Рішення № 138809150, 06.08.2026, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/1365/25

Провадження №2/367/1806/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

06 серпня 2026 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді Горбачової Ю.В.,

за участі секретаря Катеринчука Б.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ірпінь матеріали цивільної справи за позовом ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування, в якому проситьстягнути з відповідача на користь позивача 2769094,39 грн. як відшкодування витрат, заподіяних позивачеві та судовий збір.

В обґрунтування позову зазначено, що 01.11.2022 року між ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» та ТОВ «ГК «РЕД» було укладено договір страхування наземного транспорту № 259/22-Т/Ц1, згідно якого ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» взяло на себе зобов`язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення автомобіля марки «Mercedes-Benz EQS 580», д.н.з. НОМЕР_1 , його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП.

21.03.2023 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Mercedes-Benz EQS 580», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «БМВ», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 . Дана ДТП сталася в результаті порушення ПДР водія автомобіля «БМВ», д.н.з. НОМЕР_3 , ОСОБА_1 .

Постановою Голосіївського районного суду міста Києва по справі № 752/11324/23 від 20.03.2024 року, провадження за ст.124 КУпАП було закрито у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення у відповідності до п. 7 ст. 247 КУпАП.

У зв`язку з названою подією, згідно Рахунку-Фактури № 0000003388 від 03.04.2023 року наданого ПАТ «УАК» філія «Автомобільний центр Київ» вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля «Mercedes-Benz EQS 580», д.н.з. НОМЕР_1 , в результаті його пошкодження склала 4610765,44 грн., шо перевищує 70% його дійсної вартості автомобіля, що згідно з згідно із п. 27.08 та 31.3.4 Договору страхування є повною загибеллю ТЗ.

Відповідно до п. 27.8 та 31.3.4 Договору сума страхового відшкодування становить дійсну (ринкову) вартість ТЗ на дату настання страхового випадку, але не більше страхової суми, за вирахуванням вартості залишків транспортного засобу та встановленої згідно з Договором франшизи.

Розмір ринкової вартості - 5499714.35 грн., розмір страхової суми - 5499714,35 грн., розмір придатних залишків - 2303000,00 грн., розмір безумовної франшизи - 274985,72 грн., сума знецінення - 0,00 грн.

Тобто, загальна сума збитку - 2921728,63 грн, з розрахунку: Розмір ринкової вартості - 5499714,35 грн. - розмір придатних залишків - 2303000,00 грн. - розмір безумовної франшизи - 274985,72 грн. = 2921728,63 грн.

Проте, ПАТ «УАК» філія «Автомобільний центр Київ», було проведено роботи по дефектуванню автомобіля «Mercedes-Benz EQS 580», д.н.з. НОМЕР_1 , для встановлення суми збитку відповідно до Рахунку-Фактури № 0000004054 від 19.04.2023 р. на суму 5765,76 грн.

У зв`язку з викладеним, відповідно до умов договору страхування позивач відшкодував страхувальнику ТОВ «ГК «РЕД» кошти в сумі 2921728,63 грн. та на рахунок СТО ПАТ «УАК» філія «Автомобільний центр Київ», кошти в сумі 5765,76 грн.

З огляду на викладене позивач поніс збитки в розмірі 2927494,39 грн.

Оскільки, цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «БМВ», д.н.з. НОМЕР_2 , була застрахована ПрАТ «СГ «ТАС» (поліс 213391398), ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» має право зворотної вимоги до зазначеного товариства в межах ліміту по полісу та з урахуванням франшизи (ліміт за шкоду майну - 160000,00 грн, франшиза - 1600,00 грн).

ПрАТ «СГ «TAC» сплатило на рахунок ПрАТ «CK «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» суму страхового відшкодування в розмірі 158400,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 367357 від 05.10.2023 р.

Тобто, невідшкодованою залишається сума в розмірі 2769094,39 грн.

З метою досудового врегулювання спору, 03.11.2023 р. позивач надсилав на адресу відповідача претензію про відшкодування збитку з додатком копій необхідних документів. Проте, відповідач дану претензію залишив без реагування.

07 березня 2025 року ухвалою Ірпінського міського суду Київської області відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 30 вересня 2025 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, подавши до суду клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань, письмових пояснень/відзиву щодо заявлених позовних вимог від відповідача до суду не надійшло.

Відповідно до ч.ч. 3, 5, 8 ст. 128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Враховуючи викладене, суд вважає повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи належним.

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Через відсутність від відповідача клопотань та відзиву на позов, враховуючи згоду позивача на заочний розгляд справи, у відповідності до ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, давши оцінку наданим по справі доказам, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Ч. 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ч. 2 ст. 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.

Частинами 5 та 6 ст. 81 ЦПК України встановлено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 21.03.2023 року о 20 год. 20 хв. сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Mercedes-Benz EQS 580», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «BMW», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , що підтверджується копіями відповіді від НПУ про ДТП № 3023081592823898, протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 268378 від 25.05.2023 року та постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 20 березня 2024 року по справі № 752/11324/24.

Згідно постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 20 березня 2024 року по справі № 752/11324/24, 21.03.2023 року о 20 год. 20 хв. у м. Києві по вул. Столичне Шосе, у м. Києві поворот на Старокиївську (с. Козин) водій ОСОБА_3 керуючи автомобілем БМВ, д.н.з. НОМЕР_2 , при виникненні перешкоди, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до повної зупинки транспортного засобу або безпечного об`їзду перешкоди, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем Шкода, д.н.з. НОМЕР_4 , після зіткнення авто Шкода, д.н.з. НОМЕР_4 , здійснив наїзд на бетонні плити. Авто БМВ, д.н.з. НОМЕР_2 , після зіткнення з авто Шкода, д.н.з. НОМЕР_4 , продовжив рух та здійснив зіткнення із автомобілем Мерседес, д.н.з. НОМЕР_1 . В результаті ДТП автомобілі зазнали механічних пошкоджень, а водій ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження, чим порушив вимоги п. 12.3. ПДР.

Крім того, 21.03.2023 року о 20 год. 20 хв. у м. Києві по вул. Столичне Шосе, у м. Києві поворот на Старокиївську (с. Козин) водій ОСОБА_3 керував автомобілем БМВ, д.н.з. НОМЕР_2 , в стані алкогольного та наркотичного сп`яніння, що підтверджується висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння від 22.03.2023, чим порушив вимоги п. 2.9.а ПДР.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 20 березня 2024 року по справі № 752/11324/24, водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП. Провадження по справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, закрито в зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Постановою Київського апеляційного суду від 24 липня 2024 року по справі № 752/11324/24 постанову судді Голосіївського районного суду міста Києва від 20 березня 2024 року про визнання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення залишено без змін.

Постановою Пленуму Верховного Суду України за № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення» (з наступними змінами) передбачено, що відповідно до принципу безпосередності судового розгляду рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення.

Згідно з положеннями ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом, а отже, виходячи з даних правил, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, якою встановлена вина притягнутої до адміністративної відповідальності особи, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову, з питань щодо того, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

На виконання вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «BMW», д.н.з. НОМЕР_2 , на момент настання дорожньо-транспортної пригоди, була застрахована в ПрАТ «СГ «ТАС» полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії ЕР № 213391398, що підтверджується копією витягу з бази МТСБУ.

В свою чергу, автомобіль «Mercedes-Benz EQS 580», д.н.з. НОМЕР_1 , був застрахований у ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» за договором добровільного страхування наземного транспорту № 259/22-Т/Ц1 від 01.11.2022 року, страхувальник - ТОВ «ГК «РЕД», строк дії з 02.11.2022 р. по 01.11.2023 р., загальна страхова сума 5499714,35 грн., згідно якого ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» взяло на себе зобов`язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення автомобіля марки «Mercedes-Benz EQS 580», д.н.з. НОМЕР_1 , його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП, що підтверджується копією договору.

24 жовтня 2023 року власник автомобіля «Mercedes-Benz EQS 580», д.н.з. НОМЕР_1 , ТОВ «ГК «РЕД» звернулося до позивача із заявою про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування транспортного засобу, а також заявою щодо напрямку виплати та/або доплати страхового відшкодування.

Згідно Рахунку-Фактури № 0000003388 від 03.04.2023 року наданого ПАТ «УАК» філія «Автомобільний центр Київ» вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля «Mercedes-Benz EQS 580», д.н.з. НОМЕР_1 , в результаті його пошкодження склала 4610765,44 грн., шо перевищує 70% його дійсної вартості автомобіля та згідно з згідно із п. 27.8 та 31.3.4 Договору № 259/22-Т/Ц1 від 01.11.2022 року є повною загибеллю ТЗ.

Згідно Рахунку-Фактури № 0000004054 від 19.04.2023 року ПАТ «УАК» філія «Автомобільний центр Київ», було проведено роботи по дефектуванню автомобіля «Mercedes-Benz EQS 580», д.н.з. НОМЕР_1 , для встановлення суми збитку, вартість яких склала 5765,76 грн.

Відповідно до п. 27.8 Договору № 259/22-Т/Ц1 від 01.11.2022 року при повній загибелі ТЗ сума страхове відшкодування сплачується в розмірі дійсної (ринкової) вартості ТЗ на дату настання страхового випадку, але не більше страхової суми, за вирахуванням вартості залишків транспортного засобу та встановленої згідно з Договором франшизи.

З матеріалів справи вбачається, що розмір ринкової вартості автомобіля «Mercedes-Benz EQS 580», д.н.з. НОМЕР_1 , та розмір страхової суми, що встановлений Договором, складає 5499714,35 грн., розмір придатних залишків складає 2303000,00 грн., розмір безумовної франшизи - 274985,72 грн., сума знецінення - 0,00 грн.

За наслідком розгляду вказаних заяв від 24 жовтня 2023 року, враховуючи Рахунок-Фактуру № 0000004054 від 19.04.2023 року, Рахунок-Фактуру № 0000004054 від 19.04.2023 року, наявну Зобов`язуючу пропозицію ТОВ «Аудатекс Україна», а також розрахунки суми страхового відшкодування, ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» було складено Страховий акт № 006.01236323-1 від 18.04.2023 року на суму 2921728,63 грн., а також Страховий акт № 3006.01236323-2 від 18.04.2023 року на суму 5765,76 грн. та здійснено виплату на користь власника автомобіля Mercedes-Benz EQS 580», д.н.з. НОМЕР_1 , у сумі 2921728,63 грн., а також на користь ПАТ «УАК» філія «Автомобільний центр Київ» у сумі 5765,76 грн., що підтверджується копіями платіжних інструкцій № 19481951 від 21.04.2023 р. та № 367357 від 05.10.2023 р. відповідно.

З огляду на викладене вбачається, що позивач сплатив суми по відшкодуванню та оплатив роботи по встановленню суми збитку в загальному розмірі 2927494,39 грн., внаслідок чого страховик отримав майнову шкоду на вказану суму.

В подальшому, ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» звернулося до ПрАТ «СГ «ТАС» з вимогою про виплату страхового відшкодування за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії ЕР № 213391398.

ПрАТ «СГ «TAC» сплатило на рахунок ПрАТ «CK «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» суму страхового відшкодування в розмірі 158400,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 367357 від 05.10.2023 р.

Таким чином, різниця між сумою виплаченого ПрАТ «CK «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» страхового відшкодування у розмірі 2927494,39 грн. та сумою страхового відшкодування (в межах встановленого полісом серії ЕР № 213391398) яку ПрАТ «СГ «ТАС» сплатило на користь ПрАТ «CK «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» у розмірі 158400,00 грн. становить 2769094,39 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України особа майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Судом також враховано, що цивільно-правова відповідальність володільця джерела підвищеної небезпеки відрізняється від загальних підстав відповідальності тим, що передбачає її настання незалежно від вини заподіювача шкоди.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Керування автомобілем є діяльністю, пов`язаною з використанням джерела підвищеної небезпеки, а відповідач, як особа, яка здійснює керування, відповідає за шкоду, завдану іншому транспортному засобу незалежно від наявності або відсутності його вини. Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Частина 5 ст. 1187 ЦК України містить лише два виключення, які звільняють водія від відшкодування шкоди. Так, зокрема, особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Як вбачається з матеріалів справи, при вчиненні ДТП відповідач не знаходився під впливом непереборної сили, як і не встановлено умислу водія іншого автомобіля на спричинення ушкоджень належному йому транспортному засобу.

Згідно зі ст. 108 ЗУ «Про страхування» страховик, який здійснив страхову виплату за договором страхування майна, має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, у розмірі здійсненої страхової виплати та інших пов`язаних із нею фактичних витрат. Якщо договором страхування майна не передбачено інше, до страховика, який здійснив страхову виплату, в межах такої виплати переходить право вимоги (суброгація), яке страхувальник або інша особа, визначена договором страхування або законом, що одержала страхову виплату, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Відповідно до наведених положень до страховика, в разі виплати страхового відшкодування за договором майнового страхування, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки. Перехід права вимоги від страхувальника до страховика за договором добровільного страхування є суброгацією.

За нормою ст. 980 ЦК України та ст. 4 Закону України «Про страхування» предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані з: життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Таким чином, Цивільний кодекс України та Закон України «Про страхування» передбачає три види страхування, а саме особисте, майнове та страхування відповідальності. Виходячи із вищезазначеного, можливість застосування механізму суброгації обмежена рамками майнового страхування з урахуванням наведених приписів.

Суброгація істотно відрізняється від регресу. Основна відмінність суброгації від регресу полягає в тому, що при суброгації переходить існуюче право з усіма його забезпеченнями, а регрес породжує нове право. Суброгація - це перехід прав до третьої особи на основі закону. Регрес - це право, що виникає у особи внаслідок платежу. При суброгації до страховика переходить право, що вже виникло (з моменту заподіяння шкоди) у страхувальника. Право регресу - це право зворотної вимоги, що виникає у страховика (регредієнта) до винної особи (регресату) на тій основі, що страховик попередньо провів виконання за страховим зобов`язанням, виплативши страхове відшкодування страхувальникові, тобто право регресу виникає з моменту сплати за третю особу.

Отже, регрес - це нове право що виникає у особи внаслідок здійснення платежу. Право регресу це право зворотної вимоги страховика до регресату, через те що страховик виконав обов`язок за страховим зобов`язанням. А, отже, у страхуванні відповідальності, навіть після виконання зобов`язання страховиком суброгація не припустима, оскільки виникають правовідносини із відшкодування витрат у порядку регресу.

Пунктом 27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика суди повинні розрізняти поняття «регрес» та «суброгація». Наприклад, у випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов`язанні (заміна активного суб`єкта) зі збереженням самого зобов`язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу одне зобов`язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається. При цьому, регрес регулюється загальними нормами цивільного права (зокрема, ст. 1191 ЦК України), а також ст. 38 Закону № 1961-IV, а для суброгації відповідно до ст. 993 ЦК і ст. 27 Закону України «Про страхування» встановлено особливий правовий режим. При суброгації перебіг строку позовної давності починає обчислюватися з моменту виникнення страхового випадку, а при регресі - з того моменту, коли страховик виплатив страхове відшкодування. Оскільки при суброгації відбувається заміна особи в зобов`язанні, тому з урахуванням положення ст. 515 ЦК суброгація застосовується лише до майнового страхування.

Із правового висновку Верховного Суду України у спорі про стягнення з особи, винної у настанні страхового випадку, сум виплаченого страховою компанією страхового відшкодування, викладеного в постанові від 25.12.2013 у справі № 6-112цс13 вбачається, що при розгляді цієї справи Верховний Суд України зробив наступний правовий висновок: у разі настання страхового випадку за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу у потерпілої особи виникає право або вимагати відшкодування шкоди від особи, винуватої в її заподіянні, або вимагати виплати страхового відшкодування від страхової компанії, з якою нею укладено договір добровільного страхування автомобіля. У разі виплати страховою компанією страхового відшкодування до неї у межах фактичних витрат від потерпілої особи переходить право вимоги до особи, винуватої у заподіянні шкоди (ст. 993 ЦК України). При цьому, перебіг позовної давності не змінюється і він обчислюється від дня настання страхового випадку (ст.ст. 261, 262 ЦК України).

Страхувальник, який отримав майнову шкоду, набув право вимоги відшкодування до заподіювача, але у зв`язку з погашенням шкоди коштами страхового відшкодування до страховика переходить право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов`язанні є потерпілий) до заподіювача.

Таким чином, у спірному зобов`язанні відбулася заміна кредитора, а саме, страхувальник передав страховикові, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки.

Отже, на підставі ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» перейшло право вимоги до відповідача в порядку суброгації.

Згідно зі ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

У Постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 зазначено, що правильним є висновок про стягнення з винуватця ДТП різниці між фактичною вартістю ремонту та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Згідно зі ст. 1194 ЦК України особа яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором. Страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору.

За вказаних обставин, врахувавши, що саме до позивача перейшло право вимоги, відповідачем завдані збитки не відшкодовані, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги ґрунтуються на вимогах Закону, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 22, 988, 993, 1166, 1187, 1191, 1192, 1194 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 76-79, 81, 82, 133, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 273, 274, 279-285, 354 ЦПК України, 12, 22, 28, 29, 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд

УХВАЛИВ:

Позов ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» (код ЄДРПОУ 33908322, адреса: 03056, м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 154) суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 2769094 (два мільйони сімсот шістдесят дев`ять тисяч дев`яносто чотири) грн. 39 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» (код ЄДРПОУ 33908322, адреса: 03056, м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 154) сплачений позивачем судовий збір у розмірі 41536 (сорок одна тисяча п`ятсот тридцять шість) грн. 42 коп.

Копію рішення направити сторонам.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України -https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя: Ю.В. Горбачова