Рішення № 138809476, 05.08.2026, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/4048/26

Провадження № 2/175/1068/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"05" серпня 2026 р. с-ще Слобожанське

Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Журавель Т.С., за участю секретаря судового засідання Гусєвої К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Санфорд Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» (місцезнаходження: 49005, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Сімферопольська, будинок 21, 5-й поверх, приміщення 68, 69, ЄДРПОУ: 43575686) через свого представника звернулося до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що 15.03.2019 року Публічне акціонерне товариство «Ідея Банк» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №R01.00403.005032756, за умовами якого банк надав позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 24301 грн 77 коп. Відповідач свої зобов`язання за вказаними договорами не виконує, у зв`язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 41226 грн., що складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 22 753 грн 30 коп., заборгованості по відсотками у розмірі 18 472 грн 70 коп. 16.11.2023 року між АТ «Ідея Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сонаті» був укладений договір факторингу №16/11-23, відповідно до якого право грошової вимоги відносно боржника ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «ФК «Сонаті». В подальшому, право вимоги за кредитним договором набуло Товариство з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» на підставі договору факторингу №29/12-23.

Ухвалою судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 23.03.2026 року дану позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, просив розглянути справу без його участі.

Відповідач у судове засідання також не з`явилася, через канцелярію суду подала письмові пояснення, в яких зазначила, що не погоджується із заявленою сумою заборгованості, оскільки кредитний договір укладався на суму близько 25000 грн, тоді як сума, заявлена до стягнення, є значно більшою. Крім того, вказала, що протягом певного часу здійснювала платежі на погашення кредитної заборгованості. Розгляд справи просила проводити за її відсутності.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Судом встановлено, що 15.03.2019 року Публічне акціонерне товариство «Ідея Банк» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №R01.00403.005032756, підписаний відповідачем власноруч.

Відповідно до п.1.1. кредитного договору банк надає позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 24 301,77,00 гривень, а позичальник зобов`язується одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості) згідно з умовами цього договору. Відповідно до умов договору (п.1.2.) кредит надається шляхом переказу коштів з позичкового рахунку позичальника на рахунок банку з метою погашення кредитної заборгованості на іншим раніше отриманим позичальником кредитом в цьому ж банку.

Пунктом 1.2. сторони домовилися, що позичальник укладенням цього договору дає доручення банку, а банк, за дорученням позичальника, надає кредит у день підписання даного договору шляхом переказу коштів в сумі 24301.77 грн. (двадцять чотири тисячі триста одна грн. 77 коп.) з позичкового рахунку позичальника на рахунок № НОМЕР_1 в АТ "Ідея Банк", МФО 336310. Призначення платежу: "Погашення кредитної заборгованості договір № Р24.173.77045 від 20.03.2017 р.". Банк надає кредит строком на 48 місяці. Датою видачі кредиту, є дата списання коштів з позичкового рахунку Позичальника для зарахування за призначенням.

Згідно положень п. 1.3., 1.4 договору, за користування кредитом позичальник сплачує проценти в розмірі 25.01% річних від залишкової суми кредиту. За обслуговування кредиту Банком, що включає в себе: надання інформації по рахункам Позичальника з використанням телефонних каналів зв`язку, а саме зі стаціонарних телефонів по Україні, в контакт-центі, шляхом направлення СМС-повідомлень щодо суми платежу за цим договором, щодо зарахування платежу в погашення заборгованості за кредитом тощо; надання інформації по рахунку позичальника із використанням засобів електронного зв`язку шляхом направлення інформації про стан рахунку на адресу електронної пошти позичальника; опрацювання запитів позичальника, що направлені банку позичальником із використанням різних каналів зв`язку тощо. Позичальник сплачує плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в терміни та в розмірах, визначених згідно графіку щомісячних платежів за кредитним договором.

З наданої виписки від 16.11.2023 року за кредитним договором №R01.00403.005032756 вбачається, що Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» перераховано кредитні кошти на особистий рахунок відповідача в сумі 24301 грн 77 коп. з призначенням - надання кредитних коштів згідно з кредитним договором № №R01.00403.005032756. Також виписка містить відомості про використання відповідачем кредитних коштів, здійснення платежів з погашення боргу (останній платіж 24.06.2018 року на суму 410 грн), що свідчить про існування договірних зобов`язань перед Банком.

Відповідно до довідки-розрахунку заборгованості заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором R01.00403.005032756 від 15.03.2019 року відповідач перед позивачем має заборгованість у загальній сумі 41226 грн., що складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 22753 грн 30 коп., заборгованості по відсотками у розмірі 18472 грн 70 коп.

16.11.2023 року між АТ «Ідея Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сонаті» був укладений договір факторингу №16/11-23, відповідно до якого право грошової вимоги відносно боржника ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «ФК «Сонаті».

29.12.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сонаті» уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» договір факторингу №29/12-23.

Відповідно до Додатку №2 до вказаного договору факторингу, ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» перейшло і право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № R01.00403.005032756 від 15/03/2019 року.

Вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають із підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема з договорів.

Положеннями ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ч. 1 ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як встановлено ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним Договором.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Суд звертає увагу, що ст. 628 ЦК України визначено, що договір, що укладається між Банком та клієнтом є змішаним договором, в якому містяться елементи різних договорів, в тому числі але не виключно: договору банківського рахунка; договору про споживчий кредит.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ч. 1 ст. 1048 ЦК України, передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Позивачем на підтвердження своїх позовних вимог надано кредитний договір №R01.00403.005032756, який містить особистий підпис ОСОБА_1 , виписку по картковому рахунку, яким підтверджено, що відповідач користувався наданими кредитними коштами.

Таким чином сторони дійшли згоди щодо всіх істотних умов укладених кредитних договорів. Крім того, суд враховує, що відповідачкою визнається факт укладення нею кредитного договору № R01.00403.005032756 від 15.03.2019 року з АТ «Ідея Банк», а також факт отримання за його умовами кредитних коштів.

При цьому, суд звертає увагу, що на підтвердження позовних вимог у частині стягнення відсотків за користування кредитними коштами позивачем надано лише довідку-розрахунок АТ «Ідея Банк» станом на 16.11.2023 року, в якій відображено виключно кінцеву загальну суму заборгованості за відсотками у розмірі 18472 грн 70 коп. Отже, вказаний документ містить лише загальний підсумок математичного обчислення, здійснених первісним кредитором, проте з наданого документа суд не вбачає можливим встановити механізм та правильність нарахування відсотків.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Дослідивши встановлені у справі фактичні обставини та оцінивши наявні докази, суд доходить висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами обґрунтованість порядку нарахування та розміру заявлених до стягнення відсотків, що позбавляє суд можливості перевірити їх правомірність та правильність здійсненого розрахунку. За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення нарахованих відсотків у сумі 18472 грн 70 коп. є необгрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями ст. ст. 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Дослідивши встановлені фактичні обставини у справі, оцінивши докази, суд доходить висновку, що позивач набув права вимоги до ОСОБА_1 в частині стягнення заборгованості за основним боргом в сумі 22753 грн 30 коп., при цьому вимоги позивача щодо стягнення нарахованих відсотків в сумі 18472 грн 70 коп. суд вважає необґрунтованими, та такими, що задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у відповідності до ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі пропорційно задоволених позовних вимог, що становить 1469 грн. 42 коп.

Крім того, згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать і витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Крім того, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

На підтвердження понесених ТОВ «Санфорд Капітал» витрат на правничу допомогу надано копію договору про надання правничої допомоги №1/04 від 01.04.2024 року, копію акту приймання-передачі послуг з правничої допомоги №6 від 09.01.2026 року, відповідно до якого загальна вартість наданих послуг становить 7200 грн.

При цьому суд повинен оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Крім того, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, складність справи та обсяг наданих послуг, відсутність судових засідань за участю сторін, критерій реальності адвокатських витрат, розумність розміру витрат, суд доходить висновку, що витрати позивача на оплату послуг адвоката у сумі 7200 грн є завищеними, у зв`язку з чим, вважає за необхідне зменшити їх розмір до 3500 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.19, 27, 89, 141, 175, 274-275, 354, 355 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Санфорд Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Санфорд Капітал" (місцезнаходження: 49005, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Сімферопольська, будинок 21, 5-й поверх, приміщення 68, 69, ЄДРПОУ: 43575686) заборгованість за кредитним договором №R01.00403.005032756 від 15.03.2018 року у розмірі 22753 грн. 30 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Санфорд Капітал" (місцезнаходження: 49005, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Сімферопольська, будинок 21, 5-й поверх, приміщення 68, 69, ЄДРПОУ: 43575686) судовий збір у розмірі 1469 грн. 42 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 3500 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Тамара ЖУРАВЕЛЬ