Ухвала суду № 138804989, 06.08.2026, Тетіївський районний суд Київської області

06.08.2026 Справа № 940/679/26

Провадження по справі № 6/940/80/26

У Х В А Л А

Іменем України

06 серпня 2026 року Тетіївський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Мандзюка С.В.

за участю секретаря судового засідання Мудрик Н.А.

заявниці ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тетієві заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просить розстрочити виконання рішення Тетіївського районного суду Київської області від 15.06.2026 у справі № 940/679/26 рівними частинами, щомісячно, періодом з дня постановлення відповідної ухвали судом по 16.07.2027.

В обґрунтування заяви зазначено, що 15.06.2026 у цивільній справі № 940/679/26 ухвалено рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованості в розмірі 28219 грн 50 коп. та 2662 грн судового збору.

Заявниця вказує, що на даний час у неї склалися обставини, що ускладнюють виконання рішення суду, а саме несприятлива фінансова ситуація, що пов`язана з безробіттям, має інвалідність 3 групи та отримує мінімальну пенсію, має на утриманні двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , який з 2022 року по теперішній час хворіє на епілепсію. Крім того фінансове становище суттєво обтяжено кредитними зобов`язаннями, у зв`язку з цим не має можливості погасити суму боргу.

У судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 заяву підтримала та просила її задовольнити.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали заяви та цивільної справи, суд дійшов такого висновку.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, рішенням Тетіївського районного суду Київської області від 15.06.2026 у цивільній справі № 940/679/26 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту позов задоволено та ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованість за договором кредиту № 6772396 від 20.09.2025 у розмірі 24719 гривень 50 копійок, понесені судові витрати у виді судового збору в розмірі 2662 гривні 40 копійок та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3500 гривень 00 копійок.

Згідно із статтею 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Вимога справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановленні його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах; закріпленні можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ч. 1 статті 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Частиною 3 статті 435 ЦПК України визначено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Згідно з ч. 4 статті 435 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Згідно з ч. 1 статті 33 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Як убачається з роз`яснень, викладених у пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26.12.2003 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання», при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до норм ЦПК і ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Виконання судового рішення у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Розстрочення рішення суду може бути застосована судом лише у виключних випадках, оскільки рішення суду підлягає обов`язковому виконанню у повній мірі в строки і порядок, передбачений чинним законодавством.

Статтею 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, обґрунтовуючи заяву про розстрочення виконання рішення суду, ОСОБА_1 зазначила, що що на теперішній час у неї склалися обставини, що ускладнюють виконання рішення суду, а саме несприятлива фінансова ситуація, що пов`язана з безробіттям, має інвалідність 3 групи та отримує мінімальну пенсію, має на утриманні двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , який з 2022 року по теперішній час хворіє на епілепсію.

На підтвердження зазначених обставин заявницею надано, зокрема, витяг з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, з якого вбачається, що ОСОБА_1 отримувала доходи за період з 2012 по 2020 роки та допомогу по безробіттю за період з 27.10.2011 по 31.12.2020. Однак, зазначені відомості стосується періоду з 2011 до 2020 року. Водночас станом на теперішній час доказів на підтвердження наявності та/або відсутності доходів, соціальних виплат, пенсії чи допомоги по безробіттю заявницею не надано.

Крім того, ОСОБА_1 до заяви про розстрочення виконання рішення суду не надано жодних доказів, які б підтверджували обставини, що ускладнюють виконання нею рішення суду, зокрема відомості про відсутність у власності нерухомого майна, коштів на банківських рахунках, захворювання, яке позбавляє можливості працевлаштуватися, тощо.

Також, долучені до заяви свідоцтва про народження дітей підтверджують, що заявниця є матір`ю двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Водночас у зазначених документах зазначений також батько дітей - ОСОБА_4 . Доказів того, що діти перебувають виключно на утриманні заявниці або, що батько дітей не бере участі в їх забезпеченні, заявницею не надано.

До того ж, заявницею не підтверджено розмір щомісячних витрат на утримання дітей, зокрема на лікування синаОСОБА_3 , який має захворювання.

За таких обставин заявницею не доведено існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення суду у розумінні статті 435 ЦПК України.

Крім того, суд враховує правову позицію Верховного Суду, висловлену в постанові від 30.10.2019 у справі № 2-1230/11, відповідно до якої системний аналіз наведених норм свідчить про те, що при вирішенні заяви державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо). Складне матеріальне становище боржника може бути враховане судом, проте воно має бути підтверджене сукупністю доказів про всі доходи, майно, обов`язкові витрати та фінансові зобов`язання.

У цій справі заявницею не надано відомостей про всі доходи, майно, обов`язкові витрати та фінансові зобов`язання станом на теперішній час, що не дає можливості встановити її матеріальний стан.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду необхідно відмовити.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 353, 435 ЦПК України, суд

постановив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду від 15.06.2026 у цивільній справі № 940/679/26 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя С.В. МАНДЗЮК