Ухвала суду № 138810170, 05.08.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

з питання встановлення судового контролю за виконанням рішення суду

05 серпня 2026 р. справа № 520/33520/24

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в порядку ст. 382 КАС України у справі №520/33520/24 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.03.2025 у справі №520/33520/24, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 05.06.2025, адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 , яка полягає у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 03.12.2022 по 19.05.2023 включно, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів Україні "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_2 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення (основних та додаткових видів, які підлягали виплаті позивачу) з 03.12.2022 по 31.12.2022, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначені шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 02.12.2021 №1928-IX "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 - 2481 гривень, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів Україні "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704, з урахуванням виплачених сум.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_2 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення (основних та додаткових видів, які підлягали виплаті позивачу) з 01.01.2023 по 19.05.2023, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначені шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 03.11.2022 №2710-IX "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 - 2684 гривень, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів Україні "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704, з урахуванням виплачених сум.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.03.2025 у справі №520/33520/24 набрало законної сили 05.06.2025.

13.06.2025 Харківським окружним адміністративним судом видано два виконавчі листи у справі №520/33520/24.

Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Яворським Олександром Миколайовичем від 09.07.2025 ВП №78559433 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №520/33520/24, виданого Харківським окружним адміністративним судом 13.06.2025, про зобов`язання Військової частини НОМЕР_2 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення (основних та додаткових видів, які підлягали виплаті позивачу) з 03.12.2022 по 31.12.2022, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначені шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 02.12.2021 №1928-IX "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 - 2481 гривень, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів Україні "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704, з урахуванням виплачених сум.

Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Яворським Олександром Миколайовичем від 09.07.2025 ВП №78559595 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №520/33520/24, виданого Харківським окружним адміністративним судом 13.06.2025, про зобов`язання Військової частини НОМЕР_2 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення (основних та додаткових видів, які підлягали виплаті позивачу) з 01.01.2023 по 19.05.2023, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначені шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 03.11.2022 №2710-IX "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 - 2684 гривень, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів Україні "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704, з урахуванням виплачених сум.

06.08.2025 та 02.09.2025 на боржника - Військову частину НОМЕР_2 державним виконавцем в межах виконавчих проваджень №78559433 та №78559595 накладено штрафи за невиконання рішення суду.

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в порядку ст. 382 КАС України, в якій просив суд:

- встановити судовий контроль за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.03.2025 по справі №520/33520/24;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) подати звіт про виконання рішення суду у справі №520/33520/24 від 12.03.2024 в порядку, передбаченому статті 382 КАС України.

В обґрунтування заяви зазначено, що існує беззаперечний факт того, що рішення за адміністративною справою №520/33520/24 суб`єктом владних повноважень не виконується, тому позивач звернувся до суду із заявою у порядку ст. 382 КАС України.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.07.2026 прийняти до провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в порядку ст. 382 КАС України та зобов`язано Військову частину НОМЕР_2 надати до суду у строк до 05.08.2026 заперечення на заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, разом з доказами виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.03.2025 року по справі №520/33520/24.

На виконання ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 28.07.2026 Військовою частиною НОМЕР_2 до суду надані заперечення на заяву позивача подану в порядку ст. 382 КАС України, в яких представник просить відмовити в задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, заперечення обґрунтуванні тим, що Військова частина НОМЕР_2 як суб`єкт владних повноважень та бюджетна установа діє виключно в межах повноважень, кошторисних призначень і вимог бюджетного законодавства України. Станом на подання заперечення на заяву Військовою частиною НОМЕР_2 повністю виконано облік та нарахування виплат на виконання рішення суду по справі № 520/33520/24, а саме, проведено повний перерахунок та нарахування сум грошового забезпечення ОСОБА_1 згідно з вимогами рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.03.2025, докази проведення перерахунку підтверджуються довідкою-розрахунком щодо перерахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 . З метою забезпечення фактичного виконання рішення суду, відповідач вчинив усі залежні від нього організаційно-розпорядчі дії, а саме, включив суму заборгованості за цим судовим рішенням до загальної потреби у видатках за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки», сформував та направив до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України основну заявку-розрахунок на фінансування та розрахунок потреби у коштах із замовленням необхідних асигнувань. Зазначено, що Військова частина НОМЕР_2 не ухиляється від виконання судового рішення, оскільки провела всі необхідні нарахування та вжила всіх передбачених законом заходів щодо замовлення цільового фінансування з держбюджету, призначення звіту на даному етапі є передчасним. Накладення судового контролю чи вимоги звітувати не здатні прискорити фізичне виділення бюджетних асигнувань Урядом.

При вирішенні питання про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Частиною 2 ст. 382-1 КАС України визначено, що за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно з ч. 4 ст. 382-1 КАС України суд може зобов`язати подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення особисто керівника суб`єкта владних повноважень.

Отже, законодавцем передбачено право суду встановити судовий контроль за виконанням рішення суду. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення та розгляду поданого звіту на виконання ухвали суду, а в разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення (ч. 3 ст. 382-3 КАС України). Одночасно, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними і допустимими доказами.

Так, адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.

У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимим доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишається невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Аналогічні висновки містять постанови Верховного Суду від 27.02.2020 по справі №640/3719/18, від 04.03.2020 по справі №539/3406/17.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 11.06.2020 у справі №640/13988/19 висловлено позицію, відповідно до якої адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження. При цьому, встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення є правом, а не обов`язком суду.

Суд зазначає, що метою застосування до суб`єкта владних повноважень судового контролю за виконанням рішення суду є дисциплінування боржників з метою своєчасного, якісного та належного виконання рішення суду, що набрало законної сили.

Водночас, з аналізу викладених норм вбачається, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов`язком.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі «Скордіно проти Італії (Scordino v. Italy)». Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі «Сіка проти Словаччини (Sika v. Slovakia)», № 2132/02, пп. 24-27 від 13.06.2006, пп. 18 рішення у справі «Ліпісвіцька проти України» №11944/05 від 12.05.2011).

Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах «Бурдов проти Росії» від 07.05.2002, «Ромашов проти України» від 27.07.2004, «Шаренок проти України» від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі Сокур проти України (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005, та у справі Крищук проти України (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009).

Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до приписів ч. 2 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII.

Законом України "Про виконавче провадження" на виконавця покладено функції із забезпечення виконання обов`язкового рішення суду, на виконання якого останній має вжити усі передбачені Законом заходи в межах встановлених повноважень.

Вищезазначене узгоджується з правовою позицією Верховного суду, викладеною у постанові від 25.11.2020 у справі №554/10283/18.

Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Абзацом першим ч. 1 ст. 373 КАС України визначено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Суд наголошує, що завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (стаття 1 Закону України "Про виконавче провадження").

Тож у разі відсутності факту добровільного виконання судових рішень приписами Закону України "Про виконавче провадження" врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.

Указаний порядок встановлений статтею 63 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до частини 6 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" при виконанні рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Згідно частин 1-3 ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Положеннями статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Судом встановлено, виконавчі листи №520/33520/24, виданий Харківським окружним адміністративним судом 13.06.2025, перебуває на примусовому виконанні Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в рамках виконавчих проваджень №78559595, №78559433.

Суд зазначає, що повнота та правомірність виконання рішення суду в порядку Закону України "Про виконавче провадження" першочергово підлягає контролю зі сторони державного виконавця, яким на час звернення позивача із заявою про встановлення судового контролю, виходячи з положень статей 18, 63 Закону України "Про виконавче провадження", не вичерпано всіх передбачених чинним законодавством засобів щодо належного та повного виконання рішення суду у справі №520/33520/24, а відтак, звернення позивача із заявою в порядку статті 382 КАС України до суду є передчасним.

На час розгляду справи суду не надані докази невиконання або неналежного виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.03.2025 у справі №520/33520/24 за результатом виконавчих дій в рамках відкритих виконавчих проваджень №78559595, №78559433.

Крім цього, суд зазначає, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.03.2025 у справі №520/33520/24 встановлено факт того, що державний виконавець має здійснити заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим законом.

Аналогічний висновок міститься у постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 09.03.2026 у справі №619/3836/19.

Судом встановлено, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.03.2025 у справі №520/33520/24 військовою частиною НОМЕР_2 проведено перерахунок (нарахування) всіх сум, що підлягають виплаті ОСОБА_1 за судовим рішенням, про що свідчить довідка-розрахунок щодо перерахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 .

Листом від 04.04.2025 №220/13/19753 Департамент соціального забезпечення Міністерства оборони України повідомив військову частину НОМЕР_2 про те, що Міністерством оборони України з метою своєчасного забезпечення виконання рішень судів порушено питання перед Кабінетом Міністрів України щодо збільшення видатків на виконання судових рішень. Прем`єр-міністром України доручено Міністерству економіки України підготувати проєкт рішення щодо виділення коштів з резервного фонду державного бюджету на безповоротній основі та розглянути на черговому засіданні Уряду питання їх виділення з метою забезпечення фінансування потреби Міноборони для виконання судових рішень (доручення від 23.12.2024 №41883/1/1-24).

Також, Міноборони повторно звернулось до Міністерства фінансів України з пропозицією щодо перерозподілу бюджетних асигнувань загального фонду державного бюджету в частині збільшення видатків за КЕКВ 2800 за рахунок зменшення фінансового ресурсу, передбаченого для виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, із подальшим його відновленням при внесенні змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» (лист Міноборони від 02.04.2025 №220/5650).

Після збільшення відповідних бюджетних призначень Міністерству оборони України, будуть підготовлені пропозиції щодо відкриття бюджетних асигнувань військовій частині НОМЕР_2 для забезпечення заявленої потреби.

Крім того, на підтвердження замовлення військовою частиною НОМЕР_2 коштів на виконання судового рішення №520/33520/24 відповідачем надано суду Розрахунок потреб в коштах для військовослужбовців, звільнених з військової служби (переміщених до інших військових частин) на виконання рішень судів та видатків КЕКВ 2800 Інші поточні видатки" за напрямом грошового забезпечення, а також Основну заявку-розрахунок на фінансування для виплати грошового забезпечення та підйомної допомоги військовослужбовцям, рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" за напрямом грошового забезпечення, направлені військовою частиною НОМЕР_2 начальнику забезпечувального фінансового органу, в тому числі відносно ОСОБА_1 .

Грошові кошти на виконання судового рішення у справі №520/33520/24 не надійшли до військової частини НОМЕР_2 .

Судом враховується, що військова частина НОМЕР_2 фінансуються за рахунок коштів, виділених із державного бюджету. Інші джерела фінансування у військової частини НОМЕР_2 відсутні.

Частиною 1 ст. 22 Бюджетного кодексу України встановлено, що за обсягом наданих повноважень розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Згідно з ч. 3 ст. 22 Бюджетного кодексу України головні розпорядники коштів Державного бюджету України визначаються відповідно до пункту 1 частини другої цієї статті та затверджуються законом про Державний бюджет України шляхом встановлення їм бюджетних призначень.

З аналізу вищевказаної статті вбачається, що головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно Міністерства. Головний розпорядник бюджетних коштів отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про державний бюджет України на відповідний рік, доводить у встановленому порядку до розпорядників бюджетних коштів вищого рівня (одержувачів бюджетних коштів) відомості про обсяги асигнувань, забезпечує управління бюджетними асигнуваннями.

Військові частини підпорядковані центральним органам влади (МВС, Міноборони тощо), які є головними розпорядниками бюджетних коштів. Військові частини є розпорядники нижчого рівня (одержувачі коштів). Цей факт означає, що військові частини не мають самостійних повноважень на негайне фінансування виплат на виконання судового рішення.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 23 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України.

З урахуванням наведеного, а також наданих суду військовою частиною НОМЕР_2 доказів, суд дійшов висновку, що відповідачем вживаються всі залежні від нього заходи з метою виконання судового рішення, що вказує на відсутність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у даній справі.

Крім цього, суд зауважує, що звертаючись до суду із заявою про встановлення судового контролю, позивач зобов`язаний навести вагомі аргументи в обґрунтування необхідності вжиття судом таких процесуальних заходів і надати докази на підтвердження наміру відповідача ухилятись від виконання рішення суду або ж наявності факту реального ухилення суб`єкта владних повноважень від виконання рішення суду.

При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених згідно із судовим рішенням обов`язків та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Лише наявність обґрунтованих та достатніх сумнівів у належному виконанні суб`єктом владних повноважень свого конституційного обов`язку - виконання судового рішення, надає право суду встановлювати судовий контроль.

Однак, подана до суду заява про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення не містить жодних доводів та обґрунтувань і належних доказів на підтвердження того, що відповідач - суб`єкт владних повноважень умисно ухиляється від виконання рішення суду у цій справі, або ж вчиняє дії, які зумовлюють умисне ухилення від його виконання.

Надані ж відповідачем докази вчинення активних дій щодо виконання судового рішення свідчать про відсутність умисного ухилення від виконання рішення суду.

Правовою ж підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних, підтверджених належними і допустимими доказами, підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.

Вказане узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними ухвалах від 16.09.2020 та від 12.01.2022 у справі №826/9960/15 (№11-1403апп18).

Суд також звертає увагу, що судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає у перевірці обставин, що перешкоджають виконанню рішенню суду та відновленню порушених прав особи-позивача, а не у вирішенні нового публічно-правового спору.

Крім цього, суд наголошує на тому, що чинним законодавством України встановлено право, а не обов`язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, проти якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що на час розгляду заяви відсутні об`єктивні підстави для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення та зобов`язання військової частини НОМЕР_2 подати звіт про виконання рішення суду у справі №520/33520/24 від 12.03.2025 в порядку, передбаченому статті 382 КАС України.

З огляду на викладене, подана заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в порядку ст. 382 КАС України у справі №520/33520/24 не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 229, 248, 256, 293, 294, 295, 382, 382-1 Кодексу адміністративного суду України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в порядку ст. 382 КАС України у справі №520/33520/24 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Біленський О.О.