із відповідачкою ОСОБА_1 з метою покращення її психоемоційного стану, підвищення батьківського потенціалу та формування навичок ведення здорового способу життя. У листі наведено перелік дат цих зустрічей, причому в окремі дні відбувалося по дві зустрічі, а 20 травня 2026 року три зустрічі в один день. Деталізуючи структуру цих 26 зустрічей, установа повідомила, що відповідачка відвідала: 14 зустрічей із фахівцем із соціальної роботи (з узалежнень); 3 зустрічі з практичним психологом; 6 відвідувань групи взаємопідтримки «Прогрес»; 3 відвідування групи АА (Анонімних Алкоголіків). У листі також офіційно зафіксовано обставини переривання контакту: у період з 20 травня 2026 року по 08 липня 2026 року зустрічі не відбувалися. Установа зазначила, що клієнтка на телефонний зв`язок не виходила, однак вона сама попередньо повідомила фахівців, що у неї викрали телефон.

56.Крім того, з метою подолання складних життєвих обставин 06 червня 2025 року між Установою «Джерело» та відповідачкою було укладено Договір №132/290/1/25 про надання соціальних послуг (соціальний супровід) та складено індивідуальний план (Т.1 а.с.219-221). План соціального супроводу сім`ї складено на строк від 06 червня 2025 року до 05 грудня 2025 року та був продовжений на період з 05 грудня 2025 року до 05 червня 2026 (Т.1 а.с.222-226.

57.У представленому представником позивача листі Центру «Джерело» від 17 червня 2026 року № 4-260315-8150 (Т.1 а.с.181-182) підтверджується, що з відповідачкою було проведено 22 консультацій психолога, під час яких матір була відкритою до спілкування, ділилася переживаннями, неодноразово висловлювала сум за своїми дітьми та бажання відновити з ними стосунки і повернути в сім`ю. Під час 9 групових занять вона також проявляла активність і виконувала запропоновані вправи. Упродовж роботи висловлювала зацікавленість у покращенні власних батьківських навичок. Однак, починаючи з лютого 2026 року, ОСОБА_1 без поважних на те причин не приходила на консультації та зустрічі, а також не відповідала на телефонні дзвінки. Установа констатувала, що відповідачка не дотримувалася пунктів плану соціального супроводу: рекомендації щодо прибирання та підтримки чистоти в помешканні виконувалися лише частково; не було виконано сприяння у реєстрації дитини ( ОСОБА_3 ) в закладі дошкільної освіти; не виконано сприяння у відновленні соціальних виплат. З огляду на ці обставини (невиконання без поважних причин умов договору), наказом Установи «Джерело» від 11 травня 2026 року сім`ї ОСОБА_1 було припинено надання соціальної послуги (соціальний супровід).

58.У свою чергу, представниця відповідачки надала суду лист Центру «Джерело» від 07 травня 2026 року № 260315/04/337 (Т.1 а.с.216-218). Цим листом підтверджується значний обсяг соціальної роботи, до якої була залучена матір, та її активна участь у ній до початку 2026 року. Зокрема, у листі зафіксовано, що між Центром та ОСОБА_1 06 червня 2025 року було укладено договір про надання соціальних послуг (соціальний супровід) та складено індивідуальний план На виконання цього плану працівниками Центру було організовано 15 зустрічей з підвищення. батьківського потенціалу у проєкті «Батьківство без стресу», з яких відповідачка відвідала 9 занять (в період з 30 червня 2025 року по 13 жовтня 2025 року регулярно, а далі з пропусками). За попереднім погодженням з ОСОБА_1 , у неї в Центрі відбулося 22 зустрічі із психологом для покращення психоемоційного стану. Зустрічі відбувалися регулярно в період з 03 липня 2025 року по 22 січня 2026 року. Із сім`єю працювала фахівець із соціальної роботи ( ОСОБА_29 ), якою було проведено 32 профілактичні бесіди. У листі детально розписано дати та теми цих бесід: вони стосувалися ведення здорового способу життя, покращення умов проживання, наслідків ухилення від батьківських обов`язків, необхідності відвідування дітей у КУ «Центр «Рідні», сприяння у реєстрації дитини в закладі дошкільної освіти та відновлення соціальних виплат.

59.Крім того, представниця відповідачки надала суду лист Відділу «Служба у справах дітей» Шевченківського району управління «Служба у справах дітей» Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради від 06 травня 2026 року № 260001-вих-64405 (Т.1 а.с.214). Згідно з цим листом наказом Управління від 11 листопада 2022 року малолітні та неповнолітні діти ОСОБА_1 були зняті з обліку дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах (СЖО). У період з листопада 2022 року по березень 2025 року відділом не вживалися заходи для підтримки сім`ї ОСОБА_1 , оскільки в цей період діти не перебували на обліку як такі, що опинилися у складних життєвих обставинах. Починаючи з квітня 2025 року (після виявлення дітей без нагляду) і по даний час відділом проводиться робота щодо подолання сім`єю складних життєвих обставин. Зокрема, вказано, що з матір`ю проводяться профілактичні бесіди, здійснюються візити за місцем її проживання, проводяться засідання міждисциплінарної команди. Водночас установа повідомила, що ведення додаткового обліку проведених з матір`ю бесід не передбачено.

60.Постановами суддів відповідачка ОСОБА_1 неодноразово притягувалася до адміністративної відповідальності за ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення за неналежне виконання батьківських обов`язків щодо її наймолодшого сина ОСОБА_18 , який залишився проживати з нею. Зокрема, згідно з постановами Шевченківського районного суду м. Львова від 06 листопада 2025 року (справа № 466/8820/25), від 11 травня 2026 року (справа № 466/1893/26) та від 04 червня 2026 року (справа № 466/3773/26) матір не забезпечила належних умов проживання сина у помешканні антисанітарні умови, безлад, падає стеля (Т.1 а.с.141-142, 183-187).

61.Разом з тим, судом встановлено, що ОСОБА_1 з 20 квітня 2026 року офіційно працевлаштована двірничкою у ЛКП «Рясне-402», де зарекомендувала себе позитивно, до виконання обов`язків ставиться сумлінно та відповідально; доручену роботу виконує якісно, своєчасно та в повному обсязі; у спілкуванні з колегами ввічлива, врівноважена, неконфліктна (Т.1 а.с.227).

62.Згідно з довідками Львівського обласного медичного центру превенції та терапії узалежнень №977 та Львівського обласного клінічного психоневрологічного диспансеру №412 від 07 липня 2026 року, відповідачка ОСОБА_1 на наркологічному обліку не перебуває та за психіатричною допомогою не зверталася (Т.1 а.с.206-207).

63.Досліджені судом актуальні фотоматеріали (липень 2026 року), надані стороною захисту, підтверджують суттєве покращення житлово-побутових умов. Відповідачкою проведено прибирання, забезпечено належний санітарний стан кімнат та кухні, придбано нові меблі, зокрема окремі спальні місця (дивани) для кожної дитини та облаштовано робочі місця для навчання. Фотоматеріали свідчать про наявність необхідних меблів, побутового обладнання, достатнього простору для проживання дітей, а також про істотне усунення недоліків, які фіксувалися під час попередніх обстежень житлово-побутових умов (Т.1 а.с.205а-205ж).

64.Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_30 (заступниця директора Центру «Рідні») надала показання, що малолітні діти поступили до закладу 02 квітня 2025 року у занедбаному стані: вони були голодні, у дівчат виявлено педикульоз, а найстарші діти мали глибоку педагогічну занедбаність (не вміли читати). Свідок наголосила, що за час перебування в установі діти показали надзвичайний розвиток: дівчата навчилися читати, а наймолодший ОСОБА_22 є дуже кмітливим та швидко засвоює інформацію. Щодо поведінки батьків свідок пояснила, що спочатку відповідачка та біологічний батько ( ОСОБА_2 ) відвідували дітей та співпрацювали із закладом. Зі слів свідка, основними проблемами сім`ї були конфлікти, бійки та епізодичне вживання алкоголю, через що відповідачка іноді втікала з дому. Свідок зазначила, що, на її думку, біологічний батько схильний перекладати всю відповідальність за виховання на матір, застосовуючи при цьому агресивні методи. У житті сім`ї присутній алкоголь, однак вона, як фахівець з узалежнень, не вважає, що відповідачка має алкогольну залежність. Особливу увагу свідок звернула на те, що після січня 2026 року батько припинив візити, а матір без попередження повністю зникла і не виходила на зв`язок у період з 20 травня по 08 липня 2026 року. Саме в цей час ОСОБА_22 потребував оперативного втручання, і соціальні служби не могли сконтактувати з матір`ю, спілкуючись лише через старшого сина ОСОБА_9 . Свідок також підтвердила, що під час прокурорської перевірки (орієнтовно у грудні 2025 року) ОСОБА_22 обмовився про те, що його батько бив. На думку свідка, повернення дітей у сім`ю на даний момент не відповідатиме їхнім інтересам, оскільки їм не буде приділятися належна увага. Звинувачення сторони відповідачки щодо налаштовування дітей проти матері свідок категорично заперечила, пояснивши, що працівникам суворо заборонено давати дітям хибні надії щодо швидкого повернення додому.

65.Свідок ОСОБА_11 (старший сина відповідачки, 2009 року народження) надав показання, що наразі проживає окремо від батьків (в орендованому житлі з друзями), працює та матеріально допомагає родині. Причиною свого переїзду назвав складну атмосферу вдома у минулому, агресивні дії з боку біологічного батька та бездіяльність матері. Водночас він рішуче виступив на захист матері, наголосивши на докорінних позитивних змінах у її поведінці. Він підтвердив, що мати припинила зловживати алкоголем, зробила косметичний ремонт у будинку, створила умови для дітей. Свідок спростував твердження позивача про те, що матір "покинула" дітей 02 квітня 2025 року. Він пояснив, що у той час вся сім`я через ремонт тимчасово ночувала у знайомої, а матір лише ненадовго вийшла у справах саме в той момент, коли приїхала поліція. При цьому, батько залишався у будинку на ОСОБА_31 . ОСОБА_19 зазначив, що він регулярно відвідує молодших братів та сестер у закладі та вважає, що працівники центру іноді ставлять дітям маніпулятивні запитання, які приносять дітям розчарування у їхніх батьків. Свідок висловив переконання, що матір стала значно відповідальнішою і дітям буде краще проживати вдома. Щодо біологічного батька зазначив, що їхні стосунки покращилися та вони будують хороші відносини.

Норми права, що підлягають застосуванню, та мотиви суду

66. Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 Сімейного кодексу України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

67.Захист інтересів дитини знаходиться в одній площині поряд із такими фундаментальними правовими цінностями, як життя, здоров`я, свобода, безпека, справедливість. Захист інтересів дитини, її виховання обома батьками є запорукою становлення сильної держави, правового суспільства, оскільки зростаючи дитина перетворюється на правового партнера дорослих членів суспільства.

68.Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

69.Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

70.У частині сьомій статті 7 Сімейного кодексу України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

71.Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

72.Статтею 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

73.Будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини.

74.Положення Конвенції про права дитини, узгоджуються з нормами Конституції України та законів України.

75.Згідно з частинами першою-четвертою статті 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язанні виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

76.Відповідно до частини першої статті 155 Сімейного кодексу України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

77.У частині першій статті 170 Сімейного кодексу України визначено, що суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування. Під час ухвалення рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

78.Основними підставами для відібрання дитини є: ухилення батьків від виконання своїх обов`язків з виховання дитини; жорстоке поводження з дитиною; захворювання батьків на хронічний алкоголізм або їх наркотична залежність; будь-які види експлуатації дитини, примус її до жебракування та бродяжництва тощо.

79.Інші випадки, коли дитина може бути відібрана від батьків, про які йдеться у частині першій статті 170 Сімейного кодексу України, охоплюють ситуації, коли залишення дитини у батьків є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. Така небезпека може випливати не лише з поведінки батьків, а й з їх особистих негативних звичок (демонстрація та заохочення у дитини до розпусної поведінки). Для відібрання дитини від батьків достатня наявність ризику лише для життя, здоров`я або лише для морального виховання. Варто враховувати й ступінь небезпеки для кожної окремо взятої дитини, враховуючи її фізичний та психічний розвиток.

80.Якщо рішення мотивується необхідністю захистити дитину від небезпеки, має бути доведено, що така небезпека справді існує. При ухваленні рішення про відібрання дитини від батьків може виникнути необхідність врахування низки чинників. Можливо, потрібно буде з`ясувати, наприклад, чи зазнаватиме дитина, якщо її залишать під опікою батьків, жорстокого поводження, чи страждатиме вона через відсутність піклування, через неповноцінне виховання та відсутність емоційної підтримки, або визначити, чи виправдовується встановлення державної опіки над дитиною станом її фізичного або психічного здоров`я. З іншого боку, той факт, що дитина може бути поміщена в середовище, більш сприятливе для її виховання, не виправдовує примусового відібрання її від батьків. Такий захід не можна також виправдовувати виключно посиланням на ненадійність ситуації, адже такі проблеми можна вирішити за допомогою менш радикальних засобів, не вдаючись до роз`єднання сім`ї, наприклад, забезпеченням цільової фінансової підтримки та соціальним консультуванням (пункт 50 рішення Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України).

81.Європейський суд з прав людини зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зав`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зав`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (рішення у справі «М. С. проти України» від 11 липня 2017 року, заява № 2091/13, пункт 100 рішення від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України»).

82.Наведене узгоджується з правовим висновком щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц.

83.Стаття 8 Конвенції про права дитини передбачає, що держави-учасниці зобов`язуються поважати право дитини на збереження індивідуальності, включаючи громадянство, ім`я та сімейні зв`язки, як передбачається законом, не допускаючи протизаконного втручання.

84.Указана норма включає як право батьків на вжиття заходів для повернення дитини, так і обов`язок національних органів влади вживати такі заходи. Зазначене застосовується не лише у справах, пов`язаних із обов`язковим відібранням дітей на державне утримання та вжиттям заходів соціального захисту, а також у справах, у яких між батьками та іншими членами сім`ї дитини виникає спір щодо спілкування з дитиною та її проживання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Хокканен проти Фінляндії» від 23 вересня 1994 року).

85.У § 54 рішення Європейського суду з прав людини «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року, заява № 31111/04, зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини.

86.При вирішенні питань, які стосуються її життя, дитині, здатній сформулювати власні погляди, має бути забезпечено право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що її стосуються, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю.

87.Відповідно до частини третьої статті 161 Сімейного кодексу України, якщо орган опіки та піклування або суд визнав, що жоден із батьків не може створити дитині належних умов для виховання та розвитку, на вимогу баби, діда або інших родичів, залучених до участі у справі, дитина може бути передана комусь із них. Якщо дитина не може бути передана жодній із цих осіб, суд на вимогу органу опіки та піклування може постановити рішення про відібрання дитини від особи, з якою вона проживає, і передання її для опікування органу опіки та піклування.

88.Виходячи з комплексного тлумачення статей 161 та 170 Сімейного кодексу України, Верховний Суд у постанові від 13 серпня 2025 року у справі № 369/8018/23 дійшов висновку, що у випадку відібрання дитини у батьків, суд, вирішуючи, кому саме передати дитину, повинен також враховувати найкращі інтереси дитини та надавати пріоритет саме другому з батьків, бабусі, дідусю чи іншим родичам. І лише, якщо дитина не може бути передана жодній із цих осіб, або в разі, якщо ніхто з них не проявив такого бажання, передавати дитину органу опіки та піклування.

89.Відповідно до частини першої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

90.Згідно з частиною першою статті 76 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

91.Частиною другою статті 78 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

92.Відповідно до частини першої статті 80 Цивільного процесуального кодексу України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

93.Згідно зі статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

94.Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

95.Суд наголошує, що доведення обставин свідомого, умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків, які можуть бути підставою для позбавлення її батьківських прав, покладено на позивача.

96.Верховний Суд у постанові від 13 серпня 2025 року у справі № 369/8018/23 дійшов висновку про те, що у правовідносинах, які стосуються вкрай чутливої сфери та долі дитини, інтереси якої превалюють над формальним тлумаченням норм права, питання слід вирішувати в контексті кожної конкретної справи без формального та уніфікованого підходу лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, що мають значення для вирішення спору, та вивчення і дослідження усіх доказів як у сукупності, так і кожного доказу окремо (п.90). Суд перевіряє наявність підстав для позбавлення батьківських прав або відібрання дитини без позбавлення батьківських прав саме на час ухвалення рішення і якщо суд дійде висновку, що обставини для позбавлення батьківських прав або відібрання дитини на час ухвалення рішення відпали, він відмовляє у задоволенні позову, однак така відмова не свідчить автоматично про незаконність чи необґрунтованість рішення органу опіки і піклування про негайне відібрання дитини (п.93).

97.Суд враховує, що орган опіки не скористався механізмом негайного відібрання, передбаченим ч. 2 ст. 170 Сімейного кодексу України, тобто не застосував процедуру, призначену для випадків безпосередньої загрози життю чи здоров`ю.

98.Відділ «Служба у справах дітей» Шевченківського району на підставі Порядку скерування дітей та сімей з дітьми до комунальної установи «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Рідні» Львівської міської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 28 січня 2022 року №66, видав скерування дітей у стаціонарне відділення «Термінове влаштування дітей».

99.Підставою для такого скерування став акт про покинуту дитину. Копії усіх актів представник позивача не надав суду, як і актів оцінки потреб щодо дітей, які були влаштовані у Центр «Рідні».

100.Суд дослідив обставини виявлення дітей 02 квітня 2025 року. Як зазначив у судовому засіданні представник позивача, діти були віднайдені у квартирі на АДРЕСА_2 . Водночас, відповідачка, представниця відповідачки, третя особа, діти та старший неповнолітній син, допитаний як свідок, зазначили, що за цією адресою мати з дітьми тимчасово проживала у своєї знайомої через бажання провести ремонт за місцем постійного проживання, а також для покращення мікроклімату у сім`ї через сварки з ОСОБА_2 . Працівники Служби у справах дітей попередньо погодили зустріч з матір`ю за адресою постійного проживання, по АДРЕСА_3 , та після її телефонного дзвінка про неможливість зустрічі, разом з інспектором поліції направились на АДРЕСА_2 , де перебували діти. Мати у квартирі у цей момент була відсутня.

101.З 02 квітня 2025 року на підставі відповідного скерування троє дітей перебували у Центрі «Рідні», де продовжують проживати на момент ухвалення рішення у справі. При цьому, старший неповнолітній син відповідачки ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , залишився проживати у орендованій квартирі, а наймолодший ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , - з матір`ю, питання про його влаштування у Центр «Рідні» та відібрання від матері не поставало.

102.Під час судового розгляду з`ясовано та підтверджується дослідженими доказами, що сім`я була взята на відповідний облік і соціальний супровід у кількох установах у Центрі «Рідні», у відділі «Служба у справах дітей» Шевченківського району та у Центрі «Джерело». Усі ці установи мали відповідний план роботи з членами сім`ї.

103.У Центрі «Рідні» відбувались зустрічі з ОСОБА_1 з метою покращення психоемоційного стану та підвищення батьківського потенціалу, формування навичок ведення здорового способу життя усього 26 зустрічей з 10 жовтня 2025 року до 08 липня 2026 року, з яких 14 з фахівцем із соціальної роботи, 3 з практичним психологом, 6 відвідувань групи «Прогрес» та 3 відвідування групи АА.

104.Відділ «Служба у справах дітей» Шевченківського району проводив профілактичні бесіди з матір`ю, здійснював візити за місцем проживання матері, здійснював засідання міждисциплінарної команди.

105.Центр «Джерело» на виконання договору про надання соціальних послуг, укладеного з відповідачкою 06 червня 2025 року, та плану соціального супроводу сім`ї організував 15 зустрічей з підвищення батьківського потенціалу у проєкті «Батьківство без стресу», з яких відповідачка відвідала 9. Суд звертає увагу, що навіть після подання позову до суду (29 жовтня 2025 року), ОСОБА_1 продовжувала відвідувати зустрічі 17 листопада, 15 грудня, 29 грудня 2025 року, 12 січня 2026 року (а.с.Т.1 а.с.217).

106.Також у Центрі «Джерело» ОСОБА_1 відвідувала зустрічі з психологом. Усього 22 зустрічі, з яких після подання позову до суду 11 зустрічей 30 жовтня, 04 листопада, 14 листопада, 19 листопада, 27 листопада, 04 грудня, 11 грудня, 18 грудня, 29 грудня 2025 року, 09 та 16 січня 2026 року (Т.1 а.с.217).

107.Крім того, фахівці Центру «Джерело» проведи 32 профілактичні бесіди, 17 з яких після подання цього позову до суду (Т.1 а.с.217-218).

108.План соціального супроводу у Центрі «Джерело» був розроблений на підставі відповідного договору до 05 червня 2026 року. З 11 травня 2026 року Центр «Джерело» на підставі наказу припинив надавати послуги соціального супроводу сім`ї ОСОБА_16 через невиконання плану (Т.1 а.с.181-182). На думку Центру, невиконаними ОСОБА_1 були такі умови: не дотримувалась рекомендацій фахівця щодо ведення здорового способу життя, підвищення виховного потенціалу та належного виконання батьківських обов`язків; частково дотрималась рекомендацій фахівця щодо прибирання та підтримання чистоти у помешканні; не виконано «сприяння у реєстрації до дитячого садка» наймолодшого сина, який залишився проживати з матір`ю та «сприяння у відновленні соціальних виплат».

109.Суд звертає увагу на те, що менш ніж за місяць до закінчення строку, погодженого сторонами договору про надання соціальних послуг від 06 червня 2025 року, Центр «Джерело» вирішив припинити надавати послуги соціального супроводу матері. При цьому, представник позивача не надав суду доказів того, у чому полягало невиконання матір`ю рекомендацій щодо ведення здорового способу життя, підвищення виховного потенціалу та належного виконання батьківських обов`язків. Це загальні поняття, які не були розкриті у випадку роботи зі сім`єю ОСОБА_16 , не були індивідуалізовані залежно від конкретної ситуації сім`ї. Крім того, питання сприяння у реєстрації до дитячого садка та у відновленні соціальних виплат це те, що повинен був виконати орган, що здійснював соціальний супровід, а невиконання цих пунктів зрештою поставлено у провину матері.

110.Представник позивача та свідок зазначили, що мати не часто відвідувала дітей у Центрі «Рідні», проте витягів із журналу відвідувань задля оцінки частоти, періодів відвідувань, суду не надано. Суд враховує наведені відповідачкою та її представницею пояснення, що складна програма соціального супроводу, обов`язки, які повинна була виконувати мати у трьох різних установах, маючи відповідні зустрічі як мінімум тричі на тиждень, обмежували мобільність матері. При цьому, вона повинна була працювати, утримувати та доглядати за трирічним сином.

111.Представник позивача посилається на постанови про притягнення до адміністративної відповідальності відповідачки за ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Суд зауважує, що об`єктивна сторона правопорушень стосувалась умов проживання сім`ї.

112.Представниця відповідачки наголосила на тому, що супровід сім`ї Службою у справах дітей обмежився складанням актів обстеження умов проживання та протоколів про адміністративні правопорушення за ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідачка, будучи змушеною оплачувати штрафи за постановами, про які не знала, витрачала значні кошти на погашення заборгованості у виконавчому провадженні, замість вкладення їх у ремонт приміщення та покращення умов проживання.

113.З метою вирішення цього спору, суд у судовому засіданні також з`ясував думку трьох дітей. Усі діти спілкувались зі судом у присутності психолога Центру «Рідні», з якою мали довірливі відносини, та без матері. Мати попередньо погодила, щоб діти були заслухані без неї, за участю її представниці, задля уникнення найменшого впливу на судження дітей. Діти висловили згоду на участь у процесуальній дії без матері.

114.Малолітня ОСОБА_3 , якій 12 років, у бесіді із судом підтвердила, що має близький зв`язок зі старшим братом ОСОБА_32 , з яким проводить час, адже він її часто навідує. Вона зазначила, що у новій школі їй навчатися важче, та що більше їй подобалась школа біля дому. На запитання суду дитина прямо і без вагань відповіла, що дуже сумує за матір`ю і хоче жити з нею. Однак вона сказала, що не бажає проживати з біологічним батьком ОСОБА_33 , оскільки боїться його та ображається на нього. Дитина пояснила, що батько часто кричав. Дівчинка підтвердила, що бачила фотографії їхнього будинку і знає, що матір зробила косметичний ремонт та забезпечила окремі спальні місця. Попри непорозуміння з батьком, хоче бути з матір`ю.

115. Малолітня ОСОБА_4 , якій 10 років, виокремила нещодавній візит матері, яка приїжджала привітати її з днем народження. Вона висловила чітке бажання повернутися додому до мами, зазначивши, що перебуває в закладі «занадто довго». Як і старша сестра, ОСОБА_23 наголосила, що їй не подобається біологічний батько, оскільки він кричить на маму, доводить її до сліз, і дитині неприємно за цим спостерігати.

116. Малолітній ОСОБА_5 , якому 6 років, розповів, що найбільше сумує за своїм наймолодшим братом ОСОБА_18 та мамою. Дитина висловила бажання повернутися додому жити з мамою. Стосовно батька ОСОБА_34 хлопчик зазначив, що йому не подобається, що батько часто сварився з мамою, уточнивши, що особисто його батько не бив.

117.Оцінюючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд виходить із того, що обставини, які стали підставою для влаштування дітей до відділення «Термінове влаштування дітей» Центру «Рідні» 02 квітня 2025 року, свідчили про неналежне виконання відповідачкою батьківських обов`язків та потребували негайного втручання органів державної влади. Залишення малолітніх дітей без безпосереднього нагляду матері, їх педагогічна занедбаність, неналежний санітарний стан, а також відомості про конфлікти у сім`ї та зловживання матері алкоголем свідчать, що на той момент сім`я перебувала у складних життєвих обставинах, а права дітей були порушені.

118.Разом із тим предметом доказування у цій справі є не лише наявність підстав для тимчасового вилучення дітей у квітні 2025 року, а й існування передбачених статтею 170 Сімейного кодексу України підстав для їх подальшого відібрання від матері станом на час ухвалення рішення суду. Саме позивач повинен довести, що залишення дітей із матір`ю на цей час є небезпечним для їх життя, здоров`я чи морального виховання.

119.Суд бере до уваги, що після вилучення дітей відповідачка була охоплена соціальним супроводом одразу декількох установ, брала участь у роботі психологів, соціальних працівників, груп підтримки, виконувала значну частину заходів індивідуального плану, офіційно працевлаштувалася, здійснила косметичний ремонт житла, покращила житлово-побутові умови, придбала меблі та облаштувала окремі місця для дітей. Зазначені обставини підтверджуються письмовими доказами, фотоматеріалами та не заперечувалися представником позивача.

120.Суд критично оцінює доводи представника позивача про те, що відповідачка не виконала заходів соціального супроводу, оскільки матеріали справи не містять належних доказів, які б дозволяли встановити, які саме конкретні рекомендації не були виконані, у чому полягало таке невиконання та яким чином воно створює реальну небезпеку для дітей на час розгляду справи. Самі по собі загальні посилання на недостатнє підвищення батьківського потенціалу чи ведення здорового способу життя без їх конкретизації не можуть вважатися достатніми доказами у розумінні статей 7681 Цивільного процесуального кодексу України.

121.Суд також враховує, що відповідачка дійсно не завжди належним чином виконувала рекомендації фахівців та у певний період припинила активну участь у соціальному супроводі. Одна це не свідчать про існування на момент розгляду справи такого рівня небезпеки для дітей, який обумовлює необхідність застосування одного із найбільш інтенсивних заходів втручання держави у сімейне життя.

122.Суд не залишає поза увагою постанови про притягнення відповідачки до адміністративної відповідальності за статтею 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Водночас зазначені постанови стосувалися переважно неналежного стану житлово-побутових умов під час проживання з відповідачкою наймолодшого сина ОСОБА_18 . При цьому на час ухвалення рішення матеріали справи містять докази покращення умов проживання, що підтверджується фотоматеріалами, наданими представницею відповідачки.

123.Окрему увагу суд приділяє думці дітей, яка відповідно до статті 171 Сімейного кодексу України та статті 12 Конвенції про права дитини підлягає врахуванню відповідно до їх віку та рівня розвитку. Усі троє дітей послідовно висловили бажання проживати разом із матір`ю, водночас зазначивши про негативне ставлення до біологічного батька через його агресивну поведінку та конфлікти у сім`ї.

124.Суд також бере до уваги, що відповідачка не перебуває на обліку у лікаря-нарколога чи психіатра, а свідок ОСОБА_35 , яка є фахівцем у сфері роботи з особами із залежностями, пояснила, що, на її професійне переконання, відповідачка не має ознак алкогольної залежності, хоча алкоголь був присутній у житті сім`ї.

125.Разом з тим суд звертає увагу відповідачки, що встановлені під час розгляду справи факти педагогічної занедбаності дітей, неналежного контролю за їх навчанням, конфліктної атмосфери у сім`ї та недостатньої уваги до їх розвитку є неприпустимими. Вказані обставини не можуть бути виправдані складними життєвими обставинами та покладають на матір підвищений обов`язок щодо забезпечення належного виховання дітей у майбутньому.

126.За результатами оцінки усіх доказів у їх сукупності суд доходить висновку, що представник позивача не довів існування на момент ухвалення рішення достатніх та переконливих підстав вважати, що повернення дітей матері становитиме реальну небезпеку для їх життя, здоров`я або морального виховання у розумінні статті 170 Сімейного кодексу України. Натомість, матеріали справи свідчать про істотні позитивні зміни у поведінці відповідачки, її способі життя, житлово-побутових умовах та готовності виконувати батьківські обов`язки. Також суд враховує і пояснення третьої особи ОСОБА_2 , який, як стверджують учасники справи, є біологічним батьком дітей. Він послідовно зазначав, що любить дітей, працює над своєю поведінкою та емоційними реакціями ї докладатиме усіх зусиль для забезпечення сприятливого середовища розвитку дітей.

127.Суд виходить із того, що відібрання дітей без позбавлення батьківських прав є суворим заходом втручання держави у право на сімейне життя, який відповідатиме вимогам статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод за умови доведення його необхідності та пропорційності. У цій справі представник позивач не довів, що подальше роз`єднання сім`ї є необхідним саме на час ухвалення рішення суду, тоді як встановлені судом позитивні зміни свідчать про можливість забезпечення найкращих інтересів дітей у сім`ї за умови подальшого контролю з боку органу опіки та піклування.

128.Отже, суд доходить висновку, що у позові слід відмовити у зв`язку з безпідставністю позовних вимог.

Керуючись статтями 6-80, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

1.У позові Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Комунальна установа «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Рідні» Львівської міської ради, ОСОБА_2 , про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментіввідмовити.

2.Рішення суду може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Шевченківська районна адміністрація Львівської міської ради, ЄДРПОУ 04056115, юридична адреса: 79017 м.Львів, вул.Липинського, 11.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

Третя особа: Комунальна установа «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Рідні» Львівської міської ради, ЄДРПОУ 43893150, юридична адреса: м.Львів, вул.Зелена, 204Б/прим.137.

Третя особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

Повне рішення складено 06 серпня 2026 року.

Головуюча О.П. Федорів