Рішення № 138806653, 06.08.2026, Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа № 709/1066/26

2/709/893/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2026 року селище Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Шарої Л.О.,

за участі секретаря судового засідання Петраш Т.М.,

представника позивача прокурора Надраги Д.О.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши в залі судових засідань Чорнобаївського районного суду Черкаської області у відкритому судовому засіданні, у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом керівника Золотоніської окружної прокуратури Семишкура Володимира Сергійовича в інтересах держави в особі Іркліївської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, Національного природного парку «Нижньосульський» до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, завданої навколишньому природному середовищу незаконним виловом водних біоресурсів,

В С Т А Н О В И В:

Короткий виклад позиції позивача та відповідача у заявах по суті.

Керівник Золотоніської окружної прокуратури Семишкура Володимира Сергійовича в інтересах держави в особі Іркліївської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, Національного природного парку «Нижньосульський» до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, завданої навколишньому природному середовищу незаконним виловом водних біоресурсів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Золотоніською окружною прокуратурою в ході вивчення стану законності у сфері екологічного законодавства, в тому числі, щодо повноти та своєчасності відшкодування збитків, завданих навколишньому природному середовищу незаконним виловом водних біоресурсів встановлено порушення ОСОБА_1 вимог природоохоронного законодавства. Постановою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 25.07.2024 у справі № 709/995/24 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 91 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 153 грн. Відповідно до відомостей електронного ресурсу ЄДРСР постанова у вказаній справі набрала законної сили 06.08.2024.

За обставинами справи ОСОБА_1 01.06.2024 близько 12:05 здійснив незаконний вилов риби на затоці річки Сула в с. Лящівка Золотоніського району Черкаської області, виловив рибу меншого розміру за дозволений плітка, 5 шт, менше 18 см довжини, чим порушив п. 3.8 Режиму використання водних біоресурсів та пересування плавзасобів у межах НПП «Нижньосульський» та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 91 КУпАП.

Разом з цим, питання відшкодування збитків завданих незаконним виловом водних біоресурсів залишилось не вирішеним.

Також, встановлено, що зазначеними протиправними діями ОСОБА_1 завдав навколишньому природному середовищу шкоду на загальну суму 21 808 грн 25 коп., що відповідно до листа листа Іркліївської сільської ради від 12.06.2025 № 888/10-12 та листа НПП «Нижньосульський» від 10.12.2025 № 946/2025 залишається невідшкодованою.

Зазначає, що збитки, завдані внаслідок незаконного вилову риби на території Іркліївської сільської ради, у відповідності до ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», п. 7 ч. 3 ст. 29 та п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України підлягають стягненню та зарахуванню до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища відповідної об`єднаної територіальної громади, на території якої вчинено правопорушення, для подальшого перерозподілу у автоматичному режимі між бюджетами відповідних рівнів. Несплата відповідачем матеріальних збитків, завданих незаконним виловом риби, які повинні бути сплачені до бюджетів порушує такі основні принципи бюджетної системи, як повнота та ефективність, створює перешкоди для фінансування програмних заходів за рахунок вказаних коштів.

Враховуючи те, що правопорушення вчинене в адміністративних межах с. Лящівка Золотоніського району Черкаської області, яке підпорядковане Іркліївській сільській раді, тому Іркліївська сільська рада, а також Національний природній парк «Нижньосульський» є органами, які наділені повноваженнями по здійсненню контролю за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища на відповідній території та звернення до суду про стягнення завданих навколишньому природному середовищу збитків, але самостійно таких заходів не вживали та письмово повідомили, що з відповідним позовом до суду не звертатимуться, у зв`язку з чим, з метою захисту інтересів держави, з позовом про стягнення шкоди, завданої навколишньому природному середовищу протиправними діями ОСОБА_1 звертається прокурор.

Покликаючись на норми Закону «Про охорону навколишнього природного середовища», просить стягнути із ОСОБА_1 на користь Іркліївської сільської ради шкоду, завдану навколишньому природньому середовищу незаконним виловом водних біоресурсів в сумі 21 808 грн 25 коп та просить понесені судові витрати у виді сплаченого судового збору стягнути на користь Черкаської обласної прокуратури.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Рух справи в суді першої інстанції та процесуальні рішення.

15.06.2026 керівник Золотоніської окружної прокуратури Семишкура В.С. в інтересах держави в особі Іркліївської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, Національного природного парку «Нижньосульський» до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, завданої навколишньому природному середовищу незаконним виловом водних біоресурсів.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 19.06.2026 дана позовна заява була залишена без руху та позивачу наданий строк для усунення недоліків позовної заяви.

29.06.2026 позивачем до суду подана заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 29.06.2026 указана позовна заява прийнята суддею до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначений розгляд справи.

Відзив на позовну заяву відповідачем не поданий.

Представник Іркліївської сільської ради Золотоніського району Черкаської області та Національного природного парку «Нижньосульський» у судове засідання не з`явилися, хоча про день, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Пояснення сторін.

У судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав та просив задовільнити, надав пояснення, котрі за змістом є аналогічним змісту позовної заяви.

Відповідач ОСОБА_1 позов визнав частково. Підтвердив , що на початку червня 2024 року він ловив рибу та виловив плитку в кількості 5 штук. Через деякий час постановою Чорнобаївського районного суду Черкаської області його було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 91 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу, стягнуто судовий збір. Штраф та судовий збір він сплатив добровільно. Кошти за виловлену рибу він не сплачував. Позовні вимоги визнає частково, оскільки виловлену рибу одразу випустив у річку.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Суд, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Постановою судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області Кваші І.М. від 25.07.2024 у справі № 709/995/24 ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 91 КУпАП, на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 153,00 гривень без конфіскації знарядь і засобів вчинення правопорушення. Постанова суду набрала законної сили 06.08.2024.

Згідно з указаною постановою суду відповідач ОСОБА_1 01.06.2024 близько 12:05 порушив правила охорони та використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду, а саме на території НПП "Нижньосульський" - на затоці річки Сула в с. Лящівка Золотоніського району Черкаської області, виловив рибу меншого розміру за дозволений плітка, 5 шт, менше 18 см довжини. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 3.8 Режиму використання водних живих ресурсів та пересування плавзасобів у межах території Національного природного парку Нижньосульський та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 91 КУпАП.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку збитків, заподіяних порушенням природоохоронного законодавства в межах території та об`єктів природно-заповідного фонду України та довідки НПП «Нижньосульський» від 12.06.2025 № 598/2025, діями ОСОБА_1 заподіяно збитки у розмірі 21 808,25 грн.

Згідно з листом виконавчого комітету Іркліївської сільської ради Золотоніського району Черкаської області від 12.06.2025 № 888/10-12 та листа НПП «Нижньосульський» від 12.06.2025 № 597/2025, скерованого на адресу Золотоніської окружної прокуратури, станом на день надання відповіді ОСОБА_1 не відшкодовано шкоду, завдану внаслідок порушення законодавства у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів, Іркліївською сільською радою та НПП «Нижньосульський» не вживалися заходи представницького характеру щодо стягнення спричиненої шкоди, сільська рада не планує звертатися до суду із позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно вимог ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 13-14 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської)економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону. Власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Статтею 1 Закону України «Про охорону навколишнього середовища» встановлено, що завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об`єктів, пов`язаних з історико-культурною спадщиною.

Відповідно до ч. 4-5 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього середовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону «Про тваринний світ», об`єктами тваринного світу, на які поширюється дія цього Закону є: дикі тварини - хордові, в тому числі хребетні (ссавці, птахи, плазуни, земноводні, риби та інші) і безхребетні (членистоногі, молюски, голкошкірі та інші) в усьому їх видовому і популяційному різноманітті та на всіх стадіях розвитку (ембріони, яйця, лялечки тощо), які перебувають у стані природної волі, утримуються у напіввільних умовах чи в неволі; частини диких тварин (роги, шкіра тощо); продукти життєдіяльності диких тварин (мед, віск тощо).

Статтею 10 Закону України «Про охорону навколишнього середовища встановлено права та обов`язки громадян у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу. Зокрема, громадяни відповідно до закону зобов`язані: охороняти тваринний світ і середовище перебування диких тварин; сприяти відтворенню відновлюваних об`єктів тваринного світу; використовувати об`єкти тваринного світу відповідно до закону; відшкодовувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу.

У відповідності до положень ст. 63 Закону України «Про охорону навколишнього середовища», порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу несуть особи, винні в, зокрема, порушенні правил використання об`єктів тваринного світу; незаконному вилученні об`єктів тваринного світу з природного середовища; невиконанні встановлених законодавством вимог щодо охорони видів тварин, занесених до Червоної книги України або до переліків видів тварин, що підлягають особливій охороні. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу. Розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного світу, а також за знищення чи погіршення середовища їх існування встановлюється Кабінетом Міністрів України. Незаконно добуті (зібрані) об`єкти тваринного світу, виготовлена з них продукція, знаряддя правопорушень підлягають безоплатному вилученню в установленому законом порядку.

Відповідно до ст.ст. 15, 19 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад у галузі охорони навколишнього природного середовища вживають заходів до формування і використання місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища у складі місцевих бюджетів.

Також, згідно ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Положення про національний природний парк «Нижньосульський» затвердженого Наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 31.08.2020 № 95, розділом 2 Положення передбачено, що Парк створений з метою збереження цінних природних та історико- культурних комплексів і об`єктів Середнього Придніпров`я.

Основними завданням Парку є: збереження та відтворення цінних природних та історико культурних комплексів та природних об`єктів на його території, насамперед видів тваринного і рослинного світу та природних оселищ, занесених до Червоної книги України та міжнародних Червоних списків; створення умов для організованого туризму, відпочинку та інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах з додержанням режиму охорони заповідних комплексів та об`єктів; організація та здійснення науково-дослідних робіт, у тому числі з вивчення природних комплексів та їх змін в умовах рекреаційного використання, розроблення та впровадження наукових рекомендацій з питань охорони навколишнього природного середовища. Відтворення окремих видів флори та фауни, відновлення порушених екосистем, управління та ефективного використання природних ресурсів, організації та проведення моніторингу ландшафтного та біологічного різноманіття; проведення екологічної освітньо-виховної роботи.

Пунктами 1.1., 1.2., 1.7. Положення передбачено, що Парк є територією природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, є бюджетною, неприбутковою, природоохоронною, рекреаційною, культурно-освітньою, науково- дослідною установою і входить до складу природно-заповідного фонду України, охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення та використання.

Відповідно до п. 2.1 Положення про національний природний парк «Нижньосульський» метою створення та завданням Парку є збереження та відтворення цінних природних та історико культурних комплексів та природних об`єктів на його території, насамперед видів тваринного і рослинного світу та природних оселищ, занесених до Червоної книги України та міжнародних Червоних списків.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», до водних біоресурсів належать: водні біоресурси, які перебувають в умовах природної волі внутрішніх морських вод, територіального моря, континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони, транскордонних вод, рибогосподарських водних об`єктів (їх частин) та уводах за межами юрисдикції України; водні біоресурси, які перебувають у водних об`єктах у межах територій природно-заповідного фонду, а також види, занесені до Червоної книги України.

Статтями 25 та 26 даного Закону передбачено, що використання водних біоресурсів, які перебувають у стані природної волі, здійснюється в порядку загального і спеціального використання. Громадяни мають право використовувати безоплатно водні біоресурси в наукових, культурно-освітніх та виховних цілях для задоволення естетичних, оздоровчих, рекреаційних та інших потреб без вилучення їх з природного середовища, а також здійснювати любительське і спортивне рибальство у водних об`єктах загального користування в межах встановлених законодавством обсягів безоплатного вилову водних біоресурсів. Однак суб`єкти рибного господарства зобов`язані дотримуватись визначених законодавством обов`язків.

Так, в ст. 35 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" зазначено, що суб`єкти рибного господарства, серед іншого, зобов`язані додержуватися правил рибальства.

Відповідно до частини першої статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною першою статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Як встановлено постановою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 25.07.2024 у справі № 709/995/24, ОСОБА_1 порушив вказані приписи закону та спричинив державі шкоду в розмірі 21 808,25 грн.

Частиною 6 статті 82 ЦПК України встановлено, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, котра набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої була ухвалена така постанова, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, суд дійшов висновку, що своїми діями відповідач наніс державі збитків, заподіяних внаслідок порушення природоохоронного законодавства, що полягало у незаконному добуванні об`єктів тваринного світу (риби). Відповідач ОСОБА_1 зобов`язаний у повному обсязі відшкодувати задані навколишньому природному середовищу збитки у розмірі 21 808,25 грн.

На цей час завдана шкода навколишньому природному середовищу не відшкодована. Належних та допустимих доказів, які б свідчили про відшкодування завданої шкоди або ж спростовували доводи позивача в обґрунтування ним позовних вимог, відповідачем суду не подано.

Надаючи правову оцінку доводам відповідача про те, що він повернув виловлену рибу до річки, тому не повинен сплачувати кошти, суд урахував, що Верховний Суд при розгляді справ про відшкодування збитків, завданих державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, неодноразово наголошував на тому, що для відшкодування збитків за незаконне вилучення (добування) об`єктів тваринного світу навіть не має значення, чи повернута незаконно вилучена (добута) риба у середовище свого перебування, чи ні (справа № 541/307/17 провадження № 61-30797св18.

Статтею 131-1Конституції України встановлено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

У відповідності до ч. 3-4 ст. 56 ЦПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 23 Закону «Про прокуратуру», представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Статтею 10 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" передбачено, що посадові особи органів рибоохорони здійснюють державний контроль та управління в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та мають такі повноваження, зокрема, подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктами господарювання та громадянами, внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

Відповідно до статті 37 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів", водні біоресурси, що знаходяться у внутрішніх водних об`єктах, територіальному морі, у виключній (морській) економічній зоні України, на континентальному шельфі, є об`єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника на ці ресурси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України та законами України.

Таким чином, суд вважає, що НПП «Нижньосульський» та Іркліївська сільська рада Золотоніського району є органом, який уповноважений на звернення до суду з позовними вимогами про стягнення з ОСОБА_1 матеріальних збитків. Однак, указані особи до суду із позовом про відшкодування спричиненої шкоди (збитків) не звернулися та такого наміру не висловили.

Ураховуючи наведене, суд вважає, що у Золотоніської окружної прокуратури наявні підстави для представництва інтересів держави в особі Іркліївської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, Національного природного парку «Нижньосульський».

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Розподіл судових витрат між сторонами

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з платіжною інструкцією № 1283 від 10.06.2026 Черкаською обласною прокуратурою сплачений судовий збір в розмірі 2 662,40 грн.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог у повному обсязі, суд вважає необхідним стягнути із відповідача на користь Черкаської обласної прокуратури витрати по сплаті судового збору.

Покликаючись на положення статей 259, 263-265 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов керівника Золотоніської окружної прокуратури Семишкура Володимира Сергійовича в інтересах держави в особі Іркліївської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, Національного природного парку «Нижньосульський» до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, завданої навколишньому природному середовищу незаконним виловом водних біоресурсів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави Україна в особі Іркліївської сільської ради Золотоніського району Черкаської області шкоду, завдану навколишньому природньому середовищу незаконним виловом водних біоресурсів в розмірі 21 808 (двадцять одна тисяча вісімсот вісім) гривень 25 копійок, перерахувавши їх до спеціального фонду бюджету Іркліївської ОТГ за реквізитами: IBAN: UA288999980333119331000023655, ГУК у Черкаській області/ тг с. Іркліїв/24062100, код отримувача (ЄДРПОУ) 37930566, код класифікації доходів бюджету 24062100.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Черкаської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02911119, рахунок UA 138201720343160001000003751 в ДКСУ у м. Київ) судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Повний текст рішення суду складений 06 серпня 2026 року.

Учасники справи:

Позивач:

Золотоніська окружна прокуратура Черкаської області, код ЄДРПОУ 02911119, вул. Шевченка,153, м. Золотоноша, Золотоніський район, Черкаська область.

Іркліївська сільська рада Золотоніського району Черкаської області, код ЄДРПОУ 34177193, місцезнаходження: вул. Богдана Хмельницького, 7, с. Іркліїв, Золотоніський район, Черкаська область, 19950;

Національний природний парк «Нижньосульський», код ЄДРПОУ 37541481, місцезнаходження: вул. Центральна, 128, с-ще Оржиця, Лубенський район, Полтавська область, 37700.

Відповідач:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя Л.О. Шарая