Рішення № 138803977, 06.08.2026, Хорошівський районний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області)

Справа № 276/201/26

Провадження по справі №2/276/813/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 року селище Хорошів

Хорошівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Збаражського А.М.,

за участю секретаря судового засідання Ігнатенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором №1360-5169 від 06.03.2024 в розмірі 74975,00 гривень, з яких: прострочена заборгованість за кредитом 15000,00 гривень, прострочена заборгованість за нарахованими процентами 59975,00 гривень.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 06.03.2024 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» і ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту https://credos.com.ua, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1360-5169.

Відповідно до умов кредитного договору ТОВ «Укр Кредит Фінанс» взяло на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 10000,00 грн; строк кредитування - 300 днів; базовий період - 20 день; знижена процентна ставка 0,01 % в день; стандартна відсоткова ставка 2,50 % застосовується за кожен день користування кредитом.

16.03.2024 сторони уклали додаткову угоду №1 до вказаного кредитного договору, відповідно до якої позивач зобов`язався додатково надати ОСОБА_1 кошти в сумі 5000,00 грн на вищевикладених умовах кредитування.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, а саме: надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому в договорі. Відповідач, у свою чергу, свої зобов`язання не виконав. У зв`язку з цим виникла заборгованість, яка станом на 18.12.2025 становить 120000,00 гривень, з яких: прострочена заборгованість за кредитом 15000,00 гривень, прострочена заборгованість за нарахованими процентами 105000,00 гривень.

Разом з тим повідомлено, що кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а саме часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими комісією та процентами у сумі 45025,00 гривень за умови погашення позичальником решти заборгованості за Кредитним договором в розмірі 74975,00 гривень.

Тому представник позивача просив стягнути з відповідача на користь банку не повну суму заборгованості за кредитним договором, а лише її частину, а саме: прострочену заборгованість за кредитом 59975,00 гривень, прострочену заборгованість за нарахованими процентами 15000 гривень, що разом становить 74975,00 гривень та судові витрати.

Ухвалою Хорошівського районного суду Житомирської області від 18.02.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Заочним рішенням Хорошівського районного суду Житомирської області від 01.04.2026 стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором №1360-5169 від 06.03.2024 в загальному розмірі 74975,00 (сімдесят чотири тисячі дев`ятсот сімдесят п`ять) гривень 00 копійок та судовий збір у розмірі 2662 гривень 40 копійки.

01.05.2026 року, не погоджуючись з заочним рішенням суду, ОСОБА_1 звернулася до Хорошівського районного суду із заявою про перегляд заочного рішення від 01.04.2026 року.

Ухвалою Хорошівського районного суду Житомирської області від 27.05.2026 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення задоволено, заочне рішення Хорошівського районного суду Житомирської області від 01.04.2026 скасовано, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, заперечень проти ухвалення заочного рішення не заявлено.

Відповідач відзив на позов не подала, в судове засідання повторно не з`явилася, про місце, час та дату розгляду справи була повідомлена належним чином. У заяві про перегляд заочного рішення зазначила, що вона є дружиною військового, а тому, відповідно до п.15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий військовослужбовців та членій їх сімей», штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичниим особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються. Окрім того, згідно розрахунку заборгованості, позивач в період з 06.03.2024 по 25.03.2024 застосував процентну ставку 0,01 % , а з 26.03.2024 по 30.12.2024 - 2,50 %. Проте, відповідно до умов кредитного договору, проценти за користування кредитними коштами мають нараховуватися таким чином:

-за період з 06.03.2024 по 15.03.2024 за ставкою 0,01 %, з базою нарахування 10 000 грн, що становить 1 000 грн (100 грн х 10 днів);

-за період з 16.03.2024 по 25.03.2024 за ставкою 0,01 %, з базою нарахування 15 000 грн, що становить 1 500 грн (150 грн х 10 днів);

- за період з 26.03.2024 по 21.04.2024 за ставкою 2,5 %, з базою нарахування 15 000 грн, що становить 10 125 грн (375 грн х 27 днів);

-за період з 22.04.2024 по 19.08.2024 за ставкою 1,5 %, з базою нарахування 15 000 грн, що становить 27 000 грн (225 грн х 120 днів);

-за період з 20.08.2024 по 02.12.2024 за ставкою 1 %, з базою нарахування 15 000 грн, що становить 15 750 грн (150 грн х 105 днів);

Отже, загальна сума заборгованості за нарахованими процентами мала б складати складати 55 375 грн, а не 105 000 грн, як визначено позивачем.

Разом з тим, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» було застосовано до позичальника програму лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та частково списано заборгованість за нарахованими процентами в сумі 45 025 грн. З огляду на те, що позивачем не уточнено принцип вирахування списаної суми заборгованості по процентам за Програмою лояльності, то відповідач застосовує цю суму до свого розрахунку (55 375 грн - 45 025 грн = 10 350 грн). Відтак, на переконання відповідача, загальна сума заборгованості складає 25 350 грн, з якої: 15000 грн - кредит, 10350 грн програма лояльності.

Окрім того, відповідач зазначила, що ніде не працює, має на утриманні малолітню дитину, а чоловік, який був мобілізований, наразі проходить лікування.

Відповідно до ч. 1 ст.280 ЦПКУкраїни у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Враховуючи, що позивач скористався своїм правом і подав заяву про розгляд справи без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує, а відповідач про дату, час і місце судового засідання повідомлена належним чином, в судові засідання не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила, в установлений строк відзив на позов не подала, суд вважає за можливе на підставі ст.ст. 211, 280 ЦПК України провести розгляд справи за відсутності сторін за наявними в справі матеріалами та ухвалити заочне рішення.

За правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Стаття 263 ЦПК України, регламентує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених статтею 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 06.03.2024 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту https:// credos.com.ua, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1360-5169.

Відповідно до умов кредитного договору ТОВ «Укр Кредит Фінанс» взяло на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 10000,00 грн; строк кредитування - 300 днів; базовий період - 20 день; знижена процентна ставка 0,01 % в день; стандартна відсоткова ставка 2,50 % застосовується за кожен день користування кредитом.

Також сторонами договору погоджено графік платежів та загальна вартість кредиту, що підтверджується графіком платежів за Договором №1360-5169.

Відповідно до паспорту споживчого кредиту від 06.03.2024 року, підписаного кредитодавцем ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та позичальником, відповідач проінформований про тип кредиту, валюту кредиту, суму, строк кредитування, орієнтовну реальну річну процентну ставку та орієнтовну загальну вартість кредиту, порядок повернення кредиту.

Умови кредитного договору №1360-5169 року від 06.03.2024 відповідають наданій ОСОБА_1 інформації в паспорті споживчого кредиту інформації, яка є чинною на момент укладення кредитного договору.

16.03.2024 сторони уклали додаткову угоду №1 до вказаного кредитного договору, відповідно до якої позивач зобов`язався додатково надати ОСОБА_1 кошти в сумі 5000,00 грн на вищевикладених умовах кредитування.

06.03.2024 та 16.03.2024 за допомогою системи LiqPay на виконання договору №1360-5169 року від 06.03.2024 та додаткової угоди до вказаного договору ОСОБА_1 на платіжну картку № НОМЕР_1 перераховано кошти в сумі 15000,00 гривень (10000,00 та 5000,00 грн), що підтверджується відповідною копією довідки про перерахування коштів. Номер платіжної картки, на яку перераховано кредитні кошти співпадає з номером картки, вказаним відповідачем в підписаному ним Кредитному договорі №1360-5169 від 06.03.2024.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Статтями 1046-1047 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору

Так, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

За змістом статті 12 цього Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Частиною першої статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

З досліджених матеріалів справи судом встановлено, що між відповідачем та ТОВ «Укр Кредит Фінанс» було укладено кредитний №1360-5169 від 06.03.2024. ТОВ «Укр Кредит Фінанс» свої зобов`язання за кредитним договором виконало, перерахувавши відповідачу через сервіс онлайн платежів LiqPay кредитні кошти, про що свідчить відповідна копія довідки про перерахування коштів на платіжну картку клієнта № НОМЕР_1 .

Зазначена сума зарахованих на платіжну картку коштів відповідає визначеному у Кредитному договорі обумовленому ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 розміру кредиту. Номер платіжної картки, на яку зараховані вказані кошти, відповідає вказаному в кредитному договорі номеру платіжної картки, погодженої сторонами Кредитного договору. Також, дата зарахованих на платіжну картку коштів відповідає узгодженій сторонами даті надання кредиту.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором №1360-5169 від 06.03.2024 року наданим позивачем, заборгованість відповідача за вказаним договором станом на 18.12.2025 року складає 120000,00 гривень, з яких: прострочена заборгованість за кредитом 15000,00 гривень, прострочена заборгованість за нарахованими процентами за період з 06.03.2024 по 30.12.2024 105 000,00 гривень.

Заборгованість за тілом кредиту у розмірі 15000,00 гривень підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, та не заперечується відповідачем, а тому позовна вимога щодо стягнення цієї суми підлягає задоволенню.

Стосовно стягнення відсотків по кредиту, то суд враховує наступне.

Як слідує зі змісту заяви про перегляд заочного рішення та долучених до документів, відповідач ОСОБА_1 є дружиною військовослужбовця ОСОБА_2 , який з 02.12.2024 є військововслужбовцем ЗСУ та був призваний на військову службу у зв`язку з мобілізацією, що підтверджується відповідною копією свідоцтва про шлюб, довідкою Форми 5, виданої 23.04.2026 командиром військової частини НОМЕР_2 , копією військовогог квитка серії НОМЕР_3 , копією посвідчення УБД (а.сп.101-108).

У статті 1, 2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» закріплені гарантії соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей, за якими військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

Дана пільга поширюється та діє для військовослужбовців з початку (18.03.2014 року) і до закінчення особливого періоду, для резервістів та військовозобов`язаних - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду. Банки під час дії особливого періоду не мають право нараховувати відсотки, а у випадку нарахування зобов`язані їх списати.

Вищевказаний пункт Закону є самостійною нормою і будь-якого посилання про можливість застосування вказаного пункту лише при наявності у військовослужбовця відповідного статусу (учасника бойових дій) закон не передбачає. Крім цього, дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення.

Вказані висновки викладені у постановах Верховного Суду від 26 грудня 2018 року у справі № 522/12270/15-ц та від 11 грудня 2019 року у справі № 521/7927/16-ц.

Таким чином, маючи кредитне зобов`язання, та будучи дружиною військовослужбовця, який був призваний 02.12.2024 року на військову службу за призовом під час мобілізації, відповідачка має право на встановлені законодавством пільги.

Тобто, нараховання позивачем з 02.12.2024 року відсотків відповідачу за кредитним договором від 06.03.2024 суперечить вищевказаним нормам законодавства щодо захисту члена сім`ї військовослужбовця.

Окрім того, частинами 4, 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою:

ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t ? 100%, де

ДПС - денна процентна ставка;

ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом;

ЗРК - загальний розмір кредиту;

t - строк кредитування у днях.

Максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Пунктом 17 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» (з 24.12.2023), установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати:

протягом перших 120 днів (тобто з 24.12.2023 по 21.04.2024) - 2,5 %;

протягом наступних 120 днів (тобто з 22.04.2024 по 19.08.2024) - 1,5 %.

Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Строк кредитування за договором №1360-5169 від 06.03.2024 становить 300 днів.

Згідно розрахунку заборгованості, позивач в період з 06.03.2024 по 25.03.2024 застосував процентну ставку 0,01 % , а з 26.03.2024 по 30.12.2024 2,50 %.

Водночас, відповідно до умов кредитного договору, з урахуванням наведених вище приписів законодавства, проценти за користування кредитними коштами мають нараховуватися таким чином:

- за період з 06.03.2024 по 25.03.2024 за ставкою 0,01 %, що становить 25 грн (1 грн х 10 днів + 1,5 грн х 10 днів);

- за період з 26.03.2024 по 21.04.2024 за ставкою 2,5 %, що становить 10125 грн (375 грн х 27 днів);

- за період з 22.04.2024 по 19.08.2024 за ставкою 1,5 %, що становить 27000 грн (225 грн х 120 днів);

- за період з 20.08.2024 по 01.12.2024 за ставкою 1 %, що становить 15600 грн (150 грн х 104 днів);

Загальна сума процентів складає 52750 гривень.

З огляду на зазначене, проценти за користування кредитними коштами підлягають стягненню за період з 06.03.2024 по 01.12.2024 з урахуванням їх обмеження максимальним розміром денної процентної ставки, встановленим ч. 5 ст. 8 та п. 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», що становить 52750 гривень. В цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Твердження відповідача про те, що з урахуванням застосованої до позичальника програми лояльності розмір відсотків має складати 10350 грн, суд відхиляє, оскільки вказане не узгоджується з умовами кредитного договору.

Покликання відповідача на те, що вона ніде не працює, має на утриманні малолітню дитину, а чоловік, який був мобілізований, наразі проходить лікування, не впливає на розмір заборгованісті за кредитним договором, проте, може бути підставою для розстрочки виконання судового рішення.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Інші доводи сторони відповідача, наведені нею у справі, не спростовують встановлені судом та наведені вище обставини щодо наявності у відповідача заборгованості за кредитним договором.

Враховуючи все вищезазначене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором у сумі 67750 гривень, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 15000,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами - 52750 гривень.

В іншій частині позовних вимог необхідно відмовити за безпідставністю.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково (90,36 % від заявлених вимог), тому судові витрати, понесені позивачем і документально підтверджені платіжним дорученням, за правилами ст.141 ЦПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам. Відтак, суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати по оплаті судового збору в сумі 2405 гривень 74 копійок.

Керуючись ст. 4, 5, 13, 76-81, 141, 247, 263-265, 274-282, 352, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором №1360-5169 від 06.03.2024 в загальному розмірі 67750 (шістдесят сім тисяч сімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» витрати зі сплати судового збору у розмірі 2405 гривень 74 копійки.

Повторне заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку - безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня його вручення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», ЄДРПОУ 38548598, адреса місцезнаходження: м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, оф. 407.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Суддя: А.М. Збаражський