Ухвала суду № 138800437, 06.08.2026, Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 682/2208/26

Провадження № 2-з/682/13/2026

У Х В А Л А

06 серпня 2026 року м.Славута

Славутський міськрайонний суд Хмельницької області у складі:

головуючої судді Матвєєвої Н.В.

за участю секретаря судових засідань Кисельової А.М.

розглянувши заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Селівакін Ігор Олександрович, про забезпечення позову, яка подана до пред`явлення позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика Квартир» про захист прав споживачів, розірвання Договору поставки, повернення сплаченого авансового платежу, пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних,-

в с т а н о в и в:

05.08.2026 до суду надійшла заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Селівакін Ігор Олександрович, про забезпечення позову, яка подана до пред`явлення позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика Квартир» про захист прав споживачів, розірвання Договору поставки, повернення сплаченого авансового платежу, пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних.

У вказаній заяві заявниця та її представник просили суд: вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика Квартир» (код ЄДРПОУ 44981368) в межах суми позову, а саме 498 030,17 грн, як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у фінансових установах та/або банках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після постановлення ухвали про забезпечення позову та належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Фабрика Квартир», у тому числі, але не виключно на банківському рахунку IBAN НОМЕР_1 в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», МФО 305299; вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на належний Товариству з обмеженою відповідальністю «Фабрика Квартир» (код ЄДРПОУ 44981368) транспортний засіб: марка (модель): TOYOTA PROACE CITY; рік випуску: 2023; VIN-код: НОМЕР_2 ; державний номерний знак: НОМЕР_3 - шляхом заборони його відчуження до набрання законної сили рішенням суду у справі.

Заявник та її представник вказують, що предметом майбутнього спору у цій справі є виключно порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Фабрика Квартир» своїх зобов`язань за Договором поставки № 18/05-2026-02 від 18 травня 2026 року та пов`язані із цим вимоги про його розірвання і повернення сплачених заявником грошових коштів. Так, 18 травня 2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фабрика Квартир» та ОСОБА_1 було укладено Договір поставки № 18/05- 2026-02, який у подальшому був змінений Додатковою угодою № 1 від 18 червня 2026 року.

18 червня 2026 року між сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору. Згідно з пунктом 1 Додаткової угоди сторони погодили збільшити загальну вартість Договору на 7 098,20 грн, у зв`язку з чим пункт 2.1 Договору було викладено в новій редакції, відповідно до якої загальна вартість Договору становить 498 030,17 грн. Так, відповідно до пунктів 2.1 та 2.2 Договору Заявником було здійснено стовідсоткову попередню оплату вартості Товару у загальному розмірі 498 030,17 грн.

Незважаючи на отримання повної попередньої оплати, відповідач не передав заявнику Товар, визначений Договором та кошторисом, не повідомив про його готовність до передачі, не надав жодних підтверджень того, що відповідний Товар був закуплений або перебуває на його складі відповідно до пункту 1.2 Договору, а також не повідомив про будь-які обставини, які об`єктивно перешкоджають виконанню взятих на себе договірних зобов`язань.

Більше того, з перебігом часу представники відповідача фактично припинили будь-яку змістовну комунікацію із заявником щодо виконання Договору поставки. Повідомлення заявника залишалися без реагування, а будь-яка інформація щодо строків передачі Товару або фактичного стану виконання Договору відповідачем не надавалася. Таким чином, після отримання від заявника повної вартості Товару відповідач не вчинив жодних дій, які б свідчили про належне виконання ним своїх договірних зобов`язань, що і стало підставою для виникнення між сторонами спору щодо Договору поставки. Заходи досудового врегулювання спору не дали результату.

Реальний ризик утруднення або неможливості виконання майбутнього рішення суду у цій справі підтверджується сукупністю взаємопов`язаних обставин, які свідчать про системний характер порушень з боку суб`єктів господарювання, що здійснювали діяльність під брендом «Фабрика Квартир», а також про відсутність у відповідача достатнього майнового забезпечення для виконання можливого рішення суду. Заявник вказує, що до червня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фабрика Квартир» фактично не було учасником судових спорів, пов`язаних із невиконанням договорів із замовниками. Натомість починаючи з 25 червня 2026 року протягом одного місяця до судів почали одночасно надходити численні позови. Крім того, наведені в заяві обставини не є поодинокими та не обмежуються лише Відповідачем. Системний характер наведених обставин підтверджується також інформацією з відкритих джерел. Також ризик невиконання рішення суду підтверджується майновим станом самого відповідача, оскільки за результатами перевірки державних реєстрів у власності ТОВ "Фабрика квартир" відсутні об`єкти нерухомого майна. За таких обставин фактично єдиним реальним джерелом виконання можливого рішення суду є грошові кошти, що перебувають на банківських рахунках Відповідача, та транспортний засіб, що перебуває у власності відповідача.

У відповідності до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

На підставі ст. 247 ЦПК України, фіксування судового розгляду технічними засобами не здійснюється.

При вирішенні питання про наявність підстав для забезпечення позову суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Відповідно до п. 4 постанови пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте, тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.

Пунктом 1 частини першої статті 150 ЦПК України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно з частиною третьою статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії. Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову є сукупністю встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Під час розгляду заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Такі правові висновки сформульовані Верховний Судом у постановах від 17 червня 2024 року в справі № 644/1482/22, від 01 травня 2024 року в справі № 638/6777/23, від 21 лютого 2024 року в справі № 201/9686/23 та інших.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.09.2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначила, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення про те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.

Судом встановлено, що предметом позову є розірвання договору поставки №18/05-2026-02 від 18.05.2026 року, стягнення суми, сплаченої за договором, в розмірі 498030,17 грн.

18 травня 2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фабрика Квартир» та ОСОБА_1 було укладено Договір поставки № 18/05- 2026-02, який у подальшому був змінений Додатковою угодою № 1 від 18 червня 2026 року.

18 червня 2026 року між сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору. Згідно з пунктом 1 Додаткової угоди сторони погодили збільшити загальну вартість Договору на 7 098,20 грн, у зв`язку з чим пункт 2.1 Договору було викладено в новій редакції, відповідно до якої загальна вартість Договору становить 498 030,17 грн. Так, відповідно до пунктів 2.1 та 2.2 Договору Заявником було здійснено стовідсоткову попередню оплату вартості Товару у загальному розмірі 498 030,17 грн., що підтверджується: платіжним документом АТ «УКРСИББАНК» №266783971 від 18.05.2026 на суму 200000 грн; платіжною інструкцією АТ КБ «ПриватБанк» від 18.05.2026 (код квитанції 8415- 5582-6794-5433) на суму 290 931,97 грн; платіжним документом АТ «УКРСИББАНК» № 271100050 від 18.06.2026 на суму 7 098,20 грн.

За таких обставин є підстави вважати, що ризики можливого невиконання в майбутньому рішення суду, у разі задоволення позову, чи утруднення такого виконання є реальними, оскільки підтверджуються наданими стороною позивача доказами.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку, що між сторонами дійсно існує спір.

А тому, враховуючи наведені обставини, суд вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист та поновлення порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких вона звернулася. Отже, слід вжити заходів для забезпечення позову.

Разом із тим, розмір забезпечення повинен бути співмірним із заявленими позивачем вимогами. З урахуванням наведеного суд вважає, що наявні підстави для накладення арешту на грошові кошти в межах ціни майбутнього позову 498 030,17 грн, що належить ТОВ «Фабрика Квартир», оскільки такий захід забезпечення позову є обґрунтованим та дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичного виконання судового рішення у разі задоволення позову і, як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи або осіб, які не є учасниками цього судового процесу. Відтак заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню, оскільки накладення арешту з метою забезпечення позову і на транспортний засіб суперечитиме принципу співмірності заявленим позовним вимогам.

Керуючись ст. 1-18, 149-150, 153, 154, 157 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Селівакін Ігор Олександрович, про забезпечення позову, яка подана до пред`явлення позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика Квартир» про захист прав споживачів, розірвання Договору поставки, повернення сплаченого авансового платежу, пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних задовольнити частково.

Накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика Квартир» (код ЄДРПОУ 44981368) в межах суми позову, а саме 498 030,17 грн, як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у фінансових установах та/ або банках та належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Фабрика Квартир», у тому числі, на банківському рахунку IBAN НОМЕР_1 в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», МФО 305299.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Копію ухвали направити для негайного виконання та вжиття відповідних заходів державному виконавцю та сторонам.

Суд роз`яснює, що у відповідності до ч. 4 ст. 157 ЦПК України, особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відповідно до вимог ст. 153 ЦПК України, подання апеляційної скарги не зупиняє виконання ухвали про забезпечення позову.

Суддя Н.В.Матвєєва