Рішення № 138804139, 05.08.2026, Народицький районний суд Житомирської області

Народицький районний суд Житомирської області

Справа № 284/283/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

05 серпня 2026 року селище Народичі

Народицький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Діброви О.В.,

з секретарем Ніконенко О.І.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулось з позовом до ОСОБА_1 та просить стягнути з останнього заборгованість за кредитним договором в сумі 20702 гривні, яка складається із тіла кредиту в сумі 11000 гривень, відсотків в сумі 9702 гривні, 2662 гривні 40 копійок витрат, що пов`язані зі сплатою судового збору та 120 гривень 18 копійок витрат, пов`язаних із надсиланням листа у паперовій формі.

Свої вимоги мотивує тим, що 05 серпня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та відповідачем було укладено кредитний договір, який був підписаний шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Позивач зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, натомість відповідач обов`язок щодо погашення заборгованості за кредитом належним чином не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість у вищезазначеній сумі.

Ухвалою суду від 09 червня 2026 року постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Сторони про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином; представник позивача не заперечує щодо заочного розгляду справи й за його відсутності; відповідач про причини неявки не повідомив та відзив на позовну заяву не подав.

Дослідивши в судовому засіданні матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що 05 серпня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та відповідачем в електронній формі було укладено кредитний договір (далі - Договір), згідно з яким останньому надано кредит у сумі 11000 гривень на 42 дні, тобто, до 15 вересня 2023 року, період користування кредитом кожні наступні 14 днів з дня надання кредиту (надалі «черговий період») з фіксованою незмінною процентною ставкою у розмірі 2,1 % за один день користування кредитом.

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та проценти.

Відповідно до пункту 4.1. Договору кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності та поворотності. Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: банківський рахунок споживача НОМЕР_1 .

Пунктом 4.3. Договору передбачено, що днем надання кредиту вважається: списання відповідної суми коштів з рахунку кредитодавця, а днем погашення кредиту/сплати платежу - день надходження коштів у касу кредитодавця готівкою або зарахування на поточний рахунок кредитодавця, що підтверджується випискою з поточного рахунку кредитодавця. У випадку перерахування коштів позичальником на поточний рахунок кредитора, позичальник зобов`язаний забезпечити надходження коштів на останній день строку сплати платежу.

Сторони встановлюють, що проценти нараховуються з дня надання кредиту (включаючи безпосередньо день надання кредиту) включно до дати його фактичного повернення (пункт 4.4. Договору).

Згідно з пунктом 10.1. Договору, цей договір набирає чинності з дати отримання кредитодавцем в інформаційній системі кредитодавця від позичальника відповіді про прийняття пропозиції (акцепт), підписаної одноразовим ідентифікатором, отриманим позичальником від кредитодавця на номер телефону позичальника, вказаний при реєстрації в інформаційній системі кредитодавця. Цей договір діє протягом одного року.

Відповідно до пункту 11.3. Договору позичальник підтверджує, що вказаний ним при реєстрації номер телефону належить виключно позичальнику, не переданий та не буде переданий в користування та/або володіння та/або розпорядження будь-яким особам, саме цей номер телефону використовується та буде використовуватись позичальником при виконанні даного договору, вчинені будь-яких операцій за ним.

Згідно з пунктом 11.5. Договору позичальник підтверджує, що вказаний ним для перерахування коштів платіжний засіб/поточний рахунок належить виключно позичальнику на законних підставах, право на його використання не зупинене, не припинене, не обмежене іншим чином, платіжний засіб не є втраченим, безперешкодно використовується виключно позичальником.

Зазначене підтверджується пропозицією про укладення кредитного договору (офертою), заявкою, паспортом споживчого кредиту від та таблицею обчислення загальної вартості кредиту від 05 серпня 2023 року, які було підписано відповідачем шляхом використання одноразового ідентифікатора Т552, відправленого на номер телефону НОМЕР_2 .

05 серпня 2023 року позивач перерахував відповідачу на вказаний ним у заявці картковий рахунок № НОМЕР_3 кошти за договором №05.08.2023-100000051 у сумі 11000 гривень, що підтверджується квитанцією про виплату коштів через систему Liqpay.

З довідки-розрахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» вбачається, що заборгованість відповідача за кредитним договором №05.08.2023-100000051 від 05 серпня 2023 року становить 20702 гривні, у тому числі: 11000 гривень основний борг, 9702 гривні проценти. Проценти по кредиту нараховані за період з 05 серпня 2023 року по 15 вересня 2023 року.

За правилом частини першої статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з статями 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 1 статті 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до частин 1, 3, 4, 7 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (частина 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Тобто, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, що накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень частини 1 статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і обов`язки відповідно до договору. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України).

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що відповідач порушив договірні зобов`язання по сплаті заборгованості за кредитним договором й має сплатити заборгованість за тілом кредиту та відсотками за користування кредитом.

Отже, суд дійшов переконання, що позовні вимоги слід задовольнити.

Вирішуючи питання відшкодування судових витрат, суд враховує таке.

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача (п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України).

Відповідно до частини 2 статті 140 ЦПК України, розмір витрат, пов`язаних з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження, забезпечення доказів та вчиненням інших дій, пов`язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

На підтвердження розміру витрат, пов`язаних із надсиланням відповідачу позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення, представник позивача надав квитанцію №2088544 від 28 травня 2026 року, згідно з якою, загальна вартість такого відправлення 120 гривень 18 копійок.

Таким чином, суд вважає правомірною вимогу про стягнення витрат, пов`язаних з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки її до розгляду у розмірі 120 гривень 18 копійок.

Позивач сплатив судовий збір в сумі 2662 гривні 40 копійок та 120 гривень 18 копійок витрат, пов`язаних з вчиненням інших процесуальних дій, які в порядку статті 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 205, 207, 514, 525-526, 530, 610-612, 625, 626, 628 638, 639, 1048, 1050, 1054, 1077, 1082 ЦК України, статтями 3, 10, 141, 206, 263, 265, 273, 294 ЦПК України, статтями 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №05.08.2023-100000051 від 05 серпня 2023 року у сумі 20702 гривні, у тому числі 11000 гривень тіло кредиту, 9702 гривні проценти за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» витрати по сплаті судового збору у сумі 2662 гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду, а саме: витрати на відправку копії позовної заяви відповідачу у розмірі 120 гривень 18 копійок.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Про перегляд заочного рішення відповідачем до Народицького районного суду Житомирської області може бути подана заява протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду до Житомирського апеляційного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження: вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 37356833.

Представник позивача: Колеснікова Ірина Олександрівна, місце перебування: вул. Саксаганського, 133-а, м. Київ.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Повне рішення суду складено 05 серпня 2026 року.

Суддя: Олександр ДІБРОВА