Ухвала суду № 138797182, 06.08.2026, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/3903/26

Провадження №2/463/1830/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 року суддя Личаківського районного суду м. Львова Нор Н.В., розглянувши заяву про самовідвід у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Личаківського районного суду м. Львова перебуває за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області про стягнення коштів.

Вироком Личаківського районного суду міста Львова від 02 березня 2020 року винесеного суддею Леньо С.В. згідно з яким ОСОБА_1 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні та виправдано з підстави недоведеності вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 350 КК України, в якому він обвинувачується.

Рішенням Галицького районного суду міста Львова від 04.05.2023 у справі №461/10369/21 стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 компенсацію моральної шкоди в розмірі 1000000 (один мільйон) гривень, витрати за проведення судово-психологічної експертизи у розмірі 33840 (тридцять три тисячі вісімсот сорок) гривень 00 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 (сім тисяч) гривень 00 копійок.

Постановою Львівського апеляційного суду від 19.09.2023 апеляційну скаргу Львівської обласної прокуратури на рішення Галицького районного суду м. Львова від 04.05.2023 року задоволено частково, а саме: стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 33840 гривень 00 копійок витрат за проведення судово-психологічної експертизи та 7000 гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу - скасувати. 500000 (п`ятсот тисяч) гривень 00 копійок відшкодування моральної шкоди стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 33840 гривень 00 копійок витрат за проведення судово-психологічної експертизи та 7000 гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу - скасувати. стягнуто із Львівської обласної прокуратури у дохід держави 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок за розгляд справи у суді першої інстанції стягнуто з Львівської обласної прокуратури в користь ОСОБА_1 16920 (шістнадцять тисяч дев`ятсот двадцять) гривень 00 копійок витрат за проведення судово психологічної експертизи та 3500 (три тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу.

Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 04.10.2024 касаційну скаргу ОСОБА_1 та Львівської обласної прокуратури задоволено частково, а саме: Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 16 920,00 грн витрат за проведення судово-психологічної експертизи та 3 500,00 грн, витрат на професійну правничу допомогу.

23.04.2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом в якому просить суд стягнути з Держави Україна на користь ОСОБА_1 в якості відповідальності за прострочення виконання грошового зобов?язання інфляційні втрати в розмірі 41 633,6 (сорок одна тисяча шістсот тридцять три) грн (шістдесят) коп та три проценти річних в розмірі 15 612,6 (п?ятнадцять тисяч шістсот дванадцять) грн (шістдесят) коп.

Матеріали позову надійшли до Личаківського районного суду м. Львова 19.02.2025 року та автоматизованою системою документообігу суду для розгляду таких було визначено суддю Білоуса Ю.Б.

Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова (суддя Білоус Ю.Б.) від 04.03.2025 року, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Розпорядження № 45 від 01.07.2026 року у зв?язку із закінченням строку відрядження судді Білоуса Юрія Богдановича до Личаківського районного суду м. Львова та з метою забезпечення дотримання процесуальних строків розгляду справ виникла необхідність здійснити повторний автоматизований розподіл усіх невирішених справ і матеріалів, що перебували у її провадженні.

Автоматизованою системою документообігу суду Нора Н.В. визначено суддею у справі № 463/3903/26 (провадження № 2/463/1830/26) у справі позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області про стягнення коштів.

Як вбачається з щорічної ОСОБА_2 декларації, а саме з розділу 2.2 «Інформація про членів сім`ї суб`єкта декларування» ОСОБА_3 є особою з якою він спільно проживає, і перебуває у цивільному шлюбі.

Відповідно до ч.2 ст 34 ЦПК України у випадках, встановлених цим Кодексом, цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються колегією у складі одного судді і двох присяжних, які при здійсненні правосуддя користуються всіма правами судді.

Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Частина 1, 2, 9 статті 40 ЦПК України визначає, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі; питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу; суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість; питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Стаття 63 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" регламентує, що присяжним є особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, та за її згодою вирішує справи у складі суду разом із суддею або залучається до здійснення правосуддя. Присяжні виконують обов`язки, визначені пунктами 1, 2, 4-6 частини сьомої статті 56 цього Закону.

Відповідно до п.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Визначаючи, чи є суд незалежним, Європейський суд з прав людини звертає увагу й на ті зовнішні ознаки незалежності, що можуть стосуватися навіть гіпотетичної можливості впливу на суд. Існування самої лише можливості зовнішнього впливу на суд Європейський суд з прав людини іноді визнає достатнім, щоб поставити під сумнів незалежність суду («Бєлілос проти Швейцарії», «Очолан проти Туреччини») і застерігає, що навіть самі лише сумніви «розсудливого спостерігача» в тому, що суд незалежний та неупереджений, можуть мати певне значення в розумінні забезпечення громадянами права на справедливий суд («Ферантелі та Сантанджело проти Італії», «Хаусчілд проти Данії», «Веттстейн проти Швейцарії»).

Згідно п. 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Європи «Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів» - незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. Так, при винесенні судових рішень у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від любих зв`язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що можуть впливати на здатність судді приймати незалежне рішення.

Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватись довірою не тільки з боку сторін в конкретному розгляді, але й з боку суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв`язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах «розсудливого спостерігача». В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Враховуючи те, що він спільно проживає, і перебуває у цивільному шлюбі з ОСОБА_3 , яка була головуючою суддею у справі за обвинуваченням ОСОБА_1 , якого визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні та виправдано з підстави недоведеності вчинення кримінального правопорушення, який у подальшому звернувся з позовом про відшкодування завданої шкоди незаконними діями органів досудового розслідування та прокуратури (позов було задоволено частково), та позовом про стягнення коштів за прострочення виконання грошового зобов?язання інфляційні втрати три проценти річних з метою виключення всіх обставин, які можуть викликати сумнів в об`єктивності та неупередженості судді при розгляді даної справи, на підставі п. 5 ч. 1 ст.36 ЦПК України вважаю за необхідне задоволити заяву про самовідвід судді Нора Н.В.

постановив:

заяву судді Нора Н.В. про самовідвід у розгляді цивільної справи за за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області про стягнення коштів задоволити.

Передати дану справу для повторного розподілу між суддями Личаківського районного суду м. Львова області в порядку, передбаченому ст. 14 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Нор Н.В.