Рішення № 138806016, 05.08.2026, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

Справа № 695/1558/26

номер провадження 2/695/1977/26

05 серпня 2026 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі

судді Апанасенко К.І.,

за участю секретаря судового засідання Козлова Б.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборговансоті за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

16.04.2026 позивач звернувся до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором укладеним 13.07.2021 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачем. Відповідач свої обов`язки за вказаним договором не виконав, не повернув кредитні кошти та проценти за користування кредитом. Позивач стверджує, що на підставі укладеного з первісним кредитором договору факторингу він набув права вимоги до відповідача за вказаним правочином. Тому позивач просив суд стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" заборгованість за кредитним договором у розмірі 28 048 грн, судові витрати та витрати на правничу допомогу.

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 23.04.2026 відкрито провадження в справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та витребувано в АТ «Універсал банк» інформацію про власника картки 4441-11XX-XXXX-7826, інформацію про зарахування на картку 4441-11XX-XXXX-7826 кредитних коштів за період від 13.07.2021 до 18.07.2021 в сумі 3000,00 грн та за період від 14.07.2021 до 19.07.2021 в сумі 5000,00 грн.

У судове засідання представник позивача не з`явився, але в позові просив здійснювати розгляд справи без її участі, на задоволенні позову наполягав, проти заочного розгляду справи не заперечував.

У судові засідання 15.06.2026 та 05.08.2026 відповідач не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, будь-яких заяв від нього та відзиву на позов не надходило, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Ухвалу про відкриття провадження та судові повістки суд направляв відповідачу за його зареєстрованим місцем проживання, які відповідачем були отримані.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 Цивільного процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до положень статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що належним чином повідомлений відповідач у судове засідання повторно не з`явився, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справу, про що вказано в позовній заяві, суд вважає за можливе, відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, провести заочний розгляд справи.

Згідно з ч. 1 ст. 281 ЦПК України суд ухвалює провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

13.07.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 992019343, у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатору MNV3UH52, відправлено на номер телефону відповідача 13.07.2021 9:51:33 та введено ним 13.07.2021 9:53:17.

Згідно договору про надання споживчого кредиту № 992019343 були визначені наступні умови.

Відповідно до п. 1.1. договору Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит у вигляді Кредитної лінії, в розмірі Кредитного ліміту на суму 8000 грн 00 коп. (вісім тисяч грн. нуль коп.) на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом.

Кредитна лінія надається строком на 30 (тридцять) днів від дати отримання Кредиту Позичальником (далі «Дисконтний період»). У випадку надання першого Траншу не в день укладення Договору, строк дії Кредитної лінії автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання першого траншу за Договором (п. 1.7 договору).

Сторони погодили, що встановлений в п. 1.7. Договору строк Дисконтного періоду та, відповідно, строк надання Кредитної лінії може бути продовжено Позичальником, шляхом здійснення протягом Дисконтного та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови якщо Позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду, на умовах описаних в цьому пункті, не обмежена. При цьому Сторони узгоджують що то кількість днів, на які продовжується Дисконтний період дорівнює 30 днів (п. 1.8 договору).

Згідно з п. 1.9. договору за користування Кредитом Позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти за користування Кредитом, які нараховуються в наступному порядку: 1.9.1. виключно на період строку визначеного в п. 1.7 Договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 620,50 (шістсот двадцять цілих п`ять десятих) процентів річних, що становить 1,70 процентів від суми Кредиту за кожний день користування ним; 1.9.2. за умови продовження строку Дисконтного періоду, на умовах п. 1.8. Договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.7. Договору строку, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Індивідуальною процентною ставкою в розмірі 620,50 (шістсот двадцять цілих п`ять десятих) процентів річних, що становить 1,70 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним. Кредитодавець, за своїм вибором, може надавати Позичальнику знижки на розмір Індивідуальної процентної ставки, про що останній інформується в Особистому кабінеті.

Відповідно до п. 4.3 договору Сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього Договору (після 90 дня від дати закінчення Дисконтного періоду) чи його дострокового розірвання, у розмірі визначеному в п.1.7.2. Договору, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу.

13.07.2021 та від 14.07.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» сформувало платіжні доручення щодо переказу на користь ОСОБА_1 суми в розмірі 3000 грн та 5000 грн на платіжну картку 4441-11XX-XXXX-7826. Призначення платежу було вказано «Переказ коштів згідно договору № 992019343 від 13.07.2021…»

Листом АТ «Універсалбанк» від 05.05.2026 № БТ/Е-18305 та відповідною випискою банку по рахунку ОСОБА_1 підтверджено, що на ім`я ОСОБА_1 було емітовано карту № НОМЕР_1 , на яку 13.07.2021 та 14.07.2021 було здійснено переказ коштів у сумі 3000 грн та 5000 грн.

Відповідно до детального розрахунку заборгованості, наданого кредитодавцем за цим договором з 13.07.2021 року по 12.10.2021 року відображено фактичне нарахування відсотків за весь період користування кредитом, відповідно до умов договору.

Відповідно до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс», ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язується відступити ТОВ «Таліон плюс» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «Таліон плюс» зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за плату на умовах, визначених цим договором.

Акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2024 зі сплати фінансування за реєстром прав вимоги № 155 від 12.10.2021 за договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, підтверджує передачу прав вимоги до ТОВ «Таліон плюс» по кредитному договору № 992019343 від 13.07.2021.

Відповідно до реєстру прав вимог №155 від 16.01.2024 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 ТОВ «Таліон плюс» наведено право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 992019343 від 13.07.2021. Сума заборгованості за основною сумою боргу становить 17 376 грн., з яких: заборгованість за основною сумою боргу 8000 грн., заборгованість за відсотками 9376 грн.

05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» укладено договір факторингу №19/1224-01, відповідно до умов якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги за переліком в реєстрі прав вимог, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Додатковою угодою № 2 від 03.08.2021 продовжено строк дії договору до 31.12.2022. Додатковою угодою № 3 від 30.12.2022 продовжено строк дії договору до 30.12.2024.

Згідно платіжної інструкціїN 4097 від 30 травня 2023 р. ТОВ ФК «Онлайн фінанс» провело оплату на користь ТОВ «Таліон плюс» за оплату за відступлення права вимоги згідно Реєстру прав вимоги №9 від 30.05.2023р. та Договору факторингу №05/082001 від 05.08.2020 року

Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «Таліон плюс» заборгованість ОСОБА_1 з 12.10.2021 по 09.12.2021 за кредитним договором № 992019343 від 13.07.2021 становила: 8000 грн заборгованість по кредиту, 20048 грн заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом.

У реєстрі прав вимог №9 від 30.05.2023 до договору факторингу №05/082001 від 05.08.2020 року ТОВ «Фінансова Компанія «Онлайн фінанс» наведено право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 992019343 від 13.07.2021. Сума заборгованості за основною сумою боргу становить 28 048 грн., з яких: заборгованість за основною сумою боргу 8000 грн., заборгованість за відсотками 20 048 грн.

11.07.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» укладено договір факторингу №11/07/25-Е, відповідно до умов якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги за переліком в реєстрі прав вимог, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Згідно платіжних інструкцій № 317 від 12.08.2025, № 344 від 04.09.2025, № 356,357,358 від 19.09.2025, № 355 від 18.09.2025 ТОВ ФК «Ейс» провело оплату на користь ТОВ ФК «Онлайн фінанс» за договором факторингу №11/07/25-Е від 11.07.2025.

У реєстрі боржників від 11.07.2025 до договору факторингу №11/07/25-Е наведено право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 992019343 від 13.07.2021. Сума заборгованості за основною сумою боргу становить 28048 грн., з яких: заборгованість за основною сумою боргу 8000 грн., заборгованість за відсотками 20048 грн.

Вирішуючи правовий спір між сторонами, що виник, суд виходить із такого.

Положеннями статті 639 Цивільного кодексу України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Статтею 12 Закону «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронна ідентифікація це процес використання ідентифікаційних даних особи в електронній формі, які однозначно визначають фізичну, юридичну особу або уповноваженого представника юридичної особи (п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги»).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 1 та 2 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

При вирішенні спору суд керується принципом змагальності, згідно з яким учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Також кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст. 12, ч.1 ст.81 ЦПК України).

Позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав 13.07.2021 у повному обсязі, а саме надав відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами договору.

При вирішенні спору суд керується принципом змагальності, згідно з яким учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Також кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст. 12, ч.1 ст.81 ЦПК України).

Зважаючи на надані позивачем докази перерахування коштів відповідачу за кредитним договором і відсутність доказів повного погашення відповідної заборгованості, суд дійшов висновку про порушення відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором не повернення виданих йому кредитних коштів.

Щодо розміру права вимоги позивача суд установив наступне.

Щодо виконання сторонами кредитного договору № 992019343 від 13.07.2021, то позивач підтвердив перерахування відповідачеві позикодавцем суми кредитних коштів.

За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Положеннями статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Отже, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст 1050 ЦК України. Тобто після припинення строку кредитного договору проценти не нараховуються. Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 та від 31.10. 2018 у справі № 202/4494/16-ц.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. Таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 та від 31.10. 2018 у справі № 202/4494/16-ц.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості проведений позичкодавцем ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» по кредиту здійснений із розрахунку ставок, передбачених у п. 1.9 договору, математично є вірним та підтверджує часткову його сплату відповідачем ОСОБА_1 в сумі 4403 грн 15.08.2021.

Отже, стягненню з відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 992019343 від 13.07.2021 підлягає 23 645 грн. (28048 грн -4403 грн)

Аналізуючи вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 7000 грн, викладені в позовній заяві, суд зазначає таке.

Згідно з ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. При цьому розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

За змістом частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 137 ЦПК України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такі висновки містяться в додатковій постанові ВП ВС від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, у додатковій постанові ВС від 12.12.2019 у справі № 2040/6747/18.

Предметом позову в даній цивільній справі є задоволення стягнення заборгованості за кредитним договором на суму 23645грн.

Із досліджених судом матеріалів справи встановлено, що позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано копії таких документів: договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025 та додаткової угоди; акту приймання-передачі послуг з правничої допомоги; вартість послуг (прейскурант), в якому міститься перелік наданих правових послуг, а всього на суму 7000 грн.

Така вартість роботи адвоката, враховуючи витрачений ним час, незначну складність справи, критерій обґрунтованості та доцільності понесених витрат, визначається судом як завищена і не співмірна із затраченими зусиллями на підготовку матеріалів для подання позовної заяви до суду.

Тому, керуючись визначеними в ЦПК України критеріями, суд вважає справедливим, розумним, пропорційним та обґрунтованим відшкодування витрат на правничу допомогу в сумі 2 500 грн.

Отже, суд дійшов висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити частково і стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ ФК «Ейс» заборгованість за кредитним договором № 992019343 від 13.07.2021 у розмірі 23 645 грн.

З огляду на часткове задоволення позову, судові витрати у справі підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України. Оскільки позов задоволено в розмірі 23645 грн (84,30 %), судовий збір підлягає стягненню в розмірі 2244,40 грн.

Керуючись ст. 12, 81, 141, 258, 259, 263-265, 274-282, 353-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" заборгованість за кредитним договором у сумі 23 645 (двадцять три тисячі шістсот сорок п`ять) гривень.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" суму сплаченого судового збору в розмірі 2244 (дві тисячі двісті сорок чотири) гривні 40 копійок та витрат на правничу допомогу в розмірі 2500 (дві тисячі п`ятсот) гривень.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подана заява про перегляд заочного рішення або після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" (02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд. 6, каб. 13, код 42986956.

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя К.І. Апанасенко