Ухвала суду № 138807991, 06.08.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/479/25

Провадження №: 2/752/2/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.08.2026 м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва в складі

головуючого судді - Кирильчук І. А.,

при секретарі - Сінчук І.А.,

за участі:

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

представників відповідача: ОСОБА_5., ОСОБА_6.,

розглянувши в закритому підготовчому судовому засіданні питання про повторне направлення ухвали Голосіївського районного суду міста Києві від 15 квітня 2025 року про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Голосіївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання батьківства та стягнення аліментів на утримання дитини, на виконання,

в с т а н о в и в:

У провадженні Голосіївського районного суду міста Києва перебуває на розгляді справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Голосіївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання батьківства та стягнення аліментів на утримання дитини.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 10 січня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

17 лютого 2025 року до суду надійшов відзив представника ОСОБА_3 - адвоката Муравського О. на позовну заяву, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

24 лютого 2025 року до суду надійшла відповідь на відзив від представника ОСОБА_1 - адвоката Бабішеної М. Л.

Ухвалою суду від 15 квітня 2025 року клопотання представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи, подане в межах розгляду цивільної справи № 752/479/25, задоволено та призначено у даній справі судову молекулярно-генетичну експертизу, виконання якої доручено Київському міському клінічному бюро судово-медичної експертизи.

Крім того, ухвалою суду від 15 квітня 2025 року, провадження у справі № 752/479/25 на час проведення експертизи зупинити до отримання висновку експерта.

Постановою Київського апеляційного суду від 08 жовтня 2025 року ухвалу суду першої інстанції про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи залишено без змін.

10 лютого 2026 року до Голосіївського районного суду міста Києва надійшов лист за підписом в.о. зав. відділення ДСУ «Київське міське бюро судової медичної експертизи» Юрченко М. про повернення ухвали до суду без виконання.

Ухвалою суду від 16 лютого 2026 року поновлено провадження у даній справі та призначено підготовче судове засідання на 02 березня 2026 року на 12:00 год.

Ухвалою суду від 03 березня 2026 року ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 15 квітня 2025 року про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи у цивільної справи № 752/479/25 повторно направлено до Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи (04141, м. Київ, вул. Докучаєвська, 4) для виконання та проведення судової молекулярно-генетичної експертизи. Провадження у справі № 752/479/25 на час проведення експертизи зупинено до отримання висновку експерта.

26 червня 2026 року до Голосіївського районного суду міста Києва надійшов лист вх. № 45923 за підписом завідувача відділення ДСУ «Київське міське бюро судової медичної експертизи» Дручініної І. про то ще, у зв`язку із неявкою ОСОБА_3 до експертної установи на відбір зразка крові ухвалу повернуто до суду без виконання.

Ухвалою суду від 21 липня 2026 року поновлено провадження у даній справі та призначено підготовче судове засідання на 06 серпня 2026 року на 10:30 год.

У судовому засіданні представники відповідача пояснили причини не явки ОСОБА_3 до експертної установи 22 травня 2026 року об 11:00 год та 19 червня 2026 року о 10:30 год. Так, ОСОБА_3 не мав можливості з`явитися до експертної установи 22 травня 2026 року об 11:00 год у зв`язку з ускладненням стану його здоров`я після проведеного планового оперативного лікування, що зумовило необхідність його термінової госпіталізації до КНП «Свято-Михайлівська клінічна лікарня м. Києва» та надання медичної допомоги з метою збереження його життя та здоров`я.

ОСОБА_3 не мав можливості з`явитися до експертної установи 19 червня 2026 року о 10:30 год у зв`язку із викликом його Луцьким національним технічним університетом на попередній розгляд (попередній захист) дисертаційної роботи на тему: «Соціально-економічна резильєнтність (стійкість) підприємств в контексті сталого розвитку», поданої на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 051 Економіка, який відбудеться 19 червня 2026 року о 10:30 год. за адресою: м. Луцьк, вул. Львівська, 75, ауд. 216.

У судовому засіданні представник позивача зазначила, що незважаючи на достатній обсяг часу від повідомлення сторін про визначену дату відбору зразків до настання відповідної дати щоразу саме за день до або безпосередньо у визначений експертом день для відібрання зразків, стороною відповідача надсилалися до суду повідомлення про неможливість прибуття до експертної установи у відповідні день і час. Відповідач щоразу був належним чином повідомлений і обізнаний про визначені експертом дати та про свій обов`язок прибути до експертної установи для відібрання зразків з метою проведення експертизи. Такі дії відповідача є свідченням ухилення від участі в експертизі.

З урахування того, що необхідність у проведення судової молекулярно-генетичної експертизи не відпала виникла доцільність у вирішення питання щодо повторного направлення ухвали суду від 15 квітня 2025 року до експертної установи.

Сторона позивача та відповідача не заперечували щодо повторного направлення ухвали суду від 15 квітня 2025 року до експертної установи для проведення судової експертизи.

Отже суд, вирішуючи питання про повторне направлення ухвали суду від 15 квітня 2025 року для виконання та проведення судової молекулярно-генетичної експертизи, дослідивши матеріали справи, вислухавши думки учасників справи, приходить до наступного висновку.

Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною четвертою, пунктів 3-5 частини п`ятої статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

У частині першій статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до частини першої статті 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Згідно з частинами другою, четвертою статті 128 СК України підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Частиною 1 статті 104 ЦПК України встановлено, що про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень статті 212 ЦПК України, згідно з якою жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (Калачова проти російської федерації № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).

Висновок експертизи в даній цивільній справі є одним із належних та допустимих доказів щодо вирішення позовних вимог і для з`ясування цих обставин, які входять до предмета доказування та мають значення для справи, вбачається необхідність спеціальних знань, без яких встановити відповідні обставини справи та вирішити спір по суті неможливо.

Крім того, слід зазначити, що судова експертиза як один із засобів доказування, сприяє всебічному, повному й об`єктивному дослідженню обставин справ, постановленню законних і обґрунтованих судових рішень.

Також відповідно до положень ч. 2 ст. 116 ЦПК України призначення експертизи є способом забезпечення доказів.

Оскільки сторона позивача вважає, що експертиза у даній справі має бути проведе, то враховуючи, що одним з принципів цивільного судочинства, є змагальність сторін, суд не має права позбавляти сторону по справі можливості таким чином довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Проведення експертизи не порушує права відповідача, так як є способом доведення своїх вимог та заперечень учасниками справи.

Враховуючи, що ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 15 квітня 2025 року призначено судову молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручено експертам Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи, однак проведення експертизи не відбулося, а необхідність у її проведенні не відпала, суд убачає підстави для повторного направлення ухвали суду до експертної установи для її виконання.

Згідно пунктом п`ятим частини першої статті 252 ЦПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках: призначення судом експертизи.

Таким чином, з огляду на вищевикладені обставини, суд вважає за необхідне зупинити провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Голосіївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання батьківства та стягнення аліментів на утримання дитини, на виконання на час проведення експертизи.

На підставі викладеного, керуючись статтями 103, 252, 259, 353-355 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в :

ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 15 квітня 2025 року про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи у цивільної справи № 752/479/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Голосіївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання батьківства та стягнення аліментів на утримання дитини, - направити до Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи (04141, м. Київ, вул. Докучаєвська, 4) для виконання та проведення судової молекулярно-генетичної експертизи.

Зобов`язати ОСОБА_3 на вимогу експерта з`явитися до експертної установи для проведення судової молекулярно-генетичної експертизи, у час, визначений експертом.

Зобов`язати ОСОБА_1 забезпечити явку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до експертної установи для проведення судової молекулярно-генетичної експертизи, у час, визначений експертом.

Оплату за проведення експертизи покласти на позивача ОСОБА_1 .

Встановити строк оплати вартості експертизи у термін, визначений Київським міським клінічним бюро судово-медичної експертизи.

Попередити експерта (експертів) про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК України.

Роз`яснити учасникам справи наслідки частини першої статті 109 ЦПК України, згідно із якою у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Висновок необхідно направити до Голосіївського районного суду міста Києва (вул. Виставкова 14 «а», каб. 14, м. Київ).

Належним чином засвідчену копію ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 15 квітня 2025 року, постанову Київського апеляційного суду від 08 жовтня 2025 року, ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 06 серпня 2026 року направити до Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи для організації проведення експертизи.

Провадження у справі № 752/479/25 на час проведення експертизи зупинити до отримання висновку експерта.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала складена 06 серпня 2026 року.

Суддя І. А. Кирильчук