Рішення № 138807060, 05.08.2026, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/1385/26

провадження №: 2/398/2333/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"05" серпня 2026 р. м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді Шинкаренко І.П., за участю секретаря судового засідання Міщенко С.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ

ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 21971,75 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 09.09.2025 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 71127869, за умовами якого позичальник отримав кредит в сумі 4000,00 грн на строк 25 днів, із відповідною процентною ставкою 0,220 % в день, комісія в розмірі 15 % від суми наданої позики склала 600,00 грн, пеня 4%. Всупереч вимогам кредитного договору відповідач не виконує взяті на себе договірні зобов`язання, у зв`язку з чим утворилась заборгованість за вказаним кредитним договором у розмірі 12820,00 грн, яка складається з: заборгованість за кредитом - 4000,00 грн, 220,00 грн - заборгованість за несплаченими процентами, 8000,00 грн - заборгованість за пенею, 600,0 грн - комісія.

Крім того, 12.09.2025 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 6518159, за умовами якого позичальник отримав кредит в сумі 2500,00 грн на строк 360 днів, із відповідною процентною ставкою 0,95 % в день, комісія в розмірі 17,25 % від суми наданої позики склала 431,25 грн, неустойка в розмірі 125,00 грн за кожен день понадстрокового користування. Всупереч вимогам кредитного договору відповідач не виконує взяті на себе договірні зобов`язання, у зв`язку з чим утворилась заборгованість за вказаним кредитним договором у розмірі 9151,75 грн, яка складається з: заборгованість за кредитом - 2500,00 грн, 1686,25 грн - заборгованість за несплаченими процентами, 4534,25 грн - заборгованість за пенею/неустойкою, 431,25 грн - комісія.

У зв`язку з цим позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитними договорами в загальному розмірі 21971,75, витрати по сплаті судового збору та витрати на правничу допомогу.

Ухвалою судді від 17.03.2026 року відкрито провадження та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, копія якої була направлена сторонам та відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав.

Відповідач повідомлявся судом про наявність цивільної справи на розгляді у суді, стороною якої він є, шляхом направлення поштової кореспонденції суду за останнім відомим зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання, а також шляхом розміщення оголошення про розгляд справи на офіційному веб-сайті судової влади України, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило.

Згідно зі ст. 280 ЦПК України суд вважає можливим ухвалити по справі заочне рішення на підставі доказів, що є в матеріалах справи, оскільки відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання, не повідомив причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З врахуванням вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши подані сторонами докази, суд дійшов наступних висновків.

Встановлено, що 09.09.2025 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 шляхом накладання кваліфікованого електронного підпису уклали кредитний договір № 71127869, за умовами якого позичальник отримав кредит в сумі 4000,00 грн на строк 25 днів, із відповідною процентною ставкою 0,220 % в день, комісія в розмірі 15 % від суми наданої позики склала 600,00 грн, пеня, проценти за понадстрокове користування кредитом 4%.

Також 12.09.2025 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 6518159, за умовами якого позичальник отримав кредит в сумі 2500,00 грн на строк 360 днів, із відповідною процентною ставкою 0,95 % в день, комісія в розмірі 17,25 % від суми наданої позики склала 431,25 грн, неустойка в розмірі 125,00 грн за кожен день понадстрокового користування.

Позивач надав кредити відповідачу шляхом перерахування грошових коштів на картковий рахунок відповідача.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором № 71127869 позичальник не здійснював погашення суми кредиту, внаслідок чого заборгованість відповідача станом на 29.01.2026 становила 12820,00 грн, яка складається з: заборгованість за кредитом - 4000,00 грн, 220,00 грн - заборгованість за несплаченими процентами, 8000,00 грн - заборгованість за пенею, 600,0 грн - комісія.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором № 6518159 заборгованість відповідача станом на 28.01.2026 становила розмірі 9151,75 грн, яка складається з: заборгованість за кредитом - 2500,00 грн, 1686,25 грн - заборгованість за несплаченими процентами, 4534,25 грн - заборгованість за пенею/неустойкою, 431,25 грн - комісія. 26.09.2025 року відповідачем в рахунок погашення заборгованості сплачено 465,75 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами кредитного договору, відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 та ст. 1054 ЦК України, є умови про мету, суму і строк кредиту, умови і порядок його видачі, розмір, порядок нарахування та виплата процентів, відповідальність сторін.

За статтями 526, 612 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін (строк).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, що передбачено ч. 1 ст. 625 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

10.06.2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

Виходячи з аналізу вимог п.4 ч.1 ст. 1,ч.2 ст.8, ч.1 ст.1, ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», роз`яснень Великої Палати Верховного Суду щодо застосування ст.11 Закону України «Про споживче кредитування», які викладені у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 така форма витрат, як комісія за надання кредиту, існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.

Отже, спеціальним законодавством України прямо визначені легальні можливості позивача як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також витребувати суму несплаченої вищевказаної комісії від відповідача (в т.ч. і в судовому порядку).

Таким чином, включення до тексту кредитного договору умови про необхідність сплати комісії за надання та обслуговування кредиту, а також подальше зарахування сплачених відповідачем коштів в рахунок сплати комісії, є таким, що відповідає вимогам законодавства.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Розпоряджаючись своїми цивільними та процесуальними правами на свій розсуд, відповідач до суду відзив не подав, не заперечував факт укладання договорів, отримання кредитів, не спростовував розміру боргу, не подав своїх доказів на заперечення відповідних доводів позивача. Отже, відповідач не довів відсутності вини у порушенні зобов`язань, не спростувала підстав позову.

Аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач в порушення умов договору свої зобов`язання належним чином не виконував, внаслідок чого в нього утворилася заборгованість, чим порушені майнові права позивача, тому суд вважає позовні вимоги щодо стягнення боргу за договором № 71127869 в частині стягнення заборгованості за кредитом - 4000,00 грн, 220,00 грн - заборгованість за несплаченими процентами, 600,0 грн комісія, а також за договором № 6518159 в частині стягнення заборгованості за кредитом - 2500,00 грн, 1686,25 грн - заборгованість за несплаченими процентами, 431,25 грн комісія, з урахуванням сплаченої 26.09.2025 року відповідачем в рахунок погашення заборгованості суми в розмірі 465,75 грн, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на загальну суму 8971,75 грн.

Щодо штрафних санкцій, нарахованих позивачем відповідно за вказаними кредитними договорами, суд зазначає наступне.

Згідно наданого до суду розрахунку, сума пені за договором № 71127869 в розмірі 8000,00 грн та за договором № 6518159 в розмірі 4534,25 грн нараховано позивачем за 2025 рік, в той же час як згідно з пунктом 18 Перехідних та Прикінцевих положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

На підставі викладеного, вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Враховуючи те, що відповідач не виконав передбачені кредитними договорами і законом зобов`язання, внаслідок чого утворилася заборгованість за кредитним договором № 71127869 та кредитним договором № 6518159, то суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача заборгованості на загальну суму 8971,75 грн.

В той же час, не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені за договором № 71127869 в розмірі 8000,00 грн та за договором № 6518159 в розмірі 4534,25 грн, що нараховано позивачем за 2025 рік.

На підставі ст.141 ЦПК України, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати по сплаті судового збору в розмірі 1087,06 грн (40,83% від 2662,40 грн) та витрати на правову допомогу в розмірі 1837,35 грн (40,83% від 4500,00 грн).

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76 81, 141, 258, 259, 263 265, 268, 280 282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (остання відома адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (код ЄДРПОУ 39861924, адреса місцезнаходження: м. Київ, площа Арсенальна, буд. 1Б) заборгованість за кредитним договором № 71127869 від 09.09.2025 року за кредитним договором № 6518159 від 12.09.2025 в загальному розмірі 8971 (вісім тисяч дев`ятсот сімдесят одна) грн 75 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (остання відома адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (код ЄДРПОУ 39861924, адреса місцезнаходження: м. Київ, площа Арсенальна, буд. 1Б) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1087 (одна тисяча вісімдесят сім) 06 коп. та витрати на правничу допомогу в розмірі 1837 (одна тисяча вісімсот тридцять сім) грн 35 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд-якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржено повністю або частково учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення складено 05.08.2026 року.

Суддя І.П. Шинкаренко