Рішення № 138810448, 06.08.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/3764/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі: головуючого судді Чепки В. В., за участі секретаря судового засідання Кут Ю. Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в місті Ужгород цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», в інтересах якого діє представник Мохир Ярослав Вікторович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивує тим, що 06.11.2023 позивач та відповідач уклали кредитний договір (оферти) № 06.11.2023-010000993, згідно умов якого ОСОБА_1 було надано кредит на наступних умовах: дата надання/видачі кредиту - 06.11.2023; сума кредиту: 5000,00 грн; строк, на який надається кредит - 42 днів з дати його надання; дата повернення (виплати) кредиту - 19.11.2023.

Позивач зазначає, що ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» свої зобов`язання за договором виконало належним чином та в повному обсязі. Водночас, відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на дату подання позову, утворилась заборгованість у розмірі 9900,00 грн, що складається з: тіла кредиту 5000,00 грн, процентів 4900,00 грн.

На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором № 06.11.2023-010000993 від 06.11.2023 у розмірі 9900,00 грн та понесені судові витрати по справі.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову.

Вказує, що позивач у позовній заяві проситьстягнути заборгованість по договору № 06.11.2023-010000993 від 06.11.2023. Водночас, позовна заява не містить доказів видачі кредитних коштів по цьому договору, оскільки в додатках до позовної заяви міститься квитанція № 2376789506 від 10 жовтня 2023 року 13:08, згідно якої «Призначення платіжної операції: Видача за договором №10.10.2023-100001294, Номер платіжного інструменту: 516874*78.

Представник відповідача звертає увагу, що надана позивачем квитанція № 2376789506 від 10 жовтня 2023 року стосується іншого договору кредиту та не стосується кредитного договору № 06.11.2023-010000993 від 06.11.2023, щодо якого заявлено стягнення заборгованості з відповідача.

На думку представника відповідача, вказане у сукупності унеможливлює встановлення судом факту перерахування коштів саме кредитодавцем на підставі відповідного договору.

Крім того, зазначає, що позивачем не надано детального розрахунку за складовими кредитної заборгованості, яку ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» просить стягнути з відповідача, зокрема простроченої заборгованості за процентами в сумі 4 900,00 грн, із зазначенням за який період була нарахована та за якою відсотковою ставкою.

29.05.2026 від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів та уточнена позовна заява

09.06.2026 від представника відповідача, адвоката Мікрюкова С.В., надійшли заперечення, в яких просить суд відмовити у долученні доказів, залишити без розгляду заяву про зміну підстав позову, повернути «уточнену» позовну заяву позивачу та повністю відмовити ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16.03.2026 позовну заяву залишено без руху, направлено позивачу для усунення недоліків.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.03.2026 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за даним позовом. Постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10.06.2026 відмовлено в прийнятті уточненої позовної заяви від 29.05.2026 у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», в інтересах якого діє представник Мохир Ярослав Вікторович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

У судове засідання представник позивача не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання через систему «Елекронний суд».

Представник відповідача Мікрюков С. В. підтримав заперечення, наведені у відзиві на позов, просив відмовити у його задоволенні.

За загальним правилом ч. 1 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Заслухавши позицію представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази у їх сукупності та взаємозв`язку, суд доходить наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 було укладено кредитні договори № 10.10.2023-100001294 від 10.10.2023, № 23.10.2023-010000157 від 23.10.2023, № 06.11.2023-010000993 від 06.11.2023.

Предметом позову є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 06.11.2023-010000993 від 06.11.2023.

06.11.2023 між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 06.11.2023-010000993, згідно з умовами якого кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до умов кредитного договору № 06.11.2023-010000993 від 06.11.2023 позичальнику надається кредит на наступних умовах: дата надання/видачі кредиту - 06.11.2023; сума кредиту: 5000 грн. 00 коп.; строк, на який надається кредит - 42 днів з дати його надання; дата повернення (виплати) кредиту - 17.12.2023.

Відповідно до п. 2.1-2.2 договору електронний кредитний договір, частиною якого є дана пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), укладається кредитодавцем та позичальником у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».

Електронний кредитний договір складається з наступних електронних документів, які містять всі його істотні умови: 2.2.1. дана пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), розміщена на вебсайті кредитодавця у загальному доступі, а також у особистому кабінеті позичальника на вебсайті кредитодавця, 2.2.2. заявка, сформована на сайті кредитодавця після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та їх схвалення кредитодавцем, 2.2.3. відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформована на сайті кредитодавця, та підписана позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (кода), отриманого позичальником в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті.

Згідно п. 4.1-4.2 договору, кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: банківський рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5168-74XX-XXXX-3478.

Днем надання кредиту вважається: списання відповідної суми коштів з рахунку кредитодавця, а днем погашення кредиту/сплати платежу день надходження коштів у касу кредитодавця готівкою або зарахування на поточний рахунок кредитодавця, що підтверджується випискою з поточного рахунку кредитодавця.

Означений договір, пропозицію про укладення кредитного договору (оферта), підтвердження укладання кредитного договору, заявку кредитного договору № 06.11.2023-010000993 від 06.11.2023 та додаток до анкети позичальника ОСОБА_1 підписав у формі електронного документу з використанням електронного підпису - одноразового ідентифікатора А117, відправленого кредитором ОСОБА_1 на його мобільний номер НОМЕР_1 та введений позичальником 06.11.2023.

На підтвердження надання відповідачу кредитних коштів, позивачем надано квитанцію LIQPAY ID операції: 2376789506, сума та валюта операції: 5000.0 UAH, дата та час операції: 2023.10.10 13:08, призначення платіжної операції: Видача за договором №10.10.2023-100001294.

Згідно довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором, у відповідача утворилась заборгованість в розмірі 9 900,00 грн, з них: 5 000,00 грн основний борг; 4 900,00 грн проценти. Проценти по кредиту нараховані за період з 06.11.2023 по 17.12.2023.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 1054 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з вимогами ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов`язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частина 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, а відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У той же час, згідно з ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 89 ЦПК України).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є диспозитивність.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує на довіру (постанова від 23 жовтня 2024 року у справі №753/25081/21 провадження № 61-8693св24 Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду ).

Звертаючись до суду з позовом, ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» посилалося на те, що на виконання умов договору № 06.11.2023-010000993 від 06.11.2023 ними було перераховано ОСОБА_1 5 000,00 грн, однак відповідач свої зобов`язання за договором не виконав, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість у загальному розмірі 9 900,00 грн, з яких: 5 000,00 грн основний борг; 4 900,00 грн проценти.

Разом з тим, суд зауважує, що позивачем не надано належних доказів надання відповідачеві кредитних коштів у розмірі 5 000,00 грн за договором № 06.11.2023-010000993 від 06.11.2023, оскільки долучена до позовної заяви квитанція 2376789506 містить дані про дату та час операції 10.10.2023, що передує даті укладання спірного кредитного договору № 06.11.2023-010000993 від 06.11.2023; а у графі призначення платежу зазначено: Видача за договором №10.10.2023-100001294.

Таким чином, ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» не надано належних й допустимих доказів на підтвердження отримання відповідачем кредитних коштів згідно договору № 06.11.2023-010000993 від 06.11.2023 та наявності у ОСОБА_1 простроченої заборгованості у зв`язку з користуванням цими коштами.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними, допустимими та достатніми доказами ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, а відтак в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 223, 259, 263-265, 279, 354, 355 ЦПК України, суд

ухвалив:

у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», в інтересах якого діє представник Мохир Ярослав Вікторович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Судові витрати покласти на позивача.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: 01032, місто Київ, вулиця Саксаганського, будинок 133-А.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя В. В. Чепка