Рішення № 138800878, 04.08.2026, Носівський районний суд Чернігівської області

Провадження номер 2/741/377/26

Єдиний унікальний номер 741/1988/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2026 року Носівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді - Ляшка Р.С.,

за участю секретаря судового засідання - Гордіної Н.О.,

представника позивача - адвоката Левченка Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Носівка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Носівської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2025 року адвокат Левченко Г.В. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_2 , який був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 .

Після смерті батька позивач, як єдиний спадкоємець, прийняв спадщину та подав заяву до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Захарченко Т.С., отримав свідоцтво про право власності на квартиру.

Спадковим майном після смерті ОСОБА_2 являється також будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Нотаріусом відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вказаний житловий будинок у зв`язку з відсутністю документів, що посвдчують право власності спадкодавця на таке майно.

Представник позивача просив суд визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , та складається: із житлового будинку площею 55,5 кв.м, веранди площею 12,2 кв. м, сараю площею 28 кв. м, гаража площею 12,4 кв. м, погріба під будівлею 4,3 кв. м, колодязя та огорожі в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою судді Носівського районного суду Чернігівської області від 31 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Носівського районного суду Чернігівської області від 11 грудня 2025 року закрито підготовче провадження у цивільній справі, призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Позивач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Представник відповідача Носівської міської ради в судове засідання не з`явилася, через систему «Електронний суд» подала до суду заяву про розгляд справи без участі представника міської ради, вказала, що Носівська міська рада позовні вимоги визнає, проти задоволення позову не заперечує.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_3 надала суду показання, що у 1989 році вони з ОСОБА_2 одружилися. На той час у нього був побудований будинок за адресою: АДРЕСА_2 . Від шлюбу мають сина ОСОБА_1 . У 1993 році вони з ОСОБА_2 розлучилися. Вона не претендує на майно ОСОБА_2

22 липня 2026 року суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення.

Вислухавши пояснення представника позивача, показання свідка, дослідивши матеріали справи, докази у їх сукупності та взаємозвязку, суд дійшов наступного висновку.

Рішенням виконавчого комітету Носівської міської Ради народних депутатів Носівського району Чернігівської області « Про забудову та перебудову житлових будинків, хлівів, гаражів та літніх кухонь» № 151 від 25 вересня 1980 року вирішено дозволити забудову житлового будинку ОСОБА_2 (а.с. 23).

Виконком Носівської міської Ради народних депутатів надав дозвіл ОСОБА_2 побудувати житловий будинок та сарай за адресою: АДРЕСА_3 , строк закінчення робіт 25 вересня 1983 року, що підтверджується дозволом № 151 на виконання робіт від 25 серпня 2083 року (а.с. 20).

28 вересня 1980 року виконана розбивка під фундамент житлового будинку і сараю за адресою: АДРЕСА_3 у користування ОСОБА_2 , що підтверджується копією акту працівника технічного бюро Носівського райвиконкому (а.с. 18).

Технічна документація затверджена згідно Плану земельної ділянки і червоних ліній забудови відведеного для індивідуального житлового будівництва техніком Носівського обласного відділу по справах будівництва та архітектури Виконкому Носівської районної Ради народних депутатів (а.с. 19).

Рішенням Носівської міської ради «Про надання дозволу на складання технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки для передачі у власність громадянам» від 24 листопада 2009 року ОСОБА_2 надано дозвіл на складання технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки для передачі у власність орієнтовною площею 0,06 га в тому числі для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд 0,06 га за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 22).

Відповідно до Витягу з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про присвоєння адрес Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва від 08.08.2025 спірному будинку присвоєна адреса АДРЕСА_2 (а.с. 24).

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 30 жовтня 2020 року (а.с. 43).

Після його смерті відкрилася спадщина, зокрема, на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до ст.ст. 1216, 1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обовязків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обовязки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За життя ОСОБА_2 заповіту не складав, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) (а.с. 103).

Відповідно до ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на час відкриття спадщини не були подружжям, їх шлюб розірвано 14 квітня 1993 року (а.с. 83).

ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 21 лютого 1990 року (а.с. 12).

Отже, ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

З копії спадкової справи заведеної приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Захарченко Т.С. № 61/2020 вбачається, що спадщину після померлого ОСОБА_2 прийняв ОСОБА_1 , подавши заяву до нотаріальної контори, та отримав свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру та грошові кошти. Інших спадкоємців, які прийняли спадщину, немає (а.с. 94-131).

Відповідно з ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Захарченком Т.С. відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок та земельну ділянку, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , у зв`язку з відсутністю документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно (а.с. 41, 42).

З технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_2 , який виготовлений 21 липня 2025 року вбачається, що за вказаною адресою розташовані такі обєкти: житловий будинок літ. «А» житловою площею 55,5 кв.м, веранда літ. «а», сарай літ. «Б», гараж літ. «Г», погріб під будівлею літ. «П», колодязь літ «К» ворота з хвірткою № 1, огорожа № 2 (а.с.35-39).

Згідно з довідкою КП «Носівське бюро технічної інвентаризації « Носівської міської ради №250 від 21.07.2025 станом на 01.01.2013 право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 не зареєстровано (а.с. 34).

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01.01.2013, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Тобто, право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з чинними нормативно-правовими актами до набрання чинності цим законом, визнаються державою.

Отже, право власності на збудоване до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його спорудження, а не виникає у зв`язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, яка є лише офіційним визнанням державою такого права, а не підставою його виникнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Крім того, згідно з частинами 1, 2 статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

До 05 серпня 1992 року закон не передбачав процедуру введення нерухомого майна в експлуатацію при оформленні права власності.

Порядок та умови прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва вперше встановлені постановою Кабінету Міністрів «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом обєктів державного замовлення» від 05.08.1992 № 449 (втратила чинність).

Враховуючи зазначене, індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані в період до 05.08.1992, не підлягають проходженню процедури прийняття в експлуатацію.

Фактично єдиним документом, що засвідчує факт існування об`єкта нерухомого майна й містить його технічні характеристики, є технічний паспорт на такий об`єкт, виготовлений за результатом його технічної інвентаризації (лист Міністерства юстиції від 23.02.2016 №8.4-35/18/1).

Виходячи зі змісту наведених нормативних актів, громадяни, які збудували об`єкт нерухомості, до 05 серпня 1992 року, могли за умови прийняття їх в експлуатацію відповідними комісіями отримати правовстановлюючі документи у виді технічного паспорту на нього, що підтверджувало перебування такого об`єкту в їх законному користуванні або у приватній власності. За наявності відповідних доказів судами може визнаватися право власності на обєкти нерухомості, збудовані до 05 серпня 1992 року.

За таких умов, враховуючи, що будинок був побудований до 05.08.1992, позивач не може оформити у нотаріуса право на спадщину після померлого ОСОБА_2 через відсутність правовстановлюючих документів на домоволодіння, суд вважає що право власності підлягає судовому захисту, а позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Ураховуючи те, що відповідач не вчинив жодних дій, які б порушували права позивачів, судові витрати по сплаті судового збору необхідно покласти за рахунок позивачів.

Керуючись ст.ст. 328, 392, 1216-1218, 1261, 1268, 1297 ЦК України, ч. 3 ст. 211, ст.ст. 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Носівської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , та складається: із житлового будинку площею 55,5 кв.м, веранди площею 12,2 кв. м, сараю площею 28 кв. м, гаража площею 12,4 кв. м, погріба під будівлею 4,3 кв. м, колодязя та огорожі в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судові витрати по сплаті судового збору покласти за рахунок позивача.

Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;

відповідач: Носівська міська рада, код ЄДРПОУ 04061984, місцезнаходження: вул.Центральна, 20, м. Носівка, Ніжинський район, Чернігівська область.

Повний текст рішення складено 04 серпня 2026 року.

Суддя Р.С. Ляшко