Рішення № 138798387, 05.08.2026, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 946/3914/26

Провадження № 2/946/3775/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2026 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді - Присакар О.Я.,

за участю: секретаря судового засідання Воронової В.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла в загальному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

26.05.2026 позивач звернувся до суду з позовними вимогами, якими просить: встановити факт, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , були чоловіком та дружиною; встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом з ОСОБА_3 на час відкриття спадщини, яка залишилася після смерті ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ; визнати за ним право власності, у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Свої вимоги мотивує тим, що помер його батько після смерті якого прийняла спадщину дружина спадкодавця та матір позивача, після її смерті позивач прийняв спадщину шляхом спільного проживання, письмовою відповіддю приватного нотаріусу Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Єфіменко М.Д. № 324/02-14 від 06.05.2026, приватний нотаріус повідомила про неможливість видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на спадкове майно, у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не зміг підтвердити факт прийняття ним спадщини.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Представник відповідача Ізмаїльська міська рада Ізмаїльського району Одеської області в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, заяв про відкладення справи або слухання справи за його відсутністю не направляв, тому суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4 пояснила, що позивач ОСОБА_1 є її чоловіком, спадкодавець ОСОБА_2 є батьком її чоловіка, а спадкодавець ОСОБА_3 є матір`ю її чоловіка. Також пояснила, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за життя були чоловіком та дружиною, а ОСОБА_1 це їхній єдиний син. Їй це відомо зі слів чоловіка та його батьків. Батьки чоловіка проживали разом як мінімум весь час її знаходження у шлюбі з ОСОБА_1 . Зазначила, що після смерті ОСОБА_2 , у 2017 році вона спільно з чоловіком переїхала до м. Ізмаїл і вони почали проживати разом з ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 . З ОСОБА_3 вона та її чоловік проживали разом по день смерті ОСОБА_3 включно, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_3 , а на теперішній час вона продовжує проживати в квартирі разом з чоловіком.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5 пояснила, що вона знайома з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 приблизно з 1994 року. Її дитина дружила з ОСОБА_1 , вона неодноразово бувала в гостях у родини ОСОБА_6 . Весь час знайомства з родиною вона знала що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є чоловіком та дружиною, а ОСОБА_7 це їх спільний єдиний син. Зазначила, що як мінімум два роки до часу смерті ОСОБА_3 , її син ОСОБА_1 спільно з дружиною проживали разом з ОСОБА_3 до часу смерті останньої, а після її смерті ОСОБА_1 та ОСОБА_4 продовжують проживати по теперішній час. Свідок підтвердила, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були чоловіком та дружиною, а також те, що на час смерті ОСОБА_3 , її син, ОСОБА_1 проживав разом з нею.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, допитавши свідків, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 належить квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право особистої власності на будівлю № НОМЕР_1 від 23.12.1992 року виданого Ізмаїльським міжміським бюро технічної інвентаризації.

Згідно до ст. 1216 ЦК України - спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Частиною 1 ст. 1220 ЦК України встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до актового запису про смерть № 573 від 15.04.2017 складеного Ізмаїльським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Після смерті ОСОБА_2 згідно ст. 1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якого входить квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 84992654 від 24.04.2026 року, наданої приватним нотаріусом Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Єфіменко М.Д., інформація про заповіт складений ОСОБА_2 , відсутня.

Відповідно до ч. 2 ст. 1223 ЦК України - у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України - спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємцями за законом першої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України після смерті ОСОБА_2 являються:

- дружина ОСОБА_3 , що підтверджено у судовому засіданні показаннями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ;

- син ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 06.02.1958 року.

Інших спадкоємців, які заявили свої права на спадкове майно, немає.

Згідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Судом встановлено, що згідно листа виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, на день своєї смерті, ОСОБА_2 був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 , а спільно з ним була зареєстрована та проживала дружина, ОСОБА_3 , яка таким чином прийняла спадщину. В свою чергу син, ОСОБА_1 на час смерті спадкодавця спільно з ним не проживав, із заявою про прийняття спадщини не звертався, отже спадщину після смерті ОСОБА_2 не прийняв.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 20.05.2025 Ізмаїльським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина до якої входить квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яку вона прийняла після смерті ОСОБА_2 , однак не оформила.

Згідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 84992630 від 24.04.2026 року, наданої приватним нотаріусом Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Єфіменко М.Д., інформація про заповіт складений ОСОБА_3 , відсутня.

Відповідно до ч. 2 ст. 1223 ЦК України - у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України - спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємцем за законом першої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України після смерті ОСОБА_3 являється син, ОСОБА_1 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 06.02.1958 року.

Згідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно ст. 315 ЦПК України в судовому порядку встановлюються факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року, справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звернулась до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Згідно до ст. 1 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що місце перебування особи це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місце проживання житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.

На підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

За змістом п. п. 3.21., 3.22. глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї.

В судовому засіданні було встановлено факт постійного проживання ОСОБА_1 разом із спадкодавцем ОСОБА_3 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , на час відкриття спадщини, а саме станом на 15.05.2025 року, що підтверджується показами допитаних в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 вважається таким, що прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Письмовою відповіддю приватного нотаріусу Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Єфіменко М.Д. № 324/02-14 від 06.05.2026, приватний нотаріус повідомила про неможливість видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на спадкове майно, у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не зміг підтвердити факт прийняття ним спадщини.

Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Приймаючи до уваги, що іншим (крім судового) шляхом захистити права позивачів неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачами вимог про визнання права власності на спадкове майно та право позивачів на спадщину таким, що підлягає захисту в зв`язку з чим задовольняє позов про встановлення факту, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , були чоловіком та дружиною; встановлення факту постійного проживання ОСОБА_1 разом з ОСОБА_3 на час відкриття спадщини, яка залишилася після смерті ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ; визнання за ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ), право власності у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, ст.ст. 16, 316, 328, 392, 1216, 1217, 1220, 1222, 1223, 1225, 1261, 1268, 1270 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ) до Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 26569223, місцезнаходження: 68600, Одеська область, Ізмаїльський р-н, м. Ізмаїл, пр. Незалежності, буд. 62), про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , були чоловіком та дружиною.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом з ОСОБА_3 на час відкриття спадщини, яка залишилася після смерті ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Визнати за ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ), право власності у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено та підписано 06.08.2026 року.

Суддя: О.Я.Присакар