Рішення № 138806, 19.09.2006, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.09.06 р. Справа № 45/217

за позовом: Державного підприємства об’єднання „Артемсіль”, ЄДРПОУ 00379790,

м. Соледар

до відповідача: Військової частини А4176, код 08200342, с.Парасковіївка

про стягнення 3 036 грн. 91 коп.

Суддя Б.Д. Плотніцький

при секретарі судового засідання Ляшенко Л.В.

Представники:

Від позивача: Якушев Ю.В. – юрисконс.

Від відповідача: Дьомін С.В. – нач.служби військ.част.

В засіданні суду брали участь

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Державне підприємство об’єднання „Артемсіль”, м.Соледар, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Військової частини А4176, с.Парасковіївка, про стягнення заборгованості у сумі 3 036 грн. 91 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов’язань по договору №2 від 01.02.2002р. про подачу та прибирання вагонів в частині повної та своєчасної сплати наданих послуг, рахунки фактури та акт звірки взаємних розрахунків.

Відповідач у відзиві на позовну заяву №1269 від 05.09.2006р. позовні вимоги у сумі 3 036 грн. 91 коп. визнав у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом встановлено наступне:

Між позивачем та відповідачем був підписаний договір №2 від 01.02.2002р. про подачу та прибирання вагонів.

Згідно з умовами позивач зобов’язаний надати послуги по амортизації під’їзних колій військової частини А4176.

На виконання умов вказаного договору про подачу та прибирання вагонів позивачем за період грудня 2004р., червня 2005р. та вересня 2005р. надані послуги з амортизації під’їзних колій на суму 3 036грн. 91 коп. (з урахуванням часткової оплати).

Параграфом 10 договору №2 від 01.02.2002р. про подачу та прибирання вагонів встановлено, що розрахунки по платежах, пов’язаних з амортизацією залізничних під’їзних колій, розраховуються окремо за кожний рік.

На адресу відповідача позивачем були виставлені рахунки - фактури №о84 від 27.12.2004р., №о26 від 23.06.2005р., №о25 від 30.09.2005р., які не були сплачені.

Таким чином, у відповідача перед позивачем наявна заборгованість у сумі 3 036 грн. 91 коп.

Відповідач надав відзив на позовну заяву №1269 від 05.09.2006р., в якому позовні вимоги у сумі 3 036 грн. 91 коп. визнає у повному обсязі.

Господарський суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного:

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України (враховуючи, що правовідносини продовжують існувати між сторонами після набрання чинності цим кодексом) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як встановлено судом, на виконання умов договору №2 від 01.02.2002р. про подачу та прибирання вагонів позивачем були надані послуги на загальну суму 3 036 грн. 91 коп. (з урахуванням часткової оплати) за період грудня 2004р., червня 2005р. та вересня 2005р.

Факт виконання позивачем робіт та послуг з боку відповідача не заперечується

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. При цьому, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Параграфом 10 договору №2 від 01.02.2002р. про подачу та прибирання вагонів встановлено, що розрахунки по платежах, пов’язаних з амортизацією залізних під’їзних колій, розраховуються окремо за кожний рік.

Договором №2 від 01.02.2002р. чітко не встановлені строки, в які відповідач повинен здійснити розрахунки.

Таким чином, з урахуванням вимог ст.ст.526,530 Цивільного кодексу України, господарський суд вважає, шо відповідач повинен виконати обов'язок по оплаті наданих йому робіт та послуг у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Першим документальним зверненням позивача з вимогою про сплату заборгованості було направлення на адресу відповідача рахунків – фактур №о84 від 27.12.2004р., №о26 від 23.06.2005р., №о25 від 30.09.2005р., які залишені без сплати відповідачем.

На підставі викладеного, свої зобов`язання щодо своєчасної та повної сплати грошових коштів всупереч умовам договору та вимогам ст.ст.526, 530 Цивільного кодексу України відповідач не виконав.

Таким чином, господарський суд вважає, що у відповідача перед позивачем наявна заборгованість у сумі 3 036 грн. 91 коп.

Відповідач проти позову не заперечує, позовні вимоги визнає у повному обсязі, про що свідчить відзив на позовну заяву №1269 від 05.09.2006р.

Згідно з ч.5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України в разі визнання відповідачем позовних вимог, господарський суд приймає рішення про задоволення позову.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

При цьому, з урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, враховуючи, що позов доведений позивачем та обгрунтований матеріалами справи, виходячи з того, що відповідач позовні вимоги визнав, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 3 036 грн. 91 коп. підлягають задоволенню.

Судові витрати у відповідності з вимогами ст.49 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, ч.5 ст.78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства об’єднання „Артемсіль”, м.Соледар, до Військової частини А4176, с.Парасковіївка, про стягнення заборгованості у сумі 3 036 грн. 91 коп., задовольнити повністю.

Стягнути з Військової частини А4176, с.Парасковіївка на користь Державного підприємства об’єднання „Артемсіль”, м.Соледар заборгованість у сумі 3 036 грн. 91 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 102 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно – технічне забезпечення у сумі 118 грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Рішення прийняте в судовому засіданні 19.09.2006р.

Суддя Плотніцький Б.Д.