Ухвала суду № 138797234, 05.08.2026, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №4-с/447/10/26 Справа №447/2641/26

У Х В А Л А

05.08.2026 Миколаївський районний суд Львівської області у складі головуючого судді Павліва В.Р., за участю секретаря судового засідання Янкевич М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Миколаєві скаргу ОСОБА_1 , державний виконавець Миколаївського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, на дії/бездіяльність органу примусового виконання,

встановив:

17.07.2026 ОСОБА_1 звернулася у Миколаївський районний суд Львівської області із скаргою на дії державного виконавця Миколаївського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якій просить визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Миколаївського ВДВС у Стрийському районі Львівської області ЗМРУМЮ щодо не скасування арешту на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 ., що належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 , за реєстраційним номером 16188449, підстава обтяження: постанова аа992296 від 10.06.2005 Миколаївського районного управління юстиції, у графі власник вказано - ОСОБА_2 ; зобов`язати державного виконавця Миколаївського ВДВС у Стрийському районі Львівської області ЗМРУМЮ скасувати арешт на квартиру за адресою АДРЕСА_1 ., що належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 , за реєстраційним номером 16188449, підстава обтяження: постанова аа992296 від 10.06.2005 Миколаївського районного управління юстиції, у графі власник вказано - ОСОБА_2 .

Скаргу обґрунтовує тим, що їй, ОСОБА_1 , на праві спільної часткової власності належить частка квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Також по 1/4 частки квартири належить іншим власникам: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (дочка) та ОСОБА_4 (дочка). ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 дата видачі 17 березня 2012 року.

Відповідно до Інформаційної довідки з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно №470842824 від 01.04.2026 вбачається, що на квартиру за адресою : АДРЕСА_1 10.06.2005 зареєстровано арешт нерухомого майна, підставою обтяження є постанова аа992296 від 10.06.2005 Миколаївського районного управління юстиції, у графі власник вказано - ОСОБА_2 .

Постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 10.06.2005 державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Миколаївського районного управління юстиції про примусове виконання виконавчих листів №2-1139 і №2-1140 виданих 08 грудня 2004 року Миколаївським районним судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в розмірі 800 грн по кожному виконавчому листу встановлено, що заборгованість за аліментними зобов`язаннями станом на 01.05.2005 по кожному виконавчому листу складає 5865 грн. накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_2 .

07.04.2026 представниця заявниці адвокатка Яцук Г.М. звернулася до Миколаївського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою від 07.04.2026 про закінчення виконавчого провадження АСВП № 992296 у зв`язку зі смертю боржника та скасування арешту майна за адресою: АДРЕСА_2 .

У зв`язку з відсутністю відповіді на зазначену заяву, 30.06.2026 адвокат Яцук Г.М. направила до органу ДВС адвокатський запит.

У відповідь на запит Миколаївським ВДВС надано лист від 09.07.2026 № 20.14-24/36507, яким повідомлено про начебто надіслання відповіді на первинну заяву за № 20.14-24/22855 (без надання доказів її вручення чи направлення скаржнику). Фактично копію відповіді на заяву від 07.04.2026 представниця заявниці отримала 13.07.2026 разом із відповіддю на адвокатський запит.

У листі від 07.05.2026 № 20.14-24/22855 Миколаївського відділу ДВС у Стрийському районі Львівської області ЗМУМЮ повідомлено про те, що виконавче провадження АА № 992296в системі Автоматизованої системи виконавчих провадження (АСВП) не зареєстровано.

У Автоматизованій системі виконавчого провадження (АСВП) зареєстровані виконавчі провадження, де боржником є ОСОБА_2 , а саме:

-АСВП № 538203 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1139, виданого 08.12.2004 Миколаївським районним судом Львівської області про стягнення аліментів на користь ОСОБА_4

-АСВП № 2369619 з примусового виконання виконавчого листа № 2-676, виданого 30.06.2005 Миколаївським районним судом Львівської області про стягнення аліментів у розмірі одноразового платежу.

-АСВП № 2369514 з примусового виконання виконавчого листа № 2-675, виданого 30.06.2005 Миколаївським районним судом Львівської області про стягнення аліментів на користь ОСОБА_3 .

-АСВП № 2162356 з примусового виконання виконавчого листа № 2-676, виданого 01.08.2005 Миколаївським районним судом Львівської області про зміну розміру аліментів та стягнення на користь ОСОБА_3 .

Усі зазначені виконавчі провадження було завершено на підставі п.10 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» (редакція закону 606-XIV), так як боржник ОСОБА_2 являвся пенсіонером, то таке було закріплено територіально за Галицьким ВДВС ЛМУЮ, виконавчі документи з постановами про закінчення було скеровано на виконання у Галицький ВДВС ЛМУЮ.

Представниця заявниці наголосила, що жодного виконавчого провадження на примусовому виконанні із стягнення заборгованості з ОСОБА_2 , не перебуває, жодної заборгованості , що могла б слугувати підставою арешту житла скаржника немає.

Відповідно до Інформаційної довідки з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно №470842824 від 01.04.2026 вбачається, що на квартиру за адресою : АДРЕСА_1 10.06.2005 зареєстровано арешт реєстраційний номер обтяження 2075032 згідно постанови аа992296, у графі об`єкт обтяження зазначено невизначене майно, все майно.

Оскільки ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутні підстави арешту майна власників нерухомого майна, зокрема квартири за адресою : АДРЕСА_1 .

Представниця заявниці адвокатка Яцук Г.М. зазначила, що накладений арешт порушує права заявниці, як власника майна, докази непогашених боргів за виконавчими провадженнями відсутні, а тому майно підлягає звільненню з-під арешту.

Ухвалою суду від 20.07.2026 відкрито провадження у справі, призначено судове засідання. Запропоновано державному виконавцеві подати пояснення, заперечення по суті скарги, та докази, якими він буде обґрунтовувати власні пояснення чи заперечення.

04.08.2026 від представниці заявниці адвокатки Яцук Г.М.надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

05.08.2026 від представника Миколаївського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Гармадія М.Т. надійшов відзив на позовну заяву. Вважає вимоги скаржника необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Зазначив що, на адвокатський запит представника скаржника від 30.06.2026 було надано офіційну відповідь від 09.07.2026 № 20.14-24/36507. У ній детально роз`яснено стан виконавчих проваджень. В автоматизованій системі виконавчих проваджень (АСВП) зареєстровані такі виконавчі провадження, де стороною виконавчого провадження є ОСОБА_1 , а саме: АСВП 538203 з примусового виконання виконавчого листа №2-1139, виданого 08.12.2004 Миколаївським районний судом Львівської області стягнення з ОСОБА_2 аліментів в користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 600 грн. щомісячно, починаючи з 08.07.2004 року; АСВП 2369619 з примусового виконання виконавчого листа №2-676 виданого 30.06.2005 Миколаївським районний судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_2 аліменти в розмірі одноразового платежу - 130 грн.; АСВП 2369514 з примусового виконання виконавчого листа №2-675 виданого 30.06.2005 Миколаївським районний судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_2 аліменти у межах суми платежу за один місяць - 25 грн. на користь ОСОБА_3 ; АСВП 2162356 з примусового виконання виконавчого лист №2-676 виданого 01.08.2005 Миколаївським районний судом Львівської області про зміну розміру аліментів і стягнення з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_3 аліменти на її утримання в розмірі 25 грн. щомісячно на час навчання до досягнення нею 23 років починаючи з 12.04.2005 року.

Усі зазначені виконавчі провадження було завершено на підставі п.10 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» (редакція закону 606-XIV), так як боржник ОСОБА_2 являвся пенсіонером, що було територіальністю Галицького ВДВС ЛМУЮ, виконавчі документи з постановами про закінчення було скеровано на виконанні у Галицький ВДВС ЛМУЮ. Відповідно до ст.50 Закону України «Про виконавче провадження» (редакція закону 606 XIV) у разі направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби арешт, накладений на майно боржника, не знімається, та інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення не скасовуються.

Представник Миколаївського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Гармадій М.Т. вказав, що строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, становить три роки, крім виконавчих проваджень за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить один рік, з чого випливає, що провадження 2004 2005 знищені у встановленому законом порядку.

Крім цього, звернув увагу суду, що відділу ні скаржником, ні представником скаржника не було надано копії постанови АА 992296. Тому відділом самостійно ідентифікувати в межах якого саме провадження було здійснено обтяження, реєстраційний номер якого 2075032 (на підставі постанови АА 992296) було неможливим. Крім того слід зазначити, що відділ не володіє інформацією щодо відсутності боргів по вказаних вище виконавчих проваджень.

Саме факт завершення певного виконавчого провадження, в тому числі відсутність на виконанні виконавчого провадження, не є

Безумовною та автоматичною підставою для скасування арешту, що накладений у межах виконання рішення суду. Скаржником не доведено наявності всіх законних підстав для зняття арештів. Скаржником не доведено відсутність усіх невиконаних фінансових зобов`язань у межах вищезазначених виконавчих проваджень; відсутність заборгованості зі сплати виконавчого збору; відсутність невідшкодованих витрат виконавчого провадження; наявність усіх передбачених законом умов для скасування кожного арешту, накладеного у відповідних виконавчих провадженнях.

Оскільки підтвердження відсутності заборгованості на момент смерті немає, виконавець не має права самостійно скасовувати заходи забезпечення. Арешт майна боржника накладався в межах виконавчих проваджень на виконання судового рішення та був передбачений законом. Отже, сам факт існування арешту не свідчить про порушення права власності. У зв`язку з чим, просив відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 у повному обсязі.

05.08.2026 від представниці заявниці адвокатки Яцук Г.М. через систему «Електронний суд» надійшла заява про розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 та її представниці. Скаргу підтримали в повному обсязі.

Представник Миколаївського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Гармадій М.Т. у судове засідання не з`явився.

У зв`язку з неявкою до суду всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Розглянувши скаргу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до такого висновку.

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 50 років, що стверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 виданого 17.03.2012 Замківською сільською радою Жовківського району Львівської області.

Як встановлено з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 належить ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на праві спільної часткової власності.

Постановою державного виконавця Вовк Н.В. від 10.06.2005 при примусовому виконанні виконавчих листів №2-1139 і №2-1140 виданих 08.12.2004 Миколаївським районний судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_4 і ОСОБА_3 в розмірі 800 грн. по кожному виконавчому листу. Заборгованість по аліментах станом на 01.05.2005 по кожному виконавчому листу складає 5865 грн. Накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить ОСОБА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Як встановлено з листа Миколаївського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області від 07.05.2026 №20.14-24/22855 виконавчого провадження АА №992296 в системі АСВП не зареєстровано. Однак у АСВП зареєстровані такі виконавчі провадження, де стороною виконавчого провадження є ОСОБА_1 , а саме:

-АСВП 538203 з примусового виконання виконавчого листа №2- 1139, виданого 08.12.2004 Миколаївським районний судом Львівської області стягнення з ОСОБА_2 аліментів в користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 600 грн. щомісячно, починаючи з 08.07.2004 року;

-АСВП 2369619 з примусового виконання виконавчого листа №2-676 виданого 30.06.2005 Миколаївським районний судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_2 аліменти в розмірі одноразового платежу 130 грн.;

-АСВП 2369514 з примусового виконання виконавчого листа №2-675 виданого 30.06.2005 Миколаївським районний судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_2 аліменти у межах суми платежу за один місяць 25 грн.на користь ОСОБА_3 ;

АСВП 2162356 з примусового виконання виконавчого лист №2-676 виданого 01.08.2005 Миколаївським районний судом Львівської області про зміну розміру аліментів і стягнення з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_3 аліменти на її утримання в розмірі 25 грн. щомісячно на час навчання до досягнення нею 23 років починаючи з 12.04.2005 року.

Усі зазначені виконавчі провадження було завершено на підставі п.10 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» (редакція закону 606- XIV), так як боржник ОСОБА_2 являвся пенсіонером, що було територіальністю Галицького ВДВС ЛМУЮ, виконавчі документи постановами про закінчення було скеровано на виконанні у Галицький ВДВС ЛМУЮ. Відповідно до ст.50 Закону України «Про виконавче провадження» (редакція закону 606-XIV) у разі направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби арешт, накладений на майно боржника, не знімається, та інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення не скасовуються. Законом 606-XIV встановлено, що завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим законом.

Матеріали вказаних виконавчих провадження за 2004-2005 роки в Миколаївському відділі державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України органі ДВС на даний час відсутні. Згідно п. ХІ Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, становить три роки, крім виконавчих проваджень за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить один рік, з чого випливає, що провадження 2004-2005 знищені у встановленому законом порядку. Тому ідентифікувати в межах якого саме провадження було здійснено обтяження, реєстраційний номер якого 2075032 (на підставі постанови АА 992296) є неможливим. Додатково слід зазначити, що відділ не володіє інформацією щодо відсутності боргів по вказаних вище виконавчих проваджень.

Відповідно до ч. 1 ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно зі ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі листи, що видаються судами.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 та підпунктом 2 пункту 10-4 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.

Велика Палата Верховного Суду у поставноі в справі від 14.05.2025 № 2/1522/11652/11 зазначила, що у разі, якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника. Законодавством не передбачено обов`язку державного (приватного) виконавця зняти арешт, накладений на майно боржника, у разі повернення виконавчого документа стягувачу, оскільки таке повернення не свідчить про закінчення виконавчого провадження й у такому випадку стягувач має право повторно звернутися із заявою про примусове виконання рішення суду, яке не виконано, протягом встановлених законом строків.

Згідно зі ст. 451 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Із урахуванням обставин справи, суд вважає доведеним, що державний виконавець, у провадженні якого перебувало виконавче провадження діяли в межах закону та правомірно.

Таким чином, суд відмовляє у задоволенні скарги в частині визнання неправомірною бездіяльності щодо не скасування арешту майна на квартиру, накладеного в рамках виконавчого провадження, оскільки заявницею не доведено, що державний виконавець діяв протиправно і всупереч закону.

Відповідно до ч. 3, 5 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження», із майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту. У разі наявності письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зносу, пошкодженням або в разі якщо витрати, пов`язані із зверненням на таке майно стягнення, перевищують грошову суму, за яку воно може бути реалізовано, арешт з майна боржника може бути знято за постановою державного виконавця, що затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копії постанови державного виконавця про зняття арешту з майна надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

У всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

Встановлено, що усі виконавчі провадження за 2005-2006 роки, де стороною виконавчого провадження є ОСОБА_1 , які перебували у Миколаївському відділі державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, знищені у встановленому законом порядку. Оскільки строк зберігання таких становить 1 рік.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник має право володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, а обмеження цього права допускається лише у випадках і порядку, встановлених законом.

На підставі ч. 2 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження», у разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна, арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу, якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

Верховний Суд у постанові від 13.07.2022 (справа № 2/0301/806/11, провадження № 61-3814св22) зауважував, що застосування арешту майна боржника, як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права

Згідно зі ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Указані норми визначають непорушність права власності (у тому числі приватної) та неможливість позбавлення чи обмеження особи у здійсненні нею права власності.

Із урахуванням викладеного, суд вважає, що вимога про зобов`язання скасувати арешт з квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 , підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 19, 76-84, 175, 177, 447-449 ЦПК України, суд,-

постановив:

Скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов`язати державного виконавця Миколаївського ВДВС у Стрийському районі Львівської області ЗМРУМЮ скасувати арешт на квартиру за адресою АДРЕСА_1 , що належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 , за реєстраційним номером 16188449, підстава обтяження: постанова аа992296 від 10.06.2005 Миколаївського районного управління юстиції, у графі власник вказано - ОСОБА_2 .

Ухвала суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення та підписання суддею.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Павлів В. Р.