Рішення № 138808919, 05.08.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2026 р. № 520/11060/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитра Волошина, розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Сільськогосподарського кооперативу «ПИСАРІВКА» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях про визнання протиправною та скасування постанови

У С Т А Н О В И В :

Сільськогосподарський кооператив «ПИСАРІВКА» звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд: визнати протиправною та скасувати постанову №086529 від 21.04.2026 року Управління державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17 000,00 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що оскаржувана постанова є протиправною, оскільки факт порушення законодавства про автомобільний транспорт не доведений належними доказами, відповідач не встановив статус позивача як автомобільного перевізника, під час притягнення до відповідальності було порушено процедуру розгляду справи через неналежне повідомлення позивача, а вимоги щодо використання тахографів не підлягають застосуванню до позивача як сільськогосподарського підприємства.

Ухвалою судді від 08.05.2026 відкрито спрощене провадження в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України, та запропоновано відповідачу надати відзив на позов. Запропоновано позивачу подати до суду відповідь на відзив, а відповідачам - заперечення протягом п`яти календарних днів з моменту отримання відповідних документів. Витребувано у відповідача документи на підставі яких прийнято оскаржуване рішення. Витребувані документи зобов`язано надати до суду протягом п`ятнадцяти календарних днів з моменту отримання даної ухвали.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження доставлена сторонам по справі до електронного кабінету через систему "Електронний суд", що підтверджується довідками про доставку до електронного кабінету ЄСІТС.

Представником відповідача було подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що на момент проведення перевірки встановлено, що відсутні товарно-транспортна накладна встановленої форми на вантаж або інший визначений законодавством документ, роздруківка даних про роботу та відпочинок водія з повіреного тахографа (тахограф не повірено); цілісна табличка тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до переліку суб`єктів господарювання, що здійснюють установлення та технічне обслуговування контрольних пристроїв (тахографів) в автомобільних ТЗ, що слугувало підставою для складення акту. Правом надати пояснення позивач не скористався. За результатами розгляду акту винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу. Також, відповідачем було надано витребувані документи.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Оскільки у період з 06.07.2026 по 20.07.2026 включно суддя перебував у відпустці, розгляд справи здійснюється з урахуванням днів відпустки.

Дослідивши матеріали справи, суд установив такі обставини.

На підставі направлення на рейдову перевірку Управління державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях № ЕНР 000526 від 27.03.2026 01.04.2026 посадовими особами Управління проведено рейдову перевірку на автомобільній дорозі Р-46 «Харків Охтирка», 34 км (а.с. 39).

Під час проведення перевірки було зупинено та перевірено транспортний засіб марки КАМАЗ, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 . За результатами перевірки встановлено, що зазначений транспортний засіб належить СК «Писарівка» та використовується ним у господарській діяльності (а.с.44-46).

У ході рейдової перевірки посадовими особами Управління встановлено відсутність товарно-транспортної накладної встановленої форми на вантаж або іншого визначеного законодавством документа на вантаж, роздруківки даних про роботу та відпочинок водія з повіреного тахографа, а також відсутність цілісної таблички тахографа та його пломб і маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до переліку суб`єктів господарювання, які здійснюють установлення та технічне обслуговування контрольних пристроїв (тахографів) в автомобільних транспортних засобах.

У зв`язку із виявленими порушеннями державними інспекторами складено акт проведення рейдової перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №ЕАР 012833 від 01.04.2026. Зі змістом зазначеного акта водія ознайомлено, копію акта ним отримано, що підтверджується його підписом (а.с.40-41).

Також судом установлено, що повідомленням № 25811/40.1/24-26 від 03.04.2026 позивача було викликано для участі у розгляді справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, призначеному на 21.04.2026 з 09:00 до 10:00. Указане повідомлення направлено рекомендованим поштовим відправленням №R067139709010 на адресу позивача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (а.с.47-50). Згідно з даними трекінгу АТ «Укрпошта» поштове відправлення було надіслано 03.04.2026 та 06.04.2026 прибуло до відділення поштового зв`язку за місцем його вручення (а.с.62).

За результатами розгляду матеріалів перевірки Управлінням державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 086529 від 21.04.2026, якою до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф (а.с.51-52).

Листом Управління державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях від 22.04.2026 №31515/40.1/24-26 копію зазначеної постанови направлено позивачу 23.04.2026, яку, як убачається з матеріалів справи, останній отримав 25.04.2026 (а.с.53-55, 64-65).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Щодо відсутності у позивача на момент проведення рейдової перевірки товарно-транспортної накладної встановленої форми на вантаж або іншого визначеного законодавством документу, суд зазначає таке.

Статтею 34 Закону «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон №2344) (у редакції від 19.04.2025) передбачено, що автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону; забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут; забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров`я водіїв; організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту; забезпечувати безпеку дорожнього руху; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Відповідно до частини першої статті 48 Закону №2344 автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Відповідно до частини другої статті 48 Закону №2344 документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Абзацом 2 частини другої статті 49 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що водій транспортного засобу зобов`язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1567 (у редакції від 08.11.2025) під час проведення рейдової перевірки перевіряється дотримання автомобільними перевізниками та водієм вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Вичерпний перелік питань щодо дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт, який перевіряється під час проведення рейдової перевірки посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті, затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 703 від 16.04.2025 (далі Вичерпний перелік, у редакції від 16.04.2025).

У відповідності до пункту 1 розділу ІІ Вичерпного переліку наявність та надання водієм для перевірки документів, на підставі яких виконується перевезення: 3) товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документом на вантаж; 6) для вантажних автомобілів з повною масою понад 3,5 тонни: картку водія або інформацію з діючого та повіреного тахографа (заповнені реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти у кількості, встановленій ЄУТР), або бланк підтвердження діяльності, або у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом - роздруковану на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водія (водіїв).

Відповідно до приписів пункту 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 14.10.1997 №363 (у редакції від 26.12.2025) основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, яка містить всі обов`язкові реквізити, визначені Законом України «Про автомобільний транспорт», форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Відповідно до положень пункту 11.2 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 14.10.1997 № 363 оформлення перевезень вантажів товарно транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено обов`язкові реквізити товарно-транспортної накладної.

Тобто, автомобільний перевізник, як особа, яка повинна організувати перевезення дорученого вантажу, повинен перевірити усі документи, які йому надає вантажовідправник (або відмовляється надати), для цілей того, що відповідальність за фізичну наявність та правильність заповнення таких документів, з моменту прийняття, перевезення та вивантаження вантажу несе автомобільний перевізник.

Дослідивши матеріали справи, зокрема акт проведення рейдової перевірки № ЕАР 012833 від 01.04.2026, суд установив, що на момент перевірки водій транспортного засобу не мав та не пред`явив посадовим особам Укртрансбезпеки товарно-транспортну накладну або інший визначений законодавством документ на вантаж.

Для формування доказової бази представником відповідача разом із відзивом на позовну заяву було надано три відеозаписи, здійснені під час проведення рейдової перевірки, яка відбулась 01.04.2026 (1) 20260401103711MEDIA ID1034 S.MP4; 2) 20260401104700MEDIA ID1034 S.MP4; 3) 20260401105659MEDIA ID1034 S.MP4).

Під час дослідження відеозапису 20260401103711MEDIA ID1034 S.MP4, судом установлено, що на 00:03:10 хв. на вимогу інспекторів водій повідомив, що товарно-транспортної накладної у нього немає, після чого надав для перевірки лише документи, які перебували при ньому, а саме посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та інші наявні документи. Будь-яких документів, які могли б підтвердити законність перевезення вантажу та замінити товарно-транспортну накладну у розумінні статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», водієм не надано.

Таким чином, доводи позивача про те, що товарно-транспортна накладна не перевірялася або що факт її відсутності не підтверджений належними доказами, спростовуються дослідженим судом відеозаписом, на якому зафіксовано як вимогу інспекторів про надання відповідного документа, так і повідомлення самого водія про його відсутність. З огляду на це суд вважає встановленим факт відсутності у водія товарно-транспортної накладної під час проведення рейдової перевірки.

У постанові Верховного Суду від 13.03.2025 у справі №140/6098/22 зазначено, що відповідно до статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» одним із документів, які водій зобов`язаний мати та пред`являти під час здійснення внутрішніх перевезень вантажів, є товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж. Верховний Суд також наголосив, що вимога щодо наявності ТТН є обов`язковою, а її відсутність є підставою для застосування адміністративно-господарських санкцій.

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Також суд відхиляє доводи позивача про те, що неможливо встановити, на підставі яких обставин інспектор дійшов висновку про здійснення саме СК «ПИСАРІВКА» вантажних автомобільних перевезень, оскільки під час перевірки нібито не досліджувалися документи щодо наявності та характеру вантажу, маршруту перевезення, а також не були відібрані пояснення водія (а.с.3).

Зазначені твердження спростовуються дослідженими судом доказами. Так, під час дослідження відеозапису 20260401103711MEDIA ID1034 S.MP4 судом установлено, що на 00:01:20 хв. водій повідомив посадовим особам Укртрансбезпеки, що автомобільним перевізником є СК «ПИСАРІВКА», а він перебуває з ним у трудових відносинах та працює водієм цього підприємства. Жодних пояснень та документального підтвердження щодо підстав перебування зазначеного автомобіля, який належить позивачу, з вантажем у місці проведення перевірки позивачем не зазначено.

Крім того, під час проведення рейдової перевірки водієм було надано поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР 233261992, у якому страхувальником зазначено СК «ПИСАРІВКА». Наведені обставини у своїй сукупності підтверджують, що саме СК «ПИСАРІВКА» використовувало зазначений транспортний засіб у своїй господарській діяльності та виступало автомобільним перевізником під час здійснення спірного перевезення. Отже, доводи позивача в цій частині є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.

Щодо відсутності у позивача на момент проведення перевірки роздруківки даних про роботу та відпочинок водія з повіреного тахографа (тахограф не повірено); цілісної таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до переліку суб`єктів господарювання, що здійснюють установлення та технічне обслуговування контрольних пристроїв (тахографів) в автомобільних ТЗ, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 18 Закону №2344 з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.

У відповідності до підпункту 6 пункту 1 розділу ІІ Вичерпного переліку наявність та надання водієм для перевірки документів, на підставі яких виконується перевезення: для вантажних автомобілів з повною масою понад 3,5 тонни: картку водія або інформацію з діючого та повіреного тахографа (заповнені реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти у кількості, встановленій ЄУТР), або бланк підтвердження діяльності, або у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом - роздруковану на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водія (водіїв).

Особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку встановлюється Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, який затверджений Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 №340 (далі - Положення №340) (у редакції від 29.05.2025).

Згідно з пунктом 1.3 Положення №340 це Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ).

За приписами пункту 1.4 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв передбачено, що це Положення не поширюється на перевезення пасажирів чи/та вантажів, які здійснюються фізичними особами за власний рахунок для власних потреб без використання праці найманих водіїв.

На підставі пункту 6.1 Положення №340 автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

Отже, всі вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

За визначенням абзацу дванадцятого пункту 1.5. Положення про робочий час і час відпочинку водії, контрольний пристрій (тахограф) обладнання, призначене для встановлення на транспортних засобах для відображення, реєстрації, друку, зберігання та виведення в автоматичному або напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів (у тому числі їхню швидкість) та про певні періоди роботи та відпочинку їхніх водіїв.

Інструкція з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженою Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 385 від 24.06.2010 (далі - Інструкція № 385, у редакції від 29.05.2025).

Відповідно до пунктів 1 та 2 розділу ІІ Інструкції № 385, виробники транспортних засобів здійснюють установлення тахографів згідно з вимогами законодавства. ПСТ установлюють тахографи (крім аналогових тахографів) за вибором власника транспортного засобу (замовника) та виконують роботи з його технічного обслуговування, а також виробників тахографів та транспортних засобів.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Інструкції № 385 автомобільні перевізники, водії та ПСТ використовують тахографи, тахокарти, картки до цифрових тахографів чи смарт-тахографів, зразки яких затверджено відповідно до вимог законодавства.

Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа, у тому числі смарт-тахографа особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом або смарт-тахографом.

Тобто, законодавством установлений обов`язок щодо установлення діючого та повіреного тахографа на вантажний транспортний засіб з повною масою понад 3,5 тонн та наявності записів водія щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення (пункт 6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водії та пункт 3 розділу ІІІ Інструкції №385).

Судом установлено, що посадовими особами відповідача під час здійснення рейдової перевірки було зупинено транспортний засіб марки КАМАЗ, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 (а.с.44-46).

Маса транспортного засобу, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, становить 33,10 т (а.с.44).

Дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що під час проведення рейдової перевірки транспортний засіб марки КАМАЗ, державний номерний знак НОМЕР_1 , повною масою 33,10 т, не був обладнаний діючим та повіреним тахографом у розумінні вимог чинного законодавства, а водій не мав та не надав посадовим особам Укртрансбезпеки роздруківку даних про режим праці та відпочинку, цілісну табличку тахографа, його пломби та маркування знаком ПСТ.

Дослідивши наданий відповідачем відеозапис проведення рейдової перевірки, суд установив, що в проміжку часу 00:03:56 00:04:06 водій транспортного засобу марки КАМАЗ, державний номерний знак НОМЕР_1 , повною масою 33,10 т. Тіщенко Є.А., повідомив інспекторам, що тахограф на транспортному засобі встановлений, однак не працює, у зв`язку з чим ним не користується, картка водія не використовується, а повірка тахографа не проводилась. Відповідно, водій не зміг надати ані роздруківку даних про режим праці та відпочинку, ані будь-які інші документи, що підтверджують функціонування діючого та повіреного тахографа.

Таким чином, наведені пояснення водія узгоджуються з відомостями, викладеними в акті рейдової перевірки, щодо відсутності роздруківки даних про роботу та відпочинок водія, неповіреного тахографа, а також відсутності належного підтвердження його технічної справності та відповідності вимогам законодавства.

При цьому позивачем під час розгляду справи не надано жодних належних і допустимих доказів, які б спростовували встановлені під час перевірки обставини, зокрема доказів проведення повірки тахографа, наявності чинної таблички та пломб із маркуванням ПСТ, роздруківок даних тахографа, картки водія чи інших документів, що підтверджували б виконання вимог законодавства щодо режиму праці та відпочинку водія.

За таких обставин суд доходить висновку, що відповідачем правомірно встановлено факт експлуатації транспортного засобу без діючого та повіреного тахографа, а також відсутності документів, які відповідно до законодавства повинні перебувати у водія під час здійснення вантажних перевезень, тоді як позивач належними доказами зазначені обставини не спростував.

Така правова позиція узгоджується з висновками, викладеними Верховним Судом у постановах від 11.04.2025 у справі №440/9704/23 та від 10.07.2025 у справі №620/5897/23.

Щодо доводів позивача про те, що п. 1.4 Положення №340 від 07.06.2010 не поширюється на перевезення пасажирів чи/та вантажів, які здійснюються: сільськогосподарськими підприємствами або підприємствами лісового господарства, якщо ці перевезення виконуються тракторами або іншою технікою, призначеною для місцевих сільськогосподарських робіт чи робіт у галузі лісового господарства, та слугують виключно для цілей експлуатації цих підприємств, суд зазначає таке.

Відповідно до відомостей витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань СК "ПИСАРІВКА" має основний вид економічної діяльності 01.11 вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Суд звертає увагу, що здійснення перевезення сільськогосподарськими підприємствами або підприємствами лісового господарства з метою непоширення на таке перевезення норм Положення № 340 можливе лише у випадку здійснення таких перевезень тракторами або іншою технікою, призначеною для місцевих сільськогосподарських робіт чи робіт у галузі лісового господарства, які слугують виключно для цілей експлуатації цих підприємств.

Транспортний засіб марки КАМАЗ не є сільськогосподарською технікою призначеною виключно для цілей експлуатації цих підприємств.

Такий висновок узгоджується з позицією Другого апеляційного адміністративного суду викладеною у постанові від 04.04.2025 у справі № 440/13964/24.

Таким чином, суд відхиляє заперечення позивача, що зафіксовані порушення не розповсюджуються на СК "ПИСАРІВКА".

Щодо порядку розгляду справи про застосування адміністративно-господарського штрафу, суд зазначає наступне.

У постановах від 14.12.2023 у справі №280/1426/20, від 21.12.2023 у справі №560/11763/22, від 06.06.2024 у справі № 340/1617/22 Верховний Суд виснував, що Порядком №1567 установлено обов`язок органу державного контролю повідомити суб`єкта господарювання про час і місце розгляду справи про порушення транспортного законодавства.

Відповідно до пункту 25 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Так, за доводами позивача, викладеними у позовній заяві, розгляд справи про порушення відбувся без участі його представника, оскільки СК «ПИСАРІВКА» нібито не було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду справи. На думку позивача, це позбавило його можливості надати пояснення, заперечення та докази на свій захист, у зв`язку з чим прийнята за результатами такого розгляду постанова є протиправною та підлягає скасуванню.

Судом установлено, що повідомленням № 25811/40.1/24-26 від 03.04.2026 позивача було викликано для участі у розгляді справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, призначеному на 21.04.2026 з 09:00 до 10:00. Указане повідомлення направлено рекомендованим поштовим відправленням №R067139709010 на адресу позивача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (а.с.47-50).

Згідно з даними трекінгу АТ «Укрпошта» поштове відправлення було надіслано 03.04.2026 та 06.04.2026 прибуло до відділення поштового зв`язку за місцем його вручення (а.с.62).

За результатами розгляду матеріалів перевірки Управлінням державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 086529 від 21.04.2026, якою до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф (а.с.51-52).

Листом Управління державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях від 22.04.2026 №31515/40.1/24-26 копію зазначеної постанови направлено позивачу 23.04.2026, яку, як убачається з матеріалів справи, останній отримав 25.04.2026 (а.с.53-55, а.с.64-65).

Верховний Суд у постанові від 27.02.2025 по справі №200/4035/23 указав, що:

« 38. З аналізу вказаних приписів законодавства убачається, що Порядком № 1567 установлено обов`язок органу державного контролю повідомити суб`єкта господарювання про час і місце розгляду справи про порушення транспортного законодавства. Водночас, неявка суб`єкта господарювання на розгляд такої справи не є перешкодою для її розгляду та прийняття відповідного рішення.

39. При цьому, відсутність особи під час розгляду справи про накладення адміністративно-господарського штрафу не позбавляє особу спростовувати вину у суді, та, у зв`язку з цим, не може бути самостійною підставою для скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.

40. Такий висновок узгоджується із позицією, яку викладено у постановах Верховного Суду від 14 грудня 2023 року у справі № 280/1426/20, від 21 грудня 2023 року у справі № 560/11763/22, від 06 червня 2024 року у справі № 340/1617/22.

41. Як убачається з матеріалів справи, повідомлення про розгляд справи про порушення транспортного законодавства (яка призначена на 13 липня 2023 року) надіслано позивачу засобами поштового зв`язку рекомендованим листом із повідомленням 07 липня 2023 року. Указане підтверджується роздруківкою трекінгу з офіційного вебсайту Укрпошти.

42. Отже, відповідач виконав свій обов`язок щодо повідомлення ФОП ОСОБА_1 про час і місце розгляду справи про порушення транспортного законодавства.

43. При цьому будь-яких інших обов`язків з цього приводу Порядок № 1567 на нього не покладає, оскільки в межах спірних правовідносин законодавець передбачив лише повідомлення відповідної особи про час і місце розгляду справи про порушення, під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).

44. Тому, аргументи позивача щодо неповідомлення його про час та місце розгляду такої справи не відповідають дійсності.

45. Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

46. Водночас, та обставина, що ФОП ОСОБА_1 його забрав у відділенні Укрпошти лише 18 липня 2023 року і, як наслідок, не був обізнаний про дату і час розгляду справи про порушення транспортного законодавства, не може ставитись у вину відповідача і не оцінюється судом касаційної інстанції як порушення останнім пункту 26 Порядку № 1567.

47. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що положеннями Порядку № 1567 не установлено обов`язкової присутності суб`єкта господарювання під час розгляду справи про порушення транспортного законодавства. Неявка суб`єкта господарювання не є перешкодою для розгляду такої справи та прийняття органом державного контролю постанови про накладення адміністративно-господарського штрафу.

48. Оскільки пунктом 27 Порядку №1567 встановлено, що у разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання, справа про порушення розглядається без її участі, то відповідачем правомірно розглянуто справу та прийнято рішення без участі позивача.

49. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 11 лютого 2020 року по справі №820/4624/17.

50. Таким чином, факт необізнаності про дату і час розгляду справи про порушення автомобільного законодавства не може ставитись у вину відповідача і не оцінюється судом касаційної інстанції як порушення останнім пункту 26 Порядку № 1567.

51. Вказаний висновок узгоджується з правою позицією, яку викладено в постанові Верховного Суду від 14 грудня 2023 року у справі № 280/1426/20».

Таким чином, процедуру належності повідомлення про дату та час розгляду справи про автомобільне правопорушення відповідачем було дотримано.

Суд зазначає, що ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».

Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.04.2020 у справа №813/1790/18, від 22.05.2020 у справі № 825/2328/16.

Таким чином, суд вважає, що позивач не довів наявності порушень суб`єктом владних повноважень процедури прийняття рішень, які б могли вплинути на кінцевий результат розгляду відповідачем питання про притягнення позивача до відповідальності, доказів зворотного суду не надано.

Суд також ураховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів позивача), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки наведених вище висновків суду не спростовують.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням встановлених по справі обставин, що підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Сільськогосподарського кооперативу «ПИСАРІВКА» (вул. Центральна, буд. 5,с. Писарівка,Богодухівський р-н, Харківська обл.,62232, ЄДРПОУ 00707857) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 6 під, 7 пов.,м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61022, ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Дмитро ВОЛОШИН