Ухвала суду № 138809715, 25.02.2026, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/16171/25

провадження № 4-с/208/2/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2026 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Кам`янського, в складі: Головуючого, судді Похвалітої С.М., за участю секретаря судового засіданні Золотоноші А.Р.,

розглянув у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 про визнання незаконною бездіяльність головного державного виконавця Покровського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції Клімової Раїси Дмитрівни щодо виконавчого провадження та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою в якій просив визнати незаконною бездіяльність головного державного виконавця Покровського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Клімової Раїси Дмитрівни під час виконання виконавчого провадження №77764250 та зобов`язати державного виконавця вчинити передбачені законом дії щодо забезпечення виконання судового рішення відповідно до статті 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

В обґрунтування поданої скарги зазначив, що 13.08.2024 року Красноармійським міськрайонним судом Донецької області було видано виконавчий лист №235/2822/23.

10.04.2025 року головним державним виконавцем Покровського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Клімовою Раїсою Дмитрівною за заявою стягувача ОСОБА_1 було відкрито виконавче провадження №77764250 з примусового виконання виконавчого листа №235/2822/23, виданого Заводським районним судом міста Дніпродзержинська, про стягнення з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» на користь ОСОБА_1 заборгованості із виплати середньої заробітної плати за період з 01 серпня 2023 року по 03 січня 2024 року включно у розмірі 53 572,32 грн. та судових витрат у розмірі 5 000 грн.

Скаржник зазначає, що рішення суду, яке набрало законної сили, станом на день звернення до суду не виконано, грошові кошти на користь стягувача не стягнуті.

Як вказує заявник, державним виконавцем 10.04.2025 року винесено постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження та виконавчого збору.

Також 10.04.2025 року державним виконавцем було винесено постанову про приєднання виконавчого провадження №77764250 до зведеного виконавчого провадження №38688807.

При цьому, на думку скаржника, зазначена постанова фактично відсутня у матеріалах виконавчого провадження, а також відсутня постанова про зупинення саме виконавчого провадження №77764250.

Скаржник зазначає, що державний виконавець посилається на перебування боржника Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» у складі зведеного виконавчого провадження №38688807, яке було зупинене з 11.07.2018 року у зв`язку із включенням підприємства до переліку об`єктів великої приватизації державної власності.

Разом із тим, на думку заявника, саме виконавче провадження №77764250 не було зупинене у передбаченому законом порядку, оскільки відповідної постанови державного виконавця у матеріалах провадження немає.

Крім того, скаржник зазначає, що відсутність постанови про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження порушує права стягувача, оскільки позбавляє його можливості отримувати інформацію про рух виконавчого провадження, контролювати вчинення виконавчих дій та реалізовувати право на оскарження дій чи бездіяльності державного виконавця.

Також, зазначено, що у період з 06.07.2025 року по 30.11.2025 року державним виконавцем у межах виконавчого провадження №77764250 здійснювалися окремі виконавчі дії, зокрема направлялися запити до Державної податкової служби України, Міністерства внутрішніх справ України та банківських установ щодо наявності рахунків та майна боржника.

Разом із тим, відповіді на вказані запити у матеріалах виконавчого провадження відсутні.

03.10.2025 року державним виконавцем винесено постанову про накладення арешту на кошти боржника та направлено до банківської установи платіжну інструкцію про примусове списання коштів.

Однак 13.10.2025 року та 14.10.2025 року від АТ КБ «ПриватБанк» отримано повідомлення про відмову у виконанні платіжної інструкції.

Скаржник вважає, що державним виконавцем не вчинено всіх необхідних дій для забезпечення виконання рішення суду, а також не застосовано передбачений законом механізм виконання рішення за рахунок коштів державного бюджету відповідно до Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

У скарзі представник стягувача посилається на те, що оскільки боржником є державне підприємство, а рішення суду не виконано у встановлений законом шестимісячний строк з моменту відкриття виконавчого провадження, у державного виконавця виник обов`язок вжити заходів для реалізації державної гарантії виконання судового рішення.

Також заявник зазначає, що посилання державного виконавця на процедуру приватизації ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» та зупинення зведеного виконавчого провадження не може бути підставою для невиконання рішення суду та не направлення необхідних документів до органу, який забезпечує виконання судових рішень за рахунок бюджетних коштів.

У зв`язку із зазначеним представник стягувача просить суд:

- визнати незаконною бездіяльність головного державного виконавця Покровського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Клімової Раїси Дмитрівни у виконавчому провадженні №77764250;

- зобов`язати державного виконавця вчинити передбачені законом дії для забезпечення виконання рішення суду, у тому числі застосувати положення статті 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»; та стягнути витрати на професійну правничу допомогу.

В судове засідання скаржник ОСОБА_1 та представник скаржника Смаль О.П., не з`явились, представник надав до суду заяву про розгляд скарги без їх участі, просить суд задовольнити заявлені вимоги, посилаючись на підстави зазначені у скарзі.

Представник Покровського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судове засідання не з`явилась, надала до суду клопотання про розгляд справи без її участі та просить відмовити у задоволенні скарги у повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст.450 ЦПК України неявка стягувача ,боржника, державного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги не перешкоджають її розгляду.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Вивчивши матеріали цивільної справи, дослідивши надані суду докази, суд вважає скаргу такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку, а контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, визначених законом.

Згідно із частиною першою статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження являє собою сукупність дій органів державної виконавчої служби, спрямованих на примусове виконання рішень, які проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією України, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Отже, на державного виконавця покладено не право, а обов`язок здійснювати всі передбачені законом заходи, спрямовані на фактичне виконання судового рішення.

Судом встановлено, що 10.04.2025 року головним державним виконавцем Покровського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Клімовою Раїсою Дмитрівною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №77764250 щодо примусового виконання виконавчого листа №235/2822/23 про стягнення з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» на користь ОСОБА_1 заборгованості із виплати середньої заробітної плати та судових витрат.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, станом на момент розгляду скарги рішення суду фактично не виконано, кошти на користь стягувача не стягнуті.

Судом встановлено, що в матеріалах виконавчого провадження №77764250 відсутня постанова державного виконавця про зупинення вчинення виконавчих дій саме у межах цього виконавчого провадження.

Посилання органу державної виконавчої служби на те, що виконавче провадження було приєднано до зведеного виконавчого провадження №38688807, яке перебуває у стані зупинення з 11.07.2018 року, саме по собі не може підтверджувати законність бездіяльності державного виконавця.

Судом встановлено, що у матеріалах виконавчого провадження №77764250 відсутня постанова про приєднання зазначеного виконавчого провадження до складу зведеного виконавчого провадження №38688807.

Відсутність такої постанови позбавляє стягувача можливості належним чином реалізувати свої процесуальні права, у тому числі отримати інформацію про рух виконавчого провадження, здійснювати контроль за діями виконавця та оскаржувати відповідні рішення, дії чи бездіяльність органу державної виконавчої служби.

Сам факт існування зведеного виконавчого провадження не звільняє державного виконавця від обов`язку належного документального оформлення процесуальних дій у кожному окремому виконавчому провадженні.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про виконавче провадження» виконання кількох рішень щодо одного боржника здійснюється у межах зведеного виконавчого провадження у разі надходження декількох виконавчих документів до одного органу державної виконавчої служби.

Разом з тим, приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження є процесуальною дією державного виконавця, яка повинна бути оформлена відповідною постановою та доведена до відома сторін виконавчого провадження.

Судом також враховується, що боржником у даному виконавчому провадженні є державне підприємство.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» у разі якщо рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства не виконано протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, його виконання здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Наведена норма закону встановлює додаткову гарантію держави щодо виконання судових рішень, боржниками за якими є державні підприємства.

При цьому положення Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» не містять винятків щодо невиконання цієї гарантії у зв`язку із перебуванням державного підприємства у процедурі приватизації або зупиненням зведеного виконавчого провадження.

Суд враховує, що обмеження щодо звернення стягнення на майно боржника у зв`язку із приватизацією державного підприємства не можуть тлумачитися як підстава для фактичного позбавлення стягувача права на виконання судового рішення.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, державний виконавець не вправі самостійно розширювати перелік підстав, які перешкоджають реалізації державних гарантій виконання судового рішення.

Судом встановлено, що після спливу шестимісячного строку з моменту відкриття виконавчого провадження державним виконавцем не було вчинено передбачених законом дій щодо реалізації механізму, встановленого статтею 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

При цьому доводи органу державної виконавчої служби про неможливість виконання рішення у зв`язку із включенням підприємства до переліку об`єктів приватизації не спростовують необхідності застосування передбачених законом гарантій держави.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що право на суд, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якщо б правова система держави дозволяла остаточному обов`язковому судовому рішенню залишатися невиконаним на шкоду одній зі сторін.

Виконання судового рішення є складовою права на справедливий суд, а держава несе відповідальність за забезпечення реального виконання рішень, ухвалених судами.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що бездіяльність головного державного виконавця Покровського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Клімової Раїси Дмитрівни щодо не вчинення передбачених законом дій у виконавчому провадженні №77764250 є неправомірною.

Водночас суд зазначає, що судовий контроль за виконанням судових рішень не може підміняти повноваження органів державної виконавчої служби, однак суд має право зобов`язати державного виконавця усунути допущені порушення та вчинити визначені законом дії.

Відповідно до статті 447 Цивільного процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби порушено їх права чи свободи.

Згідно зі статтею 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд у разі встановлення обґрунтованості скарги визнає рішення, дію або бездіяльність неправомірними та зобов`язує відповідну посадову особу усунути порушення.

Щодо вимоги скаржника про стягнення витрат на правову допомогу, суд зазначає, що згідно ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Враховуючи вищезазначене, вважає, що вимога заявника щодо визнання незаконною бездіяльність органу примусового виконання з питань (порядку) примусового виконання рішення про стягнення з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» на користь ОСОБА_1 заборгованість по виплаті середньої заробітної плати за період з 1 серпня 2023 року по 03 січня 2024 року включно в сумі 53 572 гривні 32 копійки, на час виконання державних або громадських обов`язків добровольця за контрактом, (сума визначена без урахування утримання прибуткового податку з громадян, внесків й інших обов`язкових платежів) та судові витрати в розмірі 5000 грн. 00 коп., є такою, що ґрунтується на нормах чинного законодавства та підлягає задоволенню, та витрати позивача на правову допомогу в розмірі 10000 гривень підлягають частковому задоволенню в розмірі 2000 гривень. Саме ця сума є співмірною із складністю справи та виконаних адвокатом робіт.

Керуючись ст. ст. 28, 34, 74 Закону України «Про виконавче провадження», керуючись 449, 450, 451 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Скаргу ОСОБА_1 про визнання незаконною бездіяльність головного державного виконавця Покровського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції Клімової Раїси Дмитрівни щодо виконавчого провадження та зобов`язання вчинити певні дії,- задовольнити.

Визнати незаконною бездіяльність старшого державного виконавця Фок Інни Сергіївни щодо виконавчого провадження №77764250 від 10.04.2025 року про стягнення з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» на користь ОСОБА_1 заборгованість по виплаті середньої заробітної плати за період з 1 серпня 2023 року по 03 січня 2024 року включно в сумі 53 572 гривні 32 копійки, на час виконання державних або громадських обов`язків добровольця за контрактом, (сума визначена без урахування утримання прибуткового податку з громадян, внесків й інших обов`язкових платежів). та судових витрат у розмірі 5000 грн.

Зобов`язати державного виконавця Покровського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції вжити заходів для виконання судового рішення за вказаним виконавчим провадженням, передбачених ст. 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та вчинити необхідні виконавчі дії щодо виконання виконавчого документу.

Стягнути з Покровського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ЄДРПОУ 34941051, адреса:Черкаська область, м.Чигирин, вул.Богдана Хмельницького, буд.11, а/с 88 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок.

Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

.

Суддя С.М. Похваліта