Рішення № 138805983, 03.08.2026, Багачевський міський суд Черкаської області (до 25.04.2025 - Ватутінський міський суд Черкаської області)

Справа № 690/316/26

Провадження № 2/690/357/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

03 серпня 2026 року м. Багачеве

Багачевський міський суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Линдюка В.С.,

секретар судового засідання Руденко В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Багачевського міського суду Черкаської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ КОЛЕКТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

Представник товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ КОЛЕКТ» (далі ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ»), повноваження якої підтверджено довіреністю від 15.10.2025 року № ДВ-20251015/001, звернувся до суду з позовною заявою за змістом якої, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 18.12.2021 року № 77191322 в сумі 36 411,48 грн., з яких: 18 000 грн. основна сума боргу, 18 411,48 грн. заборгованість за відсотками.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 18.12.2021 року між товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (далі ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ») та ОСОБА_1 дистанційно в електронній формі укладено договір позики № 77191322 (далі Договір № 77191322) за умовами якого відповідач, безготівковим шляхом на вказаний ним картковий рахунок отримав у якості позики грошові кошти в розмірі 18 000 грн., однак ОСОБА_1 свої договірні зобов`язання не виконав, не повернувши суму позики та не сплативши в повному обсязі проценти за користування нею.

ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» на підставі договору факторингу від 02.11.2022 року № 029-021122 відступило товариству з обмеженою відповідальністю «СІРОКО ФІНАНС» (далі ТОВ «СІРОКО ФІНАНС») право грошової вимоги до відповідача за Договором № 77191322, яке в подальшому на підставі договору факторингу від 17.12.2025 року № 17/12/25-01 відступило його ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ».

Загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за Договором № 77191322 становить 36 411,48 грн., з яких: 18 000 грн. неповернутий залишок тіла позики, 18 411,48 грн. проценти за користування позикою, про стягнення якої й заявлено позовну вимогу.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, за змістом позовної заяви та заяви про уточнення позовних вимог просив розгляд справи провести за його відсутності на підставі наявних матеріалів справи, та не заперечував проти ухвалення заочного рішення в справі.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про місце, дату та час розгляду справи, в розумінні п. 4) ч. 8, ст. 11 ст. 128 ЦПК України, що узгоджується з висновками, викладеними Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 25.04.2018 року в справі № 800/547/17, а також постановах Верховного Суду від 27.11.2019 року в справі № 913/879/17, від 21.05.2020 року в справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 року в справі № 24/260-23/52-б, від 21.01.2021 року в справі № 910/16249/19, від 18.03.2021 року в справі № 911/3142/19, від 19.05.2021 року в справі № 910/16033/20, від 07.02.2024 року в справі № 904/853/23, відзиву на позовну заяву не подав, у судові засідання неодноразово не з`явився, поважність причин неявки не повідомив, заяв від його імені про відкладення розгляду справи чи з інших процесуальних питань до суду не надходило.

Судом вжито заходів для перевірки факту можливого перебування ОСОБА_1 в складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан, однак підстав для зупинення провадження в справі на підставі п. 2) ч. 1 ст. 251 ЦПК України, не встановлено.

Згідно ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка згідно змісту ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ судами, як і Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, застосовується як джерело права, зокрема в Рішенні від 16.02.2017 року в справі «Каракуця проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що будь-яке порушення права доступу до суду відсутнє, якщо особа не виявила належної зацікавленості у розгляді його справи, тобто неналежна зацікавленість у розгляді справи може бути підставою для відповідних правових наслідків.

З урахуванням вказаного та вимог ч. 8 ст. 178, ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України, а також відсутності підстав, передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами в заочному порядку, про що 03.08.2026 року постановлено відповідну ухвалу.

У відповідності до ч. 14 ст. 7, ч. 2 ст. 247 ЦПК України в зв`язку з неявкою сторін у засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Положеннями ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст.ст. 12, 13 ЦПК України суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності. Суди розглядають справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За змістом ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення обов`язком суду, крім іншого, є вирішення питання про характер спірних правовідносин і про те, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

З`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що наявні достатні підстави для часткового задоволення позовних вимог.

Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 18.12.2021 року дистанційно в електронній формі укладено Договір № 77191322 (на умовах повернення позики в кінці строку позики), невід`ємною частиною якого є Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), який останнім підписано електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора, за умовами якого фінансова установа зобов`язалась надати відповідачу позику в розмірі 18 000 грн., шляхом перерахування їх на вказаний ним банківський картковий рахунок НОМЕР_1 , строком на 30 днів, а відповідач зобов`язався повернути позику 17.01.2022 року та сплатити проценти за користування нею відповідно до договірних умов за зниженою процентною ставкою 1,8905% в день від суми залишку позики, як наслідок орієнтовна вартість кредиту становить 28 208,70 грн., з яких 10 208,70 грн. загальні витрати за кредитом.

Умовами п. 4 Договору № 77191322 передбачено, що проценти нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики.

Відповідно до змісту п.п. 2, 17 Договору № 77191322 якщо сума позики не перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати, за понадстрокове користування позикою застосовується процентна ставка 2,7% від суми позики за кожен день такого користування.

При цьому, суд позбавлений можливості дослідити положення Правил надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), оскільки їх представником позивача суду не надано.

При цьому, долучені до позовної заяви Правила надання коштів у кредит суб`єктам господарювання «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», затверджені наказом директора даної юридичної особи від 03.10.2024 року № 03/10/2024, на спірні взаємовідносини вочевидь не поширюються, оскільки Договір № 77191322 укладено 18.12.2021 року, та ОСОБА_1 отримав позику на споживчі цілі, а не як суб`єкт господарювання.

Факт зарахування 18.12.2021 року грошових коштів у розмірі 18 000 грн., виданих ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» в якості позики згідно Договору № 77191322, на картковий рахунок № НОМЕР_1 підтверджується довідкою ТОВ «Фінансова компанія «ФІНЕКСПЕРТ» від 21.01.2026 року № КД-000113148/ТНПП та копією платіжної інструкції від 18.12.2021 року № 6519ba85-671d-43da-90e9-a0ffea8d1ace.

Згідно розрахунку заборгованості за Договором № 77191322, зробленого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», за період часу з 18.12.2021 року по 18.01.2022 року (32 днів) щоденно нараховувались проценти за користування позикою в розмірі 340,29 грн. (1,8905% суми позики), 19.01.2022 року 2 484,12 грн., 26.01.2022 року 2 143,83 грн., 02.02.2022 року 2 143,83грн., 11.02.2022 року 501,48 грн., в період часу з 12.02.2022 року по 24.02.2022 року (13 днів) щоденно в розмірі 358,20 грн. (1,99% суми позики), в період часу з 25.04.2022 року по 11.05.2022 року (17 днів) щоденно в розмірі 179,1 грн.

Також відображено, що ОСОБА_1 на виконання зобов`язань за Договором № 77191322 сплачено на користь ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» грошові кошти в сумі 7 452,36 грн. (17.01.2022 року 240,24 грн. та 780,63 грн., 19.01.2022 року, 26.01.2022 року та 02.02.2022 року по 2 143,83 грн.)

ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» на підставі договору факторингу № 029-021122 (далі Договір № 029-021122) відступило ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» належні йому права вимоги до боржників, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги.

Згідно змісту п. 2.1.3 Договору № 029-021122 перехід права вимоги заборгованості до боржників від ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» до ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» відбувається в день підписання його сторонами відповідного реєстру прав вимоги.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги від 12.12.2022 року до Договору № 77191322 ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», крім іншого, відступлено ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» право вимоги до ОСОБА_1 (№ 9001) за Договором № 77191322 на загальну суму заборгованості 36 411,48 грн., з яких: 18 000 грн. заборгованість за основною сумою боргу, 18 411,48 грн. заборгованість за процентами за користування позикою.

ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» на підставі договору факторингу від 17.12.2025 року № 17/12/25-01 (далі Договір № 17/12/25-01) відступило ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» належні йому права грошової вимоги за кредитними договорами до боржників, зазначених у відповідному реєстрі.

Згідно змісту п. 3.1.3 Договору № 17/12/25-01 право вимоги заборгованості до боржників переходить від ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» до ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» з моменту підписання цього договору та Реєстру боржників до нього.

Відповідно до акту прийому-передачі документації від 17.12.2025 року та витягу з реєстру боржників від 17.12.2025 року до Договору № 17/12/25-01 ТОВ «СІРОКО ФІНАНС», крім іншого, передано ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» право вимоги до ОСОБА_1 (№ 2405) за Договором № 77191322 на загальну суму заборгованості 36 411,48 грн., з яких: 18 000 грн. заборгованість за основною сумою боргу, 18 411,48 грн. заборгованість за процентами за користування позикою.

Встановленим судом фактам відповідають правовідносини щодо надання позики та фінансових послуг у сфері кредитування, які врегульовано Цивільним кодексом України (далі ЦК України) та законами України «Про електронну комерцію», «Про споживче кредитування».

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Приписами ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо: його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони; воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку; він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронною комерцією є відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов`язки майнового характеру; електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Положеннями ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно п.п. 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Положеннями ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання, крім іншого, є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями ч. 1 ст. 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Приписами ч. 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За змістом ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Приписами ч.ч. 1, 2 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 515 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями ч. 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Згідно ч. 3 ст. 1079 ЦК України фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Положеннями ч. 1 ст. 1080 ЦК України передбачено, що договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

За вказаних обставин, суд вважає доведеним, що 18.12.2021 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено Договір № 77191322, в зв`язку з чим відповідач на умовах строковості, поворотності та платності отримав у позику грошові кошти в розмірі 18 000 грн., шляхом їх зарахування на його банківський картковий рахунок.

Однак ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором № 77191322 виконав не в повному обсязі, сплативши на користь ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» лише 7 452,36 грн.

ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» 02.11.2022 року на підставі Договору № 029-021122 відступило право вимоги до ОСОБА_1 за Договором № 77191322 ТОВ «СІРОКО ФІНАНС», яке 17.12.2025 року на підставі Договору № 00423-ФК відступило його ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ».

Водночас перевіркою розрахунку заборгованості за Договором № 77191322 встановлено не відповідність строків нарахуванням процентів за користування позикою договірним умовам, які узгоджені сторонами.

Умовами Договору № 77191322 передбачено, що упродовж узгодженого строку надання позики ОСОБА_1 зобов`язаний був сплати на користь ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» проценти за користування нею в сумі 10 208,70 грн. (30 * 340,29).

Відомостей про те, що ОСОБА_1 на час розгляду справи виконав свої зобов`язання за Договором № 77191322 перед ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», чи ТОВ «СІРОКО ФІНАНС», чи ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ», у більшому обсязі, ніж вказано представником позивача, суду не надано, як наслідок, суд вважає, що наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом позики в розмірі 18 000 грн. та за процентами за користування нею, з урахуванням вже сплачених коштів, у розмірі 2 756,34 грн. (10 208,70 7 452,36), а загалом 20 756 (двадцять тисяч сімсот п`ятдесят шість) грн. 34 коп.

Водночас суд не вбачає підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача процентів, нарахованих у період часу з 18.01.2022 року по 11.05.2022 року за понадстрокове користування позикою, оскільки їх розмір суперечить як п.п. 2, 17 Договору № 77191322, так і вимогам діючого законодавства, що регулює спірні взаємовідносини.

Згідно сталих правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 28.03.2018 року в справі № 444/9519/12, від 11.04.2018 року в справі № 758/1303/15-ц, від 19.06.2019 року в справі № 646/14523/15-ц, від 04.02.2020 року в справі № 912/1120/16, від 18.03.2020 року в справі № 902/417/18, від 18.01.2022 року в справі № 910/17048/17, від 05.04.2023 року в справі № 910/4518/16 права кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України. Проценти, які можуть бути нараховані поза межами строку кредитування (чи після вимоги про дострокове погашення кредиту), є мірою цивільно-правової відповідальності та сплачуються відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України, та їх розмір визначається законом або договором.

Таким чином, з 18.01.2022 року в ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» виникло право нарахування процентів за Договором № 77191322 на підставі ч. 2 ст. 625 ЦПК України, як міри цивільно-правової відповідальності за невиконання ОСОБА_1 своїх договірних зобов`язань, яке воно реалізувало на власний розсуд.

Водночас відповідно до п. 6 розділу IV Закону України «Про споживче кредитування» в разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором.

Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані за період, зазначений у цьому пункті, за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) зобов`язань за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем.

Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24.12.2023 року, тобто вищевказані приписи застосовні до договорів, які укладені до 23.01.2024 року.

Вказане також узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 10.01.2024 року в справі № 240/4894/23 указано, що принцип тлумачення закону на користь особи є однією з основних засад правової системи, яка вказує, що суди повинні намагатися тлумачити закони та його норми в такий спосіб, щоб максимально захищати права та інтереси фізичної особи. Цей принцип також часто відомий як «in dubio pro persona» або «in dubio pro homine» (латинською мовою), що означає «у вагомих сумнівах на користь людини». Принцип тлумачення закону на користь особи не означає безумовне ігнорування закону, але вказує на те, що в сумнівних ситуаціях суди повинні намагатися вибрати інтерпретацію, яка максимально захищає права та інтереси саме фізичної особи.

Крім того, положеннями п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України передбачено, що в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи те, що згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, наявні підстави для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» судових витрат на сплату судового збору в розмірі 1 517 (одна тисяча п`ятсот сімнадцять) грн. 70 коп., що відповідає частині задоволених позовних вимог (57%), оскільки підстав для його звільнення від сплати судового збору судом не встановлено.

Відповідно до змісту ч. 1, п.п. 1), 4) ч. 3 ст. 133, ч. 2 ст. 137 ЦПК України передбачено, що до складу судових витрат, крім судового збору, належать витрати, пов`язаних з розглядом справи, до складу яких, крім іншого, відносяться витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду, та витрати на професійну правничу допомогу, як сплачені, так і ті, що підлягають сплаті, що підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

За змістом позовної заяви та додатків до неї ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» у зв`язку з необхідністю стягнення з ОСОБА_1 у судовому порядку заборгованості за Договором № 77191322 понесено витрати на правничу допомогу в розмірі 15 000 грн. та витрати, пов`язані з підготовкою, комплектуванням та направленням документів відповідачу, в розмірі 381,74 грн.

Відповідно до змісту ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір понесених витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, підлягає доказуванню на загальних підставах.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в даній справі представником позивача долучено копії: договору про надання правничої допомоги від 02.02.2026 року № ДО-20260202/001, укладеного між ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» та адвокатом Богомоловим В.В.; заявки про надання правової допомоги від 01.04.2026 року № 102 на загальну суму 15 000 грн.; витягу акту про надання юридичної допомоги від 01.04.2026 року № 102 на загальну суму 15 000 грн.

За вказаних обставин, з урахуванням відсутності клопотання відповідача із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт, суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 550 (вісім тисяч п`ятсот п`ятдесят) грн. 74 коп., що відповідає частині задоволених позовних вимог (57%).

На підтвердження понесених витрат, пов`язаних з підготовкою, комплектуванням та направленням документів відповідачу, представником позивача долучено копії: договору про надання послуг/виконання робіт з друку, упаковки і розсилки документів, зберігання бланків, конвертів, іншої продукції від 30.10.2025 року № ДТ-СК-30102025 (далі Договір № ДТ-СК-30102025), укладеного між ТОВ «ДІРЕКТ ТЕХНОЛОДЖІ» та ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ», та додатку від 28.01.2026 року № 3 до нього; акт надання послуг від 01.04.2026 року № 131 на загальну суму 149 166,67 грн. за послуги друку та відправки документів; опис вкладення до поштового відправлення № 0505597672920, адресованого ОСОБА_1 .

Водночас представником позивача не надано жодних доказів, що ТОВ «ДІРЕКТ ТЕХНОЛОДЖІ» отримувало від ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» замовлення в межах Договору № ДТ-СК-30102025 з послуг друку документів у зв`язку з необхідністю стягнення з ОСОБА_1 у судовому порядку заборгованості за Договором № 77191322, їх упаковки та надсилання, а також безпосередньо виконувало їх, оскільки опис вкладення до поштового відправлення № 0505597672920, не містить жодних відомостей про його фактичного відправника.

При цьому, суд вважає, що вартість поштових витрат позивача має підтверджуватись відповідним розрахунковим документом, виданим оператором поштових зв`язку, а не будь-якою юридичною особою.

З огляду на вказане, суд вважає, що відсутні підстави для стягнення з позивача на користь відповідача заявлених витрат, пов`язаних з підготовкою та направленням документів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-82, 89, 95, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272-273, 279, 280-284, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ КОЛЕКТ» до ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ КОЛЕКТ» заборгованість за договором позики від 18.12.2021 року № 77191322 в сумі 20 756 (двадцять тисяч сімсот п`ятдесят шість) грн. 34 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ КОЛЕКТ» судові витрати в сумі 10 068 (десять тисяч шістдесят вісім) грн. 44 коп., з них: 1 517,70 грн. витрати зі сплати судового збору, 8 550,74 грн. витрати на оплату правничої допомоги.

Копію заочного рішення суду надіслати учасникам справи.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення суду може бути переглянуте Багачевським міським судом Черкаської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.

Заочне рішення суду може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення суду в загальному порядку апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право: на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду; на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ КОЛЕКТ», код ЄДРПОУ 43950742, адреса місцезнаходження: просп. Соборності, 30 а, прим. 321, м. Київ.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Суддя Линдюк В.С.