Рішення № 138807423, 23.07.2026, Немирівський районний суд Вінницької області

Справа № 930/1348/26

№2-о/930/109/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.07.2026 року Немирівський районний суд

Вінницької області

в складі головуючого судді: Алєксєєнка В.М.

при секретарі: Загребельного С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Немирові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Залокоцької В.Д., заінтересована особа: Шаргородський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Жмеринському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту, що має юридичне значення,-

В С Т А Н О В И В :

Заявниця ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Залокоцької В.Д., звернулася до суду із заявою, заінтересована особа Шаргородський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Жмеринському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про встановлення факту, що має юридичне значення.

Заява обґрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в селищі Улибіно Виборгського району Ленінградської області російської федерації помер батько заявниці ОСОБА_2 .

Заявниця зазначає, що факт смерті ОСОБА_2 зареєстрований органом реєстрації актів цивільного стану російської федерації, про що видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої входять дві земельні ділянки з кадастровими номерами 0523080200:04:001:0063 площею 4,5571 га та 0523080200:04:001:0062 площею 4,2898 га, розташовані на території колишньої Байраківської сільської ради Немирівського району Вінницької області (нині територія Райгородської сільської ради Гайсинського району Вінницької області), право власності на які посвідчувалося державними актами серії НОМЕР_2 та серії НОМЕР_3 .

Заявниця є єдиною спадкоємицею за законом після смерті ОСОБА_2 як його дочка, що підтверджується свідоцтвом про народження та свідоцтвом про шлюб, у зв`язку з укладенням якого вона змінила прізвище з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 ».

Також заявниця зазначає, що ОСОБА_2 був громадянином України, за національністю українцем, проживав та був зареєстрований у селі Дубмаслівка Вінницького (колишнього Немирівського) району Вінницької області, однак у зв`язку з роботою перебував на території російської федерації, де й помер.

Після звернення до нотаріуса з метою оформлення спадкових прав заявниці було роз`яснено, що видане на території російської федерації свідоцтво про смерть не відповідає вимогам законодавства України та не може бути підставою для відкриття спадкової справи. У зв`язку з цим їй було рекомендовано звернутися до органу державної реєстрації актів цивільного стану для державної реєстрації смерті відповідно до законодавства України.

Заявниця звернулася до Шаргородського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Жмеринському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції, однак листом від 19 січня 2026 року № 866-28.12-35 їй було відмовлено у проведенні державної реєстрації смерті ОСОБА_2 . Підставою відмови зазначено те, що подані документи не відповідають вимогам статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», оскільки документ про смерть виданий компетентним органом російської федерації та не створює юридичних наслідків на території України.

Посилаючись на неможливість зареєструвати смерть батька в органах державної реєстрації актів цивільного стану України та необхідність оформлення спадкових прав, заявниця просить встановити факт смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в селищі Улибіно Виборгського району Ленінградської області російської федерації.

Ухвалою судді від 05.06.2026 року прийнято заяву до розгляду та відкрито окреме провадження в цивільній справі.

22.07.2026 року через систему «Електронний суд» від представниці заявниці адвоката Залокоцької В.Д. до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності заявниці та її представника. Представниця заявлені вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.

22.07.2026 року на електронну адресу суду від заінтересованої особи Шаргородського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Жмеринському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшов лист, у якому повідомлено про неможливість прибуття представника органу в судове засідання та висловлено прохання розглянути справу за його відсутності. При вирішенні справи заінтересована особа поклалася на розсуд суду.

23.07.2026 року через канцелярію суду від заявниці ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи за її відсутності. Заявлені вимоги вона підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

За вказаних обставин, суд проводить розгляд справи у відсутності сторін без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу за правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є батьком заявниці ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 від 18.01.1995 року, а зміна заявницею прізвища у зв`язку з укладенням шлюбу свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_5 від 24.03.2023 року.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в селищі Улибіно Виборгського району Ленінградської області російської федерації. Факт його смерті зареєстрований органом реєстрації актів цивільного стану російської федерації, про що видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , копію якого долучено до матеріалів справи.

Як вбачається із заяви, метою звернення до суду є отримання можливості здійснити державну реєстрацію смерті в Україні та оформити спадкові права після смерті батька.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, а обґрунтованим рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, підтверджених належними та допустимими доказами.

Згідно з частинами третьою та четвертою статті 49 ЦК України смерть фізичної особи підлягає державній реєстрації, яка здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться на підставі документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою, або рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час чи про оголошення її померлою.

Пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України передбачено, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються судом у порядку окремого провадження.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час лише у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану такого факту.

Отже, встановлення факту смерті судом є винятковим способом захисту права і допускається лише тоді, коли сам факт смерті не може бути підтверджений належними доказами або його державна реєстрація є неможливою без відповідного судового рішення.

Судом встановлено, що смерть ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 була зареєстрована компетентним органом російської федерації, про що видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , копія якого міститься в матеріалах справи.

Більше того, у поданій до суду заяві представниця заявниці сама зазначає, що свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 зафіксовано смерть ОСОБА_2 , тобто підтверджується факт настання його смерті.

Разом із тим Законом України № 2783-ІХ від 01 грудня 2022 року, який набрав чинності 23 грудня 2022 року, зупинено дію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року у відносинах з російською федерацією. У зв`язку з цим документи, видані компетентними органами російської федерації, не можуть використовуватися на території України в порядку, який існував до набрання чинності зазначеним Законом.

Однак наведені обставини самі по собі не є підставою для встановлення судом факту смерті особи, оскільки судове встановлення такого факту не може підміняти собою процедуру визнання чи використання документа, виданого іноземною державою.

З матеріалів справи вбачається, що у даному випадку факт смерті ОСОБА_2 вже встановлений компетентним органом іноземної держави та підтверджений відповідним свідоцтвом про смерть. Отже, предметом звернення заявниці фактично є не встановлення факту смерті як юридичного факту, а усунення перешкод у реалізації спадкових прав на території України.

Водночас процесуальний закон не передбачає можливості повторного встановлення судом факту смерті особи, якщо такий факт уже підтверджений відповідним актом цивільного стану іноземної держави.

Суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 15 липня 2025 року у справі № 307/3991/23, відповідно до якої за наявності свідоцтва про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави відповідно до законодавства держави, на території якої настала смерть особи, відсутні підстави для встановлення факту смерті в судовому порядку, оскільки такий факт уже підтверджений відповідним документом. Зазначений висновок узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 15 серпня 2024 року у справі № 643/8133/23, від 24 грудня 2024 року у справі № 387/228/24 та від 02 липня 2025 року у справі № 186/227/24.

За таких обставин суд дійшов висновку, що заявлені вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265, 293 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Залокоцької В.Д., заінтересована особа: Шаргородський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Жмеринському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту, що має юридичне значення, відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: В.М. Алєксєєнко