Ухвала суду № 138799041, 06.08.2026, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/5431/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 року Суддя Овідіопольського районного суду Одеської області Кочко В.К., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу по справі № 509/5431/26 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

Заявник, Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Овідіопольського районного суду Одеської області з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 на користь заявника заборгованість за спожитий газ в розмірі 13398,06 грн разом зі стягненням суми судового збору.

04.08.2026 р., Овідіопольським районним судом Одеської області видано судовий наказ за яким, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" заборгованість за спожитий газ в розмірі 13398,06 грн та витрати зі сплати судового збору.

06.08.2026 р. від ОСОБА_1 на адресу суду надійшла заява про скасування судового наказу, у якій просить суд скасувати судовий наказ, виданий 04.08.2026 р. по справі №509/5431/26 та витрати у розмірі 166,40 грн, пов`язані з розглядом справи покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України"

В обгрунтовання поданої заяви зазначено, що борг ним не визнається, заборгованості немає, існує переплата у розмірі 4,71 грн, між сторонами наявний спір, наказ не отримував.

Дослідивши подану заяву та матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 ЦПК України заява про скасування судового наказу не пізніше наступного дня передається судді, визначеному у порядку, встановленому ст. 33 цього Кодексу. Заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.

Як вбачається з матеріалів справи, копія судового наказу ОСОБА_1 отримана у електронному кабінеті системи "Електронний суд" - 05.08.2026 р. о 3:40:03.

Заява про скасування судового наказу відповідає вимогам ст. 170 ЦПК України, підстави для її повернення відсутні.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» №14 від 23 грудня 2012 року наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Виходячи з того, що наказне провадження є безспірним, тобто, в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер, заперечення боржника проти вимог стягувача означає наявність спору про право та при цьому закон не зобов`язує перевіряти наявні матеріали справи, то відповідна заява боржника є єдиною підставою для скасування судового наказу.

Зазначені у заяві про скасування судового наказу обставини, на які посилається представник заявника, свідчать про наявність спору про право та вказані доводи можуть бути перевірені судом лише під час розгляду справи в порядку позовного провадження (спрощеного), оскільки вони підлягають доказуванню.

Згідно з ч. 3 ст. 171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Оскільки заявник заперечує проти вимог стягувача та вважає їх необґрунтованими у повному обсязі, у відповідності до ч. 3 ст. 171 ЦПК України, виданий судом наказ підлягає скасуванню.

При цьому, представник заявника (стягувача), який звертався до суду із заявою про видачу судового наказу не позбавлений права звернення до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження, визначеному ЦПК України

За приписами ч. 2 ст. 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Щодо вимог в частині стягнення витрат, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1, п. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

До заяви додано доказ сплати судового збору у розмірі 166,40 гривень, що підтверджується квитанцією від 05.08.2026 р.

Суддя звертає увагу на той факт, що відповідно до частини першої ст. 42 ЦПК України, сторони є учасниками справи у справах позовного провадження, тоді як заява про скасування судового наказу розглядається в порядку наказного провадження.

У справах наказного провадження учасниками справи є заявник та боржник (ч. 2 ст. 42 ЦПК України).

Порядок розгляду справ наказного провадження визначений розділом II ЦПК України «Наказне провадження». Вказаний розділ ЦПК України окремо не встановлює порядку відшкодування витрат, пов`язаних із розглядом справи, які понесені боржником.

Із зазначених норм матеріального права та процесуальних норм встановлено, що судові витрати підлягають розподілу між позивачем та відповідачем (сторонами у позовному провадженні) у разі вирішення спору по суті, тобто при ухваленні судом остаточного рішення, оскільки саме тоді на суд покладається обов`язок вирішення питання щодо розподілу судових витрат з урахуванням приписів частин 3 та 8 ст. 141 ЦПК України та застосування пропорційності, що передбачено вимогами частин 1 та 2 ст.141 ЦПК України.

Разом з тим, ЦПК України не містить визначеного порядку розподілу судових витрат між учасниками наказного провадження, зокрема, не містить норми, відповідно до якої у випадку скасування судового наказу на заявника, за судовим наказом, покладався би обов`язок відшкодування боржнику судових витрат. Отже, судові витрати підлягають розподілу тільки за результатами розгляду справи. У справі наказного провадження спір між стягувачем та боржником суд не вирішує, а тому підстави для розподілу судових витрат відсутні. Отже саме по собі звернення кредитора (стягувача) з такою заявою до суду про видачу судового наказу не свідчить про необґрунтованість дій останнього (зловживання своїми правами), що могло б бути підставою для стягнення судових витрат, оскільки зазначене є його диспозитивним правом, передбаченим процесуальним законодавством.

При цьому, з огляду на приписи ч. 2 ст. 164 ЦПК України, можна дійти висновку, що законодавець розподіл судових витрат, що понесені у наказному провадженні, пропонує вирішувати при пред`явленні стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження.

Крім того, при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат в наказному провадженні, суддя виходить з того, що відповідно до положень ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Положеннями ч. 2 ст. 160 ЦПК України передбачено право особи звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу, якщо вона вважає, що їй належить право вимоги.

Отже боржник не позбавлений права стягнути відповідні витрати з стягувача (заявника) в порядку позовного провадження.

З огляду на викладене, суддя приходить до висновку, що вимога про відшкодування витрат, пов`язаних з розглядом справи задоволенню не підлягає, з огляду на те, що відшкодування суми судового збору, сплаченого у наказному провадженні, підлягає відшкодуванню лише на користь заявника шляхом зарахування такого до судового збору, сплаченого у разі пред`явлення ним позову до боржника.

Враховуючи вищенаведене, заява про скасування судового наказу підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст.170 - 171, 259-260 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Заяву задовольнити частково.

Судовий наказ від 04.08.2026 р., виданий Овідіопольським районним судом Одеської області у справі №509/5431/26 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за спожитий природний газ в розмірі 13398,06, разом зі стягненням суми судового збору в розмірі 332,80 гривень - скасувати.

В іншій частині вимог заявника відмовити.

Роз`яснити з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" право на звернення до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Копію ухвали направити стягувачу та боржнику.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Кочко В.К.