Ухвала суду № 138809504, 06.08.2026, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/11993/26

Провадження № 2/175/3596/26

УХВАЛА

"06" серпня 2026 р. смт. Слобожанське

Суддя Дніпровського районного суду Дніпропетровської області Краснокутська Н.С., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою керівника Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра Риженка Олега Вікторовича, який дії в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації обласної військової адміністрації, третя особа: Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області, до ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про витребування земельної ділянки та скасування державної реєстрації, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпровського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява керівника Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра Риженка Олега Вікторовича, який дії в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації обласної військової адміністрації, третя особа: Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області, до ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про витребування земельної ділянки та скасування державної реєстрації.

Ознайомившись із поданою заявою та доданими до неї документами, вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху із наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду (рішення Європейського суду з прав людини у справах: «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року; «Беллет проти Франції» від 04 грудня 1995 року).

Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене у п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.

Так, у справі «Bellet v. France», Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.

Право на справедливий судовий розгляд також закріплено Міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (частина перша статті 6). Право на справедливий судовий розгляд охоплює і право кожного на доступ до правосуддя. У доктрині Європейського суду з прав людини та його практиці "право на суд" передбачено, зокрема, що особа повинна мати доступ до незалежного, неупередженого та компетентного суду.

Вимоги щодо форми та змісту позовної заяви визначені статтею 175 ЦПК України.

Відповідно до статті 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити наступні елементи, а саме:

- зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

- у позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

З позовної заяви вбачається, що позивач просить суд:

- визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області № 4-13349/15-20-СГ від 17.12.2020 року «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність».

- витребувати від ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації обласної військової адміністрації (ЄДРПОУ 00022467) земельну ділянку площею 0,4 га з кадастровим номером 1221486200:01:739:0003.

- скасувати державну реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку площею 0,4 га, кадастровий номер 1221486200:01:739:0003 за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), проведену на підставі рішення від 10.03.2021 № 57000150 приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Щетілової О.В. (номер відомостей про речові права 40904566) із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна 2297840012214.

- скасувати державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 0,4 га з кадастровим номером 1221486200:01:739:0003.

Таким чином, позовна заява містить чотири вимоги, з яких одна вимога немайнового характеру та три вимоги майнового характеру, тому у даному випадку необхідно позивачу вказати ціну позову, яка буде визначатися вартістю майна, яку повинен визначити експерт у своєму звіті.

Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов. Якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов`язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі якщо документ, що підтверджує сплату судового збору не буде поданий у строк, встановлений судом визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві.

Відповідно до позиції Великої Палати Верховного суду викладеної у постанові від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).

Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої є благо, що підлягає грошовій оцінці.

В пунктах 15, 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» зазначено, що пунктами 1 і 2 частини першої статті 80 ЦПК передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошових коштів та про визнання права власності на майно або витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI. Розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною п`ятою статті 216, статтею 1212 ЦК тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80, пункту 4 частини другої статті 119 ЦПК такий обов`язок покладається на позивача (у тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у виді повернення майна застосовуються за ініціативою суду, наприклад, при визнанні договору недійсним згідно з частиною п`ятою статті 216 ЦК).

Відповідно до Постанови ВП ВС від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19, під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

Отже, з урахуванням наведеного аналізу правових позицій, суд доходить висновку про те, що майнова вимога це вимога, яка наділена економічним (майновим) змістом та спрямована на захист прав та інтересів, об`єктом яких виступає благо (майно), а немайнова вимога це вимога, що не наділена економічним (майновим) змістом та спрямована на захисту права та інтересу, що не підлягає грошовій оцінці.

З позовної заяви вбачається, що представник позивача зазначає ціну позову у розмірі 14062,16 грн., проте в основу визначення даної суми ціни позову покладено вартість спірної земельної ділянки (нормативно-грошова) площею 0,4 га з кадастровим номером 1221486200:01:739:0003, яка відповідно до витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки станом на 07.11.2024 року складає 14062.16 грн, однак дана оцінка є неактуальною на дату подання позовної заяви, оскільки уже пройшло достатньо часту з 2024 року та вартість земельної ділянки могла зрости.

Суд звертає увагу, що представником позивача не подано експертного висновку про вартість спірного майна, щоб правильно визначити суму судового збору, яку необхідно сплатити.

Ціна позову має бути підтверджена висновком суб`єкта оціночної діяльності, який має відповідну ліцензію на здійснення такої діяльності.

Документ, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання відповідно до договору це звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).

Відповідно до вимог статті 12 Закону України« Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про судовий збір», судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про судовий збір», платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», прожитковий мінімум для працездатних особі становить 3328 грн.

Згідно з ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою судовий збір сплачується у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Розрахунок судового збору за немайновими вимогами:

- визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області № 4-13349/15-20-СГ від 17.12.2020 року «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність» - немайнова вимога сума судового збору, яку необхідно сплатити 3328 грн.

- скасувати державну реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку площею 0,4 га, кадастровий номер 1221486200:01:739:0003 за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), проведену на підставі рішення від 10.03.2021 № 57000150 приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Щетілової О.В. (номер відомостей про речові права 40904566) із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна 2297840012214 - немайнова вимога сума судового збору, яку необхідно сплатити 3328 грн.

- скасувати державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 0,4 га з кадастровим номером 1221486200:01:739:0003 - немайнова вимога сума судового збору, яку необхідно сплатити 3328 грн.

3 немайнових вимоги *3328 грн *0,8 = 7987,20 грн сума судового збору, яку необхідно сплатити за три немайнові вимоги.

Відповідно до платіжної інструкції № 1715 від 22.06.2026 року, позивачем в цілому сплачено суму судового збору за вимогами майнового та немайнового характеру у розмірі 10649,60 грн.

Таким чином, за три вимоги немайнового характеру судовий збір сплачено правильно.

Згідно з ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою судовий збір сплачується у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В основу визначення ціни позову представником позивача покладено вартість спірної земельної ділянки (нормативно-грошова) площею 0,4 га з кадастровим номером 1221486200:01:739:0003, яка відповідно до витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки станом на 07.11.2024 року складає 14062.16 грн, однак дана оцінка є неактуальною на дату подання позовної заяви, оскільки уже пройшло достатньо часту з 2024 року та вартість земельної ділянки могла зрости.

Таким чином, суд наразі не може визначити суму судового збору за вимогою майнового характеру, яку необхідно доплатити представнику позивача, оскільки у матеріалах справим відсутній звіт експерта про визначення вартості спірного майна, який є актуальним на дату подання позовної заяви, а витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки станом на 07.11.2024 року є неактуальним, оскільки вартість спірної земельної ділянки могла значно збільшитися порівняно з 2024 року. У зв`язку з чим представником позивача визначено ціну позову станом на 2024 рік, проте є неактуальною станом на 2026 р.

Судом було встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам, установленим ст. 175, 177 ЦПК України, а саме: у позовній заяві не зазначено актуальну ціну позову станом на 2026 рік, відсутній звіт експерта про визначення вартості спірної земельної ділянки саме на 2026 рік, поданий представником позивача витяг про вартість землі не відповідає сьогоднішнім реаліям, таким чином, суд позбавлений можливості правильно розрахувати для представника позивача суму судового збору, яку необхідно доплатити за майнову вимогу, оскільки позивачем не доведено факт актуальної вартості спірної земельної ділянки станом на 2026 рік (дату подання позовної заяви), тому у суду є достатні підстави вважати, що подана позовна заява не відповідає вимогам чинного законодавства у частині оформлення та дотримання вимог щодо процесуальної форми позовної заяви, тому подану позовну заяву слід залишити без руху.

Відповідно до ч.1,ч.2 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Слід зауважити, що залишення заяви без руху з метою належної її оформлення у відповідності до вимог чинного цивільно-процесуального законодавства не являє собою обмеженням у доступі до правосуддя. Згідно практики Європейського суду з прав людини, виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу наглядним є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 185, 260, 261, 353 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву керівника Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра Риженка Олега Вікторовича, який дії в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації обласної військової адміністрації, третя особа: Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про витребування земельної ділянки та скасування державної реєстрації, - залишити без руху.

Надати позивачу строк 5 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви відповідно до мотивувальної частини цієї ухвали.

Роз`яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Разом з тим, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Н. С. Краснокутська