Рішення № 138810218, 31.07.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 рокуСправа №160/17074/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПрудника С.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

18.06.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 17.06.2026 року через систему «Електронний суд» позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 26.05.2026 року №047150036902 щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пільгової пенсії незалежно від віку з 18 травня 2026 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи на провідних професіях в металургії, що дає право на призначення пільгової пенсії незалежно від віку за умови зайнятості на таких роботах не менше 20 років, відповідно до частини 3 статті 114 ЗУ «Про Загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 01.07.1992 №18, періоди роботи відповідно до довідки ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» №55-781 від 18.05.2026: з 18.10.2005 по 01.12.2008, з 02.12.2008 по 31.12.2012, з 02.01.2013 по 22.05.2013, з 25.05.2013 по 20.06.2013, з 23.06.2013 по 04.07.2013, з 01.08.2013 по 29.09.2013, з 02.10.2013 по 25.09.2014, з 28.09.2014 по 18.04.2015, з 20.04.2015 по 05.08.2015, з 07.08.2015 по 13.08.2015, з 15.08.2015 по 16.08.2015, з 18.08.2015 по 04.10.2015, з 06.10.2015 по 31.10.2015, з 02.11.2015 по 26.11.2015, з 29.11.2015 по 13.01.2016, з 15.01.2016 по 25.04.2016, з 28.04.2016 по 02.08.2016, з 15.08.2016 по 16.08.2016, з 18.08.2016 по 19.08.2016, з 29.08.2016 по 17.11.2016, з 19.11.2016 по 19.11.2016, з 21.11.2016 по 29.11.2016, з 06.12.2016 по 11.01.2017, з 14.01.2017 по 17.01.2017, з 20.01.2017 по 12.04.2017, з 24.04.2017 по 26.04.2017, з 28.05.2017 по 14.06.2017, з 13.03.2018 по 25.03.2018, з 28.03.2018 по 31.03.2018, з 01.04.2018 по 09.04.2018, з 11.04.2018 по 17.04.2018, з 17.12.2018 по 18.12.2018 люковим, з 05.07.2013 по 31.07.2013, з 14.08.2015 по 14.08.2015, з 17.08.2015 по 17.08.2015, з 05.10.2015 по 05.10.2015, з 01.11.2015 по 01.11.2015, з 14.01.2016 по 14.01.2016, з 03.08.2016 по 14.08.2016, з 17.08.2016 по 17.08.2016, з 20.08.2016 по 28.08.2016, з 30.11.2016 по 30.11.2016, з 01.12.2016 по 05.12.2016, з 12.01.2017 по 13.01.2017, з 18.01.2017 по 19.01.2017, з 15.06.2017 по 30.06.2017, з 01.07.2017 по 10.07.2017, з 11.07.2017 по 27.08.2017, з 06.09.2017 по 12.09.2017, з 13.09.2017 по 13.09.2017, з 14.09.2017 по 01.11.2017, з 07.11.2017 по 22.12.2017, з 31.12.2017 по 31.12.2017, з 23.01.2018 по 12.03.2018, з 10.04.2018 по 10.04.2018, з 18.04.2018 по 04.07.2018, з 07.07.2018 по 15.07.2018, з 17.07.2018 по 06.09.2018, з 09.09.2018 по 09.09.2018, з 10.09.2018 по 12.09.2018, з 13.09.2018 по 11.11.2018, з 13.11.2018 по 21.11.2018, з 23.11.2018 по 16.12.2018, з 19.12.2018 по 13.03.2019, з 15.03.2019 по 01.04.2019, з 04.04.2019 по 17.07.2019, з 28.07.2019 по 11.08.2019, з 22.08.2019 по 09.09.2019, з 12.09.2019 по 12.09.2019, з 02.10.2019 по 10.11.2019, з 13.11.2019 по 27.02.2020, з 29.02.2020 по 07.07.2020, з 12.07.2020 по 03.08.2020, з 04.08.2020 по 07.08.2020, з 08.08.2020 по 09.09.2020, з 14.09.2020 по 07.11.2020, з 09.11.2020 по 13.03.2021, з 14.03.2021 по 31.03.2021, по 01.04.2021 по 08.04.2021, з 09.04.2021 по 29.03.2022, з 30.03.2022 по 05.04.2022, з 06.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 09.06.2022 по 30.06.2022, з 07.07.2022 по 19.07.2022, з 20.07.2022 по 30.07.2022, з 03.08.2022 по 11.08.2022, з 15.08.2022 по 15.08.2022, з 19.08.2022 по 27.08.2022, з 31.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 24.09.2022, з 25.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 05.10.2022, з 06.10.2022 по 11.10.2022, з 14.10.2022 по 19.03.2023, з 23.03.2023 по 21.10.2023, з 24.10.2023 по 25.10.2023, з 27.10.2023 по 02.10.2024, з 04.10.2024 по 04.10.2024, з 06.10.2024 по 06.10.2024, з 10.10.2024 по 10.10.2024, з 12.10.2024 по 18.05.2026 машиністом коксових машин;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити з 18.05.2026 року ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від віку на підставі частини 3 статті 114 та відповідно до роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 01.07.1992 №18.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що 18.05.2026 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах незалежно від віку відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». За принципом екстериторіальності заяву було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, яке рішенням від 26.05.2026 №047150036902 відмовило у призначенні пенсії, посилаючись на відсутність у позивача необхідного стажу роботи на провідних професіях металургійного виробництва. При цьому відповідач не зарахував до пільгового стажу періоди роботи позивача на посадах люкового та машиніста коксових машин у коксовому виробництві як роботу на провідних професіях, що дає право на призначення пенсії незалежно від віку за наявності не менше 20 років такого стажу. Позивач вважає зазначене рішення протиправним, оскільки відповідно до роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 01.07.1992 №18 професії люкового коксохімічного виробництва та машиніста коксових машин віднесені до провідних професій металургійного виробництва, робота на яких надає право на призначення пенсії незалежно від віку за наявності 20 років відповідного стажу. На підтвердження виконання роботи на зазначених посадах позивач подав трудову книжку та уточнюючу довідку ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» №55-781 від 18.05.2026, яка підтверджує виконання ним роботи повний робочий день на відповідних посадах протягом періодів, достатніх для набуття права на пенсію. На думку позивача, Пенсійний фонд безпідставно не застосував чинне роз`яснення №18, чим неправильно визначив його пільговий стаж та незаконно відмовив у призначенні пенсії, у зв`язку з чим рішення підлягає скасуванню, а відповідач - зобов`язанню зарахувати спірні періоди до пільгового стажу та призначити пенсію з дня звернення - 18.05.2026.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.06.2026 року, зазначена вище справа була розподілена та 19.06.2026 року передана судді Пруднику С.В.

23.06.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято до свого провадження означену позовну заяву та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

13.07.2026 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції відповідач зазначив, що рішення від 26.05.2026 №047150036902 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах незалежно від віку прийнято правомірно, у межах наданих повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства України. Відповідач вказав, що позивач 18.05.2026 року звернувся із заявою про призначення пенсії відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Розгляд заяви було здійснено Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області за принципом екстериторіальності, за результатами чого встановлено, що загальний страховий стаж позивача становить 20 років 7 місяців, однак пільговий стаж, необхідний для призначення пенсії незалежно від віку, не підтверджений. Відповідач зазначив, що відповідно до частини третьої статті 114 Закону України №1058-IV право на пенсію незалежно від віку мають працівники, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на визначених законодавством роботах у гірничій промисловості та металургії, за умови наявності необхідного спеціального стажу, а саме не менше 25 років, а для працівників провідних професій, перелічених у зазначеній нормі, - не менше 20 років. Разом з тим відповідач вважає, що посади, на яких працював позивач, а саме «люковий» та «машиніст коксових машин», не відносяться до переліку провідних професій, передбачених частиною третьою статті 114 Закону №1058-IV. При цьому відповідач послався на те, що у Списку робіт і професій, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202, професія «люковий» передбачена лише у розділі, що стосується підземних гірничих робіт у рудниках з видобутку кухонної солі, а не металургійного виробництва. Щодо професії «машиніст коксових машин» відповідач зазначив, що вона дійсно передбачена Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників зі шкідливими та важкими умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №461, однак така професія не включена до переліку провідних професій, які відповідно до частини третьої статті 114 Закону №1058-IV дають право на призначення пенсії незалежно від віку за наявності 20 років спеціального стажу. Також відповідач зазначив, що посилання позивача на Роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 01.07.1992 №18 є безпідставним, оскільки зазначений документ не є нормативно-правовим актом та не може розширювати перелік осіб, які мають право на пенсію незалежно від віку, визначений безпосередньо законом. Крім того, відповідач звернув увагу суду, що органи Пенсійного фонду України відповідно до статті 19 Конституції України зобов`язані діяти виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений законом, а тому не можуть самостійно розширювати перелік професій, визначених законодавством для призначення пенсії на пільгових умовах. Відповідач також заперечив проти вимоги позивача про зобов`язання призначити пенсію, зазначивши, що така вимога є передчасною, а належним способом захисту у разі встановлення судом порушення прав позивача може бути зобов`язання органу Пенсійного фонду повторно розглянути заяву з урахуванням правової оцінки суду. З огляду на викладене Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області просило суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.

У відповідності до вимог ст. 165 КАС України пояснення від третьої особи - Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо позову або відзиву до суду не надходили.

Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Судом установлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся 18.05.2026 року через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах незалежно від віку відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV.

Заява позивача була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області за принципом екстериторіальності, за результатами чого 26.05.2026 року прийнято рішення №047150036902 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах незалежно від віку.

Як убачається із зазначеного рішення, на момент звернення позивача його страховий стаж становив 20 років 7 місяців, однак стаж роботи на пільгових умовах відповідачем не був розрахований. Вік позивача на дату звернення становив 39 років 3 місяці 22 дні.

Підставою для відмови у призначенні пенсії відповідач зазначив відсутність у позивача підтвердженого стажу роботи, який відповідно до частини третьої статті 114 Закону №1058-IV дає право на призначення пенсії незалежно від віку.

Судом встановлено, що позивачем до заяви про призначення пенсії було надано, зокрема, довідку ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» від 18.05.2026 №55-781 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, відповідно до якої позивач у спірні періоди працював на підприємстві за професіями «люковий» та «машиніст коксових машин».

Згідно із зазначеною довідкою, позивач здійснював трудову діяльність у коксохімічному виробництві та металургійній галузі у періоди з 18.10.2005 року по 18.05.2026 року (з урахуванням окремих періодів роботи), що, на думку позивача, дає йому право на призначення пенсії незалежно від віку відповідно до частини третьої статті 114 Закону №1058-IV та роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 01.07.1992 №18.

Водночас відповідач, приймаючи рішення про відмову, виходив із того, що професія «люковий» не передбачена у розділі «Металургійне виробництво чорних та кольорових металів» Списку робіт і професій №202, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202, а професія «машиніст коксових машин» міститься у Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість у яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №461, однак не відноситься до переліку провідних професій, визначених частиною третьою статті 114 Закону №1058-IV.

Крім того, відповідач послався на те, що відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу (форма ОК-5) роботодавцем подано відомості про спеціальний стаж позивача із кодом «ЗП3013А1», який відповідає роботі за Списком №1, а не стажу, передбаченому частиною третьою статті 114 Закону №1058-IV.

Не погодившись із рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом, вважаючи відмову у призначенні пенсії протиправною та такою, що порушує його право на пенсійне забезпечення.

Надаючи оцінку встановленим обставинам та аргументам учасників справи, які мають значення для вирішення справи, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи під час здійснення своїх повноважень зобов`язані діяти виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Суд зазначає, що відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується системою загальнообов`язкового державного соціального страхування за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Таким чином, реалізація органами Пенсійного фонду України своїх повноважень щодо призначення пенсій не може здійснюватися довільно, а має ґрунтуватися на вимогах законодавства, із забезпеченням належного балансу між публічними інтересами та правом особи на пенсійне забезпечення.

Судом встановлено, що спірним у цій справі є питання правомірності рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 26.05.2026 року №047150036902, яким позивачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах незалежно від віку відповідно до частини третьої статті 114 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Як убачається з матеріалів справи, позивач 18.05.2026 року звернувся до органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах незалежно від віку, посилаючись на наявність у нього понад 20 років спеціального стажу роботи у металургійному виробництві за професіями «люковий» та «машиніст коксових машин».

За результатами розгляду поданої заяви відповідачем встановлено, що страховий стаж позивача становить 20 років 7 місяців, однак стаж роботи, який дає право на призначення пенсії незалежно від віку відповідно до частини третьої статті 114 Закону №1058-IV, не визначено.

Відмовляючи у призначенні пенсії, відповідач виходив із того, що професії, за якими працював позивач, не належать до переліку професій, визначених частиною третьою статті 114 Закону №1058-IV, а також не підтверджують право на пенсію незалежно від віку за Списком робіт і професій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202.

Суд не погоджується з такими висновками відповідача з огляду на наступне.

Частиною третьою статті 114 Закону №1058-IV передбачено, що право на пенсію незалежно від віку мають працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах, у тому числі в металургії, за умови наявності стажу такої роботи не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах за умови наявності стажу не менше 20 років.

При цьому законодавець не обмежив право на призначення такої пенсії виключно професіями, прямо переліченими у тексті частини третьої статті 114 Закону №1058-IV, а також передбачив застосування списків робіт і професій, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202 затверджено Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах, пов`язаних із видобутком корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії.

Разом з тим, суд враховує, що при вирішенні питання щодо підтвердження спеціального стажу необхідно оцінювати не лише формальну назву професії, а й фактичний характер виконуваних робіт, умови праці та документи, якими підтверджується зайнятість працівника.

Відповідно до статті 62 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. У разі відсутності необхідних записів підтвердження стажу здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, визначено, що для підтвердження спеціального стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, у яких зазначаються періоди роботи, професія (посада), характер виконуваної роботи, посилання на відповідний Список та первинні документи, на підставі яких видано довідку.

У матеріалах справи наявна довідка ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» від 18.05.2026 №55-781, якою підтверджено роботу позивача у періоди з 18.10.2005 року по 18.05.2026 року за професіями «люковий» та «машиніст коксових машин».

Суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 15.05.2026 у справі №160/34344/23 звернув увагу, що у справах щодо призначення пенсій на пільгових умовах суд має перевіряти не лише формальну відповідність документів, а й наявність у особи всіх передбачених законом умов для набуття права на пенсійне забезпечення. Якщо судом встановлено беззаперечне право особи на зарахування відповідних періодів роботи до пільгового стажу, зобов`язання органу Пенсійного фонду здійснити такі дії не є втручанням у дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень.

Разом із тим, суд враховує правову позицію Верховного Суду, відповідно до якої орган Пенсійного фонду при вирішенні питання про призначення пенсії зобов`язаний діяти не формально, а з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, оскільки право на соціальне забезпечення є конституційно гарантованим правом особи.

Водночас суд звертає увагу, що відповідач, відмовляючи позивачу у призначенні пенсії, фактично обмежився посиланням на відсутність професій «люковий» та «машиніст коксових машин» у переліку провідних професій частини третьої статті 114 Закону №1058-IV, не надавши належної оцінки змісту роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 01.07.1992 №18, характеру робіт позивача та специфіці коксохімічного виробництва.

Суд також враховує, що відповідно до статті 7 КАС України при вирішенні справ суд застосовує Конституцію України, закони України, міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також інші нормативно-правові акти, прийняті відповідними органами.

Отже, при вирішенні даного спору суд має надати оцінку не лише тому, чи міститься назва професії позивача у буквальному переліку провідних професій, а й тому, чи підтверджується матеріалами справи фактичне виконання ним робіт у шкідливих та особливо важких умовах металургійного виробництва, які законодавець пов`язує із правом на дострокове пенсійне забезпечення.

Щодо вимоги про зарахування до пільгового стажу періодів роботи на провідних професіях у металургійному виробництві суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, позивач ОСОБА_1 18.05.2026 звернувся до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах незалежно від віку відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За результатами розгляду поданої заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області прийнято рішення від 26.05.2026 №047150036902, яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з тим, що стаж роботи на пільгових умовах не визначено.

Підставою для відмови відповідач визначив те, що посада «люковий» не передбачена розділом «Металургійне виробництво чорних та кольорових металів» Списку робіт і професій №202, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202, а професія «машиніст коксових машин» міститься у Списку №1, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №461, однак не відноситься до переліку провідних професій, визначених частиною третьою статті 114 Закону №1058-IV.

Водночас суд не погоджується із такими висновками відповідача з огляду на наступне.

Відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах, у тому числі у металургії, за Списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку за наявності стажу роботи не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах - за умови зайнятості на таких роботах не менше 20 років.

При цьому метою законодавчого регулювання зазначеної норми є забезпечення права на дострокове пенсійне забезпечення осіб, які тривалий час виконували роботи із особливо шкідливими та важкими умовами праці, що об`єктивно впливають на стан здоров`я працівника.

Судом враховується, що відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження трудового стажу за відсутності необхідних записів визначається постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.

З матеріалів справи встановлено, що ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» видало позивачу довідку від 18.05.2026 №55-781 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності відповідних записів у трудовій книжці, у якій зазначено періоди роботи позивача:

з 18.10.2005 по 17.12.2018 - за професією «люковий»;

з 12.10.2024 по 18.05.2026 - за професією «машиніст коксових машин»;

а також інші періоди виконання відповідних робіт у коксохімічному виробництві.

Зазначена довідка містить посилання на характер виконуваних робіт та підтверджує фактичну зайнятість позивача у металургійному виробництві на підприємстві, яке відноситься до металургійної галузі.

Суд звертає увагу, що при вирішенні питання про право особи на пенсію за віком на пільгових умовах визначальним є не лише формальна назва професії, а сукупність обставин: фактичний характер виконуваної роботи, умови праці, зайнятість повний робочий день, належність підприємства до відповідного виробництва та підтвердження такого стажу належними документами.

Аналогічний правовий підхід сформований Верховним Судом, який у постановах від 05.03.2020 у справі №569/10545/16-а, від 21.10.2021 у справі №580/2458/19 та від 02.11.2022 у справі №200/12345/21 зазначав, що органи Пенсійного фонду при вирішенні питання про призначення пенсії повинні оцінювати не лише формальне найменування посади, а й фактичні умови виконання роботи, оскільки саме вони визначають право особи на пільгове пенсійне забезпечення.

Крім того, суд враховує, що роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 01.07.1992 №18 «Про пільгове пенсійне забезпечення робітників металургійного виробництва згідно статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» було прийнято з метою застосування положень пенсійного законодавства та містить перелік професій металургійного виробництва, до яких віднесено, зокрема, машиністів коксових машин та люкових коксохімічного виробництва.

Водночас суд зазначає, що навіть у разі відсутності окремої професії у конкретному переліку Списку №202, орган Пенсійного фонду не може автоматично відмовляти у зарахуванні такого стажу без дослідження фактичних умов праці та документів, що підтверджують виконання робіт у відповідному виробництві.

Посилання відповідача на те, що у відомостях Реєстру застрахованих осіб спеціальний стаж обліковувався за кодом «ЗП3013А1» як стаж за Списком №1, саме по собі не може бути підставою для неврахування такого періоду при вирішенні питання про право на пенсію відповідно до частини третьої статті 114 Закону №1058-IV, оскільки визначення правової природи стажу є компетенцією органу Пенсійного фонду при розгляді заяви про призначення пенсії з урахуванням усіх поданих документів.

Суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 03.06.2021 у справі №360/3611/20, відповідно до якої формальні недоліки в оформленні документів або невірне визначення підприємством коду спеціального стажу не можуть позбавляти особу права на пенсійне забезпечення, якщо фактичні обставини виконання роботи підтверджуються належними доказами.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач, приймаючи рішення від 26.05.2026 №047150036902, не надав належної оцінки усім документам, поданим позивачем, неправильно застосував положення частини третьої статті 114 Закону №1058-IV та безпідставно не зарахував спірні періоди роботи до пільгового стажу.

За таких обставин рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 26.05.2026 №047150036902 є протиправним та підлягає скасуванню, а спірні періоди роботи позивача за довідкою ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» №55-781 від 18.05.2026 підлягають зарахуванню до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах незалежно від віку відповідно до частини третьої статті 114 Закону №1058-IV.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від віку на підставі частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 01.07.1992 № 18, суд зазначає наступне.

Як убачається з матеріалів справи, позивач 18.05.2026 звернувся до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». За результатами розгляду поданої заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області прийнято рішення від 26.05.2026 № 047150036902 про відмову у призначенні пенсії у зв`язку з неврахуванням пільгового стажу роботи.

Разом з тим, судом встановлено протиправність висновків відповідача щодо неврахування періодів роботи позивача на посаді машиніста коксових машин та люкового коксохімічного виробництва, оскільки такі висновки зроблені без належної оцінки усіх наданих документів та з формальним підходом до визначення права особи на пенсійне забезпечення.

Водночас суд звертає увагу, що відповідно до статті 45 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» орган, що призначає пенсію, приймає рішення про призначення або відмову у призначенні пенсії за результатами розгляду поданих заявником документів.

Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058-IV, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, визначено, що орган Пенсійного фонду під час розгляду заяви зобов`язаний перевірити наявність у особи права на відповідний вид пенсійного забезпечення та надати правову оцінку всім поданим документам.

Відповідно до частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії з метою відновлення порушеного права позивача.

Разом з тим, частиною четвертою статті 245 КАС України передбачено, що у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує такого суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Суд зазначає, що повноваження органів Пенсійного фонду України щодо призначення пенсії не є абсолютно дискреційними, оскільки умови призначення пенсій визначені законом. Проте саме до компетенції органу Пенсійного фонду належить здійснення розрахунку пенсійного стажу, перевірка документів, визначення розміру пенсії та прийняття відповідного рішення за результатами розгляду заяви.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 200/11311/18-а, від 16.05.2019 у справі № 818/600/17, від 21.11.2019 у справі № 344/8720/16-а та від 11.02.2020 у справі № 0940/2394/18, відповідно до яких суд не може перебирати на себе повноваження суб`єкта владних повноважень та приймати замість нього рішення, що належить до його компетенції, однак має право зобов`язати орган влади повторно розглянути відповідне питання із врахуванням правової оцінки суду.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 208/8402/14-а зазначено, що ефективним способом захисту порушеного права у випадку протиправної відмови органу Пенсійного фонду є зобов`язання повторно розглянути заяву особи про призначення пенсії із врахуванням висновків суду.

З огляду на викладене, враховуючи встановлену судом протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 26.05.2026 № 047150036902, а також необхідність проведення відповідачем повного розрахунку пільгового стажу позивача та прийняття рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом, суд доходить висновку, що позовна вимога про безпосереднє зобов`язання відповідача призначити пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від віку є передчасною.

Водночас належним та ефективним способом відновлення порушеного права позивача у даній справі є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.05.2026 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

Саме такий спосіб захисту відповідає вимогам статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо забезпечення ефективного засобу юридичного захисту, а також завданню адміністративного судочинства, визначеному статтею 2 КАС України, оскільки забезпечує реальне поновлення порушеного права особи без втручання суду у виключну компетенцію органу Пенсійного фонду України.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частин 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 1064,96 грн.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 1064,96 грн. підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 26.05.2026 року №047150036902 щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пільгової пенсії незалежно від віку з 18 травня 2026 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи на провідних професіях в металургії, що дає право на призначення пільгової пенсії незалежно від віку за умови зайнятості на таких роботах не менше 20 років, відповідно до частини 3 статті 114 ЗУ «Про Загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 01.07.1992 №18, періоди роботи відповідно до довідки ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» №55-781 від 18.05.2026: з 18.10.2005 по 01.12.2008, з 02.12.2008 по 31.12.2012, з 02.01.2013 по 22.05.2013, з 25.05.2013 по 20.06.2013, з 23.06.2013 по 04.07.2013, з 01.08.2013 по 29.09.2013, з 02.10.2013 по 25.09.2014, з 28.09.2014 по 18.04.2015, з 20.04.2015 по 05.08.2015, з 07.08.2015 по 13.08.2015, з 15.08.2015 по 16.08.2015, з 18.08.2015 по 04.10.2015, з 06.10.2015 по 31.10.2015, з 02.11.2015 по 26.11.2015, з 29.11.2015 по 13.01.2016, з 15.01.2016 по 25.04.2016, з 28.04.2016 по 02.08.2016, з 15.08.2016 по 16.08.2016, з 18.08.2016 по 19.08.2016, з 29.08.2016 по 17.11.2016, з 19.11.2016 по 19.11.2016, з 21.11.2016 по 29.11.2016, з 06.12.2016 по 11.01.2017, з 14.01.2017 по 17.01.2017, з 20.01.2017 по 12.04.2017, з 24.04.2017 по 26.04.2017, з 28.05.2017 по 14.06.2017, з 13.03.2018 по 25.03.2018, з 28.03.2018 по 31.03.2018, з 01.04.2018 по 09.04.2018, з 11.04.2018 по 17.04.2018, з 17.12.2018 по 18.12.2018 люковим, з 05.07.2013 по 31.07.2013, з 14.08.2015 по 14.08.2015, з 17.08.2015 по 17.08.2015, з 05.10.2015 по 05.10.2015, з 01.11.2015 по 01.11.2015, з 14.01.2016 по 14.01.2016, з 03.08.2016 по 14.08.2016, з 17.08.2016 по 17.08.2016, з 20.08.2016 по 28.08.2016, з 30.11.2016 по 30.11.2016, з 01.12.2016 по 05.12.2016, з 12.01.2017 по 13.01.2017, з 18.01.2017 по 19.01.2017, з 15.06.2017 по 30.06.2017, з 01.07.2017 по 10.07.2017, з 11.07.2017 по 27.08.2017, з 06.09.2017 по 12.09.2017, з 13.09.2017 по 13.09.2017, з 14.09.2017 по 01.11.2017, з 07.11.2017 по 22.12.2017, з 31.12.2017 по 31.12.2017, з 23.01.2018 по 12.03.2018, з 10.04.2018 по 10.04.2018, з 18.04.2018 по 04.07.2018, з 07.07.2018 по 15.07.2018, з 17.07.2018 по 06.09.2018, з 09.09.2018 по 09.09.2018, з 10.09.2018 по 12.09.2018, з 13.09.2018 по 11.11.2018, з 13.11.2018 по 21.11.2018, з 23.11.2018 по 16.12.2018, з 19.12.2018 по 13.03.2019, з 15.03.2019 по 01.04.2019, з 04.04.2019 по 17.07.2019, з 28.07.2019 по 11.08.2019, з 22.08.2019 по 09.09.2019, з 12.09.2019 по 12.09.2019, з 02.10.2019 по 10.11.2019, з 13.11.2019 по 27.02.2020, з 29.02.2020 по 07.07.2020, з 12.07.2020 по 03.08.2020, з 04.08.2020 по 07.08.2020, з 08.08.2020 по 09.09.2020, з 14.09.2020 по 07.11.2020, з 09.11.2020 по 13.03.2021, з 14.03.2021 по 31.03.2021, по 01.04.2021 по 08.04.2021, з 09.04.2021 по 29.03.2022, з 30.03.2022 по 05.04.2022, з 06.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 09.06.2022 по 30.06.2022, з 07.07.2022 по 19.07.2022, з 20.07.2022 по 30.07.2022, з 03.08.2022 по 11.08.2022, з 15.08.2022 по 15.08.2022, з 19.08.2022 по 27.08.2022, з 31.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 24.09.2022, з 25.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 05.10.2022, з 06.10.2022 по 11.10.2022, з 14.10.2022 по 19.03.2023, з 23.03.2023 по 21.10.2023, з 24.10.2023 по 25.10.2023, з 27.10.2023 по 02.10.2024, з 04.10.2024 по 04.10.2024, з 06.10.2024 по 06.10.2024, з 10.10.2024 по 10.10.2024, з 12.10.2024 по 18.05.2026 машиністом коксових машин.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.05.2026 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням висновків суду.

В задоволенні решти заявлених позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088) документально підтверджені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1064,96 грн. (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С. В. Прудник