Ухвала суду № 138805407, 30.07.2026, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Справа № 553/1018/23

Провадження № 1-в/553/114/2026

У Х В А Л А

Іменем України

30.07.2026м. Полтава

Подільський районний суд міста Полтави в складі:

головуючого: судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

представника установи - ОСОБА_4 ,

засудженого - ОСОБА_5 ,

захисника - адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Полтаві клопотання захисника адвоката ОСОБА_6 про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким згідно статті 82 Кримінального кодексу України,

ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Кустолово-Суходілка Машівського району Полтавської області, є громадянином України, інвалідом 2 групи, з середньо-спеціальною освітою, розлучений, офіційно не працевлаштований, зареєстрований таким, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , засудженому вироком Подільського районного суду міста Полтави від 03.06.2025, який змінено на підставі ухвали Полтавського апеляційного суду від 27.05.2025, за ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 70 Кримінального кодексу України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років 6 місяців з конфіскацією майна,

в с т а н о в и в:

На розгляд до Подільського районного суду міста Полтави надійшло клопотання захисника засудженого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким, згідно ст. 82 КК України.

На обґрунтування клопотання адвокат ОСОБА_6 зазначила наступне. ОСОБА_5 вину у скоєному злочині визнав повністю, раніше не судимий. Згідно висновку щодо ступеня виправлення засудженого від 11.06.2026, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення низький. ОСОБА_5 працевлаштований у бригаді по виготовленню малопомітної перешкоди, до праці ставиться задовільно, з поставленими задачами справляється. Добровільно, за власною ініціативою залучається до додаткових неоплачуваних робіт та приймає участь по благоустрою установи та відділення, до праці та до виконання покладених обов`язків ставиться задовільно. ОСОБА_5 під час відбування покарання демонструє позитивну динаміку поведінки. Характеризується переважно флегматичним типом темпераменту, що проявляється у стійкості емоційних реакцій, врівноваженості, послідовності поведінки та здатності зберігати самоконтроль у більшості ситуацій. Для нього характерні стриманість, відсутність поспішності та сталість у ритмі діяльності. Має комунікативні якості. Зазвичай врівноважений та доброзичливий у спілкуванні. Легко підтримує конструктивні контакти з оточенням. Періодично може проявляти надмірну емоційність, сильну радість, ентузіазм або надмірне переживання труднощів. Конфліктність не висока, конфлікти зазвичай ситуаційні. До дисциплінарної відповідальності не притягувався. До праці та виконання поставлених завдань ставиться задовільно. У взаємовідносинах з іншими засудженими не конфліктний, підтримує з ними рівні взаємовідносини. Дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом установи. Спальне місце та приліжкову тумбочку утримує у чистоті і порядку, має охайний зовнішній вигляд. Дбайливо ставиться до майна установи і предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи, здійснює за ними належний догляд, використовує тільки за призначенням. Виконує передбачені законом вимоги персоналу установи. До виконання робіт із благоустрою установи ставиться задовільно. У відношенні до представників адміністрації установи грубість не проявляє. Роботи з самообслуговування та роботи по благоустрою місць позбавлення волі виконує. До дисциплінарної відповідальності не притягувався. Заохочень не має. 3 характеристики ОСОБА_5 вбачається, що він бере участь у соціально-виховній роботі та програмах диференційованого виховного впливу.

З характеристики вбачається, що ОСОБА_5 відповідно до ст. 110, 114 КВК України, підтримує родинно-соціальні зв`язки шляхом телефонних розмов та отримання посилок. Стосунки доброзичливі та мають на засудженого позитивний вплив. Має позитивні плани на майбутнє. Наявність родинних зв`язків свідчить про те, що засуджений не є соціально ізольованою особою, має підтримку за межами установи виконання покарань та може бути інтегрована в суспільство в умовах пробаційного нагляду.

Згідно з характеристикою, після звільнення ОСОБА_5 має намір повернутись на попереднє місце проживання: АДРЕСА_2 . Комунально-побутові умови задовільні. Має намір покращити комунально-побутові умови за місцем проживання. Готовий до позитивних змін. Наявність визначеного місця проживання має істотне значення для застосування пробаційного нагляду, оскільки забезпечує можливість постановки засудженого на облік в уповноваженому органі з питань пробації, контролю за його поведінкою, виконання покладених судом обов`язків та здійснення соціально-виховної роботи.

З характеристики вбачається, що до засуджений ОСОБА_5 не вживає наркотичні речовини. На даний час стверджує, що має негативне ставлення до алкоголю. Проходить програму ДВВ «Подолання наркотичної залежності».

Крім того ОСОБА_5 є інвалідом 2 групи, що свідчить про стан здоров`я, який впливає на відбування покарання. Це є вагомим аргументом, а саме заміну невідбутої частини покарання більш м`яким покаранням у виді пробаційного нагляду. За 5 років перебування у в`язниці він своєю сумлінною поведінкою довів своє виправлення та став на шлях виправлення, тому він просить замінити йому невідбуту частину покарання більш м`яким покаранням.

У судовому засіданні засуджений ОСОБА_5 та його захисник - адвокат ОСОБА_6 подане клопотання підтримали та просили його задовольнити з викладених у ньому підстав.

Прокурор у судовому засіданні заперечував проти даного клопотання та просив відмовити у його задоволенні.

Представник ДУ "Полтавська виправна колонія (№ 64)" просив відмовити у задоволенні клопотання захисника, оскільки засуджений не став на шлях виправлення.

Дослідивши матеріали клопотання, вислухавши думку прокурора, засудженого та його захисника, представника установи відбування покарання, дослідивши матеріали особової справи засудженого ОСОБА_5 , суд доходить висновку про таке.

Установлено, що ОСОБА_5 засуджений вироком Подільського районного суду міста Полтави від 03.06.2025 за ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 70 КК України, який змінено на підставі ухвали Полтавського апеляційного суду від 27.05.2025, до 6 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна. Вирок набрав законної сили 27.10.2025. Початок строку 13.03.2023, кінець строку 13.09.2029. Станом на 30.07.2026 засуджений відбув 1/2 призначеного судом строку покарання.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 КК України особам, що відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м`яким покаранням. Заміна невідбутої частини покарання більш м`яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення. У цих випадках більш м`яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині Кодексу для даного виду покарання і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком.

Згідно з ч. 3 ст. 82 КК України заміна невідбутої частини покарання більш м`яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.

Згідно з п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» від 26.04.2002 умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м`яким можливі лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність при заміні невідбутої частини строку основного покарання більш м`яким покаранням того, що засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.

Як зазначено у п. 17 постанови Пленуму Верховного суду України від 26.04.02 №2 «Про практику застосування судами України законодавства про умовно-дострокове звільнення від покарання і заміну покарання більш м`яким», суди під час судового засідання у справах цієї категорії повинні ретельно з`ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо залучення до суспільно корисної праці.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 82 КК України особам, що відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м`яким покаранням. При цьому нове покарання визначається з урахуванням його розташування в системі покарань, зазначених в ст. 51 КК України.

Пунктом 2 ч. 4 ст. 82 КК України передбачено, що заміна невідбутої частини покарання більш м`яким можлива після фактичного відбуття засудженим не менше половини строку покарання, призначеного судом за корупційний нетяжкий злочин або кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисне кримінальне правопорушення і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисне кримінальне правопорушення, за яке вона була засуджена до позбавлення волі.

У той же час, однією із обов`язкових умов для заміни невідбутої частини покарання більш м`яким є доведеність засудженим, що він став на шлях виправлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 102 КВК України режим у виправних і виховних колоніях - це встановлений законом та іншими нормативно-правовими актами порядок виконання і відбування покарання, який забезпечує ізоляцію засуджених; постійний нагляд за ними; виконання покладених на них обов`язків тощо.

Суд звертає увагу на те, що дотримання порядку та умов відбування покарання, а також добросовісна поведінка засудженого під час відбування покарання є його обов`язком відповідно до ст. 9 КВК України.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 6 КВК України виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Основними засобами виправлення і ресоціалізації засуджених є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), пробація, суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.

Відповідно до ч. 2 ст. 67 КВК України встановлено, що засуджені, які стали на шлях виправлення або сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення, можуть бути у встановленому законом порядку представлені до заміни невідбутої частини покарання більш м`яким або до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.

Прийняття рішення про заміну покарання більш м`яким не є обов`язковим, а залежить від переконаності суду в тому, що цілі покарання досягнуті в більш короткий термін, ніж це було визначено вироком.

Згідно з вимогами чинного законодавства, яке регламентує порядок застосування заміни невідбутої частини покарання більш м`яким покаранням, даному звільненню підлягають ті засуджені, які протягом всього, а не певного періоду часу довели своє виправлення та стали на шлях виправлення і для цього дані беруться в їх сукупності.

Враховуючи наведені вище вимоги кримінального закону та встановлені обставини в їх сукупності, із урахуванням особи засудженого, зокрема його відношення до встановленого порядку (режиму) відбування покарання, суд не вбачає процесу достатніх позитивних змін, які відбуваються в особистості засудженого та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки у суспільстві, а тому приходить до висновку, що останній на час розгляду вказаного клопотання засудженого, не досяг відповідного ступеню виправлення, передбаченого ст. 82 КК України, як такого, що став на шлях виправлення.

Із встановлених судом обставин вбачається, що у поведінці ОСОБА_5 не спостерігаються позитивні тенденції, за увесь час відбування покарання, засуджений не має жодного заохочення, проте мав одне стягнення за порушення вимог режиму утримання, яке погашено у встановленому законом порядку.

Стосовно Висновку щодо ступеня виправлення засудженого станом на 11.06.2026, відповідно до якого засуджений ОСОБА_5 , отримав 64 бали, та не довів своє виправлення і не може бути пред`явлений до заміни невідбутої частини покарання більш м`яким.

Відсутність на даний час діючих стягнень у засудженого, дотримання ним режиму утримання та відбуття визначеної законом частини покарання та працевлаштування не є визначальними під час вирішення питання про заміни невідбутої частини покарання більш м`яким, оскільки ці обставини не мають виключного значення при прийнятті рішення про застосування до засудженого пільги, передбаченої статтею 82 КК України.

Суд зазначає, що наявність лише формально-юридичної підстави, тобто відбуття необхідного строку покарання, не доводить того, що засуджений став на шлях виправлення в розумінні положень ст. 82 КК України, оскільки для такого висновку повинні бути наявні докази, які засвідчують, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці в період усього строку відбування покарання довів, що став на шлях виправлення, разом з тим ініціатором клопотання не обґрунтовано належним чином доцільність заміни покарання призначеного судом з урахуванням особливостей справи та правової кваліфікації саме на пробаційний нагляд. Проаналізувавши зміст долучених до клопотання документів, суд дійшов висновку про недостатність доказів долучених до клопотання, щодо підстави для задоволення клопотання в порядку ст. 82 КК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 6 КВК України, ст. 82 КК України, ст. ст. 336, 371, 372, 376, 537, 539 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Клопотання захисника адвоката ОСОБА_6 про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким згідно статті 82 Кримінального кодексу України засудженому ОСОБА_5 - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Подільський районний суд міста Полтави.

Повний текст ухвали складено 05.08.2026.

Головуюча ОСОБА_1