Постанова № 138806171, 06.08.2026, Придніпровський районний суд м. Черкас

Справа № 711/7227/26

Номер провадження 3/711/1748/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 року м.Черкаси

Суддя Придніпровського районного суду м.Черкаси Михальченко Ю.В., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли Головного управління ДПС у Черкаській області Державної податкової служби України про притягнення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , працюючої головним бухгалтером ТОВ «ОБЛАГРОХІМ-ЧЕРКАСИ», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.163-1 КпАП України, -

В С Т А Н О В И В :

В проваджені Придніпровського районного суду м.Черкаси знаходяться адміністративні матеріали, які надійшли з Головного управління ДПС у Черкаській області Державної податкової служби України про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.163-1 КУпАП.

Як вказано у протоколі про адміністративне правопорушення № 409/23-00-07-04-01 від 03.07.2026, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ОБЛАГРОХІМ-ЧЕРКАСИ», встановлено, що головний бухгалтер ОСОБА_1 вчинила правопорушення: ч.1 ст.163-1 КУпАП, а саме: занижено податок на прибуток за 2025 рік на суму 3422478 грн., чим порушено вимоги пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями), ст.1, ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2.3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 №88(із змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, норм п. 6 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» та підтверджено висновками акту перевірки від 15.06.2026 № 9506/23-00-07-04-01/30956059; занижено податок на додану вартість за жовтень - листопад 2025 року на загальну суму 3802754 грн. в т.ч. за жовтень 2025 на суму 561239 грн. та за листопад 2025 року на суму 3241515грн.., чим порушено вимоги п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 та п. 201.1, 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-V1 та підтверджено висновками акту перевірки від 15.06.2026 № 9506/23-00-07-04-01/30956059.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася. Причини неявки суду не відомі. Про місце, день та час розгляду справи був належним чином повідомлена.

Адвокат Весеньов Є. В. в судовому засіданні подав письмові заперечення в яких зазначив наступне. Матеріали справи не містять належних, допустимих та достатніх доказів вини особи. Вказує, що Головним управлінням ДПС у Черкаській області на підтвердження вини ОСОБА_1 до суду подано лише протокол про адміністративне правопорушення та витяг з акта документальної перевірки, які, на його думку, не можуть вважатися достатніми доказами для притягнення особи до адміністративної відповідальності. Захисник зазначає, що ОСОБА_1 своєї вини не визнає, а протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам статті 256 КУпАП, оскільки не містить конкретного опису обставин правопорушення, часу, місця та способу його вчинення, а також не конкретизує, які саме дії чи бездіяльність особи утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 163-1 КУпАП. На думку захисника, посадова особа контролюючого органу фактично лише відтворює висновки акта перевірки без наведення конкретних фактів, які б свідчили про винні дії особи. Крім того, захисник вказує, що єдиним доказом є витяг з акта перевірки від 15.06.2026 року за № 9506/23-00-07-04-01/30956059, який відповідно до положень Податкового кодексу України є службовим документом, що лише фіксує результати проведеної перевірки та висновки посадових осіб контролюючого органу, однак не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не встановлює юридичних наслідків для платника податків та не може самостійно підтверджувати факт вчинення адміністративного правопорушення. Також захисник звертає увагу на те, що на момент розгляду справи податкові повідомлення-рішення, винесені за результатами зазначеної перевірки, оскаржуються в судовому порядку, у зв`язку з чим визначені податкові зобов`язання є неузгодженими. З огляду на це, на думку захисту, відсутні правові підстави для складання протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки єдиною належною підставою для притягнення особи до відповідальності за статтею 163-1 КУпАП є наявність узгодженого податкового повідомлення-рішення. Крім цього, захисник зазначає, що до матеріалів справи не долучено первинних документів та інших доказів, які б підтверджували викладені у протоколі обставини, а тому висновки контролюючого органу ґрунтуються виключно на висновках акта перевірки. З огляду на наведене сторона захисту вважає, що матеріали справи не містять належних і достатніх доказів, які б підтверджували наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 163-1 КУпАП, у зв`язку з чим просить закрити провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП.

Заслухавши пояснення адвоката Весеньова Є. В., дослідивши письмові матеріали справи, приходжу до наступного:

Стаття 9 КУпАП визначає поняття адміністративного правопорушення, яким визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, що посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно із статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозиція ч. 1 ст. 163-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Відповідно до п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

Згідно з п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Рішення про визначення грошових зобов`язань приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Відповідно до п. 86.7.1 ст. 86 Податкового кодексу України акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку (далі - матеріали перевірки), розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі - комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу. Склад комісії та порядок її роботи затверджуються наказом керівника контролюючого органу.

Розгляд матеріалів перевірки здійснюється комісією з питань розгляду заперечень контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень відповідно до цього пункту (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у запереченнях, додаткових документах та поясненнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

За вимогами п.п. 86.7.4 п. 86.7. ст.86 Податкового кодексу України під час розгляду матеріалів перевірки комісія з питань розгляду заперечень: встановлює, чи вчинив платник податку, щодо якого було складено акт перевірки, порушення податкового, валютного та/або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; розглядає обставини вчинених правопорушень, які відображені в акті перевірки, а також встановлені при розгляді наданих платником податків відповідно до цього пункту письмових пояснень та їх документального підтвердження (зокрема щодо обставин, що стосуються події правопорушення, та вжитих платником податків заходів щодо дотримання правил та норм законодавства, з посиланням на документи та інші фактичні дані, що підтверджують зазначені обставини); досліджує питання наявності або відсутності обставин, що виключають вину у вчиненні правопорушення (крім правопорушень, відповідальність за які настає незалежно від наявності вини), пом`якшують або звільняють від відповідальності; досліджує питання щодо необхідності проведення перевірки у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; визначає розмір грошових зобов`язань та/або суму зменшення бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, та/або суму зменшення податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету, зокрема при використанні права на податкову знижку, та/або заниження чи завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, а також необхідність надсилання (вручення) платнику податків відповідного податкового повідомлення-рішення у випадках, передбачених цим Кодексом.

При розгляді матеріалів перевірки контролюючим органом досліджуються всі наявні фактичні дані, що стосуються предмета розгляду, у тому числі документи, надані платником податків або витребувані у нього, письмові та усні пояснення платника податку, інші фактичні дані, що наявні або доступні контролюючому органу.

За результатами розгляду матеріалів перевірки комісія з розгляду заперечень приймає висновок, що є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення № 409/23-00-07-04-01 від 03.07.2026 ґрунтується на витязі з акту № 9506/23-00-07-04-01/30956059 від 15.06.2026 року складеному за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ОБЛАГРОХІМ-ЧЕРКАСИ» щодо дотримання вимог податкового, законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «ТД» «АГРОІМПОРТ ЛТД» за жовтень 2025 року та по взаємовідносинах з ТОВ «АГРОПРОМ ПОСТАВКА» за листопад 2025 року.

До протоколу уповноваженою особою додано: витяг з акта документальної позапланової виїзної перевірки № 9506/23-00-07-04-01/30956059 від 15.06.2026 року; копію наказу № 06-к від 30.04.2025 про призначення ОСОБА_1 на посаду головного бухгалтера ТОВ «ОБЛАГРОХІМ-ЧЕРКАСИ»; лист ГУ ДПС у Черкаській області № 13774/6/23-00-07-04-04 від 23.06.2026 року про складання протоколу про адміністративне правопорушення; акт неявки посадових осіб ТОВ «ОБЛАГРОХІМ-ЧЕРКАСИ» для ознайомлення, підписання та отримання протоколу про адміністративне правопорушення № 1564/23-00-07-04-02/30956059 від 03.07.2026 року.

Будь-які інші докази, окрім зазначених документів та протоколу про адміністративне правопорушення, в матеріалах справи відсутні.

Відтак, складення протоколу стосовно ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, виключно на підставі витягу з акта документальної перевірки без прийняття та вручення податкового повідомлення-рішення, є передчасним, оскільки акт перевірки не підтверджує встановлення факту порушення до моменту прийняття відповідного рішення контролюючим органом.

Відповідно до статті 14 КУпАП, посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв`язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров`я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов`язків.

Тобто при зазначенні у протоколі про адміністративне правопорушення суті адміністративного правопорушення необхідно не лише вказувати факт порушення порядку ведення податкового обліку і його наслідки, але й зазначати, чи є відповідне порушення наслідком невиконання особою своїх службових обов`язків, встановивши, коли і ким такі службові обов`язки для неї були визначені.

У своїй практиці Верховний Суд уже неодноразово наголошував на тому, що акт перевірки є лише службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки інспектора щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства, не породжує, не змінює та не звужує права особи, не встановлює для неї додаткових обов`язків та не покладає відповідальність. У силу норм Податкового кодексу України акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених можливих порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов`язуючим до вчинення будь-яких дій, він не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню.

Таким чином, акт перевірки, не може сам по собі слугувати достатнім доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Зі змісту статті 62 Конституції України вбачається, що ніхто не може бути підданий покаранню інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам Кобець проти України від 14.02.2008 року, Берктай проти Туреччини від 8 лютого 2001 року, Лавенте проти Латвії від 07.11.2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення за відсутності розумних підстав для сумніву, що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Також Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди уповноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі «Тейксейра де Кастро проти Португалії» від 09.06.98 року, п. 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

З огляду на наведене, суддя доходить до висновку, що наявні в матеріалах справи докази не доводять вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 163-1 КУпАП.

Відповідно до вимог статей 9, 33, 245, 252 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене вище і відсутність доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.163-1, 280, 283, 284 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

Закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: Ю. В. Михальченко