Ухвала суду № 138803852, 04.08.2026, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/4803/26 Провадження № 1-кп/0274/769/26

УХВАЛА

04.08.2026 м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

у складі: головуючий - суддя ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника адвоката ОСОБА_4 ,

обвинуваченого - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.06.2026 за № 12026060480000429 щодо ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, -

в с т а н о в и в:

В провадженні Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Запобіжний захід до обвинуваченого застосовано у вигляді тримання під вартою до 20.08.2026.

03.08.2026 прокурор подала до суду клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного щодо обвинуваченого на досудовому розслідуванні.

В судовому засіданні прокурор підтримала подане до суду клопотання, оскільки ризики, що слугували підставою для обрання такого запобіжного заходу, на думку прокурора, не зникли і існують на цей час.

Захисник у судовому засіданні заперечила проти задоволення клопотання прокурора, оскільки ризики, які існували раніше та були підставою для обрання обвинуваченому запобіжного заходу, на цей час нівелювалися, він має соціальні зв`язки у нього є матір та співмешканка, вину визнає, є несудимим, а інформація щодо стану розгляду інших кримінальних проваджень відсутня, свідки для допиту викликатися не будуть. Тому, просила змінити обвинуваченому запобіжний захід на домашній арешт.

Обвинувачений в судовому засіданні погодився з позицією свого захисника.

Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи та клопотання прокурора, доходить такого висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно з ч. 1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

На обґрунтування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, прокурором зазначено, що обвинувачений, у якого відсутні міцні соціальні зв`язки, може: переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, враховуючи тяжкість покарання, яке йому загрожує; впливати на свідка, особа якого йому відома, для зміни показань; продовжити вчинення злочину або вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки щодо нього до іншого суду скеровані 4 кримінальних провадження, а під час перебування під домашнім арештом, він неодноразово порушував його умови.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 24.06.2026 обвинуваченому обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 20.08.2026 включно з визначенням застави в розмірі 66560 грн.

При обранні запобіжного заходу слідчим суддею було враховано, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, тобто у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років. Відповідно до довідки про судимість він не судимий, однак протягом 2025 - 2026 до суду щодо нього направлено чотири обвинувальні акти за ч. 4 ст. 185 КК України. Згідно з ухвалою Вінницького міського суду від 30.04.2026 ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту в кримінальному провадженні № 12025020010001303 від 23.10.2025 за ч. 4 ст. 185 КК України до 28.06.2026. Відповідно до довідки - характеристики начальника СДОП ВП Бердичівського РВП від 22.06.2026 ОСОБА_5 за місцем проживання характеризується негативно; протягом року притягувався до адмінвідповідальності; систематично порушує встановлені обмеження домашнього арешту. Слідчим суддею також було встановлено, що ОСОБА_5 проживає зі свідком ОСОБА_6 , а тому може впливати на неї з метою зміни її показів; ризик вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження вчинення кримінального правопорушення був підтверджений тим, що він непрацевлаштований, іншого джерела доходу не має, щодо нього у суді перебуває чотири обвинувальних акти за злочини проти власності. Окрім того, слідчий суддя врахував, що ОСОБА_5 підозрюється у вчинення кримінального правопорушення під час перебування під цілодобовим домашнім арештом. Тобто, при обранні запобіжного заходу була встановлена наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Обставини, враховані слідчим суддею при обранні запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_5 (в тому числі: його стан здоров`я та майновий стан, рівень соціальних зв`язків, відсутність місця роботи, наявність інших кримінальний проваджень, висока ймовірність продовження чи повторення протиправної поведінки), не змінилися, що свідчить про відсутність зменшення ризиків в цій частині. Встановлені ризики є дійсними та триваючими.

На теперішній час ОСОБА_5 продовжує обвинувачуватися у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до десяти років, тому не виключається можливість його переховування від суду, оскільки він усвідомлює можливість засудження на тривалий строк, тобто зберігається ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Обвинувачений є неодруженим, непрацевлаштованим, наявність у нього офіційних джерел доходів не підтверджено. ОСОБА_5 раніше несудимий, однак стосовно нього здійснюється судове провадження у чотирьох інших кримінальних провадженнях за обвинуваченням у вчиненні тяжких злочинів, що свідчить про ймовірність продовження обвинуваченим протиправної поведінки та ризик вчинення ним іншого кримінального правопорушення, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Надаючи оцінку можливості обвинуваченого протиправно впливати на свідків, суд бере до уваги, що сторони кримінального не вважали за доцільне виклик до суду свідків для допиту, однак вони не позбавлені можливості в подальшому заявити відповідні клопотання, тому існує певна ймовірність того, ОСОБА_5 , який особисто знає свідка ОСОБА_6 та з нею спільно проживав, задля уникнення кримінального покарання може вдатися до відповідних дій, тобто зберігається ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Тож, з урахуванням тяжкості злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 та міри покарання, що йому загрожує у випадку доведеності його вини, зважаючи на його особу, суд вважає доведеною наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 3 та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Варто зауважити, що ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій.

КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям ризик - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченого кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК.

Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Ідалов проти росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

При цьому, суд також враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993, про те, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання підвищує ризик того, що обвинувачений може ухилятись від слідства.

Розглядаючи можливість застосування більш м`яких запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених ознак, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, тому їх застосування на цей час неможливе. Тривалість обраного запобіжного заходу, з урахуванням його виду у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення, на теперішній час не виходить за межі розумного строку.

Суд вважає, що стороною захисту не доведено, що заявлені прокурором ризики зменшились, як і не доведено того, що застосування більш м`яких запобіжних заходів, в т.ч. домашнього арешту, гарантуватиме належну процесуальну поведінку обвинуваченого та запобігання існуючим ризикам. Обставини, на які посилалася сторона захисту, зокрема щодо наявності соціальних зав`язків в обвинуваченого, існували і на час події, яка йому інкримінується, однак не стали для нього стримуючим фактором. Окрім того, можливість відбувати обвинуваченим домашній арешт, з урахуванням наведеної у характеристиці інформації щодо систематичного порушення умов такого запобіжного заходу, викликає в суду обґрунтований сумнів.

На підставі вищевикладеного, беручи до уваги, що судовий розгляд в кримінальному провадженні продовжується, а обраний запобіжний захід відповідає даним про особу обвинуваченого, характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченому, та позбавляє його можливості переховуватися від суду, незаконно впливати на свідка у цьому ж кримінальному провадженні чи вчинити інше кримінальне правопорушення, суд вважає за доцільне продовжити дію раніше обраного щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

З урахуванням обставин кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого, зокрема, що він раніше несудимий, не має постійного місця роботи, та зважаючи на існування передбачених ст. 177 КПК України процесуальних ризиків, суд визначає обвинуваченому заставу відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб з покладанням обов`язків, визначених у ч. 5 ст. 194 КПК України, в разі сплати застави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 178, 182, 183, 199, 201, 372 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Клопотання прокурора щодо продовження строку дії запобіжного заходу - задовольнити.

Продовжити строк дії раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів до 02 жовтня 2026 року включно.

Визначити ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов`язків, визначених КПК України, яка може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Сума застави, підлягає внесенню на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Житомирській області: рахунок отримувача UA758201720355229001500000277, код отримувача - 26278626, банк отримувача - ДКС України м. Київ, МФО 820172; призначення платежу: застава за ОСОБА_5 , справа № 274/4803/26, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області.

Заставу ОСОБА_5 визначити в розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень 00 копійок, при сплаті якої покласти на нього строком на 2 місяці такі обов`язки: прибувати за першим викликом до суду; не відлучатись без дозволу суду за межі населеного пункту, в якому він проживає; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; заборонити спілкуватися зі свідком у кримінальному провадженні.

Роз`яснити, що після внесення застави, у випадку, якщо обвинувачений, бувши належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається у дохід держави.

В задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 - відмовити.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити уповноваженій службовій особі державної установи "Житомирська установа виконання покарань (№ 8)".

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який утримується під вартою, в той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Суддя ОСОБА_1