Вирок № 13879768, 21.02.2011, Лебединський районний суд Сумської області

Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 1-47/11

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2011 року Лебединський районний суд Сумської області

в складі:

головуючого Подопригори Л. І.

при секретарі Лєсна Н. В.,

з участю прокурора Радковського В.П.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лебедині справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого-,

за ч.2 ст. 296 КК України,

В с т а н о в и в :

Підсудний ОСОБА_1 31.10.2010 року близько 3 год. 00 хв. разом з особами,що перебували в нетверезому стані, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, біля магазину «Едельвейс»по вул. Будильській в м. Лебедині зупинили автомобіль «Таксі»в якому їхав потерпілий ОСОБА_2 Підсудний, та особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, діючи разом, умисно, безпричинно, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчинили сварку з потерпілим, який сидів на передньому сидінні автомобіля, в ході якої особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження умисно, безпричинно, з хуліганських спонукань, наніс два удари кулаком в обличчя ОСОБА_2, після чого підсудний та особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, витягли потерпілого з автомашини і підсудний умисно, безпричинно, з хуліганських спонукань, наніс один удар кулаком по голові потерпілому, від якого той впав на землю. В подальшому підсудний та особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, умисно, безпричинно, з хуліганських спонукань, нанесли декілька ударів по тулубу ОСОБА_2, заподіявши тим самим йому тілесні ушкодження, які відповідно до висновку судово медичної експертизи № 15 від 20.01.2011 року, класифікуються як легкі тілесні ушкоджння.

Допитаний в судовому засіданні підсудний вину свою визнав повністю та пояснив, що близько 02 години 31.10.2010 року він повертався додому по місцю проживання своєї матері, коли зателефонував його знайомий ОСОБА_3, і попрохав його підійти до «Мікс клубу», на що він погодився. За 15 хвилин він прийшов до «Міксклубу»де ОСОБА_3 повідомив, що його кума ОСОБА_4 побили невідомі особи та вказав на невідомого йому чоловіка, який в той час сідав до машини «таксі», як на такого, який з невідомими особами побив ОСОБА_4. Після чого вони втрьох сіли в машину «таксі»та поїхали за машиною в якій сидів чоловік на якого вказав ОСОБА_3. В той час коли вони їхали за автомобілем, то він впізнав автомобіль свого знайомого таксиста, та зателефонував йому і попросив зупинитися, не пояснюючи нічого. Біля магазину «Едельвейс», що на вул. Будильська, м. Лебедин таксі зупинилось. Вони також зупинились і вийшли з машини. Затим він разом з ОСОБА_3 підійшли до переднього пасажирського сидіння автомобіля на якому сидів потерпілий. Він відчинив двері та попросив пасажира вийти з машини, але останній відмовився. Після чого ОСОБА_3 наніс потерпілому два удари кулаком по обличчю. Затим вони вдвох витягли потерпілого з машини і він наніс один удар кулаком в область лівого вуха, від якого потерпілий впав на землю. Затим він разом з ОСОБА_3 нанесли ще декілька ударів потерпілому в різні частини тулуба. Їхня суперечка та бійка тривала близько 10 хвилин. Затим вони залишили потерпілого. Вину свою визнає повністю, в скоєному розкаюється.

Відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України, за згодою учасників процесу, судом було визнано недоцільним дослідження таких доказів по справі, як покази свідків та інших, що були зібрані в ході дізнання та досудового слідства, стосовно фактичних обставин справи, які правильно розуміють підсудний та інші учасники процесу і які ніким не оспорювались.

Тому, суд обмежився дослідженням таких матеріалів кримінальної справи, що характеризують особу підсудного дійшов до висновку, що дії підсудного необхідно кваліфікувати за ч. 2 ст. 296 КК України, оскільки він вчинив хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчинене групою осіб.

При призначенні покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, а також те, що підсудний раніше не судимий, вину свою визнав повністю, позитивно характеризується за місцем проживання, думку потерпілого.

Враховуючи всі ці обставини суд вважає можливим обрати підсудному покарання у вигляді обмеження волі, але при цьому дійшовши до висновку про можливість виправлення підсудного без відбування покарання, застосувавши ст.. 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням.

Також суд вважає необхідним застосувати до підсудного п.п.2,3,4 ч.1 ст.76 КК України, зобовязавши не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально- виконавчої системи; повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи, а також періодично зявлятися для реєстрації в органи кримінально виконавчої системи.

Суд вважає, що саме така міра покарання буде необхідною і достатньою для його виправлення та попередження нових злочинів.

Міру запобіжного заходу суд вважає необхідним залишити підписку про невиїзд.

Цивільний позов прокурора в інтересах Лебединської державної адміністрації про відшкодування витрат понесених державою на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 в розмірі 1176,08 грн. суд вважає підлягає задоволенню.В судовому засіданні було встановлено, що внаслідок отриманих тілесних ушкоджень, потерпілий перебував на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні Лебединської ЦРЛ з 31.10.2010 року по 10.11.2010 року і на його лікування були затрачені вказані кошти. Відповідно до вимог ст.. 1206 ЦК України кошти, витрачені закладом охорони здоровя на стаціонарне лікування особи , потерпілої від злочину підлягають відшкодуванню особою, яка вчинила злочин в розмірі фактичних витрат.

На підставі наведеного керуючись ст. ст. 299, 323-324 КПК України ,-

П Р И Г О В О Р И В :

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину передбаченому ч. 2 ст. 296 КК України і призначити покарання за цим законом у вигляді обмеження волі строком на два роки. Застосувавши ст.. 75 КК України звільнити від покарання з випробуванням терміном на один рік. Застосувавши п.п. 2,3,4 ч.1 ст.76 КК України, зобовязати засудженого не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально- виконавчої системи, повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи, а також періодично зявлятися для реєстрації в органи кримінально виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу залишити підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу.

Стягнути з засудженого на користь Лебединської районної державної адміністрації рахунок 31417544700214 ОКПО 23636456 МФО 837013 код бюджетної класифікації 24060300 «Інші надходження»в ГУДКУ у Сумській області витрати затрачені на стаціонарне лікування потерпілого в розмірі 1176,08 грн.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Сумської оласті протягом 15 діб з моменту його проголошення через Лебединський районний суд Сумської області.

СуддяЛ. І. Подопригора