Рішення № 138805709, 29.07.2026, Володимирецький районний суд Рівненської області

Справа 556/802/26

Номер провадження 2/556/878/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.07.2026.

Володимирецький районний су д Рівненської області в складі:

головуючого судді - Котик Л.О.

при секретарі - Соловей Г.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Володимирець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Володимирецької селищної ради Вараського району Рівненської області про визнання права власності на спадкове майно-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Володимирецької селищної ради Вараського району Рівненської області про визнання права власності на спадкове майно.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_2 .

За життя ОСОБА_2 на праві приватної власності належали земельні ділянки, загальною площею 3,93 га для ведення особистого селянського господарства, які розташовані на території Красносільської сільської ради (нині Володимирецька селищна рада) Володимирецького (нині Вараського) району Рівненської області.

Заповіт віджсутній.

На день смерті ОСОБА_2 проживала одна. Після її смерті, позивач фактично вступив у володіння спадковим майном, засаджував та обробляв земельні ділянки, вирощував врожай.

Позивач є єдиним спадкоємцем після смерті матері, що звернувся до нотаріуса для оформлення спадкових прав.

Маючи намір успадкувати спадкове майно позивач усно звернувся до Володимирецької районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, де йому повідомили, що оформити спадкові права на земельні ділянки через нотаріальну контору він не зможе, оскільки на підтвердження права власності спадкодавиці ОСОБА_2 на земельні ділянки було надано копію Державного акта на право приватної власності на землю, а не його оригінал, що унеможливлює оформлення спадкових прав в нотаріальному порядку, рекомендовано звернутися до суду.

На підстві викладеного, просить визнати за ним право власності на земельні ділянки загальною, площею 3,93 га., кадастрові номери: 56208858000:403:00:008; 56208858000:402:90:449; 56208858000:403:40:512; для ведення особистого селянського господарства, які розташовані на території Красносільської сільської ради Володимирецького (нині Вараського) району Рівненської області, що належали ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, серії Р2 №628476 від 11.12.2003 року, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в порядку спадкування за законом.

Вказаний позов надійшов до суду 07 травня 2026 року.

Ухвалою Володимирецького районного суду Рівненської області від 11 травня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

12 червня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

25.06.2026 від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, просить також встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 є матір`ю ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКЕНТ НОМЕР_1 ). Встановити факт, що має юридичне значення, а саме: факт постійного проживання ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , в АДРЕСА_1 до відкриття спадщини більше п`яти років та на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім`єю.

Позивач зазначає, що в ході оформлення спадкового майна ним було встановлено, що у правовстановлюючих документах, а саме: в паспорті позивача та свідоцтві про смерть його матері містяться розбіжності стосовно їх прізвищ, так у паспорті позивача зазначено прізвище - « ОСОБА_3 », а в свідоцтві про смерті матері позивача - « ОСОБА_3 ».

Дані факти йому необхідно для належного оформлення його спадкових прав після смерті матері.

Ухвалою Володимирецького районного суду Рівненської області від 30 червня 2026 року заяву позивача про збільшення позовних вимог прийнято до розгляду.

Розгляд справи здійснюється за відсутності сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Позивач в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує.

Належним чином повідомлений відповідач в судове засідання не з`явився,причину неявки суду не повідомив.

Згідно п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Суд, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення із наступних підстав:

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_2 від 09.02.2018.

За життя ОСОБА_2 на праві приватної власності належали земельні ділянки, загальною площею 3,93 га для ведення особистого селянського господарства, які розташовані на території Красносільської сільської ради (нині Володимирецька селищна рада) Володимирецького (нині Вараського) району Рівненської області, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю, серії Р2 №628476 від 11.12.2003 року.

Заповіт відсутній.

На час смерті спадкодавиця ОСОБА_2 , проживала одна за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідками №161, №162 від 03.03.2026 року, видані Володимирецькою селищною радою Вараського району Рівненської області.

Згідно роз`яснення завідувача Володимирецької державної нотаріальної контори Рівненської області №157/01-16 від 13.03.2026, оскільки оригінали правовстановлюючих документів на земельну ділянку втрачено, рекомендовано звернутися до суду.

Згідно п.4.15 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012р. №295/5 (надалі - Порядок), видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків. передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку.

Відповідно до п.4.16 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно (перелік документів, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності на нерухоме майно, міститься в ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Згідно п.4.19 глави 10 розділу II Порядку за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Відповідно до ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України особа має право у встановленому главою 3 Цивільного кодексу України порядку, звернутися до суду за захистом своїх порушених прав чи інтересів.

Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися в наслідок його смерті.

Відповідно до статті 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" від 30 травня 2008 року №7 визначено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно статті 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Відповідно до частини першої статті 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно статті 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Як зазначено в статті 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно статті 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно ч.1 ст.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч.1 ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Частиною 1 ст. 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Разом з тим, відповідно до п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Пунктом 3.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ України від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13, право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).

Крім того, у цьому пункті зазначено, що якщо спадкоємець не прийняв спадщину, його вимоги про визнання права власності на спадкове майно не підлягають задоволенню судом. Прийняття спадщини спадкоємцем, який звертається з вимогою про визнання права власності на спадкове майно, має встановлюватись належними доказами: копіями документів із спадкової справи, якщо така справа заводилася нотаріусом, довідками з житлово-експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця.

Отже, способом захисту прав та інтересів позивача у даному випадку є визнання за ним права власності на спірне нерухоме майно.

Щодо встановлення факту родинних відносин, то судом встановлено наступне.

Згідно паспорта позивача, серії НОМЕР_3 , виданого Володимирецьким РВ УМВс України в Рівненській області, його прізвище записано « ОСОБА_3 ».

Відповідно до свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_2 , прізвище матері позивача « ОСОБА_3 ».

Однак у свідоцтві про народження позивача, серії НОМЕР_4 зазначено прізвище « ОСОБА_3 ».

Відповідно до ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб , якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно п.1 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Як зазначено у п.2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року №7 "Про судову практику у справах про спадкування", якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім"єю, тощо.

Таким чином у судовому засіданні знайшов підтвердження факт рлдинних відноси позивача із ОСОБА_2 .

Щодо встановлення факту спільного проживання, то судом встановлено наступне.

Згідно письмового пояснення свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , позивач ОСОБА_1 фактично проживав в с. Зелене Вараського району Рівненської області із своєю матір`ю до дня її смерті, до відкриття спадщини більше п`яти років, здійснював її утримання та повний догляд.

За змістом частин другої-четвертої статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Права члена сім`ї має одинока особа. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

А як зазначено в пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» , якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.

Пленум Верховного Суду України у пункті 21 постанови від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування роз`яснив, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом.

Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення з спадкодавцем спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Таким чином у судовому засіданні знайшов підтвердження факт постійного проживання позивача із ОСОБА_2 більше п"яти років до часу відкриття 08 лютого 2018 спадщини після її смерті.

З урахуванням викладеного, суд на підставі досліджених доказів приходить до висновку, що ОСОБА_1 є спадкоємцем майна своєї матері, який вступив та прийняв спадщину після її смерті, однак належним чином її не оформив, а також факт родинних відносин та факт спільного проживання з своєю матір"ю, а тому позов ОСОБА_1 до Володимирецької селищної ради Вараського району Рівненської області про визнання права власності на спадкове майно та встановлення фактів, що мають юридичне значення, слід задовольнити.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 12, 177, 178, 346, 328, 1216, 1217, 1223, 1233, 1268, 1297 ЦК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" від 30 травня 2008 року №7, Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 червня 2009 року "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції", ст.ст. 4,6,8,10-13, 17-18, 30, 141, 259, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до Володимирецької селищної ради Вараського району Рівненської області про визнання права власності на спадкове майно та встановлення фактів, що мають юридичне значення, задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 є матір`ю ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме: факт постійного проживання, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 з ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , в АДРЕСА_1 до відкриття спадщини більше п`яти років та на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім`єю.

Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на земельні ділянки загальною площею 3,93 га, кадастрові номери:56208858000:403:00:008; 56208858000:402:90:449; 56208858000:403:40:512 цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, які розташовані на території Красносільської сільської ради Володимирецького (нині Вараського) району Рівненської області, що належали ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, серії Р2 №628476 від 11.12.2003, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порядку спадкування за законом.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо в Рівненський апеляційний суд протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Котик Л.О.

Учасники процесу:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ;

Відповідач: Володимирецька селищна рада Вараського району Рівненської області, місцезнаходження: селище Володимирець, вул. Повстанців, 21, Вараського району, РІвненської області, код ЄДРПОУ 04388113;