Ухвала суду № 138799265, 17.07.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/14639/26 1-кс/760/7037/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2026 року слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , власника майна ОСОБА_4 , представника вланика майна - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши клопотання прокурора Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна, в межах кримінального провадження № 42025010000000020 від 08 травня 2025 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 111-2 КК України,

В С Т А Н О В И Л А :

Прокурор Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 звернулася до Солом`янського районного суду міста Києва з указаним клопотанням.

В обґрунтування заявленого клопотання зазначила, що слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42025010000000020, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 травня 2025 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 111-2 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що ТОВ «Беніш Джі Пі Ес», код ЄДРПОУ 40926020 здійснює ввезення товарів та комплектуючих на митну територію України, розробником та виробником яких є підприємство країни-агресора підприємство «ООО «НПО Телеметрия», яке знаходиться за адресою: Російська Федерація, м. Калуга, вул. Кирова, 20а, використовуючи при цьому реквізити третіх країн, для обходу заборони імпорту продукції російських виробників.

В ході здійснення досудового розслідування встановлено, що організацією поставок продукції з території країни-агресора до ТОВ «Беніш Джі Пі Ес» безпосередньо здійснюється фактичним власником вказаного товариства - ОСОБА_6 .

Для реалізації своєї протиправної діяльності ОСОБА_7 залучив своїх близьких родичів, а саме синів: ОСОБА_8 , який працює на посаді віце-президента ТОВ «Беніш Джі Пі Ес» та ОСОБА_9, який також працює на посаді віце-президента ТОВ «Беніш Джі Пі Ес».

В свою чергу, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 для реалізації вищевказаної протиправної діяльності залучили до кримінального правопорушення довірених осіб із числа громадян України.

ТОВ «Беніш Джі Пі Ес» до 01 грудня 2021 року здійснювало імпорт пристроїв та комплектуючих ТМ «Benish», де згідно з митними деклараціями виробником та відправником зазначено «ООО «НПО Телеметрия» з адресою відправлення: м. Калуга, вул. Кірова, буд. 20а, рф. У подальшому, в період з 27 березня 2023 року по 14 червня 2024 року, ТОВ «Беніш Джі Пі Ес» здійснювало імпорт аналогічної продукції ТМ «Benish», де виробником та відправником за митними деклараціями зазначено компанію «Pandora Kazakhstan» (Республіка Казахстан, м. Алмати, вул. Жамбила, буд. 131, оф. 25).

Встановлено, що «Pandora Kazakhstan» є офіційним дистриб`ютором протиугінних систем «Pandora» та «Pandect», розробником та виробником яких є калузьке підприємство «ООО «НПО Телеметрия», головний офіс якого знаходиться в м. Москва. Інженери зазначеного підприємства здійснюють проєктування деталей та комплектуючих, які, у тому числі, використовуються під час виробництва БпЛА країною-агресором, що застосовуються під час атак на об`єкти цивільної інфраструктури та мирне населення України. При цьому у «Pandora Kazakhstan», яке позиціонує себе як виробник обладнання, відсутні власні потужності для виробництва такого обладнання.

Таким чином, ТОВ «Беніш Джі Пі Ес» протягом 2023-2025 років для маскування та приховування походження автосигналізацій, з метою обходу санкцій на імпорт з рф, використовуючи Республіку Казахстан як транзитну юрисдикцію, імпортувало через афілійовану компанію «Pandora Kazakhstan» та реалізовувало на території України сигналізації під назвою «Benish», яка фактично є клоном сигналізації «Pandora» виробництва країни-агресора, за схемою так званого «перерваного транзиту», коли формально за документами вантаж направляється з іншої країни, а фактично - з рф до України. ТОВ «Беніш Джі Пі Ес» як представник фактичного виробника - «ООО «НПО Телеметрия» - є єдиним адміністратором, що забезпечує контроль роботи систем та обладнання і дає можливість у будь-який час втручатися в його роботу, що за наявності зацікавлених осіб зі сторони країни-агресора створює можливість отримання інформації щодо місцеперебування транспортних засобів.

15 травня 2026 року на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 06 травня 2026 року проведено обшук квартири за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого виявлено та вилучено мобільний телефон iPhone 14 ProMax, синього кольору, в захисному чохлі, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , із сім-карткою з номером мобільного телефону НОМЕР_3 .

15 травня 2026 року постановою слідчого вказаний мобільний телефон, який належить ОСОБА_4 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

Таким чином, з метою всебічного, повного й неупередженого досудового розслідування, встановлення всіх обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, а також з метою запобігання можливості приховування, зникнення, втрати, перетворення, передачі, відчуження речових доказів, виникла необхідність у накладенні арешту на майно, тому слідчий звернувся з указаним клопотанням.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримала та просила його задовольнити з підстав викладених у ньому. Крім того, під час розгляду справи по суті, прокурор долучила витяг з Єдиного державного реєстру досудових рослідувань та постанову про призначення судово-технічної експертизи від 15 травня 2026 року.

Представник власника майна в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, зазначивши, що органами досудового розслідування здійснено відеофіксацію, на якій зафіксовано факт надання ОСОБА_4 пароля від телефона та проведення його огляду, а також що ОСОБА_4 не є співробітником або власником ТОВ «Беніш Джі Пі Ес», а лише орендодавцем приміщенння.

Вивчивши клопотання та дослідивши матеріали додані до клопотання суд приходить до наступного висновку.

Положеннями пункту 7 частини другої статті 131 КПК України та частиною першою статті 170 КПК України визначено, що арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження, який забезпечує тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42025010000000020, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 травня 2025 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 111-2 КК України.

15 травня 2026 року на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 06 травня 2026 року було проведено обшук квартири за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого виявлено та вилучено мобільний телефон iPhone 14 ProMax, синього кольору, в захисному чохлі, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , із сім-карткою з номером мобільного телефону НОМЕР_3 .

15 травня 2026 року постановою старшого слідчого слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області вказаний телефон визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

Відповідно до вимог статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, передбачено, що при розгляд справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Стаття 1 Першого протоколу до європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку, передбаченому статтями 170-173 КПК України, слідчий суддя для прийняття законного та обґрунтованого рішення повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Згідно з частиною другою статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, а саме, є матеріальними об`єктами, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до частини десятої статті 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

У клопотанні прокурора зазначено, що арешт необхідно накласти з метою забезпечення збереження доказів, оскільки зазначене вище майно, а саме мобільний телефон марки iPhone 14 ProMax, синього кольору, в захисному чохлі, IMEII: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , з сім-картою з номером мобільного телефону: НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_4 містить на собі інформацію, яка має значення для досудового розслідування кримінального провадження, а тому є необхідність у накладенні арешту як на речовий доказ з метою збереження.

Крім того, в судовому засіданні прокурорм було надано постанову старшого слідчого слідчого управління Головоного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_10 від 15 травня 2026 року про призначення судово-технічної експертизи. Предметом вказаної експертизи є мобільний телефон iPhone 14 ProMax, синього кольору, в захисному чохлі, IMEII: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , з сім-картою з номером мобільного телефону: НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_4 .

Таким чином, прокурором доведено наявність підстав вважати, що на даному етапі досудового розслідування є підстави для обґрунтованого припущення, що зазначений вище мобільний телефон може містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а отже відповідає ознакам, зазначеним в статті 98 КПК України, що згідно з частиною третьою статті 173 КПК України дає підстави для їх арешту як речових доказів з метою збереження.

Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання.

З огляду на викладене та керуючись статтями 131, 170-173, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И Л А :

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на майно, вилучене під час проведення обшуку 15 травня 2026 року за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

-мобільний телефон iPhone 14 ProMax, синього кольору, в захисному чохлі, IMEII: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , з сім-картою з номером мобільного телефону : НОМЕР_3 .

Контроль за виконанням ухвали покласти на Київську обласну прокуратуру.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту її оголошення або отримання її копії, безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Роз`яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя: ОСОБА_1