Рішення № 138805057, 06.08.2026, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/8261/26

Провадження №2/524/6872/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.08.2026 року

Автозаводський районний суд міста Кременчука у складі:

головуючого судді Ковальчук Т. М.,

за участю секретаря судового засідання Воблікової І. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлорембудсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з управління багатоквартирним будинком,

УСТАНОВИВ:

У липні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлорембудсервіс» (далі позивач, ТОВ «Житлорембудсервіс») звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути з ОСОБА_1 (далі відповідач, ОСОБА_1 ) 33822,04 грн заборгованості за надані послуги з управління багатоквартирним будинком, а також 3328,00 грн сплаченого судового збору.

На обґрунтування позову указувало, що рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 13 липня 2018 року № 839 ТОВ «Житлорембудсервіс» призначено управителем групи багатоквартирних будинків та у подальшому 18 липня 2018 року було укладено договір № 1/412 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_1 .

Позивач у повному обсязі виконав свої зобов`язання щодо надання комунальної послуги, а відповідач, грубо порушуючи норми чинного законодавства, не здійснював своєчасної оплати отриманих послуг, у зв`язку з чим за період з 01 липня 2019 року по 31 травня 2026 року виникла заборгованість у сумі 24616,45 грн за отримані послуги з управління багатоквартирним будинком, 7320,74 грн нарахованої суми встановленого індексу інфляції, 1884,85 грн 3% річних від простроченої суми.

Ухвалою від 17 липня 2026 року Автозаводський районний суд міста Кременчука відкрив провадження у справі для розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідач подав відзив, у якому, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зокрема, послався на відсутність відповідного договору про надання позивачем послуг відповідачу, доказів щодо виконання визначеного у Додатку № 2 до Договору № 1/412 від 18 липня 2018 року та інших додатках кошторису витрат на поточний ремонт. Також позивач не надав доказів обґрунтованості здійснених ним нарахувань саме в такому розмірі. Окрім того, прибудинкова територія не оформлена у власність або користування співвласників будинку, межа та територія, яка має утримуватися позивачем, з власниками не узгоджувалася.

Позивач у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, направив до суду заяву про розгляд справи без участі його представника.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, звернувся з клопотанням розгляд справи без його участі, позов не визнав, просив врахувати наведені у відзиві доводи та задовольнити клопотання про витребування доказів.

Згідно з частиною першою статті 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється з урахуванням заяв сторін.

Щодо заявленого відповідачем клопотання про витребування доказів суд не вбачає підстав для його задоволення, оскільки кошторис витрат на поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку не стосується предмета доказування у цій справі.

Відповідно до частини першої статті 77 ЦПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.

Предметом доказування у цій справі є факт надання позивачем послуг з управління багатоквартирним будинком, період їх надання, розмір встановленого тарифу/плати та наявність заборгованості у відповідача за їх оплату.

Натомість кошторис витрат на поточний ремонт є планово-розрахунковим документом щодо здійснення окремих видів робіт із відновлення/ремонту спільного майна. Наявність або відсутність деталізованого кошторису на поточний ремонт не є обставиною, яка підтверджує або спростовує факт надання усього комплексу послуг з утримання будинку та виникнення боргу за надані послуги.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, регулюються Законом України від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (далі Закон № 2189-VIII) та Законом України від 14 травня 2015 року № 417-VIII «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (далі Закон № 417-VIII).

Згідно із пунктом 5 частини другої статті 7 Закону № 2189-VIII індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

За правилами частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема у постановах від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц та від 06 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16, споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За правилами частини першої статті 26 Закон № 2189-VIII у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що праву споживача на отримання належної якості житлово-комунальних послуг кореспондує обов`язок останнього оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відтак, споживач зобов`язаний оплатити житлово-комунальні послуги, якщо він фактично користувався ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

За правилами статті 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто, положення статті 322 ЦК України встановлюють презумпцію обов`язку власника нести усі витрати, пов`язані з утриманням належного йому майна, у тому числі з оплати комунальних та інших наданих йому послуг, незалежно від того, чи користується він ними безпосередньо чи ні. Такий обов`язок власника є похідним від належних йому, як абсолютному володарю, правочинів володіння, користування та розпорядження майном.

Згідно з пунктом 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572, власник та наймач (орендар) квартири зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги в строки, встановлені договором або законом та укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору.

Відповідно до пункту 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Суд встановив, що позивач ТОВ «Житлорембудсервіс» надає послуги з управління багатоквартирним будинком за адресою: АДРЕСА_1 .

Власником квартири АДРЕСА_2 у вказаному будинку є відповідач ОСОБА_1 , яка зареєстрована за даною адресою.

За вказаним об`єктом у відповідача за період з 01 липня 2019 року по 31 травня 2026 року виникла заборгованість зі сплати послуг з управління багатоквартирним будинком у сумі 24616,45 грн.

Окрім того, позивач у порядку статті 625 ЦК України та статті 26 Закон № 2189-VIII на суму заборгованості нарахував інфляційні втрати у сумі 7320,74 грн, 3% річних у сумі 1884,85 грн.

Щодо доводів відповідача про відсутність укладеного індивідуального договору про надання послуг суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 13 липня 2018 року № 839 ТОВ «Житлорембудсервіс» було призначено управителем групи багатоквартирних будинків, у тому числі і будинку АДРЕСА_1 , та 18 липня 2018 року укладено договір № 1/412 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.

Відповідно до частини п`ятої статті 13 Закону № 2189-VIII та Закону № 417-VIII, у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку самостійно не обрали форму управління або управителя, управитель призначається виконавчим органом місцевої ради за результатами конкурсу, а договір про надання послуг з управління підписується уповноваженою особою органу місцевого самоврядування від імені співвласників і є обов`язковим для виконання всіма власниками приміщень у будинку.

Крім того, за сталою правовою позицією Верховного Суду споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність письмового договору безпосередньо між споживачем та управителем сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати наданих послуг у повному обсязі, оскільки факт надання послуг створює цивільно-правове зобов`язання щодо їх оплати.

Доводи відповідача про ненадання позивачем кошторисів на поточний ремонт та недоведеність розміру нарахувань є необґрунтованими. Так, плата за управління багатоквартирним будинком є загальною ціною, складові якої визначені кошторисом витрат на утримання будинку та прибудинкової території, що затверджений під час укладення Договору № 1/412 від 18 липня 2018 року; поточний ремонт є лише однією зі складових частин загального комплексу послуг з управління та обслуговування спільного майна (до якого також входять прибирання, технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем, освітлення місць загального користування, дератизація тощо); нарахування плати здійснюється за встановленим щомісячним тарифом (ціною послуги) з розрахунку за 1 кв. м площі квартири, а не на підставі окремих кошторисів фактів виконання конкретних будівельно-ремонтних робіт у кожному окремому місяці. Також суд зазначає, що факт ненадання послуг або надання їх неналежної якості споживач має підтвердити належними та допустимими доказами, зокрема відповідними актами-претензіями, яких матеріали справи не містять.

Суд відхиляє заперечення відповідача щодо того, що прибудинкова територія не оформлена у власність/користування співвласників будинку, а її межі не узгоджувалися. За змістом статей 322, 385 ЦК України та статей 1, 12 Закону № 417-VIII власник квартири є співвласником спільного майна багатоквартирного будинку та зобов`язаний брати участь у його утриманні пропорційно до своєї частки у майні. Послуга з прибирання та обслуговування прибудинкової території надається управителем у межах фактично закріпленої та прилеглої території будинку АДРЕСА_1 , обслуговування якої необхідне для забезпечення нормальної експлуатації даного багатоквартирного будинку. Відсутність державного акта чи правовстановлюючих документів на земельну ділянку під будинком та прибудинкову територію в силу закону не звільняє співвласників будинку від обов`язку відшкодовувати витрати управителя на фактичне утримання цієї території, яка використовується для обслуговування їхнього будинку.

Надаючи оцінку строкам звернення позивача до суду з позовними вимогами за період з 01 липня 2019 року по 31 травня 2026 року, суд зазначає, що відповідно до Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX та Закону України від 15 березня 2022 року № 2120-IX розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України було доповнено пунктами 12 та 19, згідно з якими під час дії карантину, а також під час дії воєнного стану строки позовної давності, визначені статтею 257 ЦК України, продовжуються на строк дії карантину та воєнного стану.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оскільки вимоги позивача підтверджуються належними та допустимими доказами, а факт існування заборгованості відповідача належним чином не спростований, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за надання послуги з управління у сумі 24616,45 грн, інфляційних втрат у сумі 7320,74 грн та 3% річних у сумі 1884,85 грн.

Окрім того, відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, які складаються із судового збору в сумі 3328,00 грн.

Керуючись статтями 10, 12, 81, 141, 258, 259, 263 265, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлорембудсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з управління багатоквартирним будинком.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлорембудсервіс» 24616,45 (двадцять чотири тисячі шістсот шістнадцять) грн 45 коп. заборгованості за отримані послуги з управління багатоквартирним будинком за період з 01 липня 2019 року по 31 травня 2026 року, 7320 (сім тисяч триста двадцять) грн 74 коп. інфляційних втрат, 1884 (одна тисяча вісімсот вісімдесят чотири) грн 85 коп. 3% річних, а також 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн 00 коп. витрат з оплати судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлорембудсервіс», ЄДРПОУ 35868968, юридична адреса: вул. Полковника Гегечкорі, буд. 32, м. Кременчук, Полтавська обл.; фактична адреса: вул. Небесної Сотні, буд. 32, м. Кременчук, Полтавська обл.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Суддя Т. М. Ковальчук