Рішення № 138806516, 06.08.2026, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/1462/26

Провадження № 2/712/2214/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 року Соснівський райсуд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Пироженко В.Д.

при секретарі Каплі А.С.

за участі представника відповідача адвоката Петруніної В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Черкаської міської ради, третя особа ОСОБА_2 про надання додаткового строку на прийняття спадщини, -

УСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернувся до суду з позовом до Черкаської міської ради (м. Черкаси, вул. Байди Вишневецького, 36), третя особа ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) про надання додаткового строку на прийняття спадщини.

Свої вимоги обгрунтовує тим, що він є онуком померлої ОСОБА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, яка була на день смерті зареєстрована по АДРЕСА_2 .

При житті померла склала заповіт, яким належну їй квартиру АДРЕСА_3 заповідала ОСОБА_1 , а належну квартиру АДРЕСА_4 заповідала ОСОБА_2 .

З метою вступу у спадщину за заповітом, він звернувся до першої нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Постановою від 07.01.2026 року за № 34/02-31 йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на квартиру АДРЕСА_3 постільки ним пропущено шестимісячний строк звернення із заявою до нотаріуса на прийняття спадщини.

Причиною пропуску строку для подання заяви на прийняття спадщини за заповітом є те, що про наявність заповіту він дізнався після смерті ОСОБА_3 , в момент утилізації речей , орієнтовно у вересні 2025 року. Крім того, він був опікуном ОСОБА_3 на підставі рішення Соснівського районного суду м. Черкаси та проживав разом з нею у квартирі АДРЕСА_5 . Опираючись на рішення суду, спадкоємець був впевнений у прийнятті спадщини, оскільки фактично проживав разом із спадкодавицею. Саме ця обставина стала підставою не подання ОСОБА_1 заяви на вступ у спадщину за законом.

Просить визнати поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини та надати йому додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 4 місяці з дати набрання рішення законної сили.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 05.02.2026 року відкрито провадження по справі та справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання. Відповідачу надано термін на надання відзиву на позовну заяву позивача.

03.03.2026 року відповідач направив до суду відзив на позовну заяву позивача в якій просив відмовити у задоволенні вимог позивача так як вважає що позивач у встановлений законом строк не звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, а тому втратив право на спадкування. Ним свідомо не було вчинено будь-яких дій для прийняття спадщини з моменту її відкриття Необізнаність про заповіт не ототожнюється із незнанням про право на спадкування і не може вважатися поважною причиною пропуску строку. Будь-яких об`єктивних перешкод для звернення до нотаріуса позивачем не надано. Не надано доказів і того, що він постійно проживав разом із спадкодавцем. Сам по собі родинний зв`язок або факт призначення опікуном не є підтвердженням постійного проживання у розумінні ст. 1268 ч. 3 ЦК України.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 04.05.2026 року підготовче засідання закрито та справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача адвокат Петруніна В.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити з мотивів викладених у позовній заяві. Зазначила, що на даний час позивач перебуває на військовій службі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, причини неявки суду невідомі, хоч належним чином повідомлені про час та місце слухання справи.

Третя особа в судове засідання не з`явився, хоч належним чином повідомлений про час та місце слухання справи.

Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти.

Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджено копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 .

ОСОБА_3 була зареєстрована на день смерті по АДРЕСА_2 . Після її смерті відкрилась спадщина на належне їй на праві власності майно.

При житті померла склала заповіт, яким належну їй квартиру АДРЕСА_3 заповідала ОСОБА_1 , а належну квартиру АДРЕСА_4 заповідала ОСОБА_2 .

Постановою державного нотаріуса Першої черкаської державної нотаріальної контори від 07.01.2026 року за № 34/02-31 ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на квартиру АДРЕСА_3 постільки на час відкриття спадщини не проживав із спадкодавцем та не подав заяву на прийняття спадщини у визначений законом шестимісячний строк, що унеможливлює видати свідоцтво про право на спадщину.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (частини 3 статті 1223 ЦК України).

Відповідно до статей 1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу або в сільських населених пунктах -уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування з заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

Як зазначає позивач, про наявність заповіту він дізнався після смерті ОСОБА_3 , в момент утилізації речей, орієнтовно у вересні 2025 року.

Судом установлено, що позивач був опікуном ОСОБА_3 на підставі рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 29.07.2024 року та проживав разом з нею у квартирі АДРЕСА_5 . Даний факт підтверджено рішенням суду, де адреса як позивача так і ОСОБА_3 зазначено АДРЕСА_1 .

Позивач зазначив, що опираючись на рішення суду, спадкоємець був впевнений у прийнятті спадщини, оскільки фактично проживав разом із спадкодавицею. Саме ця обставина стала підставою не подання ОСОБА_1 заяви на вступ у спадщину за законом.

На даний час позивач є мобілізованим до військової частини та проходить військову службу у Збройних Силах України.

Загальновідомим є факт початку 24.02.2022 військової агресії російської федерації проти України, у зв`язку з чим, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року "Про введення воєнного стану в Україні" в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року, який продовжений наступними Указами Президента України і триває дотепер.

Війна, як соціально-політичне явище, безумовно негативно вплинула на усі сфери життя громадян та не оминула жодної категорії населення, вплинула на нормальне функціонування державних органів, зокрема нотаріальних контор та органів поштового зв`язку.

Таким чином, закінчення строку для подання позивачем заяви про прийняття спадщини припало на період бойових дій на території України.

На переконання суду, ті обставини, про які вказує позивач: а саме необізнаність щодо наявного заповіту на його ім`я, проживання позивача разом із ОСОБА_3 за однією адресою, де він здійснював за нею догляд як опікуном, введення воєнного стану на території України, що є загальновідомою обставиною, слід розцінювати як об`єктивну обставину, що істотно перешкоджала позивачу здійснити передбачені законом дії з прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .

При цьому, суд зауважує, що факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування.

Виконуючи завдання цивільного судочинства, окрім основних принципів: справедливості, добросовісності та розумності, суд також керується аксіомою цивільного судочинства: «Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem», яка означає «У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права».

Відмова у визначенні додаткового строку для прийняття спадщини позбавить позивача прав на майно, та призведе до передачі цього майна громаді міста як відумерлої спадщини.

При оцінці встановлених обставин, суд враховує не тільки умови застосування правил ч. 3 ст. 1272 ЦК України, але і загальні засади цивільного судочинства та європейські принципи, зокрема, принцип верховенства права з його складовими.

Так, запроваджене ст. 8 Конституції України та ст. 10 ЦПК України верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості. Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права (рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004).

Умовою реалізації та інструментом принципу верховенства права є принцип «пропорційності».

Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Вжиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб.

Втручання держави у право особи на мирне володіння своїм майном є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного інтересу» та з дотриманням «справедливої рівноваги (балансу)» між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання.

Під необхідністю втручання мається на увазі, що воно відповідає нагальній соціальній потребі, і, зокрема, є пропорційним до поставленої законної мети (наприклад, рішення у справі «Кутцнер проти Німеччини», п. 60, та рішення від 18.12.2008 у справі «Савіни проти України» (Saviny v. Ukraine), заява № 39948/06, п. 47).Соціальна потреба визначається, зокрема, метою законодавчого врегулювання того чи іншого питання.

Необхідність встановлення певних строків на прийняття спадщини обумовлена інтересами цивільного обігу в цілому, маючи на меті якнайшвидше усунення стану правової невизначеності, яка виникає в разі смерті спадкодавця, та забезпечення певних гарантій особам, права яких є похідними від поведінки спадкоємців попередньої черги.

Отже, у цій справі суд має визначити, чи відповідає цій меті, а також принципу справедливості та інтересам суспільства позбавлення позивача прав на спадкове нерухоме майно з передачею відумерлої спадщини у власність територіальної громади.

Проте, таке втручання у право власності (законне сподівання, очікування) позивача не у повній мірі відповідає законній меті встановлення строків у спадковому праві, не вирішує нагальні соціальні потреби, а тому не може вважатись пропорційним. Невиправдана фактична конфіскація майна державою суперечить ідеології справедливості.

Таким чином, суд вважає, що надання позивачу додаткового строку на прийняття спадщини відповідає загальним положенням спадкового права, конституційному принципу верховенства права та положенням ст. 1 Першого протоколу Конвенції з прав людини та основоположних свобод.

Проаналізувавши встановлені обставини справи, беручи до уваги загальні засади цивільного законодавства, а саме: справедливість, добросовісність та розумність, суд дійшов висновку про поважність причин пропуску позивачем строку для прийняття спадщини, тому позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 79-81, 83, 89, 263-265, 267 ЦПК України, ст.ст. 1268. 1270, 1272 ЦК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку для прийняття спадщини після померлої ОСОБА_3 .

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 додатковий строк два місяці з дня вступу рішення в законну силу, для подання до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини за заповітом, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів (ст.ст. 354, 355 ЦПК України). Якщо в судовому засіданні проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий :

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 прож. АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: Черкаська міська рада (м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, 36 код ЄДРПОУ 25212542).

Третя особа: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , прож. АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Повний текст рішення складений 06.08.2026