Рішення № 138807004, 06.08.2026, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/3610/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 року с-ще Овідіополь?

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:?

головуючого?судді Спічака Вадима Олексійовича,?

за участю секретаря судового засідання?Пірожок Владислава Юрійовича?

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор», юридична адреса: 01133, м. Київ, вул. Алмазова Генерала, буд. 13, офіс 601, код ЄДРПОУ: 43170298 до ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,-??

ВСТАНОВИВ:?

Стислий виклад позиції позивача.??

Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.???

Свої вимоги позивач? мотивує тим, що 07.06.2025 року між ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 5594704.

Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі 8000 грн., на наступних умовах: строк, на який надається кредит 360 днів; періодичність платежів 20 днів.

Між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» укладено Договір факторингу №С7-270126-1 від 27.01.2026 року.

Так, відповідно до п. 2.1 зазначеного Договору факторингу, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Фактор зобов`язується передати (сплатити) Клієнту загальну ціну продажу в сумі, передбаченій п. 3.2. цього Договору, а Клієнт зобов`язаний відступити Факторові права вимоги за кредитним договором в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором. З дати відступлення права вимоги, Клієнт перестає бути стороною за Кредитним Договором, а Фактор стає виключним та єдиним кредитором за Кредитним Договором та набуває всіх прав за ним.

П. 2.2. Договору факторингу встановлено, що Сторони погодили, що Клієнт за цим Договором має право передати Факторові Право вимоги як за одним Кредитним Договором, так і за декількома Кредитними Договорами.

Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору свої Права вимоги до боржників, а Новий кредитор набуває Права вимоги Первісного кредитора за Кредитними договорами та передає Первісному кредитору під відступлення Права вимоги грошові кошти за плату у порядку та строки, встановлені цим Договором факторингу, що підтверджується відповідною платіжною інструкцією (Додається).

Відповідно до п.2.4. Договору факторингу Сторони домовилися, що право вимоги за Кредитним договором вважається відступленим Клієнтом Факторові з моменту надходження грошових коштів, в розмірі, визначеному в п.3.2. Договору, на рахунок Клієнта та після підписання Сторонами відповідного Акту приймання передачі Переліку (Додаток 1) Сторони погодили, що Акт приймання-передачі підписується Сторонами після надходження грошових коштів, в розмірі визначеному в п.3.2. Договору, на рахунок Клієнта.

На виконання умов зазначеного Договору факторингу укладено Перелік № 1 (Додаток №2 до Договору факторингу №C7-270126-1 від 27.01.2026), згідно з яким відбулось відступлення права вимоги в тому числі за Договором № 5594704 від 07.06.2025 року на залишок основної суми кредиту, відсотків, нарахованих за користування кредитом, та інших, передбачених договором платежів, боржником за яким являється ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 (далі за текстом - «Відповідач», «Боржник», «Позичальник»).

В свою чергу Позивачем 03.02.2026 на фінансовий номер телефону ОСОБА_1 , а саме НОМЕР_3, було направлено СМС повідомлення наступного змісту: «Укладено Договір факторингу №C7-270126-1 від 27.01.2026р. Проведено відступлення права вимоги за кредитним договором 5594704 від 07.06.2025. Ваш новий кредитор ТОВ "НОВИЙ КОЛЕКТОР": 43170298; 01133; м. Київ; вул. Алмазова Генерала; буд.13; оф.601; 0-800-20-33-20; Info@newcollector.com.ua; http://newcollector.com.ua/"; сплачувати необхідно в ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР».

Відповідно до умов Договору № 5594704 від 07.06.2025 року Кредитодавцем надано Позичальнику кредит у розмірі 8000 грн., що належним чином підтверджується офіційним листом про перерахунок коштів ТОВ «ПЕЙТЕК» інформація в якому належить до таємниці надавача платіжних послуг відповідно до Закону України «Про платіжні послуги».

Позивач вказує, що виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши Відповідачу кредитні кошти відповідно до умов укладеного Кредитного договору.

В свою чергу Позичальник свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, що підтверджується розрахунком за договором № 5594704 від 07.06.2025 у зв`язку з чим станом на 27.01.2026 утворилась заборгованість у розмірі 30660,00 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту становить 8000,00 грн. та за відсотками - 17860,00 грн., комісія - 800,00 грн., штраф - 4000,00 грн., чим порушуються права та інтереси ТОВ «Новий Колектор».

Рух справи у суді?

Ухвалою від 02 червня 2026 року було відкрито провадження у цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором.??

Позивач в судове засідання не з`явився, скориставшись своїм правом, передбаченим ч.3?ст.211 ЦПК України?та подав клопотання про розгляд справи у його відсутність, вимоги, викладені в позові, підтримує та просить їх задовольнити.?

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, за зареєстрованим місцем проживання було надіслано ухвалу про відкриття провадження у справі, судові повістки.?

Отже, відповідач належним чином повідомлена про розгляд справи згідно з положеннями частин 7 та 8?статті 128 ЦПК України, і судом вжиті всі передбачені законом заходи для можливості реалізації ним права судового захисту своїх прав і свобод з метою дотримання принципу рівності усіх перед законом.?

Відповідно до ч.8?ст.178 ЦПК України?у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.?

Відповідно до ч.4?ст.223 ЦПК України?у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).?

Згідно ч.1?ст.280 ЦПК України?суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.?

Відповідно до ч.2?ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього?Кодексу?розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.?

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи суд відповідно до вимог ч.2?ст.247 ЦПК України?не вбачає підстав для здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.?

Фактичні обставини, встановлені судом?

07.06.2025 року між ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 5594704.

Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі 8000 грн., на наступних умовах: строк, на який надається кредит 360 днів; періодичність платежів 20 днів.

Між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» укладено Договір факторингу №С7-270126-1 від 27.01.2026 року.

Так, відповідно до п. 2.1 зазначеного Договору факторингу, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Фактор зобов`язується передати (сплатити) Клієнту загальну ціну продажу в сумі, передбаченій п. 3.2. цього Договору, а Клієнт зобов`язаний відступити Факторові права вимоги за кредитним договором в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором. З дати відступлення права вимоги, Клієнт перестає бути стороною за Кредитним Договором, а Фактор стає виключним та єдиним кредитором за Кредитним Договором та набуває всіх прав за ним.

П. 2.2. Договору факторингу встановлено, що Сторони погодили, що Клієнт за цим Договором має право передати Факторові Право вимоги як за одним Кредитним Договором, так і за декількома Кредитними Договорами.

Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору свої Права вимоги до боржників, а Новий кредитор набуває Права вимоги Первісного кредитора за Кредитними договорами та передає Первісному кредитору під відступлення Права вимоги грошові кошти за плату у порядку та строки, встановлені цим Договором факторингу, що підтверджується відповідною платіжною інструкцією (Додається).

Відповідно до п.2.4. Договору факторингу Сторони домовилися, що право вимоги за Кредитним договором вважається відступленим Клієнтом Факторові з моменту надходження грошових коштів, в розмірі, визначеному в п.3.2. Договору, на рахунок Клієнта та після підписання Сторонами відповідного Акту приймання передачі Переліку (Додаток 1) Сторони погодили, що Акт приймання-передачі підписується Сторонами після надходження грошових коштів, в розмірі визначеному в п.3.2. Договору, на рахунок Клієнта.

На виконання умов зазначеного Договору факторингу укладено Перелік № 1 (Додаток №2 до Договору факторингу №C7-270126-1 від 27.01.2026), згідно з яким відбулось відступлення права вимоги в тому числі за Договором № 5594704 від 07.06.2025 року на залишок основної суми кредиту, відсотків, нарахованих за користування кредитом, та інших, передбачених договором платежів, боржником за яким являється ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 (далі за текстом - «Відповідач», «Боржник», «Позичальник»).

В свою чергу Позивачем 03.02.2026 на фінансовий номер телефону ОСОБА_1 , а саме НОМЕР_3, було направлено СМС повідомлення наступного змісту: «Укладено Договір факторингу №C7-270126-1 від 27.01.2026р. Проведено відступлення права вимоги за кредитним договором 5594704 від 07.06.2025. Ваш новий кредитор ТОВ "НОВИЙ КОЛЕКТОР": 43170298; 01133; м. Київ; вул. Алмазова Генерала; буд.13; оф.601; 0-800-20-33-20; Info@newcollector.com.ua; http://newcollector.com.ua/"; сплачувати необхідно в ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР».

Згідно п.1.2. Договору на умовах, встановлених Договором, Товариство зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні (далі - кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити Комісію (якщо передбачена Договором) і проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Пунктом 1.4.1. Договору Стандартна процентна ставка становить 0,95% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредитування, вказаного в п.1.3 цього Договору. Денна процентна ставка за цим Договором при застосуванні стандартної процентної ставки дорівнює 0,9778% (показник округлений до десятитисячних) та розрахована за формулою: ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t ? 100% = (28 160,00/8 000,00)/360x100%, де ДПС - денна процентна ставка; ЗВСК - загальні витрати за кредитом; ЗРК - загальний розмір кредиту; t строк кредитування у днях (п.1.3 Договору).

Згідно п. 2.1. Договору Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок Клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_2 .

Пунктом 2.4. Договору встановлено, що Кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту (загального розміру) за реквізитами згідно з п. 2.1. Договору.

Відповідно до п. 4.1. Договору Сторони погодили, що повернення (виплата) кредиту та сплата Комісії (якщо передбачена Договором), процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, крім випадку, визначеного в п.4.3. Договору.

Згідно п. 4.3. Договору передбачено, що у разі направлення Клієнтом коштів з метою повернення в повному обсязі або частково заборгованості за кредитом, в тому числі але не виключно, достроково або при наявності прострочення, проценти за фактичний термін користування кредитом та інші належні до сплати платежі за Договором повинні бути сплачені в той же час (з урахуванням умов пункту 4.3.1 цього Договору).

Пунктом 4.3.1.Договору встановлено, що у разі якщо дострокове погашення (повне або часткове) здійснюється у першому розрахунковому періоду Сторони домовилися, що Клієнт сплачує фактично нараховані проценти та фактично нараховану Комісію в той же час.

У відповідності до п.4.4. Договору у разі затримання Клієнтом сплати процентів, Комісії (якщо передбачена Договором) та/або частини кредиту (якщо таке повернення (виплата) частини кредиту передбачена Графіком платежів) щонайменше на один календарний місяць, Товариство має право вимагати повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі.

Згідно п. 6.3. У випадку невиконання та/або неналежного виконання (прострочення виконання) Клієнтом своїх грошових зобов`язань за Договором Товариство має право нарахувати, а Клієнт зобов`язаний на вимогу Товариства сплатити Товариству штраф: у розмірі 75% від суми невиконаного та/або неналежно виконаного грошового зобов`язання на 2-й день кожного факту такого невиконання та/або неналежного виконання. Фактом невиконання та/або неналежного виконання грошових зобов`язань Клієнтом є не здійснення ним сплати або сплати не в повному обсязі чергового платежу та/або повернення суми кредиту в строки сплати платежів, встановлені Договором (Графіком платежів/новим графіком платежів).

Відповідно до умов Договору № 5594704 від 07.06.2025 року Кредитодавцем надано Позичальнику кредит у розмірі 8000 грн., що належним чином підтверджується офіційним листом про перерахунок коштів ТОВ «ПЕЙТЕК» інформація в якому належить до таємниці надавача платіжних послуг відповідно до Закону України «Про платіжні послуги».

Позивач виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши Відповідачу кредитні кошти відповідно до умов укладеного Кредитного договору, що підтверджується листом ТОВ «ПЕЙТЕК» про перерахування коштів відповідачу через систему PayTech від 27.01.2026 року №20260127-1301.

Доказів погашення заборгованості за вищевказаним договором відповідачем не надано.

Норми права, які застосував суд, та висновки суду

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».?

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.?

Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.?

Згідно ч. 3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.?

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства.?

Відповідно до ч. 1ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).?

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.?

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2019 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) дійсно дійшла висновку, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.?

Разом з тим, у вказаній справі як вбачається з п. 4.9 Кредитного договору строк кредитування, за вказаним договором складає 360 днів з моменту перерахування кредиту позичальнику.?

Як встановлено судом та доведено зібраними по справі доказами, відповідач умови укладеного Договору не виконує, через що у відповідача утворилася заборгованість у розмірі 25860,00 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту становить 8000,00 грн. та за відсотками - 17860,00 грн., що підлягає стягненню з відповідача.?

?Щодо вимоги про стягнення 4000,00 грн. - суми заборгованості по штрафам, то суд зазначає наступне.??

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 року, а також п. 18 Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 року № 183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Отже, суд вважає, що нарахування штрафу за невиконання грошового зобов`язання є неправомірним, а відтак у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача штрафу в сумі 4000,00 грн. слід відмовити.

?Щодо вимоги про стягнення 800,00 грн. - суми заборгованості за комісією, то суд зазначає наступне.??

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19 вирішувала питання: чи можливе встановлення комісії за обслуговування кредиту згідно Закону України «Про споживче кредитування; чи має кваліфікуватися умова договору, що передбачає комісію, як дійсна /нікчемна/оспорювана.

Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові вказала, що Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту, а згідно з п. 3.2.4 кредитного договору позичальник має право не частіше одного разу на місяць вимагати у банку безоплатного надання інформації про поточний розмір його заборгованості. Разом з тим зробила висновок про нікчемність в цілому пунктів 1.4 та 6 кредитного договору, зокрема не лише щодо щомісячного інформування про розмір заборгованості, але й опрацювання запитів позичальника, надання інформації по рахунку.

Згідно з висновку Великої Палати Верховного Суду комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше ніж один раз на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин 1, 2 ст.11, ч. 5 ст.12цьогоЗакону.

Зокрема, оскільки позивачу встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що положення пунктів кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними.

Вказаний висновок Великої Палати Верховного Суду має бути врахований під час розгляду даної справи.

Велика Палата Верховного Суду у пунктах 71-73 постанови від 10 квітня 2019 року у справі № 463/5896/14-ц (провадження № 14-90 цс19) дійшла таких висновків: недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (абзац перший частини другої статті 215 ЦК України); якщо недійсність певного правочину встановлена законом, тобто якщо цей правочин нікчемний, позовна вимога про визнання його нікчемним не є належним способом захисту права чи інтepecy позивача; за наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.

У пунктах 74, 75 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18) сформульовано висновки про те, що такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як визнання правочину недійсним, застосовується до оспорюваних правочинів; за наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.

Отже, якщо сторона правочину вважає його нікчемним, то така сторона за загальним правилом може звернутися до суду не з вимогою про визнання нікчемного правочину недійсним, а за застосуванням наслідків виконання недійсного правочину (наприклад, з вимогою про повернення одержаного на виконання такого правочину), обґрунтовуючи свої вимоги нікчемністю правочину. Якщо ж інша сторона звернулася до суду з вимогою про виконання зобов`язання з правочину в натурі, то відповідач вправі не звертатись з вимогою про визнання нікчемного правочину недійсним (зустрічною чи окремою), а заперечувати проти позову, посилаючись на нікчемність правочину. Суд повинен розглянути такі вимоги i заперечення й вирішити спір по суті; якщо суд дійде висновку про нікчемність правочину, то суд зазначає цей висновок у мотивувальній частині судового рішення в якості обґрунтування свого висновку по суті спору, який відображається у резолютивній частині судового рішення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21) знов наголосила, що судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в пункті 63 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (провадження № 12-204гс19), пункт 6.13 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20). Судове рішення щодо правових наслідків недійсного правочину, в якому суд у мотивувальній частині робить висновки щодо дійсності чи нікчемності правочину, відповідає зазначеному принципу.

З матеріалів справи вбачається, що під час користування кредитом відповідач пропонує Банку надавати йому послуги з розрахунково-касового обслуговування у порядку та на умовах, що визначені цим пунктом та Договором, за надання яких пропонує встановити комісійну винагороду.

З врахуванням вищенаведеного, аналізуючи зміст кредитного договору, укладеного між ТОВ «Новий Колектор» та відповідачем, суд дійшов висновку про те, що відповідачу встановлено щомісячну комісію за послуги банку, які за законом повинні надаватися безоплатно, а надання інших послуг за обслуговування кредиту, не пов`язаних з інформуванням про стан кредитної заборгованості, не доведено належними і допустими доказами про їх надання, відтак такі положення договору є нікчемними в силу частини 1,2 статті 11, частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 5594704 у загальному розмірі 25860,00 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту становить 8000,00 грн. та за відсотками - 17860,00 грн, що підлягає стягненню з відповідача.

Щодо судового збору та інших судових витрат.??

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат по сплаті судового збору суд враховує, що згідно платіжної інструкції кредитного переказу коштів №3720478338 від 29.05.2026 року, позивачем при зверненні з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 гривень.??

Оскільки позов задоволено частково, то відповідно до положень?ст. 141 ЦПК України?з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2245,58 (2662,40 *?25860,00 /30660,00)?гривень.??

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.?4,?5,?10,?76-82,?89,?263-265,?280-282 ЦПК України, суд,-??

ВИРІШИВ:?

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.?

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» (юридична адреса: 01133, м. Київ, вул. Алмазова Генерала, буд. 13, офіс 601, код ЄДРПОУ: 43170298), загальну суму заборгованості за Кредитним договором №5594704 від 07.06.2025 року, в загальному розмірі 25860,00 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту становить 8000,00 грн. та за відсотками - 17860,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» (юридична адреса: 01133, м. Київ, вул. Алмазова Генерала, буд. 13, офіс 601, код ЄДРПОУ: 43170298), судовий збір 2245 гривень 58 копійок, та 248 гривень 58 копійок витрат понесених внаслідок відправлення копії позовної заяви відповідачу, а всього 2494,16 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.??????

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.??????

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подано заяву про перегляд заочного рішення або апеляційну скаргу, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.???

Суддя Спічак В.О.???

??